Справа № 1-614/10
3 листопада 2010 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Бандури І.С.
при секретарі: Завальнюк О.І., Ковальчук В.В.,
Прокопенко Н.М., Лебідь В.В.
з участю прокурора: Устименко О.І., Марунича О.В.
представника потерпілої: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, молдавана, гр. Молдови, освіта середня, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, приватного підприємця, не судимого, за ст. 286 ч.2 КК України, -
Підсудний ОСОБА_5 20 жовтня 2009 року, приблизно о 17 год. 55 хв., керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN Т4», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по проїзній частині пр-ту Палладіна зі сторони вул. Стеценка в напрямку Біличанського шляхопроводу в м. Києві зі швидкістю приблизно 40-50 км/год та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного на проїзній частині інформаційними знаками 5.35.1, 5.35.2 «пішохідний перехід», а також дорожньою розміткою 1.14.1, 1.14.2., розташованого навпроти повороту на смт. Коцюбинське.
В цей час попереду автомобіля «VOLKSWAGEN Т4» д.н.з. НОМЕР_1, в попутному йому напрямку в правій смузі руху до пішохідного переходу під'їхав та зупинився автомобіль «Шевроле Лачетті» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який став пропускати пішохода ОСОБА_8, який в цей час переходив проїзну частину по пішохідному переходу з права на ліво відносно руху транспорту.
Під час руху водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України:
- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;
- п. 18.4: Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 виявилось в тім, що він керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN Т4» д.н.з. НОМЕР_1, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в сусідній правій смузі руху, зупинився транспорт, пропускаючи пішохода ОСОБА_8, не впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого руху,не зупинився перед пішохідним переходом і не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8 внаслідок чого передньою правою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на останнього.
Згідно висновку судово-медчиної експертизи № 36/Е від 22.03.2010 у гр. ОСОБА_8, згідно наданої історії хвороби, відмічались пошкодження у вигляді тяжкої черепно-мозкової травми з наявністю масованої субдуральної гематоми з права з компресією правого бокового шлуночку головного мозку, перелому медіальної стінки гайморової пазухи, перелому лівої акулової кістки, забито-рваної рани потиличної ділянки голови, посттравматичного гемосинуіта лівої верхньої щелепної пазухи. По ступеню тяжкості, наявні пошкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
Порушення вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину та пояснив, що 20 жовтня 2009 року, приблизно о 17 год. 55 хв., керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN Т4», рухався по проїзній частині пр-ту Палладіна зі сторони вул. Стеценка в напрямку Біличанського шляхопроводу в м. Києві зі швидкістю приблизно 40-50 км/год та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, навпроти повороту на смт. Коцюбинське, не впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого руху, не зупинився перед пішохідним переходом і не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8, внаслідок чого передньою правою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на останнього. Фактичних обставин справи не заперечує. У вчиненому розкаюється. Заподіяну шкоду відшкодував повністю.
Показання підсудного ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, а тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.
При таких обставинах суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України повністю доведена, а тому його злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України за ознакою «порушення правил безпеки дорожнього руху України, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження».
По справі представником потерпілого ОСОБА_4 до підсудного ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 67843 грн. 10 коп та моральної шкоди на суму 850000 грн.
В судове засідання представник потерпілого ОСОБА_4 подала заяву про відмову від цивільного позову до ОСОБА_5 в зв'язку з його відшкодуванням, а тому суд вважає, що слід прийняти відмову від позову представника потерпілої ОСОБА_4
Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що він раніше не судимий, обставини які пом'якшують покарання, що повністю визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, позитивно харктеризується, має на утриманні одну малолітню дитину, повністю відшкодував заподіяну шкоду, не знаходячи обставин, які обтяжують покарання, а тому за таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_5 слід призначити у виді позбавлення волі з випробовуванням встановивши йому іспитовий строк, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
ОСОБА_5 більше 20 років займається діяльністю пов'язаною з використанням транспортних засобів, займається підрприємницькою діяльністю і використовує власний транспорт для здійснення підприємницької діяльності, забезпечує належне утримання сім'ї, а тому суд вважає, що ОСОБА_5 не слід позбавляти права керувати транспортними засобами.
Речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 81, 330 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання за даною статтею у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві р/р 35226002000466, код 25575285, МФО 821018 в ГУ ДКУ у Київській області судові витрати в сумі 1216 ( одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 94 коп. «за проведення авто- технічної експертизи».
Речові докази по справі - автомобіль «VOLKSWAGEN Т4» д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5.
Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.