Постанова від 10.02.2026 по справі 910/6310/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2026 р. м.Київ Справа№ 910/6310/24 (369/2813/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 (повний текст рішення складено та підписано 08.09.2025)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 910/6310/24

за заявою фізичної особи ОСОБА_2

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рух справи

У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедури реструктуризації боргів боржника, введеної ухвалою суду від 13.06.2024, перебуває справа № 910/6310/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому позивач просить суд:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВГУМВС України в Харківській обл.) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.07.2008 року).

- скасувати Державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме щодо: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що сумлінно виконувала умови кредитного та іпотечного договорів, а коли виникали труднощі з внесенням чергового платежу завжди повідомляла про це Банк. Жодних листів від Банку щодо невиконання умов кредитного або іпотечного договорів на адресу ОСОБА_2 не надходило, жодних повідомлень про заборгованість з Банку також не надходило. Втім, на початку січня 2024 року позивачу стало відомо, що її будинок та земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.10.2020. Однак, позивач вказує, що не знає ОСОБА_1 , не укладала з даною особою жодних правочинів та не надавала вказаній особі прав та доручень на вчинення будь-яких дій.

Таким чином, позивач вказує, що такі дії Банку та ОСОБА_1 порушують права ОСОБА_2 та створили таку ситуацію, коли майно вибуло із законного володіння власника не з її волі іншим шляхом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2024 відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи вирішено провести в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 29.04.2024.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.01.2025 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.03.2025 цивільну справу № 369/2813/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння передано на розгляд до Господарського суду міста Києва де перебуває справа № 910/6310/24 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану справу передано для розгляду судді Стасюка С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 прийнято справу № 910/6310/24 (369/2813/24) в межах розгляду справи № 910/6310/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він є добросовісним власником спірного майна на підставі укладених 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.

При цьому, відповідач посилається на те, що 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" укладено договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018.

Також, 07.09.2020 ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" укладено договір №1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. за реєстровим номером 1072.

На момент проведення позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем в порядку, передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 344 719 грн. 43 коп.

Крім того, відповідач посилався на те, що 09.09.2020 ОСОБА_2 отримано вимогу про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку"), про що залишила особистий запис на даній вимозі. В подальшому, як стверджує відповідач, ОСОБА_2 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву від 09.10.2020, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим номером № 2049, в якій зазначила, що не заперечую проти звернення стягнення за договором іпотеки.

Відтак, на переконання відповідача, були дотримані вимоги законодавства в частині реєстрації права власності на предмет іпотеки, відсутні факти порушення права позивача, у зв'язку з чим, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області) судовий збір в сумі 7 570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) грн 00 коп. 4. В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- оскільки судом з ході розгляду даної справи встановлено, що проведена 12.10.2020 приватним нотаріусом Бобковим Олександром Вікторовичем перереєстрація права власності житлового будинку та земельної ділянки, які належали ОСОБА_2 за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" здійснених на підставі договору № 1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.09.2020, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54549861 від 13.10.2020, є незаконною, здійсненною в порушення умов договору іпотеки від 22.12.2018 та Закону України "Про іпотеку", то за таких обставин, спірне майно вибуло із володіння власника ОСОБА_2 поза її волею;

- ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" не було належним власником спірного майна та відповідно не мало права на подальше його відчуження, у зв?язку з чим наявні правові підстави для витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, при витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що:

- ні позивач, ні суд не витребовували докази письмового повідомлення боржника саме про відступлення права вимоги, а по-друге, судом не обгрунтовано, які саме правові наслідки може мати ймовірне неповідомлення боржника про відступлення права вимоги в контексті даного спору, адже такі правові наслідки передбачені ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, а саме, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням;

- боржник - ОСОБА_2 не виконувала свого обов'язку щодо погашення боргу після укладення відповідних договорів про відступлення права вимоги ні новому, ні старому кредиторові;

- нібито незнання боржника, ні про відступлення права вимоги, ні про звернення стягнення на предмет іпотеки спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: ОСОБА_2 особисто 09.09.2020 отримала вимогу про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»), про що залишила особистий запис рукою на 3 сторінці даного документа, а отже, твердження представника позивача про необізнаність щодо відступлення права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки спростовуються даними доказами;

- позивач не тільки була належним чином повідомлена щодо вищевказаного, а й надала свою добровільну згоду щодо звернення стягнення на предмети іпотеки;

- щодо різниці у сумах боргу у Договорі №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит, та у вимозі про усунення порушення, слід зазначити, що, по-перше, сума боргу, яка відображена у Додатку 1 до Договору №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит, складається із суми боргу за основним зобов'язанням та за нарахованими процентами, та не містить розрахунку боргу за штрафними санкціями (пенею); в свою чергу, новим кредитором, ТОВ «ФК «Інвестстандарт» після набуття права вимоги за відповідним Кредитним договором було узгоджено відповідну суму заборгованості у загальному розмірі 3 344 719 грн. 43 коп., в тому числі з частковими штрафними санкціями (пенею) з боржником, ОСОБА_2 , яка і у вимозі, і у нотаріально посвідченій заяві зазначила, що визнає саме вказану суму боргу, а ні в позові, ні в судових засіданнях ОСОБА_2 відповідну суму боргу не заперечувала;

- щодо необхідності надання суду акту приймання-передачі оригіналів заяви та вимоги від ТОВ «ФК «Інвестстандарт» до ОСОБА_1 , то слід відзначити, що жодним нормативно- правовим актом не передбачено обов'язковості передачі тих чи інших документів, окрім прямо визначених законодавством випадків, саме за актом приймання-передачі документів;

- представником ОСОБА_1 , що і не заперечувалось представником ТОВ «ФК «Інвестстандарт», були надані відповідні письмові пояснення щодо наявності саме у представника ОСОБА_1 оригіналів вимоги та нотаріальної заяви боржника;

- наявність чи відсутність саме акту приймання-передачі документів чи будь-якого іншого документа, наявність якого прямо законом не вимагається, не може мати наслідком автоматичне спростування безпосередньо самих переданих документів, в даному випадку оригіналів вимоги та нотаріальної заяви боржника;

- щодо помилкового зазначення дати укладення договорів відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги « 27.09.2020» замість вірної « 07.09.2020» в договорах купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, укладених між ТОВ «ФК «Інвестстандарт» та ОСОБА_1 , скаржник вважає це проявом надмірного формалізму, оскільки вказане взагалі немає жодного доказового значення у даній справі та не може спростовувати дійсність відповідних договорів купівлі-продажу, не говорячи вже про вимогу про усунення порушень та нотаріальну заяву боржника;

- судом першої інстанції порушено засади змагальності та диспозитивності господарського процесу, а також положення ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, які забороняють самостійне збирання доказів судом, окрім випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів;

- ні представник позивача, ні сам позивач не звертались до суду з жодними клопотаннями про витребування доказів, в тому числі копії реєстраційної справи, а суд вирішив самостійно витребувати такі докази у особи, яка не уповноважена на їх зберігання, на що приватний нотаріус Бобков О.В., як особа, яка була уповноважена саме на формування реєстраційної справи, повідомив, що заявником ТОВ "ФК Інвестстандарт" було подано в оригіналах та засвідчених іпотекодержателем копіях повний перелік документів, що вимагається для проведення відповідних державних реєстрацій права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції на момент вчинення відповідних реєстраційних дій), з врахуванням вимог Закону України "Про іпотеку";

- висновки суду першої інстанції суперечать Іпотечному договору від 22 грудня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за №1504, а саме п. 5.9 даного договору, згідно якого даний пункт цього Договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього Договору, шляхом: (1) продажу від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Цим Договором ІПОТЕКОДАВЕЦЬ уповноважує ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ подавати та отримувати від імені ІПОТЕКОДАВЦЯ довідки та документи, які необхідні для підготовки Предмета іпотеки до продажу, сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі - продажу Предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з продажем Предмету іпотеки. У разі продажу Предмета іпотеки, ІПОТЕКОДАВЕЦЬ доручає ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ та заборгованості за Кредитним договором. Якщо предмет іпотеки буде продано за суму більшу, ніж сума заборгованості та витрат ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ, залишок грошових коштів від його продажу ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ повертає ІПОТЕКОДАВЦЮ; (2) прийняття Предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.»;

- представником відповідача, надавались суду для огляду оригінали вимоги про усунення порушень від імені ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» з надписом здійсненим ОСОБА_2 про отримання такої вимоги від 09.09.2020 та заяви про згоду на звернення стягнення на майно написаної від імені ОСОБА_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» від 09.10.2020, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., і суд в судовому засіданні підтвердив відповідність оригіналів вказаних документів копіям, долученим до відзиву відповідача;

- судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано такий стандарт доказування як вірогідність доказів;

- іпотекодержателем дотримано вимоги законодавства щодо вручення боржнику вимоги про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку») з наданням більше ніж передбаченого законодавством тридцятиденного строку на погашення боргу та повідомленням ринкової вартості предметів іпотеки, і позивач висловила свою волю щодо звернення стягнення на предмети іпотеки та визнання суми боргу у відповідних письмових документах;

- наявні докази про особисте отримання позивачем 09.09.2020 вимоги про усунення порушення, які є належними і допустимими доказами та підтверджують відповідний факт;

- у вимозі про усунення порушення від 09.09.2020 позивачем зроблено власноручний запис про те, що вона не заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

- позивачем надано нотаріально посвідчену заяву, в якій вона вказує, що не заперечує проти звернення стягнення за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. 22 грудня 2018 року за реєстровим № 1503 на предмет іпотеки, земельну ділянку площею 0.1 га кадастровий номер земельної ділянки: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок під номером АДРЕСА_1 житловою площею 146,0 кв.м.. загальною площею 389,5 кв.м., ТОВ «ІНВЕСТСТАНДАРТ», згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

- в подальшому, ТОВ «ФК «Інвестстандарт» уклало з ОСОБА_1 договір купівлі- продажу житлового будинку від 16.10.2020 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2020, внаслідок чого добросовісним власником оспорюваного майна став відповідач, що в силу приписів ст. 388 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність підстав для витребування спірного майна у відповідача, оскільки позивачем було висловлено власну волю щодо вибуття з володіння власника, а саме позивача, відповідного житлового будинку та земельної ділянки в порядку звернення стягнення на іпотечне майно;

- наявність волі первісного власника на відчуження відповідного майна іншому власнику є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про витребування вказаного майна на користь первісного власника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025, справу № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва справу № 910/6310/24 (369/2813/24) та відкладено вирішення питань стосовно руху апеляційної скарги до надходження справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

16.10.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/6310/24 (369/2813/24).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 (повний текст рішення складено та підписано 08.09.2025), розгляд справи призначено на 18.11.2025.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р на підготовці для підтримання кваліфікації У НШСУ в період часу з 17.11.2025 по 21.11.2025, розгляд справи не відбудеться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 розгляд справи № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 призначено на 16.12.2025 о 14 год 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 розгляд справи № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 (повний текст рішення складено та підписано 08.09.2025) відкладено до 03 лютого 2026 року.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сотнікова С.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026, справу № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 справу № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Остапенко О.М.,Отрюх Б.В., розгляд справи № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025, вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 03.02.2026 о 14 год 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 розгляд справи № 910/6310/24 (369/2813/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 (повний текст рішення складено та підписано 08.09.2025) відкладено до 10 лютого 2026 року.

Відповідно до статті 64 Конституції України, права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 10.02.2026 з'явились: представник скаржника - ОСОБА_1 , та представник позивача - Данильчук Тетяни Миколаївни.

В судовому засіданні 10.02.2026 представник позивача - Данильчук Тетяни Миколаївни заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Представник скаржника - ОСОБА_1 проти заявленого клопотання - заперечував, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, враховуючи те, що позивача належним чином було повідомлено про розгляд справи, адвокат Севасьянов С.В. представляв інтереси позивачки в суді першої інстанції, у зв?язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання представника позивача - ОСОБА_2 , про відкладення розгляду справи, як необгрунтоване.

Представник скаржника - ОСОБА_1 в судовому засіданні 10.02.2026 який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повістю; також представник повідомив, що ним було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а також клопотання про долучення до матеріалів справи якісної копії іпотечного договору.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні 10.02.2026 який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші учасники справи в судове засідання 10.02.2026 своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи і що перевірено судом апеляційної інстанції, 22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (кредитодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12, з урахуванням внесення змін та доповнень до даного договору, зокрема:

21.01.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до п. 5.17. договору кредиту, який викладено у наступній редакції: "5.17. В строк до 21.02.2019 року (включно) забезпечити укладання між ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315) та Банком іпотечного договору щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 256,0 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1341717532224), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , та належить на праві власності ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315)".

18.02.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до п. 5.17. договору кредиту, який викладено у наступній редакції: "5.17. В строк до 21.04.2019 року (включно) забезпечити укладання між ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315) та Банком іпотечного договору щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 256,0 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1341717532224), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ,та належить на праві власності ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315) ".

18.06.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до п. 4.2. договору кредиту, який викладено у наступній редакції: "4.2. Позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом не пізніше 13 (тринадцятого) календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані. Останнє погашення процентів здійснюється не пізніше дати повернення кредиту, що вказана в п. 1.1.5. даного Договору".

Так, відповідно пп. 1.1.1. договору кредиту, загальний розмір кредиту становить 2 300 000,00 (два мільйони триста тисяч) грн. 00 коп.; дата повернення кредиту 21.12.2028 року (пп. 1.1.5. договору).

Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із договору про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, а також всіх майбутніх додаткових договорів та угод до них, укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит в сумі 2 300 000,00 грн, в строк до 21 грудня 2028 року, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 24 % річних, або у розмірі 27 % річних у разі невиконання іпотекодавцем п. 5.17 кредитного договору, можливі пені та штрафи, комісії та інші платежі у розмірах та на умовах, визначених Кредитним договором.

За умовами п. 1.4. договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця, є:

- житловий будинок АДРЕСА_1 та

- земельна ділянка, кадастровий номер 3222485901:01:033:0043, площею 0,1 га., призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 16.07.2018 року Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, за реєстровим номером № 2758.

Право власності на житловий будинок зареєстроване за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 27060978, що підтверджується Витягом (індексний номер 131027037), виданим 16.07.2018 Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, (реєстраційний номер об'єкта 1557248932224).

Земельна ділянка належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 16.07.2018 року Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, за реєстровим номером № 2759.

Право власності на земельну ділянку зареєстроване за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 27060999, що підтверджується Витягом (індексний номер 131027182), виданим 16.07.2018 Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, (реєстраційний номер об'єкта 1557009132224).

Також, іпотечний договір містить наступні умови:

- п. 2.1.7: Іпотекодержатель має право відступати права за цим договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця та права вимоги за кредитним договором, письмово повідомивши іпотекодавця у п?ятиденний строк про такі відступлення; правочин про відступлення прав за цим договором підлягає нотаріальному посвідченню; відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку;

- п. 2.1.11: Іпотекодержатель має право у випадку виникнення права звернення стягнення (у т.ч. достроково) на предмет іпотеки вимагати дострокового виконання зобов?язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі повного або часткового невиконання та/або неналежного виконання іпотекодавцем кредитного договору (у т.ч. й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватись відповідно до кредитного договору);

- п. 2.1.12: Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов?язання (у т.ч. щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою за цим договором), воно не буде виконане та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та кредитним договором;

- п. 2.1.16: у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі незалежно від строку настання виконання зобов?язань за кредитним договором;

- п. 5.1: у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов?язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов?язання за кредитним договором, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі незалежно від строку настання виконання зобов?язань за кредитним договором;

- п. 5.2: звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя;

- п. 5.3: договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов?язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки; іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб?єктом оціночної діяльності; у разі продажу предмета іпотеки, згідно статті 38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов?язаний за 30 днів до укладення договору купівлі - продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування збитків. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності на рівні. Не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;

- п. 5.9: даний пункт цього Договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього Договору, шляхом:

(1) продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Цим Договором іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені іпотекодавця довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі - продажу предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з продажем предмету іпотеки. У разі продажу предмета іпотеки, іпотекодавець доручає іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат іпотекодержателя та заборгованості за Кредитним договором. Якщо предмет іпотеки буде продано за суму більшу, ніж сума заборгованості та витрат іпотекодержателя залишок грошових коштів від його продажу іпотекодержатель повертає іпотекодавцю;

(2) прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач зазначав, що сумлінно виконувала умови кредитного та іпотечного договорів, а коли виникали труднощі з внесенням чергового платежу завжди повідомляла про це Банк. Жодних листів від Банку щодо невиконання умов кредитного або іпотечного договорів на адресу ОСОБА_2 не надходило, жодних повідомлень про заборгованість з Банку також не надходило.

В той час, на початку січня 2024 року позивачу стало відомо, що її будинок та земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.10.2020.

Однак, позивач вказує, що не знає ОСОБА_1 , не укладала з даною особою жодних правочинів та не надавала вказаній особі прав та доручень на вчинення будь-яких дій.

У свою чергу, відповідач вказує, що він є добросовісним власником спірного майна на підставі укладених 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шевченко І.Л. за № 2159 та № 2160.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) укладено договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, за умовами пункту 1 якого:

- за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальника, зазначеного у додатку № 1 до цього договору (далі - боржник), включаючи право вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржника, за кредитним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, згідно реєстру додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основний договір;

- за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи, але не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржником зобов?язань за основним договором, сплати боржником грошових коштів, строк сплати за якими настав, право вимагати виконання боржником зобов?язань щодо сплати (погашення) заборгованості, а також сплати штрафних санкцій, неустойки в розмірі відповідно до умов основного договору, право вимагати та отримувати відшкодування за договором страхування, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов?язань, тощо; розмір прав вимоги на дату укладення цього договору вказаний у додатку № 1 до цього договору;

- заборгованість для цілей цього договору визначається як невиконані (не сплачені) боржником грошові зобов?язання перед банком на день укладення цього договору, зокрема, заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, а саме сума процентів, нарахованих на суму основної заборгованості за кредитом відповідно до умов основного договору і ще не сплачених на день укладення цього договору; сума основної заборгованості за кредитом, а саме сума кредиту або його частини, яка відповідно до умов основного договору підлягає сплаті на день укладення цього договору, але ще не сплачена на день укладення цього договору; заборгованість по сплаті комісій згідно з умовами основного договору.

Пунктом 2 договору №1К від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018 визначено, що права кредитора за основним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржника, що надане банку за умовами основного договору.

Пунктом 3 договору №1К від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018 визначено, що банк та новий кредитор зобові повідомити боржника про відступлення права вимоги за основним договором протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або основним договором. Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв?язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржника про відступлення права вимоги за основним договором на підставі цього договору, у зв?язку з чим виконання боржником зобов?язань за основним договором на користь банку, у т.ч. надходження на користь банку грошових коштів в рахунок виконання зобов?язань за основним договором, до моменту повідомлення боржника про відступлення прав вимоги на підставі цього договору, вважається належним виконанням боржником за основним договором.

Відповідно до Додатку № 1 до договору №1К від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018 «Реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами», банком відступлено на користь нового кредитора право вимоги за Договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, позичальник - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), загальна сума заборгованості, на день підписання договору - 2 712 579,97 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами, на день підписання договору - 596 189,81 грн., сума заборгованості за основним зобов?язанням, на день підписання договору - 2 116 390,20 грн.

Також, 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) підписано Акт приймання - передачі оригіналів документів на виконання умов договору №1К від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018.

Окрім того, 07.09.2020 ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) укладено договір №1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. за реєстровим номером 1072, за умовами якого:

- за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до іпотекодавця, зазначеного у додатку № 1 до цього договору (далі - боржник), включаючи право вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржника, за іпотечним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, згідно реєстру додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основний договір (п.1);

- за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи, право вимагати належного виконання боржником зобов?язань за основним договором, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, відповідно до умов договору про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, право вимагати та отримувати відшкодування за договором страхування, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов?язань, тощо; право вимоги, які переходять до нового кредитора, вказані у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржника, що надане банку за умовами основного договору (п.2);

- банк та новий кредитор зобові повідомити боржника про відступлення права вимоги за основним договором протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або основним договором. Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв?язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржника про відступлення права вимоги за основним договором на підставі цього договору, у зв?язку з чим виконання боржником зобов?язань за основним договором на користь банку, у т.ч. надходження на користь банку грошових коштів в рахунок виконання зобов?язань за основним договором, до моменту повідомлення боржника про відступлення прав вимоги на підставі цього договору, вважається належним виконанням боржником за основним договором (п.3).

Відповідно до додатку № 1 до договору №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки «Реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами», банком відступлено на користь нового кредитора право вимоги за іпотечним договором від 22.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим № 1503, боржник- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" на момент укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було включене до Державного реєстру фінансових установ (дата реєстрації 22.03.2017) та мало ліцензію на здійснення факторингових операцій від 09.06.2017 (розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.06.2017 № 2444).

У відзиві на позов, відповідач наголошував, що на момент проведення позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 344 719 грн. 43 коп.

Відповідачем до матеріалів справи надано вимогу від 09.09.2020 про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»), яка ініційована ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" на ім?я ОСОБА_2 ..

У вказаній вимозі від 09.09.2020 про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»), зазначено, зокрема те, що:

- що внаслідок укладення договору №1К від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018 та договору №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, новим кредитором та іпотекодержателем за вказаними правочинами є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт";

- в порушення умов договору кредиту, зокрема пункту 4.1, та графіку платежів, якими встановлено строки повернення кредитних коштів, та вимог чинного законодавства України, а саме ст. ст. 525, 526, 530, 1049 Цивільного кодексу України, боржник не виконав зобов?язання по поверненню кредиту (порушив строки погашення отриманих кредитних коштів згідно умов договору кредиту), та не здійснив платіж до 10.01.2019, а також всі наступні платежі;

- заборгованість ОСОБА_2 станом на 09.09.2020 перед новим іпотекодержателем складає разом 3 344 719,43 грн., а саме: 2 300 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням, пеня - 1 044 719,43 грн.;

- згідно звіту про оцінку майна, складеного суб?єктом оціночної діяльності ТОВ «Столиця-Груп», ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1557248932224, станом на 09.09.2020 складає 2 921 250,00 грн.;

- згідно звіту про оцінку майна, складеного суб?єктом оціночної діяльності Сологуб В.Я., ринкова вартість земельної ділянки площею 1000 кв.м., кадастровий номер 3222485901:01:033:0043, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 09.09.2020 складає 90 000,00 грн.;

- новий кредитор на підставі ст. ст. 33,35, 37 Закону України «Про іпотеку» вимагав, щоб у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги усунути порушення умов договору про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018 та сплатити заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" заборгованість в сумі 3 344 719,43 грн., а саме: 2 300 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням, пеня - 1 044 719,43 грн.; у разі якщо ця вимога не буде виконана у вищезазначений строк, товариство зверне стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, що посвідчений 22.12.2018 приватним нотаріусом Київського МНО Розсохою С.С. за № 1503, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1000 кв.м., кадастровий номер 3222485901:01:033:0043, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття товариством права власності на зазначене майно в рахунок погашення заборгованості, відповідно до чинного законодавства України та умов договору іпотеки.

У вимозі від 09.09.2020 містяться відомості, що 09.09.2020 ОСОБА_2 отримано вимогу про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку"), про що залишено особистий запис рукою на 3 сторінці даного документа, зазначивши наступне:

"Вимогу отримала особисто, суму боргу визнаю, з текстом вимоги ознайомлена особисто, проти звернення стягнення ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не заперечую. ОСОБА_2 , підпис, 09.09.2020".

В подальшому, як стверджував відповідач, ОСОБА_2 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву від 09.10.2020, підпис якої на вказаній заяві посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим номером № 2049 (бланк НМК 729345), в якій зазначила наступне:

"Я, ОСОБА_2 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу як фізичного так і морального, добровільно, без будь-якого тиску з боку інших осіб цією заявою стверджую, що мною 09 вересня 2020 року була отримана вимога про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт", код ЄДРПОУ 41228141, місцезнаходженням якого є: 03056, м. Київ, провулок Індустріальний, будинок 23, офіс 301, в особі Директора ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 16 червня 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО: НОМЕР_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_7 .

Також цією заявою стверджую, що не заперечую проти звернення стягнення за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. 22 грудня 2018 року за реєстровим № 1503 на предмет іпотеки, земельну ділянку площею 0.1 га кадастровий номер земельної ділянки: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок під номером АДРЕСА_1 житловою площею 146.0 кв.м загальною площею 389,5 кв.м., Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт", згідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку"".

12.10.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" було зареєстровано право власності на предмет іпотеки (вказане підтверджується п. 2 договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, укладених 16.10.2020 між ТОВ "ФК "Інвестстандарт" та ОСОБА_1 ).

Також, 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі - продажу жилого будинку, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за № 2159, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця житловий будинок, загальною площею 389,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1557248932224, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:033:0043 (п. 1).

У договорі від 16.10.2020 зазначено, що відчужуваний житловий будинок належить продавцю на праві власності, на підставі договору про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги, посвідченого 27.09.2020 Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим номером № 1072, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем 12.10.2020 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О.В., номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1557248932224, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2020, № 227892734 (п. 2). Продаж здійснено сторонами за ціною 2 380 000,00 грн., які покупець сплатив продавцю на зазначені у договорі реквізити. (п.3).

Крім того, 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за № 2160, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця земельну ділянку площею 0,1га., кадастровий номер 3222485901:01:033:0043, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п.1).

У договорі від 16.10.2020 зазначено, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві власності, на підставі договору про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги, посвідченого 27.09.2020 Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим номером № 1072, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем 12.10.2020 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О.В., номер запису про право власності 38635229, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1557009132224, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2020, № 227894284 (п. 2). Продаж здійснено сторонами за ціною 50000,00 грн., які покупець сплатив продавцю на зазначені у договорі реквізити. (п.3).

ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" не заперечувався факт здійснення відповідачем оплат за договорами купівлі продажу в повному обсязі, на підтвердження чого подано довідку від 12.08.2025 та оборотно-сальдову відомість про надходження коштів.

Крім того, в процесі розгляду справи, від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. надійшли письмові пояснення з відповідними доказами, в яких остання вказала, що відповідно до пункту 6 глави 7 Засвідчення вірності копій документів та витягів з них, засвідчення справжності підписів на документах (наказ МЮУ від 22.12.2010 № 3235/5 «Про затвердження правил ведення нотаріального діловодства») 09.10.2020 за реєстровим № 2049 дійсно засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на заяві до компетентних органів про отримання вимоги від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", про що зроблено запис у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (відповідно до номенклатури справ нотаріуса (додаток № 32 до Правил ведення нотаріального діловодства (у редакції наказу Міністерства юстиції України 20.12.2012 № 1909/5), справа 02-33, том № 02. Крім того, у відповідності до ч. 1, ч. 4 глави 9 наказу МЮУ від 22.12.2010 № 3235/5 «Про затвердження правил ведення нотаріального діловодства», при посвідченні заяви було використано бланк НМК 729345, а також встановлено особу ОСОБА_2 за паспортом громадянина України та підписано нею в присутності нотаріуса відповідну заяву. Другий примірник заяви нотаріус не надав, посилаючись на те, що примірники даних документів зберіганню не підлягають.

Також, ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 та від 31.07.2025 витребувано у приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Бобкова Олександра Вікторовича всі наявні документи реєстраційної справи на підставі яких за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (03189, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок, 73а, інше, приміщення 1,2; ідентифікаційний код: 41228141), було зареєстровано право власності на житловий будинок - розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, зокрема:

- зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного

нотаріального округу Бобковим О.В., номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557248932224;

- зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О.В., номер запису про право власності 38635229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557009132224.

08.07.2025 від приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Бобкова Олександра Вікторовича надійшла відповідь від 03.07.2025 № 69/01-16, згідно якої повідомлено, що запитувані документи вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2023 № 757/13940/23-к.

08.08.2025 від приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Бобкова Олександра Вікторовича надійшла відповідь від 05.08.2025 № 73/01-16, відповідно до якої повідомлено, що для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та розташованого на ній будинку, яка проводилась 12.10.2020, заявником були подані оригінали документів, а саме: договору №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений 07.09.2020 Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, документи щодо товариства, паспорт директора ОСОБА_3 . Була проведена перевірка бланків на яких посвідчувався вказаний договір, перевірка юридичної особи в Реєстрі юридичних осіб та проведена ідентифікація ОСОБА_3 . Після перевірки документів, була сформована заява про державну реєстрацію прав та їх обмежень (щодо права власності), відсканований договір №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки. Оригінал вказаного договору був повернутий ОСОБА_3 . Також, повідомлено, що реєстраційна справа вилучена на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2023 № 757/13940/23-к.

Так, з огляду на викладене, в ході розгляду даної справи підлягають встановленню або ж спростуванню обставини вибуття спірного майна з володіння позивача не з її волі, правомірність набуття права власності ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор, іпотекодердатель) спірного майна та відповідно наявність правових підстав для подальшого його відчуження ОСОБА_1 .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При зверненні до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19 лютого 2009 року справі "Марченко М. В. проти України", заява № 4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо "права" як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі.

Фактично спірні правовідносини виникли з приводу того, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем укладеного з банком кредитного договору утворилася заборгованість, вимоги за яким в подальшому були відступлені. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором новий кредитор звернув стягнення на предмет іпотеки, та в подальшому відчужив спірне майно відповідачу за договорами купівлі -продажу.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

При цьому у статті 575 Цивільного кодексу України наведено окремі види застав та вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, іпотека є особливим видом застави, за яким виконання зобов'язань забезпечується виключно нерухомим майном. Іпотека регулюється не лише загальним законодавством - ЦК України, Законом України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу", а й спеціальним - Законом України «Про іпотеку» № 898-ІV.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (кредитодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12, з урахуванням внесення змін та доповнень до даного договору, в забезпечення виконання якого між Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., згідно якого іпотекодавцем передано банку в іпотеку належне іпотекодавцю майно:

- житловий будинок АДРЕСА_1 та

07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) укладено договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, відповідно до додатку № 1 до договору (реєстр договорів, Права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договором) договір про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, позичальник/боржник ОСОБА_2 , загальна сума заборгованості, на день підписання договору становить 2 712 579, 97 грн.

Також, 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" укладено договір №1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. за реєстровим номером 1072. Відповідно до додатку № 1 до договору (реєстр договорів, Права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договором) іпотечний договір 22.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим номером 1503.

Відтак, з 07.09.2020 кредитором за кредитним договором та договором іпотеки є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", а 12.10.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, який відповідно, набув прав та обов?язків іпотекодержателя за іпотечним договором, п. 2.1.12 якого, зокрема передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов?язання (у т.ч. щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою за цим договором), воно не буде виконане та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та кредитним договором, а пунктом п. 5.1 якого передбачено, що у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов?язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов?язання за кредитним договором, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі в редакції, чинній станом на 07.09.2020 та 12.10.2020), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).

Ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Ч. 1-3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач у позові зазначала, що вона завжди повідомляла банк про труднощі з внесенням чергового платежу, проте, від банку не находило жодних листів щодо невиконання нею умов кредитного або іпотечного договорів.

В свою чергу, відповідач наголошував, що на момент проведення позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 344 719 грн. 43 коп.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що вона не отримувала вказану вимогу від 09.09.2020, як не надано і доказів, що вона не здійснювала відповідний посвідчувальний підпис на такий вимозі від 09.09.2020, згідно якого вона особисто отримала вказану вимогу, не заперечувала як проти суми боргу, яка зазначена у вказаній вимозі (станом на 09.09.2020 перед новим іпотекодержателем складає разом 3 344 719,43 грн., а саме: 2 300 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням, пеня - 1 044 719,43 грн.), так і проти звернення стягнення на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву від 09.10.2020, підпис якої на вказаній заяві посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим номером № 2049 (бланк НМК 729345), в якій зазначила наступне:

Крім того, як встановлено судом, в процесі розгляду справи, від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. надійшли письмові пояснення з відповідними доказами, в яких остання вказала, що відповідно до пункту 6 глави 7 Засвідчення вірності копій документів та витягів з них, засвідчення справжності підписів на документах (наказ МЮУ від 22.12.2010 № 3235/5 «Про затвердження правил ведення нотаріального діловодства») 09.10.2020 за реєстровим № 2049 дійсно засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на заяві до компетентних органів про отримання вимоги від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", про що зроблено запис у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (відповідно до номенклатури справ нотаріуса (додаток № 32 до Правил ведення нотаріального діловодства (у редакції наказу Міністерства юстиції України 20.12.2012 № 1909/5), справа 02-33, том № 02. Крім того, у відповідності до ч. 1, ч. 4 глави 9 наказу МЮУ від 22.12.2010 № 3235/5 «Про затвердження правил ведення нотаріального діловодства», при посвідченні заяви було використано бланк НМК 729345, а також встановлено особу ОСОБА_2 за паспортом громадянина України та підписано нею в присутності нотаріуса відповідну заяву.

Отже, наявні у справі докази (кредитний та іпотечний договори, вимога від 09.09.2020, заява ОСОБА_2 від 09.10.2020) в сукупності є більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують як факт визнання ОСОБА_2 наявності у неї непогашеної заборгованості за кредитним договором у розмірі, вказаному у вимозі від 09.09.2020, що свідчить про порушення зобов?язань за кредитним договором, так і отримання нею відповідної вимоги від 09.09.2020 в розумінні ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" про усунення відповідного порушення, яке нею у визначений 30-денний строк не усунуто, заборгованість перед новим кредитором - не погашено у визначеному розмірі, і матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_2 своїх зобов?язань за кредитним договором з погашення кредитної заборгованості перед новим кредитором.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" в порушення імперативної норми ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" не було надіслано письмову вимогу іпотекодавцю - ОСОБА_2 , як і зазначення розбіжностей у сумі боргу саме як підстави неправомірності звернення стягнення на предмет іпотеки - судом апеляційної інстанції визнаються помилковими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно, в силу приписів п. 2.1.12, п. 5.1 іпотечного договору та ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33, ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» у ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_2 , в рахунок погашення боргу останньої за кредитним договором, право вимоги за яким набуто товариством. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідне право реалізоване товариством у відповідності до пунктів 5.2, 5.3 та 5.9 іпотечного договору, що узгоджується також з приписами ч. 1-3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", а ОСОБА_2 висловлено свою волю щодо звернення стягнення на іпотечне майно, що підтверджується наявними у справі доказами в сукупності, що спростовує доводи останньої про вибуття спірного майна без її волі.

Так, пунктом п. 5.9 іпотечного договору визначено, що даний пункт цього Договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього Договору, шляхом, зокрема прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ч. 1 ст.316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ч. 1, 2 ст. 325 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" у відповідності до вищенаведених умов іпотечного договору (який містив відповідне іпотечне застереження) та приписів Закону України "Про іпотеку" правомірно здійснило реєстрацію права власності на предмети іпотеки, набувши усіх правомочностей власника у відповідності до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1, 2 ст. 325, ст. 328, ст. 334 Цивільного кодексу України, зокрема і щодо відчуження спірного майна на користь відповідача за договорами купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки від 16.10.2020, укладеними між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шевченко І.Л. за № 2159 та № 2160.

Крім того, від приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Бобкова Олександра Вікторовича надійшла відповідь від 05.08.2025 № 73/01-16, відповідно до якої повідомлено, що для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та розташованого на ній будинку, яка проводилась 12.10.2020, заявником були подані оригінали документів, а саме: договору №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений 07.09.2020 Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, документи щодо товариства, паспорт директора ОСОБА_3 . Була проведена перевірка бланків на яких посвідчувався вказаний договір, перевірка юридичної особи в Реєстрі юридичних осіб та проведена ідентифікація ОСОБА_3 . Після перевірки документів, була сформована заява про державну реєстрацію прав та їх обмежень (щодо права власності), відсканований договір №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки. Оригінал вказаного договору був повернутий ОСОБА_3 . Також, повідомлено, що реєстраційна справа вилучена на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2023 № 757/13940/23-к.

Ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, оскільки ОСОБА_2 висловлено свою волю щодо звернення стягнення на іпотечне майно, що підтверджується наявними у справі доказами в сукупності, що спростовує доводи останньої про вибуття спірного майна без її волі, відповідно, відповідачем правомірно набуто право власності на спірне майно на підставі договорів купівлі - продажу від 16.10.2020, і підстави для його витребування, обумовлені ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України - відсутні, судом апеляційної інстанції не встановлені і позивачем не були доведені в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання суду першої інстанції на те, що в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення іпотекодержателем - ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" іпотекодавця - ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за цим договором третім особам в даному випадку ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" про таке відступлення, як це визначено пп. 2.2.1. п. 2.2 та пп. 2.1.7 п. 2.1. договору іпотеки, що є порушенням погоджених сторонами умов договору - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки пунктом 3 договору №1і від 07.09.2020 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки сторони погодили, що дійсно, банк та новий кредитор зобові повідомити боржника про відступлення права вимоги за основним договором протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або основним договором. Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв?язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржника про відступлення права вимоги за основним договором на підставі цього договору, у зв?язку з чим виконання боржником зобов?язань за основним договором на користь банку, у т.ч. надходження на користь банку грошових коштів в рахунок виконання зобов?язань за основним договором, до моменту повідомлення боржника про відступлення прав вимоги на підставі цього договору, вважається належним виконанням боржником за основним договором.

Таким чином, відповідне повідомлення впливає виключно на ризики щодо виконання боржником зобов?язань за основним договором на користь банку, проте, не спростовує як факт наявності у боржника боргу і отримання ОСОБА_2 відповідної вимоги від 09.09.2020 в розумінні ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" про усунення відповідного порушення, яке нею у визначений 30-денний строк не усунуто, так і не спростовує права іпотекодержателя, обумовлені п. 2.1.12, п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.9 іпотечного договору та ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33, ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», які правомірно були реалізовані ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" шляхом набуття об?єктів іпотеки у власність, з подальшим правомірним їх відчуженням на користь відповідача за договорами купівлі - продажу від 16.10.2020, який правомірно у визначеному законом порядку набув право власності на спірні об?єкти нерухомого майна (житловий будинок та земельну ділянку).

Також, суд першої інстанції зазначив, що із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) були укладені договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шевченко І.Л. за № 2159 та № 2160.

Відповідно до пункту 2 договорів:

- відчужуваний житловий будинок - розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить продавцю на праві власності, на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідченого 27 вересня 2020 року Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1072, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О.В., номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557248932224, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2020 року, індексний номер витягу: 227892734;

- відчужувана земельна ділянка площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, належить продавцю на праві власності, на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідченого 27 вересня 2020 року Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за р. № 1072, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О.В., номер запису про право власності 38635229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557009132224, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2020 року, індексний номер витягу: 227894284.

Суд першої інстанції вказав, що договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги укладений між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 07.09.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. також 07.09.2020, а не 27 вересня 2020 року, як вказано у договорах купівлі-продажу, а отже, на переконання суду першої інстанції незрозумілим залишається про який саме договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27 вересня 2020 вказано у договорах купівлі-продажу будинку та земельної ділянки укладених 16.10.2020 та які були посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шевченко І.Л. за № 2159 та № 2160.

Суд апеляційної інстанції не погоджується в цій частині з висновками суду першої інстанції, оскільки у договорах купівлі - продажу від 16.10.2020, укладених між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) чітко вказано об?єкти, які відчужуються за відповідними договорами (житловий будинок, загальною площею 389,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1557248932224, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:033:0043, та земельна ділянка площею 0,1га., кадастровий номер 3222485901:01:033:0043, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), правові підстави належності продавцю спірного майна підтверджуються наявними у справі доказами, а зазначення у договорах купівлі - продажу іншої дати договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, не спростовує як факт належності продавцю відповідних прав власності на спірні об?єкти, так і правомірність їх набуття відповідачем, який підтверджено наявними у справі належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що ТОВ «ФК «Інвестстандарт» уклало з ОСОБА_1 договір купівлі- продажу житлового будинку від 16.10.2020 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2020, внаслідок чого добросовісним власником оспорюваного майна став відповідач, що в силу приписів ст. 388 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність підстав для витребування спірного майна у відповідача, оскільки позивачем було висловлено власну волю щодо вибуття з володіння власника, а саме позивача, відповідного житлового будинку та земельної ділянки в порядку звернення стягнення на іпотечне майно - є обгрунтованими та знайшли свої підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Крім того, вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Усі інші доводи, обгрунтування, посилання враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо суті спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВГУМВС України в Харківській обл.) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.07.2008 року) та скасування державної реєстрації прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме щодо: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - не є законними та обгрунтованими, не були доведені позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, та спростовані відповідачем, а тому задоволенню не підлягають, у зв?язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Щодо клопотання скаржника від 09.02.2026 про скасування заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Так, скаржник у клопотанні просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво- Святошинського районного суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №369/2813/24, а саме: скасувати арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0.1 га з кадастровим номером: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області).

Клопотання мотивовано посиланням на приписи ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини першої ст.145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи у разі настання певних обставин та спливу певних строків.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічних правових позицій дотримується також Верховний Суд, зокрема у постановах від 15.08.2019 у справі №15/155-б, від 21.11.2022 у справі №916/621/22.

Отже, скасування заходів забезпечення позову допускається, зокрема, у випадку, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Так, ухвалою Києво- Святошинського районного суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №369/2813/24 вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_2 , а саме: накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0.1 га з кадастровим номером: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області).

Ч. 9, 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВГУМВС України в Харківській обл.) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.07.2008 року) та скасування державної реєстрації прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме щодо: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - не є законними та обгрунтованими, не були доведені позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, та спростовані відповідачем, а тому задоволенню не підлягають, у зв?язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, а тому в силу ч. 9, 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво- Святошинського районного суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №369/2813/24 - слід скасувати, а саме: скасувати арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0.1 га з кадастровим номером: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання скаржника від 09.02.2026 про скасування заходів забезпечення позову - підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням мотивів даної постанови, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір за подачу позову слід залишити за позивачем - ОСОБА_2 ;

- з позивача- ОСОБА_2 слід стягнути на користь відповідача - ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 22 710 (двадцять дві тисячі сімсот десять) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВГУМВС України в Харківській обл.) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.07.2008 року) та про скасування Державної реєстрації прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме щодо: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити повністю.

4. Судовий збір за подачу позову залишити за ОСОБА_2 .

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 22 710 (двадцять дві тисячі сімсот десять) грн. 00 коп.

6.Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво- Святошинського районного суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №369/2813/24 - скасувати, а саме: скасувати арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0.1 га з кадастровим номером: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області).

7. Матеріали справи № № 910/6310/24 (369/2813/24) повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 03.03.2026.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко

Попередній документ

134537980

Наступний документ

134537982

Інформація про рішення:

№ рішення:	134537981
№ справи:	910/6310/24
Дата рішення:	10.02.2026
Дата публікації:	05.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (25.03.2026)
Дата надходження:	25.03.2026
Предмет позову:	про витребування майна з чужого незаконного володіння

Розклад засідань:

Минулі засідання (22)

13.06.2024 16:00	Господарський суд міста Києва
15.08.2024 11:20	Господарський суд міста Києва
26.09.2024 15:50	Господарський суд міста Києва
07.11.2024 11:00	Господарський суд міста Києва
26.12.2024 11:30	Господарський суд міста Києва
06.02.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
15.05.2025 11:30	Господарський суд міста Києва
22.05.2025 15:10	Господарський суд міста Києва
26.06.2025 16:00	Господарський суд міста Києва
17.07.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
31.07.2025 15:20	Господарський суд міста Києва
14.08.2025 15:20	Господарський суд міста Києва
28.08.2025 11:30	Господарський суд міста Києва
04.09.2025 10:40	Господарський суд міста Києва
23.10.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
13.11.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
18.11.2025 14:15	Північний апеляційний господарський суд
16.12.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
18.12.2025 12:40	Господарський суд міста Києва
03.02.2026 14:30	Північний апеляційний господарський суд
10.02.2026 13:15	Північний апеляційний господарський суд
19.02.2026 12:20	Господарський суд міста Києва