03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 163/666/25
провадження № 51-751 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для його скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судом при винесенні рішення, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Проте наведених положень процесуального закону прокурором не дотримано.
Підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції визначені в ст. 438 КПК, обґрунтовуючи наявність яких слід виходити із положень ч. 2 цієї статті, а також статей 412-414 КПК.
Так, посилаючись, зокрема, на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону прокурор не обґрунтовує таких порушень апеляційним судом, з урахуванням положень ст. 412 КПК.
Крім того, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, однак не аргументує явної несправедливості призначеного покарання з урахуванням вимог ст. 414 КПК, а також зважаючи на зміст статей 50, 65 Кримінального кодексу України (далі - КК) та дискреційні повноваження суду.
Стверджуючи про відсутність підстав для застосування до засудженого положень ст. 69 КК, прокурор не наводить правового обґрунтування своєї вимоги з огляду на зміст цієї правової норми та практику її застосування.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, прокурору слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3