03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 161/16048/23
провадження № 51-766 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для його скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судом при винесенні рішення, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Проте наведених положень процесуального закону прокурором не дотримано.
Підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції визначені в ст. 438 КПК, обґрунтовуючи наявність яких слід виходити із положень ч. 2 цієї статті, а також статей 412-414 КПК.
Стверджуючи про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, прокурор зазначає про безпідставну відмову цього суду в дослідженні доказів, порушення вимог ст. 404 КПК, однак не обґрунтовує своєї позиції з урахуванням положення ч. 3 цієї статті.
Посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність прокурор не обґрунтовує такого порушення судом апеляційної інстанції, з урахуванням положення ст. 413 КПК. При цьому, у мотивувальній частині касаційної скарги зазначаючи про порушення норм матеріального права вказує, що апеляційний суд не застосував положення ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), однак, відповідно до наданих копій судових рішень, органом досудового розслідування ОСОБА_4 було пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, прокурору слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3