справа № 2а-9804/10/0670
категорія 6.6.4
17 січня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М. ,
при секретарі - Вітковській Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр"
про стягнення 72901,78 грн.,-
встановив:
У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом і зазначає, що відповідач станом на 10.12.2010 року має податковий борг у розмірі 72901,78 грн.
Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов"язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.
10 січня 2011 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог. У зв"язку з неможливістю сплачувати самостійно визначене податкове зобов"язання ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" уклало з ДПІ у Лугинському районі договір про розстрочення податкових зобов"язань. Однак чергову частку розстроченого податкового зобов"язання не сплачено. Відповідно до вищевикладеного за ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" рахується заборгованість у сумі 133169,58 грн., в тому числі пені - 2044,31 грн.
Посилаючись на Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" просить стягнути зазначені суми з відповідача в судовому порядку.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач свого представника до суду не направив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечення до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законами України "Про порядок погашення зобов"язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями) ( далі - Закон) та "Про систему оподаткування" №1251-Х11 від 21.06.1991 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" 21.05.2004 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Лугинською районною державною адміністрацією та як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Лугинському районі Житомирської області.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом України узгоджений податковий борг з податку на прибуток в сумі 3565,20 грн., в тому числі пені в сумі 37,75 грн. та орендної плати з юридичних осіб в сумі 69336,58 грн., в тому числі пені в сумі 1118,10 грн., а всього 72901,78 грн. Тому ДПІ в Лугинському районі направлені перша та друга податкові вимоги, відповідно до вимог п.6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ, які вручені відповідачу.
У зв"язку з неможливістю сплачувати самостійно визначене податкове зобов"язання ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" уклало з ДПІ у Лугинському районі договір про розстрочення податкових зобов"язань. Однак чергову частку розстроченого податкового зобов"язання не сплачено. Відповідно до вищевикладеного за ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" рахується заборгованість у сумі 133169,58 грн., в тому числі пені - 2044,31 грн.
Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, не сплачене у передбачений законом термін, вважається сумою податкового боргу.
Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп.6.2.1 п.6.1 ст.6 зазначеного Закону).
Зокрема, після направлення платнику податків другої податкової вимоги відбувається збільшення суми податкового боргу, тому Законом №2181 не передбачено направлення інших окремих податкових вимог.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, в порядку та розмірах, встановлені Законом.
Згідно з ч.1 ст.239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Загальна сума заборгованості боржником не оскаржувалась і відповідно до вимог чинного законодавства вважається узгодженою, на даний час не сплачена, а тому підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, з врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб"єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Законами України „Про систему оподаткування”, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 86, 94, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар"єр" за рахунок активів на користь держави в особі ДПІ в Лугинському районі податковий борг з податку на прибуток у розмірі 3565,20 грн., у тому числі недоїмка - 3527,45 грн., пеня - 37,75 грн. та орендну плату з юридичних осіб у розмірі 133169,58 грн., у тому числі недоїмка - 131125,27 грн., пеня - 2044,31 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький