Р І Ш Е Н Н Я Справа №№ 2-6858-2010 року
10 листопада 2010 року Київський районний суд міста Донецька у складі головуючого судді Рассуждай Я.М. при секретарі: Васильєвої С.С. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька справу за позовом:
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про стягнення боргу за договором позики, суд-
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про стягнення боргу за договором позики.
Мотивує свої позовні вимоги тим, що 26 грудня 2008 року між позивачкою по цій справі та відповідачами ОСОБА_3 ів ОСОБА_4 був укладений договорі позики. Позивачка передала відповідачам суму яка еквівалентна 10000 доларів США на строк до 1 березня 2009 року.
Вказану суму грошей ОСОБА_3 отримав у той же день про що написав відповідну розписку. У встановлений строк відповідачі суму боргу не повернули.
Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_3 із вимогою про повернення боргу, оскільки у зв*язку з хворобою її батька їй терміново були необхідні гроші, але відповідачі строки повернення боргу переносять. Так після звернення її до прокуратури міста Донецька ОСОБА_3 надав їй розписку про те, що визнає борг і буде його повертати відповідно до складеного графіку, за яким 5 квітня 2010 року повинен був повернути суму яка еквівалентна 2000 доларів США. Але в подальшому ОСОБА_3 не повернув їй й частину, яку сам вказав в розписці. Оскільки їй терміново потрібні гроші для лікування її батька, вважає на те, що ОСОБА_3 навмисно переносить термін повернення боргу, або не бажає його повертати.
Відповідно до вимог 1040 ЦК України позичальник зобов*язаний повернути позикодавцеві позику такій самій сумі, що була передана йому у строк та в порядок, що встановлено договором.
Відповідно до вимог ст.. ст.. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. ст.. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За станом на 1 квітня 2010 року сума боргу складає 87932 гривні, а саме: основний борг - 77000 гривен / 10000 * 7.7 / курс НБУ на 1 березня 2009 року / + 1078 гривень / 101.4 індекс інфляції березня до лютого 2009 року / + 693 гривні. / 100.9 індекс інфляції квітня до березня 2009 року / + 383 гривні. / 100.5 індекс інфляції травня до квітня 2009 року / + 847 гривень. / 101.1 індекс інфляції червня до травня 2009 року / + 616 гривень. / 100.8 індекс інфляції вересня до серпня 2009 року / + 693 гривні. / 100.9 індекс інфляції жовтня до вересня 2009 року / + 77 гривень. / 101.1 індекс інфляції листопада до жовтня 2009 року / + 693 гривень. / 100.9 індекс інфляції грудня до листопада 2009 року / + 1386 гривень. / 101.8 індекс інфляції січня 2010 року до грудня 2009 року / + 1463 гривні. / 101.9 індекс інфляції лютого до січня 2010 року / + 693 гривні. / 100.9 індекс інфляції березня до лютого 20-10 року / + 2310 гривень / 3% за річних за порушення грошового зобов*язання /.
На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів на її користь заборгованість за договором позики у розмірі 87932 гривні, судові витрати по цій справі.
Крім того в ході розгляду даної справи позивачка ОСОБА_2 подала до суду позовні вимоги до відповідачів по цій справі про стягнення з них на її користь оральну шкоду.
В обґрунтовування свої вимог в даній частині своїх позовних вимог посилається на те, діями відповідачів по цій справ і спрямованими на те, щоб не повертати їй грошові кошти їй була спричинена моральна шкода оскільки її батько тяжко хворий. Для відповідного лікування їй вкрай і терміново були потрібні гроші, але вона не мала, з вини відповідачів по цій справі необхідних коштів для здійснення відповідного і кваліфікованого лікування свого батька.
У зв*язку із вказаними діями відповідачів вона весь час знаходиться у нервовому стресовому стані. На підставі вказаних причин у неї тривалий час порушені нормальні життєві з*язки, вона не може здійснювати активний спосіб свого життя, порушилися звичайні стосунки з оточуючими людьми.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала і просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачі по цій справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з*являються. Про день та час розгляду даної справи судом були повідомлені належним чинним і своєчасно, про що свідчать судові повідомлення і телеграми. Про поважність причини своєї не явки суду нічого не повідомляли.
Суд ухвалив провадити судовий розгляд по цій справі заочно на підставі наявних в цій справі документів та доказів у відсутність відповідачів по цій справі.
Суд дослідивши обставни по цій справі надані суду документи та докази, заслухавши пояснення учасників розгляду даної справи приходить до переконання про те, що між сторонами по цій справі виникли і існують правовідношення які передбачені і регулюються вимогами ст.. ст.. 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1167 ЦК України, ст.. ст.. 60, 61 Сімейного кодексу України.
Суд вважає на те, що позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
В судовому засіданні було встановлено те, що дійсно позивачка по цій справі ОСОБА_2 26 грудня 2008 року за проханням ОСОБА_3 передала йому в борг суму грошових коштів у розмірі 10000 доларів США. Про укладення вказаного договору позики між сторонами, ОСОБА_3 була складена розписка на вказану суму. Вказана обставина крім того підтверджується наступною розпискою виконаною ОСОБА_3 від 19 лютого 2010 року.
Як вбачається із матеріалів, наданих суду Київським РО ДГУ УМВД України в Донецькій області «Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи» від 9 лютого 2010 року, сам ОСОБА_3 у свої письмових поясненнях від 16 лютого 2010 року наданих на ім*я начальника Київського РО ДГУ УМВД України в Донецькій області підтвердив наявність боргових зобов*язань перед ОСОБА_2 на суму у розмірі 10000 доларів США.
Як вбачається із тексту самої боргової розписки, строк повернення боргу сторонами по цій справі вперше був зазначений - 1 березня 2009 року, вдруге строк був визначений 5 серпня 2010 року. Тобто на час розгляду даної справи в суді, на думку суду, строк сплати боргу за вказаним договором позики вже сплинув.
В судовому засіданні було встановлено те, що ОСОБА_3 взагалі із вказаної суми боргу не повернув ОСОБА_2. ані частки боргу.
Із наданого суд пояснення відповідачки ОСОБА_4 вона не визнає позовних вимог, оскільки вона не приймала будь-якої участі у отриманні вказаної суми і не складала відповідної боргової розписки.
Відповідно до вимог ст.. ст.. 1046-1047 ЦК України … за договором позики одна сторона / позикодавець / передає у власність другій стороні / позичальникові / грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів / суму позики / або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із вимог чинного законодавства договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей визначених родовими ознаками. Договорі позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути пред*явлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми.
На підставі вимог ст.. ст.. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов*язаний повернути позикодавцеві позику / грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем / у строк та порядку, що встановлений договором. Якщо позичальник не повернув суму позики він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до вимог ст.. ст.. 625 ЦК України, а саме: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання. Крім того … боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитор зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити те, що відповідно до вимог ст.. ст.. 60, 61 Сімейного кодексу України … майно набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається те, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об*єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно і насамперед: заробітна плата, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Відповідно до вимог чинного законодавства якщо один з подружжя укладено договір в інтересах сім*ї то гроші, інше майно в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором є об*єктом правова спільної сумісної власності подружжя.
Із наданих суду відомостей вбачається те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є подружжям і знаходяться у зареєстрованому шлюбі.
Договорі позики від 26 грудня 2008 року який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказаними особами був укладений в той час, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже знаходилися у зареєстрованому шлюбі.
В судовому засіданні позивачка по цій справі ОСОБА_2 наполягала на розгляді даної справи з урахуванням її позовних вимог саме спору з урахуванням по сумі боргу у розмірі 87932 гривні. Тобто включно суми боргу по договору позики виходячи із суми 10000 доларів США і еквіваленту гривні України на час укладення вказаного договору позики.
Суд дослідивши обставни по цій справі приходить до переконання про те, що з відповідачів по цій справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно солідарно стягнути на користь позивачки по цій справі ОСОБА_2 вказану суму боргу у розмірі 87932 гривні.
Крім того суд дослідивши обставни по цій справі, надані суду документи та докази в частини позовних вимог позивачки ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди також приходить до переконання про те, що вказані позовні вимоги також підлягають але частково.
До такого переконання суд прийшов з наступних підстав:
Суд прийшов до переконання про те, що дійсно діями відповідачів о цій справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачці по цій справі ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода.
Моральна шкода була спричинена тим, що як було встановлено в судовому засіданні і що підтверджується відповідними медичним документами, позивачка ОСОБА_2 в зазначений час мала негайну потребу у грошових коштах у зв*язку із тяжкою хворобою її батька і виниклою негайною необхідність здійснення відповідного кваліфікованого лікування.
Дії відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спрямовані на неповернення суми боргу завдала та завдає ОСОБА_2. душевні та фізичні страждання, які полягають у постійній депресії, негативному нервовому стані, віддуті того, що вона не може належним чином на високому рівні забезпечити надання її хворому батькові медичної допомоги у зв*язку із відсутність неповернутих їй вказаних грошових коштів. Відповідно з цих причин вже тривалий час порушені її нормальні життєві зв*язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушені стосунки з оточуючими людьми.
Відповідно до вимог ст.. ст.. 1167 ЦК України … особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав
Відповідно до вимог чинного законодавства моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб..
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставни, які мають істотне значення. При вирішення розмірі відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов*язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода завдала діями чи бездіяльністю відшкодовується особою яка її завдала за наявності її вини.
Як вбачається, позивачка ОСОБА_2 просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду у розмірі 30000 гривень.
Суд дослідивши у сукупності всі обставни по цій справі приходить до переконання про те, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 у вказаній частині її позовних вимог підлягають задоволенню частковою.
На підставі викладеного суд вважає за необхідно стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_2 компенсацію за спричинену їй моральну шкоду в розмірі 15000 гривень.
Суд критично дослідивши обставини по цій справі приходить до переконання про те, що саме вказана сума є грошовим еквівалентом компенсацією завданих позивачці ОСОБА_2 моральної шкоди.
Суд критично дослідивши обставини по цій справі приходить до переконання про те, що позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково оскільки вони, на думку суду, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і в судовому засіданні знайшли своє законне і об*активне підтвердження.
При наявності вказаних обставин суд вважає за необхідне солідарно тягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки по цій справі ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 87932 гривні.
Крім того суд вважає за необхідне солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки по цій справі ОСОБА_2 грошову компенсацію оральної шкоди у розмірі 15000 гривень.
На підставі вимог ст.. ст.. 88 ЦПК України суд крім того вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_2 судові витрати по цій справі у розмірі 1038.50 гривень.
Керуючись ст.. ст.. 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1167 ЦК України, ст.. ст.. 60, 61 Сімейного кодексу України, ст.. ст.. 10, 11, 60, 88, 212. 213, 214, 216 ЦПК України, суд-
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 87932 гривні.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15000 гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1038.50 гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд міста Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: