Україна
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-2103/10 Головуючий у судді 1-шої інстанції - Бандура І. С.
Категорія - ч. 2 ст. 286; ч. 3 ст. 135 КК України Доповідач - Єфімова О. І.
13 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді - Сілкової І. М.,
суддів - Єфімової О. І., Кепкал Л. І.,
за участю прокурора - Гуменюк Л. М.,
захисника - ОСОБА_2,
підсудного - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 липня 2010 року,
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15 липня 2010 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 286 ч.2; ст. 135 ч. 3 КК України, направлена прокурору Святошинського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 10 червня 2007 року приблизно о 04:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по Великій Кільцевій дорозі в м. Києві, навпроти повороту на вул. Жмеринську, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з моторолером «Хонда» без державних номерних знаків, яким керував ОСОБА_4, якому заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть, а пасажиру вказаного моторолера, ОСОБА_5, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Також ОСОБА_3 10 червня 2007 року, скоївши дорожньо-транспортну пригоду, завідомо залишив без допомоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких поставив в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть ОСОБА_4 та тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6
Розглядаючи кримінальну справу по суті, суд першої інстанції, за клопотанням захисника підсудного - ОСОБА_2, прийняв рішення про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
В обґрунтування такого рішення, суд вказав, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України є неконкретним, оскільки не з'ясовані фактичні обставини ДТП, не перевірено технічну спроможність показань свідка ОСОБА_7, покладених в основу обвинувачення. Так, встановлене органами досудового слідства місце зіткнення автомобіля «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1, та моторолера «Хонда», ґрунтується виключно на показаннях свідка ОСОБА_7 та протирічить місцю їх зіткнення за висновком експерта. Крім того, в матеріалах кримінальної справи відсутній акт судово-медичного обстеження трупа ОСОБА_4; в жодній з призначених органом досудового слідства експертиз, не порушувалось питання та достовірно не встановлено хто був водієм, а хто пасажиром моторолера «Хонда»; не виконана вказівка прокурора Святошинського району м. Києва від 05 лютого 2008 року про встановлення автомобіля «Деу-Ланос» та його пасажирів, що рухались попереду автомобіля «БМВ Х5» та стали очевидцями дорожньо-транспортної пригоди; не встановлено автомобіль «ВАЗ 21099», який рухався під час події паралельно автомобілю «БМВ Х5»; відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_7 проведено з порушенням вимог ст. 194 КПК України.
Вважаючи постанову суду незаконною, прокурор, що брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, оскільки підстав для повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування немає.
В запереченнях на апеляцію, захисник підсудного - ОСОБА_2, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, підсудного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які вважали постанову суду законною та просили залишити її без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, колегія суддів вважає апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню.
Перевіривши наведені у постанові підстави повернення справи на додаткове розслідування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що органом досудового слідства допущена така неповнота та неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Суд правильно вказав у постанові на те, що органами досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено неконкретне обвинувачення за ст. ст. 286 ч.2 КК України, оскільки ґрунтується на суперечливих даних щодо місця та інших фактичних обставин вчинення злочину.
Так, згідно пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зіткнення автомобіля «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1 з моторолером «Хонда», сталось у крайній правій смузі руху, по якій рухався моторолер.
Відповідно ж до висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 3541/3542 від 08 лютого 2010 року, зіткнення автомобіля «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1 з моторолером «Хонда», відбулось на другій смузі руху, перед початком осипу скла, пластмаси, встановити більш точне місце зіткнення та прив'язати його до елементів проїзної частини не є можливим, через відсутність уточнюючої слідової інформації на місці ДТП. Моторолер «Хонда», після зіткнення міг зміщуватись праворуч на крайню праву смугу руху. Такий висновок експертів повністю узгоджуються з іншими доказами, що містяться у справі - протоколом огляду місця ДТП, схемою ДТП, показаннями підсудного ОСОБА_3
Втім, зазначений органом досудового слідства в обвинуваченні механізм скоєння ДТП, швидкість руху автомобіля «БМВ Х5» у 130 км/год, встановлені виключно на підставі показань ОСОБА_7, які є різними на досудовому слідстві і в суді, та у відповідності до вище згаданого висновку є технічно неспроможними з технічної точки зору.
Правильною є вказівка суду і про необхідність витребування історії хвороби ОСОБА_3 з лікарні швидкої допомоги в м. Києві, в якій у період з 10 червня 2007 року по 19 червня 2007 року останній перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин та шиї справа.
Як вбачається, детальне з'ясування характеру ушкоджень, отриманих ОСОБА_3 під час ДТП 10 червня 2007 року, надасть можливість перевірити версію підсудного ОСОБА_3 з приводу того, що під час скоєння ДТП, він перебував в салоні автомобіля «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1, в якості пасажира на передньому сидінні, а за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_7
Крім того, органом досудового слідства не дано оцінку показанням потерпілого ОСОБА_5 з приводу того, що саме він, а не ОСОБА_4 перебував за кермом моторолера «Хонда» та, можливо, намагався змінити напрямок руху.
При цьому, такі показання ОСОБА_5 повністю узгоджуються з висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 1/10 від 14 квітня 2010 року, згідно якого на підставі пошкоджень на автомобілі «БМВ Х5», характеру, локалізації ушкоджень, які отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зроблено висновок про те, що найбільш вірогідно під час ДТП за кермом моторолера перебував ОСОБА_5, а ОСОБА_4 знаходився на місці пасажира.
Правильним є і посилання суду на те, що органом досудового слідства при відтворенні обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_7, не дотримано вимоги ст. 194 КПК України.
Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14 лютого 2008 року, відтворення відбувалось у денний час доби, при повноцінному сонячному освітленні дороги, хоча за пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням, дорожньо-транспортна пригода сталась о 04:00 годині ранку. До того ж, під час відтворення не були застосовані транспортні засоби, подібні до тих, що опинились в ДТП.
Разом з тим, як правильно зазначив у постанові суд, органом досудового слідства з метою встановлення фактичних обставин події, не встановлені і не допитані водій та пасажири автомобіля ВАЗ 21099, які з показань ОСОБА_7 були очевидцями та свідками ДТП; не виконана вказівка прокурора Святошинського району м. Києва від 05 лютого 2008 року про встановлення автомобіля «Деу-Ланос» та його пасажирів, що рухались попереду автомобіля «БМВ Х5» та стали очевидцями дорожньо-транспортної пригоди; не встановлено особу та не допитано чоловіка, який зазначив працівникам ДАІ, що став очевидцем ДТП за участю автомобіля «БМВ Х5».
Крім того, судова колегія вважає, що органу досудового слідства під час додаткового розслідування належить перевірити та виконати всі інші вказівки суду, що зазначені в даній постанові суду, а при необхідності провести інші слідчі дії, що стосуються неповноти досудового слідства та суперечностей по справі, після чого пред'явити обвинувачення винній особі з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України.
З огляду на наведене, підстав для задоволення вимог апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, -
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 липня 2010 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 286 ч.2; ст. 135 ч. 3 КК України прокурору Святошинського району м. Києва для проведення додаткового розслідування - залишити без змін, а апеляцію прокурора який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
Судді:
Сілкова І. М. Єфімова О. І. ОСОБА_10