Україна
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-2070/10 Головуючий у судді 1-шої інстанції - Васильєва М. А.
Категорія - ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач - Єфімова О. І.
13 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді - Сілкової І. М.,
суддів - Єфімової О. І., Кепкал Л. І.,
за участю прокурора - Гуменюк Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 липня 2010 року,
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 29 липня 2010 року кримінальна справа за обвинуваченням - ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч.2; ст. 309 ч. 2 КК України, направлена прокурору Деснянського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він невстановленого досудовим слідством числа, у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому досудовим слідством місці, невстановленим досудовим слідством способом, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований) невстановленою масою, після чого зберігаючи його при собі, з метою збуту, переніс до місця свого проживання, а саме в квартиру АДРЕСА_1, де продовжив незаконно зберігати опій (ацетильований) з метою збуту. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, 22 листопада 2008 року приблизно о 16:00 год., в ході прведення оперативної закупівлі, перебуваючи на майданчику дев'ятого поверху четвертого під'їзду з квартири АДРЕСА_1, будучи особою, що раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, незаконно збув особі, під вигаданими даними - ОСОБА_3, медичний ін'єкційний шприц, місткістю 5 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм (ацетильованим), масою 0, 074 г, за який отримав від останнього 100 грн.
Крім того, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК, 09 грудня 2008 року приблизно о 20:00 год., перебуваючи біля під'їзду № 4 буд 8-а по бульвару Висоцького в м. Києві, реалізуючи свій злочинний намір, незаконно придбав для власного вживання без мети збуту у невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), масою, зі слів ОСОБА_2 1 мл, який знаходився у медичному ін'єкційному пластмасовому шприці, місткістю 5 мл, після чого незаконно зберігаючи при собі без мети збуту, незаконно переніс до квартири АДРЕСА_1, де став незаконно зберігати наркотичний засіб без мети збуту. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання, частину вищевказаного незаконно придбаного без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, вжив, після чого залишив в коробці під ліжком за вищевказаною адресою ін'єкційні шприци одноразового використання, місткістю 10 мл, 5 мл, 5 мл, 2 мл, в яких містився особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), загальною масою в перерахунку на суху речовину 0, 11 г, а також ін'єкційний шприц одноразового використання, місткістю 20 мл, в якому знаходилась волога ватна турунда, масою 0,1 г, яка була просочена особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм (ацетильованим), масою в перерахунку на суху речовину 0, 0106 г, та продовжив вказаний наркотичний засіб незаконно зберігати за місцем свого проживання без мети збуту.
Повертаючи справу прокурору для організації додаткового розслідування з мотивів допущених органом досудового слідства порушень кримінально-процесуального законодавства, які призвели до неповноти досудового слідства, що не може бути усунута в судовому засіданні, суд у постанові зазначив наступне.
Матеріали кримінальної справи містять значні суперечності, усунення яких можливе лише шляхом проведення додаткових слідчих та оперативно-розшукових дій, спрямованих на збирання нових доказів. Так, зокрема, пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ст. 307 ч. 2 КК України, ґрунтується на суперечливих даних щодо місця, часу та інших фактичних обставин вчинення злочину.
У справі відсутні документи, що підтверджують отримання співробітниками ВБНОН Деснянського району м. Києва грошей на проведення оперативної закупки наркотичного засобу у ОСОБА_2
Крім того, з метою встановлення дійсних обставин початку проведення обшуку в квартирі підсудного, органом досудового слідства не були перевірені показання свідка ОСОБА_4 на предмет перебування його під час обшуку на роботі; не проведено очні ставки між ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 з метою усунення суперечностей з приводу факту допиту останнього 14 грудня 2008 року; достовірно не встановлено присутність понятих при складанні акту огляду покупця перед проведенням оперативної закупки у ОСОБА_2
До того ж, суд вказав і на те, що винесена постанова від 06 липня 2010 року про примусовий привід до суду свідків та працівників Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві не виконана, що позбавляє суд можливості розглянути кримінальну справу та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Як вказав у постанові суд, під час проведення додаткового розслідування по справі необхідно усунути наведені недоліки досудового слідства. Разом з тим, необхідно провести почеркознавчу експертизу з урахуванням показань підсудного про те, що він не підписував жодного документу при проведенні дізнання, а підписував тільки документи у слідчого.
