Ухвала від 11.02.2026 по справі 947/3589/26

Справа № 947/3589/26

Провадження № 1-кс/947/1720/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025164110000038 від 17.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 409 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в рамках кримінального провадження № 42025164110000038 від 17.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 409 КК України звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів на майно, вилучене 28.01.2026 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки «Redmi Note 12», чорного кольору, в чохлі чорно-зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер пристрою НОМЕР_3 ;

- довідку форми 5 на ім'я ОСОБА_4 , видану 16.09.2024 року.

Начальник Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Приймаючи до уваги заяву прокурора, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42025164110000038 від 17.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 409 КК України.

Досудове розслідування розпочато за фактом того, що 17.02.2025 року до Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшли матеріли від УСР в Одеській області ДСР НП України та УВБ ЗСУ про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_4 - солдат ОСОБА_4 ухилився від військової служби, шляхом підроблення документів в умовах воєнного стану.

Так, в ході здійснення досудового розслідування, отримано інформацію щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , оператора відділення управління командира мінометної батареї військової частини солдата ОСОБА_4 , який за для ухилення від подальшого проходження військової служби, надав командуванню військової частини підроблені документи, які дають підстави звільнення з військової служби відповідно до пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» за сімейними обставинами.

Так, 31.10.2024 року ОСОБА_4 , подав рапорт про звільнення з військової служби відповідно до пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» через сімейні обставини пов'язані з необхідністю здійснювати постійний догляд за хворою дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 28.01.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом обшуку виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Redmi Note 12», чорного кольору, в чохлі чорно-зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер пристрою НОМЕР_3 ;

- довідку форми 5 на ім'я ОСОБА_4 , видану 16.09.2024 року.

Постановою слідчого СВ ОРУП№1 ГУНП в Одеській області від 29.01.2026 року вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, на підставі долучених до клопотання матеріалів, прийшов до висновку, що вилучений під час обшуку мобільний телефон та довідка, на якіпросить накласти арешт прокурор, можуть містити у собі інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 409 КК України, у зв'язку із чим імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Вилучений мобільний телефон може містити у собі інформацію, яка може мати важливе значення у кримінальному провадженні та у подальшому після його дослідження така інформація може або підтвердити злочинні дії або спростувати обставини, які підлягають доказуванню.

Довідка форми 5 імовірно є підробленим документом та використовувалася для вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим також відповідає критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження.

Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.

Оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власник майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, вилучене 28.01.2026 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки «Redmi Note 12», чорного кольору, в чохлі чорно-зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер пристрою НОМЕР_3 ;

- довідку форми 5 на ім'я ОСОБА_4 , видану 16.09.2024 року.

Виконання ухвали покласти на начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134529149
Наступний документ
134529151
Інформація про рішення:
№ рішення: 134529150
№ справи: 947/3589/26
Дата рішення: 11.02.2026
Дата публікації: 05.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.02.2026)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 03.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФЕДУЛЕЄВА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ФЕДУЛЕЄВА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА