Україна
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-2163/10 Головуючий у суді першої інстанції Бондаренко Г. В.
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач Єфімова О.І.
01 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Єфімової О.І.,
суддів -Гриненка О. І., Бовтрук В. М.,
за участю прокурора - Карпука Ю. А.,
засудженої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2010 року,
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, що зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1, судиму
- 15 травня 1998 року вироком Московського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції Закону від 1960 року) - звільнена на підставі акту амністії 17 вересня 1998 року;
- 21 червня 2000 року вироком Московського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 229-6; ч. 2 ст. 140; ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 140; ч. 3 ст. 193, ст. 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі - звільнилась 05 серпня 2003 року за відбуттям строку покарання;
- 24 травня 2004 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
- 01 грудня 2004 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі; 30 липня 2009 року на підставі ст. 81 КК України звільнена постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова умовно-достроково з не відбутим строком покарання - 10 місяців 1 день.
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2004 року остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУЗПВП.
Вироком суду ОСОБА_2 засуджена за те, що 09 лютого 2010 року приблизно о 10 год. 20 хв., перебуваючи в торговельному залі ТЦ «Магеллан», який розташований по пр-ту Глушкова, 13-б в м. Києві, з полиці вітрини, повторно таємно викрала чуже майно, що належить ТОВ «Край», а саме чотири палки ковбаси на загальну суму 458, 25 грн. та поклала їх до себе в жіночу сумочку. Проходячи через касу, не надала касиру для оплати ковбасні вироби та направилась з викраденим до виходу магазину, але не довела свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від її волі, так як при виході з ТЦ «Магеллан» була затримана працівниками міліції.
Крім того, 10 березня 2010 року, приблизно о 15:00 год., перебуваючи в торговому ангарі «Самміт-М», що розташований по вул. Антоновича, 174-а в м. Києві, з полиці кіоску повторно таємно викрала чуже майно, що належить ФОП «Артюр Марія Миколаївна», а саме дитячий комбінезон, вартістю 510 грн. З викраденим дитячим комбінезоном направилась до виходу з торгового ангару, але не довела свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від її волі, так як при виході була затримана продавцем ринку.
В апеляції засуджена ОСОБА_2, не оспорюючи правильність кваліфікації злочинних дій, доведеності вини у вчиненому злочині, посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину через надмірну суворість та просить вирок суду змінити, призначивши їй більш м”яке покарання. При цьому, просить врахувати її тяжкий стан здоров'я та наявність неповнолітньої доньки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без зміни, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка просила змінити вирок суду, і пом'якшити їй покарання, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженої, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи,
Доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, - в апеляції не оспорюються.
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, кількість злочинних епізодів, аналогічні обставини вчинення злочинів ,відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, дані про ї особу, яка неодноразово судима та вчинила злочин в період умовно-дострокового звільнення, перебуває на обліку у лікаря-нарколога і дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства та правильно призначив покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, судом враховано і ті обставини, на які посилається в апеляції засуджена, а саме наявність неповнолітньої дитини, яка проживає окремо, з матір'ю засудженої та низки хронічних захворювань, які потребують постійного медикаментозного лікування.
Цим даним та обставинам суд дав належну оцінку і прийняв мотивоване рішення щодо виду і розміру покарання ОСОБА_2
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_2 покарання.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону при винесенні вироку не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного, апеляція засудженої задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а її апеляцію - без задоволення.
Судді:
Єфімова О. І. Гриненко О. І. Бовтрук М. В.