В апеляції прокурор просить постанову районного суду про направлення справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому, апелянт посилається на невідповідність висновків суду, викладених у постанові фактичним обставинам справи та зазначає, що наведені у постанові недоліки не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування, а інші з них можна усунути шляхом надання судових доручень відповідно до ст. 315-1 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, вважав, що справа безпідставно судом направлена на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Твердження в апеляції прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно направив справу на додаткове розслідування, є необґрунтованими.
Як зазначено у постанові суду про направлення справи прокурору для організації проведення додаткового розслідування, при провадженні досудового слідства була допущена така його неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Суд першої інстанції правильно вказав у постанові, що при пред'явленні ОСОБА_2 обвинувачення як за ст. 307 ч. 2, так і за ст. 309 ч. 2 КК України, органом досудового слідства порушено вимоги ст. 64 КПК України, оскільки достеменно не встановлено і не доведено час, місце та інші обставини вчинення злочину.
Так, в протоколі оперативної закупки від 22 листопада 2008 року зазначено, що ОСОБА_3, особа, яка проводила оперативну закупку у ОСОБА_2, прибув за адресою проживання останнього, тобто в будинок АДРЕСА_1.
14 квітня 2010 року на підставі показань ОСОБА_2, слідчий у постанові уточнив місце скоєння злочину, зазначивши, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться на дев'ятому поверсі четвертого під'їзду.
Свідок ОСОБА_7, який приймав участь при оперативній закупці, в судовому засіданні не зміг певно сказати на яку вулицю прибули для проведення оперативної закупки у ОСОБА_2, він та ОСОБА_3
Зазначені протиріччя щодо місця вчинення ОСОБА_2 злочину за ст. 307 ч. 2 КК України, не дають суду можливості зробити висновок про встановлення місця вчинення злочину, визначеного органом досудового слідства.
Крім того, слід звернути увагу і на розбіжності в акті огляду покупця перед проведенням оперативної закупки від 22 листопада 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 видано грошові кошти в сумі 100 грн. та протоколом оперативної закупівлі від 22 листопада 2008 року, згідно якого ОСОБА_3, окрім купюри, номіналом у 100 грн. був виданий одноразовий медичний шприц, ємністю 5 мл.
До того ж, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували отримання співробітниками ВБНОН Деснянського району м. Києва Филипчуком Я. В та Терновецьким А. К. грошових коштів на проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_2 з вказівкою на їх номінали та реквізити.
Правильним є висновок суду і про необхідність встановлення місцезнаходження свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, їх допит та проведення очних ставок між ними та підсудним ОСОБА_2 з метою встановлення дійсних обставин початку проведення обшуку в квартирі останнього.
Показання ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_13, який брав участь при проведенні обшуку в квартирі підсудного, містять значні розбіжності щодо обставин проведення обшуку в квартирі підсудного.
Крім цього, органом досудового слідства не проведена перевірка об'єктивності версії ОСОБА_4 щодо перебування його під час обшуку в квартирі підсудного.
Разом з тим, встановлення дійсних обставин початку проведення обшуку в квартирі підсудного, прямо впливає на допустимість доказів, отриманих під час проведення обшуку.
Встановити такі обставини в судовому засіданні, суд позбавлений можливості, оскільки постанова суду від 06 липня 2010 року про примусовий привід свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, які були присутніми під час проведення даної слідчої дії, не виконана.
До того ж, з метою усунення суперечностей між даними протоколу обшуку від 10 грудня 2008 року та показаннями підсудного та його брата ОСОБА_4, у випадку підтвердження його версії про присутність під час обшуку в квартирі, за необхідне вбачається проведення очних ставок між вказаними свідками та ОСОБА_2, та ОСОБА_4
Крім того, судова колегія вважає, що органу досудового слідства під час додаткового розслідування належить перевірити та виконати всі інші вказівки суду, що зазначені в даній постанові суду, а при необхідності провести інші слідчі дії, що стосуються неповноти досудового слідства та суперечностей по справі, після чого пред'явити обвинувачення винній особі з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України.
З огляду на наведене, підстав для задоволення вимог апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, -
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 липня 2010 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2; ст. 309 ч. 2 КК України прокурору Деснянського району м. Києва для проведення додаткового розслідування - залишити без змін, а апеляцію прокурора який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
Судді:
Сілкова І. М. Єфімова О. І. Кепкл Л. І.