20 грудня 2010 року Справа № 1-313/2010/2306
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Чирви О.І.
при секретарі Остроглазовій Л.М.
з участю прокурора Присіч І.О.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золотоноша постанову про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцям. Золотоноша Золотоніського району Черкаської області, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
за скоєння суспільно небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_2 14.10.2010 року близько 13 год. перебуваючи по вул.. Франка в м. Золотоноша Черкасьокї області незаконно придбав, знайшовши на узбіччі автодороги речовину, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабіс (марихуана) масою 7,58 грама, яку в подальшому зберігав та переносив при собі біля магазину «Продукти», що по вул. Франка в м. Золотоноша Черкаської області, де і був затриманий працівниками міліції.
Згідно висновків судово-психіатричної експертизи №576 від 20.11.2010 року - ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень помірно вираженої дебільності) з особистими проявами гальмівного типу, низьким рівнем соціальної адаптації, через що він не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих діянь. На теперішній час ОСОБА_2 також нездатен повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, самостійно здійснювати свої процесуальні права і обов'язки. За своїм психічним станом на теперішній час, зважаючи на відсутність у нього розладів психотичного або межового із психотичним рівня, ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру передбачених ст.. 94 КПК України, рекомендується диспансерне спостереження лікарем-психіатром за місцем проживання.
ОСОБА_2 просив не застосовувати заходи медичного характеру.
Прокурор не заперечував проти закриття справи та передачу ОСОБА_2 його родичам.
В судовому засіданні адвокат - ОСОБА_1 клопотав не застосовувати заходи медичного характеру відносно ОСОБА_2, а передати його на піклування родичам.
Суд вислухавши ОСОБА_2 прокурора та адвоката, ввжає, що постанова підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа (придбання та збереження ОСОБА_2 14.10.2010 року особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабіс (марихуана) та дане діяння було вчинено ОСОБА_2
Згідно висновків судово-психіатричної експертизи №576 від 20.11.2010 року - ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень помірно вираженої дебільності) з особистими проявами гальмівного типу, низьким рівнем соціальної адаптації, через що він не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих діянь. За своїм психічним станом на теперішній час, зважаючи на відсутність у нього розладів психотичного або межового із психотичним рівня, ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру передбачених ст. 94 КПК України, рекомендується диспансерне спостереження лікарем-психіатром за місцем проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 94 КК України - якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Таким чином, ОСОБА_2 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння перебував в стані неосудності, але згідно висновків судово-психіатричної експертизи заходів медичного характеру у відповідності до ст. 94 КПК України не потребує, натомість рекомендується диспансерне спостереження лікарем-психіатром за місцем проживання.
У відповідності до ст.. 421 КПК України - коли буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності або після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя - постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме. Коли суд визнає непотрібним застосовувати примусові заходи медичного характеру, справу належить закрити, про що виноситься ухвала (постанова).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 419-421 КПК України, -
Кримінальну справу відносно ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
ОСОБА_2 передати на піклування родичам з обов'язковим лікарським наглядом.
Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд, після вступу постанови в законну силу - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 - 257,76 грн. судових витрат на користь експертної установи.
Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з часу її проголошення до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд.
Суддя Чирва О.І.