Справа №2-2735-1/10
Іменем України
24 грудня 2010 р. Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Костюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на його користь суми боргу в розмірі 11320518 грн. 50 коп. по договору позики від 19.11.2008 р., суми боргу в розмірі 2381064 грн. по договору позики від 1.04.2009 р., судових витрат по справі в сумі 1820 грн. При цьому, посилається на наступне.
19.11.2008 р. він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 2071832 грн., про що був укладений письмовий договір безпроцентної позики, по якому ОСОБА_2 зобов'язувалася повернути кошти до 31.03.2009 р. та сплачувати неустойку у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Крім того, 1.04.2009 р. він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 443964 грн., про що був укладений письмовий договір, по якому ОСОБА_2 зобов'язувалася повернути кошти до 10.04.2009 р. та сплачувати неустойку у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Борг не був повернутий у вказані у договорах строки, тому стягнення боргу підлягає в судовому порядку, з врахуванням 3 % річних, індексу інфляції та неустойки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач неодноразово в судові засідання не з'являється, судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи ОСОБА_1 направлялися належним чином, вони повертаються до суду без вручення з позначками поштового відділення, що обслуговує адресу проживання відповідача: «за закінченням терміну зберігання», судом був зроблений запит до адресного бюро ГУ МВС України в м. Києві щодо реєстрації місця проживання відповідача, звідки прийшло підтвердження реєстрації її місця проживання за адресою, вказаною у позовній заяві, тому суд, враховуючи думку представника позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без участі відповідача спір, відповідно до ст.ст. 74, 169 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем вказаної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 19.11.2008 р. ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 2071832 грн. про що був укладений письмовий договір, по якому ОСОБА_2 зобов'язувалася повернути кошти до 31.03.2009 р. та сплачувати в разі прострочення повернення позики неустойку у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Крім того, 1.04.2009 р. ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 443964 грн., про що був укладений письмовий договір, по якому ОСОБА_2 зобов'язувалася повернути кошти до 10.04.2009 р. та сплачувати в разі прострочення повернення позики неустойки у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідач не повернула позичені гроші ОСОБА_1
Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо надання позики підтверджуються копіями договорів позики від 19.11.2008 р., від 1.04.2009 р., копіями розписок ОСОБА_2 від 19.11.2008 р., від 1.04.2009 р. та оглянутими оригіналами договорів позики від 19.11.2008 р., від 1.04.2009 р., (а.с.17, 18, 21, 22).
З боку відповідача заперечень на позов не поступило і суд діє в межах ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Як пояснив представник позивача, відповідач відмовляється повертати борг добровільно.
Оскільки відповідач, отримавши грошові кошти від ОСОБА_1, їх не повернула, порушивши умови зобов'язань, і в цьому є її вина, то стягнення боргу повинно відбуватися в судовому порядку.
З відповідача підлягає стягненню заборгованість по договору позики від 19.11.2008 р. на загальну суму 11320518 грн. 50 коп., з яких сума позики з врахуванням індексу інфляції з квітня 2009 р. по квітень 2010 р. 2421971 грн. 60 коп., 3 % річних з 1.04.2009 р. по 31.05.2010 р. 72542 грн. 50 коп., неустойка за 426 днів прострочки 8826004 грн. 40 коп., оскільки саме така сума знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, яка існує як борг відповідача перед позивачем, про що подавачем позову наданий розрахунок, з яким суд погоджується, бо виконаний вірно та правильно (а.с.19, 20).
З відповідача підлягає стягненню заборгованість по договору позики від 1.04.2009 р. на загальну суму 2381064 грн., з яких сума позики з врахуванням індексу інфляції з квітня 2009 р. по квітень 2010 р. 518993 грн. 91 коп., 3 % річних з 11.04.2009 р. по 31.05.2010 р. 15179 грн. 92 коп., неустойка за 416 днів прострочки 1846890 грн. 20 коп., оскільки саме така сума знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, яка існує як борг відповідача перед позивачем, про що подавачем позову наданий розрахунок, з яким суд погоджується, бо виконаний вірно та правильно (а.с.23, 24).
Оскільки від відповідача не надійшло заперечень на позов і заяви про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, то відповідно до ст.ст. 257, 267 ЦК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню неустойка за весь період прострочення виконання зобов'язань по день подачі позову до суду.
На користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати по справі відповідно до ст. 88 ЦПК України, виходячи з об'єму задоволених позовних вимог, враховуючи розмір сплачених при подачі позову до суду судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується відповідними квитанціями від 2.06.2010 р.: 1700 грн. + 120 грн.=1820 грн. (а.с.15, 16).
Всього підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 (11320518 грн. 50 коп.+2381064 грн.+ 1820 грн. =13703402 грн. 50 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 267, 525, 526, 599, 611, 614, 625, 638, 639, 1046, 1047, 1048 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 74, 88, 169, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 борг по договору позики від 19.11.2008 р. в розмірі 11320518 грн. 50 коп., борг по договору позики від 1.04.2009 р. в розмірі 2381064 грн., судові витрати по справі в розмірі 1820 грн., а всього 13703402 гривні 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя