про відмову у задоволенні клопотання
про закриття провадження у справі
02 березня 2026 рокуСправа № 495/5538/21
Номер провадження 2/495/394/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідачів адвоката Стрезєва Анатолія Івановича про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_11 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою,
15.07.2021 ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_11 , яким просив:
1) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 9,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю);
2) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 64,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю);
3) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_7 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 4,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю);
4) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_12 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 4,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю);
5) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_8 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 4,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю);
6) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_9 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 4,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_6 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю);
7) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_10 здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 4,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_7 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю).
Ухвалою суду від 16.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.10.2021 матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов'язання здійснити за власний рахунок демонтаж нежитлової будівлі площею 4,2 квадратних метри за адресою: АДРЕСА_4 (знести самочинно розміщену нежитлову будівлю) виділено в самостійне провадження.
Із 21.01.2025 вказана справа перебуває у провадженні головуючого судді Волкової Ю.Ф.
19.06.2025 адвокат Стрезєв А.І. як представник ОСОБА_4 подав клопотання про закриття провадження у цивільній справі.
Клопотання мотивоване тим, що спірні правовідносини виникли між учасниками у межах здійснення господарської діяльності, а тому мають бути вирішені за правилами господарського судочинства.
23.06.2025 представник позивача адвокат Васильєв П.О. письмово заперечив проти закриття провадження у цивільній справі; свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_13 звернувся із даним позовом до суду виключно як фізична особа, а не фізична особа-підприємець (суб'єкт господарювання), із правовстановлюючих документів (договорів купівлі-продажу) на належне позивачу нерухоме майно та земельну ділянку та наданих разом із позовом відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на нього оформлене як на фізичну особу, а не суб'єкта господарювання (не на фізичну особу-підприємця). Із долученої до позовної заяви Інформацій Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що нежитлові будівлі зареєстровані за відповідачами на підставі Акті готовності об'єкта до експлуатації нібито виданих Інспекцією ДАБК в Одеській області; технічних паспортів, та вказані спірні об'єкти нерухомості належить їм на праві власності як фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців (суб'єктів господарювання). Керуючись наведеним, вважав що правовідносини мають цивільний характер.
У підготовче засідання 24.02.2026 учасники справи не прибули, хоча належно повідомлені про дату, час і місце судового розгляду; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявили.
Розгляд питання про закриття провадження у справі судом здійснено за відсутності учасників справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Для постановлення ухвали, яка оформлюється окремим процесуальним документом, суд оголосив перерву.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується таким.
Позивач з 08.04.1999 зареєстрований як фізична - особа підприємець з видами діяльності Код КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), 93.21 Функціювання атракціонів і тематичних парків та 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
Відповідач з 15.07.2008 зареєстрований як фізична - особа підприємець з видами діяльності Код КВЕД: 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Посилаючись на ч. 1 ст. 3, ст. 20 ГПК України, ст. 19 ЦПК України, зазначає, що між Позивачем та Відповідачами, які використовують спірне майно для господарської діяльності, виник спір, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що 18.02.2020 року на підставі рішення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. за індексним номером 51197002 від 18.02.2020 зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 на 40/100 частки та до ОСОБА_4 на 40/100 частки нежитлової будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 , як до фізичних осіб.
Відповідач ОСОБА_4 , її представник не надали до суду жодного належного, допустимого, достатнього та достовірного доказу про те, що Позивач та він безпосередньо використовує майно для здійсненні підприємницької діяльності; таке майно передано в оренду іншій особі, від так спір виник з приводу здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як передбачено п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст клопотання, суд не знаходить підтверджень обставин, викладених відповідачем представником відповідача на його обґрунтування.
Суд погоджується з доводами представника позивача стосовно того, що ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду виключно як фізична особа, а не фізична особа-підприємець (суб'єкт господарювання), із правовстановлюючих документів (договорів купівлі-продажу) на належне Позивачу нерухоме майно та земельну ділянку та наданих разом із позовом відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на нього оформлене як на фізичну особу, а не суб'єкта господарювання (не на фізичну особу-підприємця).
Представник відповідача не надав до суду жодного належного, допустимого, достатнього та достовірного доказу про те, що Позивач та він безпосередньо використовує майно для здійсненні підприємницької діяльності; таке майно передано в оренду іншій особі, від так спір виник з приводу здійснення господарської діяльності.
Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18: «Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції».
При цьому, будь-яких саме господарських відносин в даній справі між сторонами немає, доказів зворотного Відповідачем ОСОБА_4 не надано.
З огляду на викладене суд вважає, що є помилковими доводами ті обставини, що даний спір виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності між фізичними особами-підприємцями (суб'єктами господарювання) та наявністю ознак господарських відносин між сторонами спору, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 255, 256, 260, 315 ЦПК України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідачів адвоката Стрезєва Анатолія Івановича про закриття провадження у цивільній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 02.03.2026.
Суддя Ю.Ф.Волкова