Справа № 947/46154/25
Провадження № 1-кс/947/1789/26
10.02.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000415 від 28.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,-
Прокурор в рамках кримінального провадження № 12025160000000415 від 28.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів на мобільний телефон «Samsung Galaxy A31» у корпусі синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вилучений 07.01.2026 року під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях у Доброславському районному суді Одеської області.
Власниця майна ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяву прокурора, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025160000000415 від 28.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб спільно із невстановленими особами, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 1, 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу», абз. 1 п. 1, абз. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 953 від 05.09.2023 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», 04.01.2026 року приблизно об 11 годині 18 хвилин, з метою отримання незаконного прибутку, перебуваючи біля будинку за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 32, здійснив укладення правочинів спрямованих на передачу прав користування та володіння щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги, а саме: NissanPick-UpD-22, VIN-номер НОМЕР_3 , що ввезений 21.10.2025 на територію України для потреб Благодійної організації «Родина Турбота» код ЄДРПОУ 40534584; NissanNavaraD-40, VIN-номер НОМЕР_4 , що був завезений 20.10.2025 на територію України для потреб Благодійної організації «Родина Турбота» код ЄДРПОУ 40534584; Mazda BT-50, VIN-номер НОМЕР_5 , що був завезений 14.07.2025 на територію України для потреб Благодійної організації «Родина Турбота» код ЄДРПОУ 40534584 громадянину ОСОБА_7 за грошові кошти на загальну суму 17 800 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 04.01.2026 складало 750 627, 78 грн.
07.01.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в ході проведеного санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung Galaxy A31» у корпусі синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Досудовим розслідування встановлено, що володільцем вилученого майна являється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий суддя, на підставі долучених до клопотання матеріалів, прийшов до висновку, що вилучений під час обшуку мобільний телефон, на який просить накласти арешт прокурор, може містити у собі інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, зокрема, листування про факти продажу предметів гуманітарної допомоги, у зв'язку із чим імовірно є речовим доказом в рамках кримінального провадження.
Вилучений мобільний телефон може містити у собі інформацію, яка може мати важливе значення у кримінальному провадженні та у подальшому після його дослідження така інформація може або підтвердити злочинні дії або спростувати обставини, які підлягають доказуванню.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучений під час обшуку мобільний телефон було визнано слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого та потребує додаткового дослідження та огляду з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
30.01.2026 року постановою слідчого призначено судову комп'ютерно-технічну об'єктом дослідження котрої є вилучений мобільний телефон «SamsungGalaxyA31» у корпусі синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з метою виявлення та збереження відомостей щодо вчинення обставин кримінального правопорушення, результати компютерно-технічного дослідження наддадуть можливість надати належну правову оцінку діям власника вилученого майна - ОСОБА_4 та іншим учасникам кримінального провадження та встановити повне осіб залучених до реалізації злочинного плану з отримання прибутку від продажу предметів гуманітарної допомоги.
Інформація, яка міститься на вилученому мобільному телефоні потребує детального аналізу для чого потрібен певний час.
Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження.
Оскільки вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик знищення інформації, яка на ньому міститься, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власниця майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на мобільний телефон «Samsung Galaxy A31» у корпусі синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вилучений 07.01.2026 року під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1