Справа №2-2300-1/10
22 грудня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарях Костюк Ю.В., Вольф Т.Л., Родько Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
АЕК “Київенерго” звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1111 грн. 82 коп., що утворилась за період з 22.07.2002 р. по 1.03.2010 р., судових витрат по справі в сумі 81 грн., посилаючись на те, що відповідач є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснює АЕК «Київенерго», і проживає в квартирі АДРЕСА_1. Постачання електричної енергії здійснювалось на відплатній основі відповідно до Цивільного Кодексу України, Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357. АЕК «Київенерго» постачало споживачу електричну енергію в необхідних обсягах відповідно до потужності електроустановок споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач повинен був проводити оплату за одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором. Боржник щомісячне споживання електричної енергії не оплачує і за період з 22.07.2002 р. по 1.03.2010 р. допустив заборгованість перед АЕК «Київенерго» в сумі 1111 грн. 82 коп. На адресу боржника направлялись попередження про наявність заборгованості за спожиту електричну енергію та необхідність її погашення, однак вони залишились без належного реагування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Представник в ідповідача ОСОБА_1 позов не визнала, пояснивши, що ОСОБА_1 з 1996 р. по осінь 2009 р. не проживав у квартирі АДРЕСА_1 по причині протиправних дій прийомної його доньки ОСОБА_2 і був вселений у квартиру по рішенню суду. Після вселення в квартиру та приведення кімнати, яка йому була виділена, у належний стан, в квітні 2010 р. йому було встановлено електролічильник і він уклав з АЕК «Київенерго» договір на споживання електроенергії, після чого й почав реально споживати електричну енергію та її оплачувати. До цього часу споживачем була ОСОБА_2 разом з своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_3. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності звернення з позовом до суду за останні три роки. Притягнуті до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, належним чином про час, місце слухання справи повідомлялись, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі співвідповідачів відповідно до ст. 169 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 з 1986 р. Рішенням Ленінградського райсуду м. Києва від 29.07.1996 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано. Рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 20.10.2005 р. було вселено ОСОБА_1 у вказану квартиру, змінено договір найму жилого приміщення з виділенням ОСОБА_1 в окреме користування кімнати жилою площею 10, 3 кв. м, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1988 р. народження, кімнати площею 17, 2 кв. м. В квартирі зареєстровані та проживають вищевказані особи. 15.10.2007 р. органом приватизації Святошинського р-ну м. Києва ОСОБА_1 видано свідоцтво по право власності на 37/100 частини квартири АДРЕСА_1. 2.06.2010 р. між АЕК «Київенерго» та ОСОБА_1, був укладений договір про користування електричною енергією згідно встановленого йому електричного лічильника. АЕК «Київенерго» постачалась у вказану квартиру для споживання електрична енергія в необхідних обсягах відповідно до потужності електроустановок споживачів з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживачі, одержуючи її, оплату за одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами), не проводили, і станом на 1.03.2010 р. допустили заборгованість перед АЕК «Київенерго» в сумі 792 грн. 34 коп. На адресу боржників позивачем по справі направлялись попередження про наявність заборгованості за спожиту електричну енергію та необхідність її погашення, однак вони залишились без належного реагування (а.с.10-13, 27-38, 45).
Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач, абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісячно в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюються з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів.
Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357, передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п.п.14,17 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, плата за використання теплової та електричної енергії, газу, за водопостачання і каналізацію та інші послуги власниками квартир (будинків), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами, щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки.
Нарахування плати за спожиту електричну енергію позивачем проведено відповідно до тарифу в 0, 2436 грн. на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.07.2006 р. №926 «Про зміну тарифів за електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам».
У суду немає ставити під сумнів правильність розрахунку нарахувань, які виконані з дотриманням діючих норм і тарифів.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
По умовам договору, що фактично був укладений між сторонами відповідно до ст. 639 ЦК України, споживачами електричної енергії є відповідачі по справі, які поставленою електричною енергією реально користувалися, на попередження АЕК «Київенерго» щодо погашення заборгованості не реагують, у невиконанні договірних відносин є їх вина, тому стягнення боргу підлягає в судовому порядку солідарно з відповідачів по справі.
Суд критично оцінює заперечення представника відповідача ОСОБА_1 про непричетність останнього до споживання електроенергії до квітня 2010 р., оскільки з виконавчого листа №2-214801/05 від 29.10.2005 р. та постанови державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 9.12.2005 р. про закінчення виконавчого провадження, що знаходяться в цивільній справі №2-2148-1/05, оглянутої судом, вбачається, що вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 відбулось 6.12.2005 р. (а.с. 49 цивільної справи № 2-2148-1/05).
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за спожиту електричну енергію 20 квітня 2010 р. і ставить питання про стягнення боргу за електричну енергію за період з 22.07.2002 р. по 1.03.2010 р., між тим представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявила про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, передбаченого ст.ст.257, 267 ЦК України в три роки, тому стягненню підлягає борг за останні три роки перед подачею позову до суду, а саме з 20 квітня 2007 р. по 1.03.2010 р. Поважних причин пропуску строку позовної давності звернення з позовом до суду з боку позивача не вбачається. Сума заборгованості по оплаті за електроенергію за вказаний період дорівнює 792 грн. 34 коп., виходячи з розрахунку (1111, 82 грн.-319, 48 грн.) (а.с.9).
В силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню судові витрати по справі, понесені ним за сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову до суду, в розмірі 81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2828 від 12.04.2010 р., №2829 від 12.04.2010 р. (а.с. 4, 5).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 67, 68, 179 ЖК України, ст.ст. 257, 267, 525, 526, 610, 614, 639, 714 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 20 квітня 2007 року по 1 березня 2010 року в сумі 792 грн. 34 коп., судові витрати по справі в сумі 81 гривня, а всього: 873 гривні 34 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя