Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-1140/10 Головуючий у суді першої інстанції - Жук О. В.
Категорія - ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач Єфімова О.І.
01жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Єфімової О.І.,
суддів - Кепкал Л. І., Дмитренко Г. М.,
за участю прокурора - Карпука Ю. А.,
потерпілої - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
засудженого - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року,
Вироком суду
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2, судимого
02 грудня 2003 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ст. 162 ч. 2; ст. 129 ч. 1; ст. 152 ч. 2; ст. 153 ч. 2; ст. 186 ч. 1, ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі; звільненого 23 січня 2008 року на підставі ст. 81 КК України; невідбута частина покарання - 2 роки 1 місяць 17 днів обмеження волі,
засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2003 року, остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено без змін - утримання під вартою у Київському СІЗО № 13.
ОСОБА_4 засуджено за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 19:00 год. по 20:00 год., він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_5, з метою спричинення останній тяжких тілесних ушкоджень, наніс їй чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла, від яких остання померла.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 125/2087 від 31 серпня 2009 року, ОСОБА_5 внаслідок дій ОСОБА_4 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми - масивного пошкодження м'яких тканин, переломів кісток, пошкодження внутрішніх органів з шоком та втратою крові, від яких вона померла.
На вирок суду захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подала апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; досудове і судове слідство є однобічними та неповними; судом істотно порушено норми кримінально-процесуального закону. При цьому, захисник вказує, що мотив вчинення ОСОБА_4 даного злочину не встановлений, в основу вироку покладені суперечливі показання свідків, жоден з яких не вказує, що саме ОСОБА_4 наніс потерпілій тілесні ушкодження, від яких вона померла, а також докази, які здобуті незаконним шляхом. Крім того, адвокат вказує, що судом було порушено ст. 317 КПК України, оскільки по закінченню судового слідства, суд не з'ясував чи є в учасників судового розгляду доповнення до судового слідства, і одразу перейшов до судових дебатів.
В запереченнях на апеляцію, прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, вважаючи доводи, наведені в апеляції захисника ОСОБА_3 безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи, просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію та просила вирок суду скасувати, провадження у справі закрити за недоведеністю вини ОСОБА_4, пояснення ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, просив вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування, пояснення прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду - без зміни, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка не заперечувала проти задоволення апеляції захисника - ОСОБА_3, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності зі ст. 327 КПК України, обвинувальний вирок повинен бути судом мотивований, не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
У ст. 334 ч. 1 КПК України зазначено, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В мотивувальній частині вироку наводяться також докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Відповідно до ст. 64 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді підлягають встановленню поряд з іншим подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.
Дані вимоги закону при постановлені вироку судом першої інстанції не дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15 годині прийшов до своєї знайомої ОСОБА_5 за місцем проживання останньої, а саме за адресою: АДРЕСА_1, де разом з останньою почав вживати спиртні напої. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, раптово виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 умисних тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 умисно наніс останній декілька ударів кулаками рук в області грудної клітини та живота, чим спричинив останній тілесні ушкодження, а саме: крововиливи навколо очей, група невеликих крововиливів на шиї зліва, ушиблена рана на верхній губі, крововилив в лобно-теменній області зліва, і теменноскроневій області справа, чисельні крововиливи в поперечних областях з 2 сторін. Крововиливи на тильній поверхні кистей рук, на внутрішній поверхні лівого лучезап'ясного суглобу, на тильній поверхні правої кисті, садна на кінцівках; чисельні переломи ребер з 2 сторін з пошкодженням плеври; переломи грудини, забій лівої легені; рідка кров в лівій плевральній порожнині; розрив правої долі печінки, рідка кров в черевній порожнині; зачеревна гематома; переломи поперечних відростків 1-4 поперечних хребтів з двох сторін; недокрів'я внутрішніх органів, полосаті крововиливи під ендокардом лівого желудочка; набряк - набухання головного мозку.
Смерть настала від поєднаної травми - масового пошкодження м'яких тканин, переломів кісток, пошкодження внутрішніх органів з шоком та втрати крові.
Описані пошкодження утворились від чисельної дії тупих предметів, могли утворитись при чисельних ударах кулаком, ногами та іншими предметами.
Між тим, суд не дав оцінки тому факту, що за пред'явленим ОСОБА_4 обвинуваченням, від декількох (двох) його ударів кулаками рук в область грудної клітини та живота, у ОСОБА_5, були виявлені численні тілесні ушкодження, майже, на всіх частинах її тіла, які і потягли її смерть.
При розгляді справи в судовому засіданні, прокурор відповідно до ст. 277 КПК України змінив обвинувачення, і за цим зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 визнано винним, а саме, у тому, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 19:00 год. по 20:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_5, з метою спричинення останній тяжких тілесних ушкоджень, наніс їй чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла, та згідно висновку судово-медичної експертизи № 125/2087 від 31 серпня 2009 року, ОСОБА_5 внаслідок дій ОСОБА_4 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми - масивного пошкодження м'яких тканин, переломів кісток, пошкодження внутрішніх органів з шоком та втратою крові, від яких вона померла.
Виклавши у вироку висновок про нанесення ОСОБА_4 ОСОБА_5 чисельних ударів руками та ногами по різним частинам тіла, від яких остання померла, суд у вироку не навів жодного доказу, який би підтверджував які саме удари та у який спосіб наносив потерпілій ОСОБА_4
Так, ОСОБА_4 у своїх показаннях на досудовому слідстві і в судовому засіданні неодноразово вказував на те, що в день події, у розмові з ОСОБА_6, той повідомив його (ОСОБА_4), що ОСОБА_5 їздила додому до матері, звідки повернулась з розбитою головою, та у крові. Підтвердив цей факт у судовому засіданні і свідок ОСОБА_6 Разом з тим, оцінка таким показанням ОСОБА_4 щодо об'єктивної можливості отримання ОСОБА_5 низки виявлених судово-медичною експертизою ушкоджень в області голови при обставинах, вказаних ОСОБА_7 та ОСОБА_6, судом не надана.
Не оцінено судом також на предмет можливості отримання тілесних ушкоджень, що виявлені у ОСОБА_5, і показання потерпілої ОСОБА_2, про те, що у її доньки, ОСОБА_5, були напружені стосунки із співмешканцем, ОСОБА_6, оскільки той під час виниклих між ними конфліктів, бив її доньку.
Не встановлено також ні досудовим слідством, ні судом, чи бачили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вживали в день події разом з ОСОБА_5 алкогольні напої, наявні у неї травми голови або інші тілесні ушкодження.
Із змісту мотивувальної частини вироку суду слідує, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 19:00 год. по 20:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_5, з метою спричинення останній тяжких тілесних ушкоджень, наніс їй чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла, від яких остання померла.
Як встановлено судом, часом вчинення злочину, є період часу між 19 та 20 годиною.
Разом з тим, детальний аналіз показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були покладені судом в основу вироку, свідчить про те, що всі вони за версією часу вчинення злочину протирічать одні одним, а висновок суду щодо визначення об'єктивного часу вчинення злочину ґрунтується на суперечливих показаннях зазначених свідків.
Так, за показаннями ОСОБА_6, в день події, після розпиття з ОСОБА_4 алкогольних напоїв в своїй квартирі, він заснув та прокинувся близько 21:00 год. від того, що його розбудила сестра, ОСОБА_10, після чого, пішов до ОСОБА_5, де побачив останню мертвою на підлозі. Після цього він побіг до ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_8, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 19:00 год. він прийшов до ОСОБА_9, після бесіди з яким пішов до ОСОБА_5, де побачив, що остання лежить мертва. Після цього, ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_9, у якого перебував ОСОБА_6, та який вже знав, що ОСОБА_5 мертва.
За показаннями свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 19:00 год. - 20:00 год. до нього завітав ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_5 мертва.
Свідок ОСОБА_10 в суді повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 між 20:00 год. та 20:30 год. вона разом з чоловіком повернулась додому, де в цей час спав у стані сильного алкогольного сп'яніння її брат, ОСОБА_6 Близько 21:00 год. до них зайшов ОСОБА_4 з метою зустрітись з ОСОБА_6, якому вона сказала йти геть, а через хвилин 20 - 30 ОСОБА_11 передзвонив на домашній номер телефону. І тільки через годину після цього, ОСОБА_6 прокинувся і пішов з квартири.
Крім того, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 як на досудовому слідстві, так і в суді стверджували, що після того як вони дізнались про смерть ОСОБА_5, то з квартири ОСОБА_9 вони викликали міліцію.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема, з рапорту інспекторів РПС Оболонського району в м. Києві - ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14, наряд міліції, у зазначеному складі, прибув на місце пригоди (до квартири ОСОБА_5) на підставі виклику, здійсненого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21:00 год., аудіозапис якого міститься в матеріалах справи.
В основу вироку суд поклав також показання свідка ОСОБА_9 про те, що, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15:00-16:00 год., коли він зайшов до ОСОБА_5, двері квартири йому відчинив незнайомий чоловік, в особі якого 14 липня 2009 року при пред'явленні фотознімків для впізнання, він впізнав ОСОБА_4 Разом з тим, судом не встановлено достовірність показань даного свідка щодо ідентифікації незнайомого чоловіка в квартирі ОСОБА_5 з особою ОСОБА_4
Так, при допиті 08 липня 2009 року, ОСОБА_9 вказав, що чоловіку, який відкрив йому двері в квартирі ОСОБА_5 на вигляд 30-35 років, на зріст приблизно 180 см, середньої статури, обличчя кругле, ніс гострий, очі карі, губи вузькі, волосся темного кольору, середньої довжини, пряме. Був вдягнений в теніску бежевого кольору в крупну клітинку світло-блакитного та жовтого кольорів, шорти синього кольору.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 був одягнений у чорну майку і чорні шорти та був коротко пострижений під насадку.
Між тим, суд не взяв до уваги, і те, що показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, відносно яких застосовані заходи безпеки, та яким ОСОБА_4 розповів про обставин вчинення ним злочину, надані ними у різний час, відрізняються між собою.
Так, зазначені свідки, при їх допиті 29 липня 2009 року повідомили, що ОСОБА_4, який перебував з ними у камері затриманих 18 липня 2009 року, розказав їм про те, що затриманий за вбивство жінки на ім'я ОСОБА_5, з якою вживав алкогольні напої у неї вдома.
В судовому засіданні, свідки стверджували, що ОСОБА_4 не казав їм про те, що вбивство жінки вчинив він.
Разом з тим, зазначені суперечності у показаннях свідків судом не усунуті.
Важливим з точки зору наявності у діяннях особи складу злочину, що інкримінується ОСОБА_4, є встановлення та визначення мотиву його вчинення.
Разом з тим, як свідчить аналіз змісту вироку, докази викладені у ньому жодним чином не розкривають мотиву нанесення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5
Крім того, слід звернути увагу і на те, що ні органом досудового слідства, ні судом не встановлено факт дзвінків ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також їх часу та послідовності; невстановленою є особа так званого ОСОБА_10 - товариша ОСОБА_4, до якого останній вирішив завітати після перебування на озері, номер та розташування його квартири, місце його перебування в день події злочину, а також характер відносин з ОСОБА_4; не з'ясовано, яку саме марку горілки і яким об'ємом купували в магазині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6, що слід співставити з даними протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виявлення у квартирі ОСОБА_5 пляшок від горілки.
З'ясування зазначених обставин та їх належна оцінка, як вбачається, надало б можливість підтвердити правдивість та об'єктивність версії ОСОБА_4 про його непричетність до смерті ОСОБА_5 або ж спростувати його власні твердження про те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину.
Доводи захисника засудженого - ОСОБА_3 про те, що під час розгляду справи судом було порушено вимоги ст. 317 КПК України щодо порядку закінчення судового слідства, не заслуговують на увагу.
Як видно з протоколу судового засідання, суд після розгляду всіх доказів, що є у справі, дотримався порядку закінчення судового слідства, розв'язавши заявлені учасниками клопотання та заслухавши доповнення до судового слідства.
З урахуванням викладеного, апеляція захисника засудженого - ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду як незаконний і необґрунтований підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно, всебічно й об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувати всі зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
При новому судовому розгляді, після усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, та в разі доведеності вини, за обставин, які викладені в обвинувальному висновку, підсудному слід призначити покарання, яке б відповідало вимогам ст. 65 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.
Судді:
Єфімова О. І. Кепкал Л. І. Дмитренко Г. М.