03 березня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/687/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), у якому просить:
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення службового розслідування з метою перегляду ступеня вини ОСОБА_1 , яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», на підставі рапорту ОСОБА_1 від 12.12.2025, поданого до військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з нововиявленими обставинами;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити службове розслідування з метою перегляду ступеня вини ОСОБА_1 , яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», на підставі рапорту ОСОБА_1 від 12.12.2025, поданого до військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з нововиявленими обставинами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки службового розслідування, оформлені актом та реалізовані наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року, не є остаточними, не ґрунтуються на повному та всебічному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи, а також втратили свою актуальність у зв'язку з появою нововиявлених обставин. Зокрема, подальші результати внутрішнього аудиту, оцінки вартості майна, наявність кримінального провадження, а також судове рішення по справі, яким встановлено відсутність доведеного причинно-наслідкового зв'язку між діями окремих військовослужбовців та настанням шкоди, ставлять під обґрунтований сумнів правомірність та об'єктивність первинних висновків службового розслідування. Так, враховуючи нововиявлені вагомі обставини, зокрема наявність рішення суду, яким встановлено відсутність вини ОСОБА_2 у завданих збитках, наявність кримінального провадження за фактом розкрадання та знищення майна військової частини НОМЕР_1 у 2022 році, внесення чисельних змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38, керуючись Порядком проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 26.07.2022 № 90, позивач 12.12.2025 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, у якому просив призначити службове розслідування за нововиявленими обставинами з метою перегляду ступеня його вини, яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння». Однак листом від 16.12.2025 № 3338 позивачу було повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення рапорту. На думку позивача, відмова командира військової частини НОМЕР_1 у призначенні службового розслідування за нововиявленими обставинами є протиправною бездіяльністю, яка полягає у невжитті передбачених законодавством заходів щодо належного та об'єктивного перегляду результатів службового розслідування з урахуванням нових вагомих обставин, що виникли після його завершення та мають безпосереднє значення для правильного визначення ступеня вини позивача.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні правові підстави для призначення службового розслідування за нововиявленими обставинами з метою перегляду ступеня вини Позивача, оскільки проведення такого розслідування Порядком проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту затвердженим наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 90 від 26.07.2022 не передбачено, а всі обставини, що мають юридичне значення, були встановлені в межах попереднього службового розслідування. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2022 № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», а також накази, якими до нього вносилися зміни, у встановленому законодавством порядку скасовані не були та є чинними. Зазначені накази були доведені до позивача під особистий підпис, що підтверджує його обізнаність із прийнятими рішеннями. Також відповідач зазначив, що оскільки, позивач, не скориставшись наданим йому правом на їх оскарження у визначені законодавством строки, фактично погодився з висновками службового розслідування та з притягненням його до матеріальної відповідальності.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Зі змісту матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння - начальника технічної частини.
12.12.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, у якому просив призначити службове розслідування за нововиявленими обставинами з метою перегляду ступеня його вини, яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетноартилерійського озброєння» (а.с 17-20).
Зазначений рапорт був мотивований наступним.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 травня 2022 року № 262 «Про призначення службового розслідування» було призначене службове розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння з метою з'ясування в чому полягає матеріальна шкода, її вартісна оцінка, уточнення причин і умов, що сприяли вказаному факту, а також встановлення ступеня вини військовослужбовців частини, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. За результатами проведеного службового розслідування комісією у складі голови комісії підполковника ОСОБА_3 та члена комісії майора ОСОБА_4 був складений акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 , яким зроблені висновки, зокрема, що нестача стрілецької і учбової зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння настала в наслідок створення умов для цього шляхом неналежного виконання службових обов'язків (покладених обов'язків) щодо евакуації військового майна та організації належної охорони і оборони місця зберігання майна (військового містечка № НОМЕР_2 та безпосередньо складу без опалення РМГ № 90) підполковниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , майором ОСОБА_5 . Форма вини визначених вище осіб необережність (а.с.68-90).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 27 липня 2022 року № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» шкоду в розмірі 145 693,18 грн, завдану внаслідок нестачі військового майна віднесено за рахунок винних осіб: підполковників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , майора ОСОБА_5 та притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності за втрату зброї та боєприпасів на суму 48564,39 грн з кожного (а.с.55-60).
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що на підставі Доручення Міністерства оборони України від 10.05.2024 № 876/уд та Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 16ю05.2024 № 220/9/1277 Територіальним управлінням внутрішнього аудиту проведено внутрішній аудит військової частини НОМЕР_1 з 27 травня 2024 року по 13 червня 2024 року та з 29 липня 2024 року по 02 серпня 2024 року.
За результатами проведеного аудиту було встановлено, що на підставі представлених матеріалів, наданих додатково поясненнях осіб, які проводили, погоджували та затверджували зазначені вище службові розслідування, аудит прийшов до переконання про те, що комісіями не доведено, що між якістю виконання службових обов'язків притягнутих до матеріальної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та настанням наслідків у вигляді нестачі військового майна існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.
Військовою частиною НОМЕР_1 було замовлено проведення оцінки з метою визначення справедливої вартості майна для відображення її результатів у бухгалтерському обліку відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів з питань оцінки майна.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» було проведено вищенаведену оцінку та грунтуючись виключно на наданих замовником інформації і відомостей, за результатами вихідних даних щодо об'єкта оцінки, з використанням ринкової, статистичної та іншої інформації, отриманої з відкритих джерел, відповідно до положень Національних та Міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням обмежувальних умов на оцінку, проведених розрахунків, а також з урахуванням мети оцінки. 2 встановлено, що вартість втраченого майна, що обліковується на балансі військовій частині НОМЕР_1 станом на дату оцінки, складає 4 373 423,00 грн.
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14 жовтня 2024 року № 180 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27 липня 2022 № 38» були внесені зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2022 року № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» (з урахуванням внесених змін наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 17 серпня 2022 року № 45, від 15 березня 2023 року № 17, від 26 квітня 2024 року № 79), у тому числі пункт 4 розпорядчої частини наказу викладено в наступній редакції: «4. Заступника командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_1 , начальника ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 на підставі Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі. притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності у кратному співвідношенні до вартості майна в сумі 683 988,46 гривень кожного» (а.с.61-64).
22.10.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 360»Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року» внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», у зв'язку з вилученням майна, яке вважалось втраченим, та зменшено суму нестач, облікованої у 2022 році за книгами нестач та за позабалансовим рахунком № 7 у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2022 року № 38 (із змінами) на суму 4697 грн 63 коп (а.с.65-67).
Судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальної шкоди у розмірі 39 000 грн. Також військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини НОМЕР_1 , відшкодування матеріальної шкоди у сумі 683 988,46 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі № 620/16066/24 об'єднано в одне провадження справу № 620/16066/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди зі справою № 620/15293/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди. Об'єднаній адміністративній справі присвоєно № 620/15293/24.
За результатами розгляду даної справи рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 620/15293/24 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі № 620/15293/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 - без змін.
Відповідно до копії листа П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 05.12.2025 № 53985-25/к/11-06-3002/25чг встановлено, що у провадженні П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022271320000175 від 03.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України за фактом розкрадання та знищення майна військової частини НОМЕР_1 у 2022 році. У ході досудового розслідування встановлено, що в період з 24.02.2022 по 25.02.2022 в умовах повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України, на виконання директив Державної спеціальної служби транспорту була здійснена передислокація особового складу військової частини НОМЕР_1 з АДРЕСА_1 , без будь-якої евакуації військового майна частини. В подальшому, з 25.02.2022 по 13.04.2022 на території військової частини НОМЕР_1 була відсутня охорона, вартова і гарнізонна служба не неслася, внаслідок чого військове майно вказаної частини було частково розкрадене місцевими жителями та знищене в ході ракетних обстрілів зі сторони військ Російської Федерації. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 має статус свідка. На даний час, жодній особі у вказаному кримінальному провадженні про підозру не повідомлялося. Досудове розслідування триває (а.с.54).
12.12.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, у якому просив призначити службове розслідування за нововиявленими обставинами з метою переогляду ступеня його вини, яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» (а.с.17-20).
За результатами розгляду вказаного рапорту, військова частина НОМЕР_1 листом від 16.12.2025 № 3338 повідомила позивача, що відсутні правові підстави для задоволення рапорту, мотивуючи це тим, що посилання позивача на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року, яким військовій частині відмовлено у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, як нововиявлену обставину є безпідставним, оскільки даним рішенням не встановлено істотних фактів чи доказів, які існували під час проведення службового розслідування, але не були відомі членам комісії і які спростовують висновки комісії. Також відповідач зазначив, що проведення нового службового розслідування за нововиявленими обставинами Порядком не передбачено, оскільки ступінь вини особи встановлена в межах попереднього розслідування (а.с.21-23).
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За визначенням частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частині 3 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частина 14 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та триває до цього часу.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі також Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України закріплено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (далі - Дисциплінарний статут, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу).
Стаття 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначає, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з частинами 1-3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Стаття 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі також Порядок №608).
Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
За визначенням пункту 2 розділу I Порядку №608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №608, службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пункт 3 розділу IIІ Порядку №608 передбачає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України (пункт 3 розділу ІV Порядку № 608).
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Як встановлено судом раніше, 12.12.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, у якому просив призначити службове розслідування за нововиявленими обставинами з метою переогляду ступеня його вини, яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння». Однак, військова частина НОМЕР_1 листом від 16.12.2025 № 3338 повідомила позивача, що відсутні правові підстави для задоволення рапорту, мотивуючи це тим, що посилання позивача на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року, яким військовій частині відмовлено у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, як нововиявлену обставину є безпідставним, оскільки даним рішенням не встановлено істотних фактів чи доказів, які існували під час проведення службового розслідування, але не були відомі членам комісії і які спростовують висновки комісії. Також відповідач зазначив, що проведення нового службового розслідування за нововиявленими обставинами Порядком не передбачено, оскільки ступінь вини особи встановлена в межах попереднього розслідування.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 травня 2022 року № 262 «Про призначення службового розслідування» було призначене службове розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння з метою з'ясування в чому полягає матеріальна шкода, її вартісна оцінка, уточнення причин і умов, що сприяли вказаному факту, а також встановлення ступеня вини військовослужбовців частини, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. За результатами проведеного службового розслідування комісією у складі голови комісії підполковника ОСОБА_3 та члена комісії майора ОСОБА_4 був складений акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 , яким зроблені висновки, зокрема, що нестача стрілецької і учбової зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння настала в наслідок створення умов для цього шляхом неналежного виконання службових обов'язків (покладених обов'язків) щодо евакуації військового майна та організації належної охорони і оборони місця зберігання майна (військового містечка № НОМЕР_2 та безпосередньо складу без опалення РМГ № 90) підполковниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , майором ОСОБА_5 . Форма вини визначених вище осіб необережність.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 27 липня 2022 року № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» шкоду в розмірі 145 693,18 грн, завдану внаслідок нестачі військового майна віднесено за рахунок винних осіб: підполковників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , майора ОСОБА_5 та притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності за втрату зброї та боєприпасів на суму 48 564,39 грн з кожного.
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14 жовтня 2024 року № 180 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27 липня 2022 № 38» були внесені зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2022 року № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» (з урахуванням внесених змін наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 17 серпня 2022 року № 45, від 15 березня 2023 року № 17, від 26 квітня 2024 року № 79), у тому числі пункт 4 розпорядчої частини наказу викладено в наступній редакції: «4. Заступника командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_1 , начальника ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 на підставі Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі. притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності у кратному співвідношенні до вартості майна в сумі 683 988,46 гривень кожного».
22.10.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 360»Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року» внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», у зв'язку з вилученням майна, яке вважалось втраченим, та зменшено суму нестач, облікованої у 2022 році за книгами нестач та за позабалансовим рахунком № 7 у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2022 року № 38 (із змінами) на суму 4697 грн 63 коп.
Також, зі змісту листа П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 05.12.2025 № 53985-25/к/11-06-3002/25чг встановлено, що у провадженні П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022271320000175 від 03.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України за фактом розкрадання та знищення майна військової частини НОМЕР_1 у 2022 році. У ході досудового розслідування встановлено, що в період з 24.02.2022 по 25.02.2022 в умовах повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України, на виконання директив Державної спеціальної служби транспорту була здійснена передислокація особового складу військової частини НОМЕР_1 з АДРЕСА_1 , без будь-якої евакуації військового майна частини. В подальшому, з 25.02.2022 по 13.04.2022 на території військової частини НОМЕР_1 була відсутня охорона, вартова і гарнізонна служба не неслася, внаслідок чого військове майно вказаної частини було частково розкрадене місцевими жителями та знищене в ході ракетних обстрілів зі сторони військ Російської Федерації. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 має статус свідка. На даний час, жодній особі у вказаному кримінальному провадженні про підозру не повідомлялося. Досудове розслідування триває.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлено, зокрема, що за рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
З огляду на вказане, суд погоджується з доводами позивача, що вказані ним у рапорті від 12.12.2025 обставини, зокрема наявність рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 620/15293/24, яким встановлено відсутність вини ОСОБА_2 у завданих збитках, наявність кримінального провадження за фактом розкрадання та знищення майна військової частини НОМЕР_1 у 2022 році, у якому позивач, ОСОБА_1 , має статус свідка, внесення чисельних змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27.07.2022 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», є такими, що виникли після завершення службового розслідування у 2022 році та безпосередньо стосуються предмета цього розслідування, а саме: встановлення причин і умов виникнення матеріальної шкоди, наявності або відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями посадових осіб та нестачею майна, а також правильності визначення ступеня вини конкретних військовослужбовців.
Посилання відповідача на те, що позивачем не було оскаржено наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 27 липня 2022 року № 38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» не є обгрунтованим та не впливає на розгляд справи, оскільки предметом спору даної справи є протиправна відмова відповідача щодо не призначення службового розслідування за поданим позивачем рапортом від 12.12.2025.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи (а.с.12) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення службового розслідування з метою перегляду ступеня вини ОСОБА_1 , яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», на підставі рапорту ОСОБА_1 від 12.12.2025 поданого до військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити службове розслідування з метою перегляду ступеня вини ОСОБА_1 , яка була визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 27 липня 2022 року «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння», на підставі рапорту ОСОБА_1 від 12.12.2025 поданого до військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з нововиявленими обставинами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні по даній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 . АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2026 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА