вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" лютого 2026 р. м. Київ Справа № 911/2973/25
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О. С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у попередньому засіданні
заяви 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»,
2) Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»
про визнання грошових вимог у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, офіс 24, ідентифікаційний код 43062395)
Учасники справи у попереднє засідання не з'явилися
1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 27.11.2025, зокрема: відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» (далі - ТОВ «Агро Голд 2020», боржник); визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») у загальному розмірі 1 548 754,36 грн, з яких 24 224,00 грн - судові витрати, 1 006 915,08 грн - основне зобов'язання та 517 615,28 грн - штрафні санкції; введена процедура розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ); призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (свідоцтво № 75 видане 31.01.2013, далі - розпорядник майна); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання на 12.01.2026 та вирішено інші процесуальні питання у справі.
Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 39 КУзПБ з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
27.11.2025, на виконання зазначеного положення, суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного повідомлення, номер публікації якого 77806, яке, у свою чергу, оприлюднене на офіційному веб-порталі судової влади України - 28.11.2025.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже граничним строком для подання відповідних заяв є 29.12.2025.
2. Так, у порядку та строки, визначені ст. 45 КУзПБ до суду звернулися:
1) 28.11.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ТОВ «Ніко-Тайс» із заявою (вх. № 8107 від 01.12.2025) в якій, зокрема, просить визнати його кредитором ТОВ «Агро Голд 2020» із додатковими кредиторськими вимогами на загальну суму 841 104,52 грн, а саме: сума вимог першої черги - 4 844,80 грн; сума вимог четвертої черги - 374 183,42 грн; сума вимог шостої черги - 462 076,30 грн.
2) 17.12.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Акціонерне товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») із заявою № КНО-61.1.3.2/206 (вх. № 8322) в якій, зокрема, просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 63 351,31 грн, а саме: до першої черги кредиторів - 6 056,00 грн (витрати на оплату судового збору); до четвертої черги вимог кредиторів - 57 295,31 грн, з яких: основна сума кредиту - 33 529,66 грн, проценти за користування кредитом - 23 206,35 грн, заборгованість з оплати судового збору за наказом суду у справі № 911/2395/22 - 559,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
Ухвалами суду від 04.12.2025 та від 22.12.2025 вищевказані заяви призначені до розгляду у попереднє засідання на 12.01.2026, яке на підставі ст.216 ГПК України відкладалося. Черговий розгляд справи у попередньому засіданні призначений на 19.02.2026 (ухвала суду від 02.02.2026).
Так у попереднє засідання представник боржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце попереднього засідання інформувався своєчасно та у порядку визначеному ч. 5 ст. 242 ГПК України (довідка про доставку електронного листа 02.02.2026). Водночас, явка останнього обов'язковою судом не визнавалася, а тому, ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести попереднє засідання без його участі.
Також у попереднє засідання не з'явились ТОВ «Агро Голд 2020», АТ «ПУМБ» і розпорядник майна, проте подали через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідні заяви від 19.02.2026 (вх. № 2919/26, вх. № 2924/26) та клопотання від 19.02.2026 № КНО-61.1.3.2/215, в яких просили провести попереднє засідання без їх участі, які суд, на підставі ст. 42 ГПК України вважає за можливе задовольнити.
Водночас, на виконання ст. 45 КУзПБ, розпорядник майна через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подав до суду звіт про розгляд грошових вимог від 05.01.2026 № 1/26 (вх. № 47/26), в якому, зокрема, повністю визнав додаткові вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»» та вимоги АТ «ПУМБ».
У свою чергу від боржника повідомлень/заперечень щодо додаткових кредиторських вимог ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та кредиторських вимог АТ «ПУМБ» до суду не надходило.
3. Розглянувши зазначені заяви та дослідивши надані докази суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим КУзПБ.
Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 1 КУзПБ, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
У попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 922/1675/24).
У свою чергу, тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами, відповідно і обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.02.2025 у справі № 910/628/20).
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.1. Щодо додаткових кредиторських вимог ТОВ Ніко-Тайс.
Так у своїй заяві ТОВ «Ніко-Тайс» зазначає, та зазначене підтверджується належними та допустимими доказами, що:
22.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Заатбау Пробстдорфер Україна» (далі - ТОВ «Заатбау Пробстдорфер Україна») та ТОВ «Агро Голд 2020» укладений договір поставки № П19/2021 (далі - Договір поставки);
у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару за Договором поставки, ТОВ «Заатбау Пробстдорфер Україна» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення із ТОВ «Агро Голд 2020» заборгованості у сумі 679 270,31 грн та інших фінансових нарахувань за період із 02.10.2021 по 28.10.2023;
рішенням суду від 06.07.2023 у справі № 911/1200/23 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Заатбау Пробстдорфер Україна» до ТОВ «Агро Голд 2020», стягнуто з боржника 679 270,31 грн основного боргу, 341 761, 21 грн пені, 175 854,06 грн штрафу, 98 308,00 грн 10 % річних, 206 806, 76 грн - інфляційних втрат та 22 530,01 грн судового збору;
право вимоги на вищевказану заборгованість перейшло до ТОВ «Ніко-Тайс» на підставі договору від 19.08.2025 № 19-08-2025/1 про відступлення права вимоги, а ухвалою суду від 11.09.2025 у справі № 911/1200/23, зокрема, замінено сторону (стягувача) у справі №911/1200/23 під час примусового виконання наказу суду від 09.08.2023 у справі №911/1200/23, виданого на примусове виконання рішення суду від 06.07.2023 у справі №911/1200/23 - ТОВ «Заатбау Пробстдорфер Україна» (ідентифікаційний код 44048188) на правонаступника ТОВ «Ніко-Тайс» (ідентифікаційний код 38039872). Крім того, як зазначено в договорі про відступлення права вимоги, за результатами укладення/підписання даного договору, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов Договору поставки та рішення суду від 06.07.2023 у справі №911/1200/23, котре набрало законної сили, включаючи всі можливі способи захисту майнових прав та інтересів у зв'язку із тривалістю та наявністю непогашеного (невиконаного) грошового зобов'язання на підставі Договору поставки та рішення суду від 06.07.2023 у справі №911/1200/23: донарахуванням пені, 10%-річних, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, тощо;
у нього наявне право вимоги щодо нарахування: пені - із 01.03.2023 року (наступна дата, яка не була врахована в рішенні у справі № 911/1200/23) по 01.10.2024 (дата спливу періоду нарахування пені, передбачена Договором поставки); пені - із 28.08.2025 (дата втрата чинності ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, далі - ГК України) по 26.11.2025 (дата, яка передує введення мораторію у даній справі на нарахування різного роду сум); 10 % - річних - із 01.03.2023 (наступна дата, яка не була врахована в рішенні у справі № 911/1200/23) по 26.11.2025 (як дата, котра передує введення мораторію у даній справі на нарахування різного роду сум); інфляційних втрат - із лютого 2023 року (як період, котрий не було враховано в рішенні у справі № 911/1200/23) по листопад 2025 року (як місяць, в якому прострочення мало місце понад 16 днів, та котрий передує даті введення мораторію у даній справі на нарахування різного роду сум);
за таких обставин нараховує на основне зобов'язання боржника за Договором поставки 187 877,30 грн - інфляційних втрат, 186 306,12 грн - 10%-річних та 462 076,30 грн пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст. 598, ст.599 ЦК України).
Ураховуючи викладене та відсутність у матеріалах справи доказів погашення боржником існуючої перед ТОВ «Ніко-Тайс» заборгованості, суд дійшов висновку про наявність в останнього права на здійснення додаткових нарахувань штрафних та фінансових санкцій за невиконання умов Договору поставки.
3.1.1. Щодо нарахування пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За змістом положень ч.ч. 4 і 6 ст. 231 ГК України (чинного на момент укладення Договору поставки) у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У свою чергу, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 ГК України, яким передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Законом, або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Так із змісту п. 8.5.1 Договору поставки вбачається, що у разі несплати/несвоєчасної сплати товару покупцем в строки визначені цим договором, продавець має право нарахувати покупцю, зокрема, неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми грошового зобов'язання, за кожний день прострочення виконання зобов'язання до моменту оплати його повного виконання.
Сторони домовилися про те, що строки позовної давності щодо штрафів, пені за даним договором становлять три роки. Період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, становить три роки (п. 8.10. Договору поставки).
З аналізу викладеного вбачається, що сторонами у договорі збільшений періоду часу, за який нараховується пеня. Таким чином, період нарахування пені за Договором поставки є з 02.10.2021 по 01.10.2024.
Як встановлено судом, рішенням суду від 06.07.2023 у справі № 911/1200/23 вже стягнуто з боржника пеню у розмірі 341 761,21грн за період із 02.10.2021 по 28.02.2023.
Отже, період на який ТОВ «Ніко-Тайс» має право додатково нарахувати боржнику пеню є 01.03.2023 по 01.10.2024.
3.1.1.1. У свою чергу, суд перевіривши наданий ТОВ «Ніко-Тайс» розрахунок пені за період із 01.03.2023 по 01.10.2024 вважає його арифметично правильним, а відтак, розмір пені за відповідний період прострочення становить 138 645,59 грн.
3.1.1.2. Щодо нарахування боржнику пені за період із 02.10.2024 по 26.11.2025 у розмірі 323 430,71 грн, то суду зазначає наступне.
Так 28.02.2025 набрав чинності, а 28.08.2025 введений в дію Закон України №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб. Одним із наслідків цього є те, що згідно з п. 3 ст. 17 зазначеного Закону з 28.08.2025 втратив чинність ГК України.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того як зазначено у ч.1 ст. 627 та ст.629 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).
Таким чином, посилання ТОВ «Ніко-Тайс» на те, що з 28.08.2025, у зв'язку зі втратою чинності ГК України, втрачають чинності та відсутні будь-які обмеження щодо здійснення нарахування пені понад шестимісячний термін, котрий раніше було передбачено у ч. 6 ст. 232 ГК України, не береться судом до уваги, оскільки у Договорі поставки сторони самостійно встановили період нарахування пені - 3 роки.
При цьому як убачається із матеріалів справи Договір поставки недійсним у судовому порядку не визнавався, відповідних змін у встановленому порядку до нього внесено не було, а тому відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, нарахування ТОВ «Ніко-Тайс» пені за період з 02.10.2024 по 26.11.2025 у розмірі 323 430,71 грн суд вважає безпідставним у зв'язку з чим кредиторські вимоги у відповідній частині підлягають відхиленню.
3.1.2. Щодо нарахування 10 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 922/567/22).
У частині нарахування інфляційних втрат, то судом береться до уваги правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.
Так, п. 8.5.1. Договору поставки передбачено, що у разі несплати/несвоєчасної сплати товару покупцем в строки визначені цим договором, продавець має право нарахувати покупцю, зокрема, 10 відсотків річних від простроченої суми.
Як зазначалось вище рішенням суду від 06.07.2023 у справі № 911/1200/23 було стягнуто з боржника 10% річних за період з 02.10.2021 по 28.02.2023 у розмірі 98 308,00 грн та інфляційні втрати за період із жовтня 2021 року по січень 2023 року у розмірі 206 806,76 грн.
Ураховуючи зазначене та відсутність доказів належного виконання боржником свого зобов'язання за Договором поставки, за умовами останнього ТОВ «Ніко-Тайс» має право додатково нарахувати 10% річних за період з 01.03.2023 по 26.11.2025 та інфляційні втрати за період із лютого 2023 року по листопад 2025 року.
Перевіривши наданий ТОВ «Ніко-Тайс» розрахунок 10% річних, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки останнім невірно визначена кількість днів простроченого платежу. Проте, у перерахунку суду сума 10% річних становить більший розмір, аніж заявлений ТОВ «Ніко-Тайс», а тому суд, з урахуванням ч. 1 ст. 14 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для визнання 10% річних у заявленому розмірі, а саме -186 306,12 грн.
Водночас перевіривши наданий ТОВ «Ніко-Тайс» розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки останнім невірно визначено індекс інфляції у листопаді 2025 року.
Таким чином, вірним є наступний розрахунок за період лютий 2023 року-листопад 2025 року: 679 270,31*1.257795 (сукупний індекс інфляції за відповідний період) - 679 270,31 = 175 112,62 грн.
3.2. Щодо кредиторських вимог АТ «ПУМБ».
В обґрунтування своїх вимог АТ «ПУМБ» зазначає, що:
на виконання умов договору про надання банківської послуги - овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-ОВ-КФ-12 від 11.01.2022 (далі - Договір овердрафту) боржнику наданий овердрафт в межах ліміту у розмірі 435 000,00 грн;
у зв'язку з порушенням ТОВ «Агро Голд 2020» взятих на себе зобов'язань, АТ «ПУМБ» звернувся з відповідним позовом про солідарне стягнення з боржника та його поручителя ОСОБА_1 наявної заборгованості за вказаним Договором овердрафту та договором поруки від 11.01.2022 № МБ-КІЕ-П-КФ-12/1;
рішенням суду від 06.03.2023 у справі №911/2395/22 позов задоволено, та солідарно стягнуто з ТОВ «Агро Голд 2020» та ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість: 104 032,31 грн прострочена сума кредиту, 8 429,19 грн заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період із 25.04.2022 по 16.08.2022, 1040,32 грн заборгованості за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту. Також вказаним рішенням з ТОВ «Агро Голд 2020» стягнуто 1 240,50 грн витрат зі сплати судового збору, сплаченого АТ «ПУМБ» за подання позову;
03.04.2023 на примусове виконання вказаного рішення судом видані накази у справі № 911/2395/22 на підставі яких постановами приватного виконавця Филипів А.Н. від 02.05.2023 відкриті виконавчі провадження № 71705932 та № 71706571, в рамках яких з боржника стягнуто частину заборгованості та частину судового збору. Також частково борг погашений в рамках виконавчого провадження про стягнення боргу поручителем ОСОБА_1 ;
указує, що проценти, нараховані з дати видачі кредиту по 24.12.2022 включно, погашені в повному обсязі;
за таких обставин зазначає, що заборгованість ТОВ «Агро Голд 2020» перед АТ «ПУМБ» становить: за основною сумою кредиту - 33 529,66 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 23 206,35 грн та заборгованість з оплати судового збору у справі № 911/2395/22 - 559,30 грн.
На підтвердження зазначених обстави АТ «ПУМБ» до своєї заяві надані: розрахунок заборгованості; виписки по рахунку боржника; паперову копію електронного документа - Договору овердрафту, підписаного та скріпленого електронними печатками боржника та АТ «ПУМБ» у сервісі «Вчасно»; примірник Правил надання АТ «ПУМБ» банківської послуги - овердрафту «Легкий» корпоративним клієнтам малого бізнесу (діють з 05.11.2021, далі - Правила). Також надані копії: рішення суду від 06.03.2023 у справі № 911/2395/22; наказів від 03.04.2023 на примусове виконання рішення у справі № 911/2395/22 та постанов приватного виконавця від 02.05.2023 про відкриття виконавчих проваджень № 71705932 та № 71706571.
3.2.1. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так проаналізувавши надані АТ «ПУМБ» докази суд зазначає наступне.
11.02.2022 між АТ «ПУМБ» (далі - банк) та ТОВ «Агро Голд 2020» (далі - клієнт) було укладено Договір овердрафту, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати клієнту банківську послугу - овердрафт «Легкий» (далі - овердрафт), а клієнт зобов'язався прийняти банківську послугу та належним чином виконати зобов'язання, що встановлені в договорі, Правилах, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг (п. 1.2.).
Згідно з п. 1.4. Договору овердрафту надання овердрафту здійснюється в межах розміру ліміту банківської послуги, визначеного в п. А8 преамбули договору та строку дії ліміту банківської послуги, визначеного в п. А10 преамбули договору з урахуванням положень, зазначених в п. 3.8 договору .
Інші умови щодо надання та повернення кредиту, його обслуговування, нарахування та сплати процентів, комісійних винагород, тощо, а також відповідні права та обов'язки сторін, їх відповідальність визначаються Правилами надання АТ «ПУМБ» банківської послуги - овердрафту «Легкий» корпоративним клієнтам малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті банку (п. 1.5.).
Пунктами А8, А9, А10, А12, А13, А16 Договору овердрафту визначено: ліміт банківської послуги - 435 000 грн; ліміт овердрафту на перший період дії ліміту овердрафту - 125 000 грн; дата закінчення строку дії ліміту банківської послуги - 25.12.2012; стандартний розмір процентної ставки - 15,9 % річних, розмір процентної ставки на прострочену заборгованість - 35 % річних; розмір комісійної винагороди за управління лімітом овердрафту - 0,5% від розміру максимального заборгованості за основною сумою овердрафту, визначеної на кінець дня в періоді нарахування.
Договір Овердрафту скріплено 11.01.2022 за допомогою електронних цифрових підписів АТ «ПУМБ», боржника та електронної печатки ТОВ «Агро Голд 2020» засобами сервісу «Вчасно».
Як установлено судом під час розгляду справи № 911/2395/22, 11.01.2022 між АТ «ПУМБ» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладений договір поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-12/1 за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо, боржника - ТОВ «Агро Голд 2020» за основним зобов'язанням, до складу якого входить: договір овердрафту з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього, з лімітом банківської послуги 435 000 грн, стандартний розмір процентної ставки - 15,9 % річних, розмір процентної ставки на прострочену заборгованість - 35 % річних, дата закінчення строку дії ліміту банківської послуги - « 25» грудня 2022 року (якщо жодна із сторін договору, з якого випливає основне зобов'язання, за 30 календарних днів до припинення строку дії ліміту банківської послуги не заявить про свій намір щодо припинення дії зазначеного договору, строк дії ліміту банківської послуги вважається продовженим до 25 числа місяця, аналогічного зазначеному в п. А10 преамбули договору, з якого випливає основне зобов'язання, на кожний наступний рік, та продовження строку дії ліміту банківської послуги відбувається автоматично, без підписання будь-яких додаткових угод) (надалі - «основне зобов'язання»). У разі порушення боржником основного зобов'язання такий боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Оскільки ТОВ «Агро Голд 2020» свої зобов'язання за договором овердрафту щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати комісійної винагороди за управління лімітом овердрафту належним чином не виконав, банк надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу від 14.07.2022 № КНО-61.1.3.2/94, в якій вимагав сплатити заборгованість ТОВ «Агро Голд 2020» за договором овердрафту в сумі 107 927,68 грн. Однак, поручитель вимоги банка не виконав, відповіді на вимогу не надав, заборгованість боржника не погасив.
За таких обставин суд, рішенням від 06.03.2023 у справі №911/2395/22, солідарно стягнув з ТОВ «Агро Голд 2020» та ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість: 104 032,31 грн - прострочена сума кредиту, 8 429,19 грн - заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період із 25.04.2022 по 16.08.2022 та 1 040,32 грн - заборгованості за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту та витрати по сплаті судового збору.
Як зазначає АТ «ПУМБ», під час примусового виконання вищевказаного судового рішення з боржника було стягнуто частину заборгованості та судового збору, на підтвердження чого надано виписки по рахункам, із змісту яких убачається, зокрема, що непогашений борг ТОВ «Агро Голд 2020» становить 33 529,66 грн - тіло кредиту та 559,30 грн судового збору.
Оскільки доказів погашення вказаної заборгованості ані боржником ані розпорядником майна надано не було, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги АТ «ПУМБ» у розмірі 33 529,66 грн основного боргу та 559,30 грн судового збору є доведеними та, як наслідок, підлягають визнанню.
3.2.2. Щодо нарахування процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п. 2.3.3. Правил встановлено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються банком за ставкою, яка визначена в п. А12 преамбули договору про надання банківської послуги.
Нараховані проценти за овердрафтом повинні сплачуватися клієнтом у строки, передбачені п. 4.3.4. розділу 4 цих Правил (2.3.4.).
Незважаючи на положення п. А12 преамбули договору, проценти за користування овердрафтом/ частиною овердрафту на розмір, що не повернутий у строки, передбачені договором, нараховуються банком за підвищеною ставкою (процентна ставка на прострочену заборгованість) у розмірі, передбаченому в п. А 13 преамбули договору, з першого дня прострочення повернення кредитних коштів до тієї дати, коли порушене зобов'язання буде виконано (п. 2.3.5.)
Згідно з п. 4.3.2 Правил проценти за користування банківською послугою нараховуються у процентах річних із розрахунку 365 днів на рік на підставі процентної ставки, зазначеної у договорі.
Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості і за весь час фактичного користування кредитними коштами, наданими в рамках банківської послуги. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Якщо інше не передбачено договором, датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24 числа місяця (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа місяця (з його урахуванням). Закінчення зазначеного у договорі строку надання банківської послуги - овердрафту не звільняє клієнта від обов'язку сплачувати відповідно до умов договору на користь банку проценти за користування кредитом за весь час прострочення Клієнтом погашення заборгованості за кредитом (п. 4.3.3.).
Якщо інше не передбачено договором, нараховані проценти повинні сплачуватися клієнтом щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця за відповідний період (п. 4.3.4.).
Так п.п. А12, А13 преамбули договору овердрафту встановлено: стандартний розмір процентної ставки 15,9 % річних та розмір процентної ставки на прострочену заборгованість становить 35% річних.
Як зазначає АТ «ПУМБ» проценти, нараховані з дати видачі кредиту по 24.12.2022 включно, погашені в повному обсязі.
Із змісту наданого розрахунку та виписок боржника вбачається, що АТ «ПУМБ» здійснено нарахування процентів починаючи з 26.12.2022 на ставку за користування кредитом у розмірі 15,9 % (стандартна процентна ставка), що станом на 26.11.2025 становить 23 206,35 грн.
За таких обставин суд, з урахуванням ч. 1 ст. 14 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог у заявленому АТ «ПУМБ» розмірі.
3.2.3. Щодо розміру судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.
Відповідно до п. 2 ч. 2-1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність): заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору встановлюються у таких розмірах - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому судом береться до уваги положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 3 028,00 грн. Отже судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог становить 6 056,00 грн.
Ураховуючи те, що заява з вимогами до боржника подана АТ «ПУМБ» через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», то сума судового збору, який підлягає сплаті становить 4 844,80 грн (3 028,00 *2*0,8).
За таких обставин, розмір судових витрат за подачу відповідної заяви, який підлягає відшкодуванню становить 4 8440,80 грн.
4. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 47 КУзПБ за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 48 КУзПБ протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Підсумовуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 42, 232-235 ГПК України, ст.ст. 2, 44-45, 47, 64 КУзПБ, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» від 28.11.2025 (вх. № 8107 від 01.12.2025) про визнання додаткових грошових вимог - задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» (ідентифікаційний код 43062395) у загальному розмірі 504 909,13 грн, з яких: 4 844,80грн - судовий збір; 361 418,74 грн - основне зобов'язання; 138 645,59 грн - штрафні санкції.
Кредиторські вимоги у загальному розмірі 336 195,39 грн - відхилити.
2. Заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 17.12.2025 № КНО-61.1.3.2/206 (вх. № 8322) про визнання грошових вимог - задовольнити частково.
Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» (ідентифікаційний код 43062395) у загальному розмірі 62 140,11 грн, з яких: 4 844,80 грн - судовий збір; 57 295,31 грн - основне зобов'язання.
Кредиторські вимоги у загальному розмірі 1 211,20 грн - відхилити.
3. Визначити, що розмір усіх кредиторських вимог, пред'явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» становить 2 115 803,60 грн та складається із кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» у загальному розмірі 2 053 663,49 грн та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у загальному розмірі 62 140,11 грн.
4. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» Заріцького Юрія Миколайовича скласти реєстр вимог кредиторів боржника та внести до нього відомості щодо кредиторів, визначених у п. 3 даної ухвали.
Окремо внести до реєстру вимог кредиторів (у разі наявності):
відомості про майно, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав (вид забезпечення, вид майна, його характеристика, місцезнаходження, відомості про реєстрацію у реєстрах прав власності та застав тощо);
відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Примірник реєстру вимог кредиторів надати суду для долучення до матеріалів справи.
5. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» Заріцького Юрія Миколайовича відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, організувати та провести збори і комітету кредиторів, визначивши час й місце проведення зборів та комітету кредиторів. Докази скликання та проведення зборів і комітету кредиторів разом з обґрунтованим клопотанням про відкриття наступної процедури у відношенні боржника (санації, ліквідації або укладення мирової угоди) з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення, надати суду у триденний строк після прийняття рішення.
Скликання перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів провести у порядку та строки, визначені ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
6. Призначити підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання щодо переходу до наступної судової процедури, визначеної у ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, або закриття провадження у справі на 20.04.2026 на 10:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвала набрала законної сили 19.02.2026 та згідно ст. 255 ГПК України, ч. 1 ст. 9 КУзПБ може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у порядку та строки передбачені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повна ухвала складена 04.03.2026.