79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" лютого 2026 р. Справа № 914/489/25
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Трамбетон Україна» від 08 лютого 2026 року
про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 914/489/25
за позовом Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Львів
в інтересах держави в особі:
позивача-1 Міністерства оборони України, м. Київ
позивача-2 Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський завод збірних конструкцій», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Трамбетон Україна», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно
встановив:
24 лютого 2025 року Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський завод збірних конструкцій» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Трамбетон Україна» про розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.05.2003 № 76 та зобов'язання повернути майно.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2025 року у справі № 914/489/25 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2026 року у справі № 914/489/25 рішення Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2025 року у справі № 914/489/25 залишено без змін, апеляційну скаргу Виконувача обов'язків керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - без задоволення.
09 лютого 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Трамбетон Україна» до суду надійшла заява про стягнення з позивача-2 на користь відповідача 40 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Поряд з тим, під час ухвалення постанови Західного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2026 року у цій справі не вирішувалось питання про судові витрати, а саме: щодо стягнення з позивача-2 на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року розгляд заяви ТОВ «Трамбетон Україна» про стягнення судових витрат призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Розглянувши заяву ТОВ «Трамбетон Україна» про стягнення з позивача-2 на користь відповідача 40 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В силу положень ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Так, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що розмір судових витрат, які він очікує понести, у зв'язку з розглядом справи в Західному апеляційному господарському суді, становить 40 000 грн, які просить стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (позивача-2).
09 лютого 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому відповідач просив стягнути з позивача-2 витрати на оплату правничої допомоги в сумі 40 000 грн.
До вказаної заяви долучено: ордер на надання правничої допомоги серія ВС № 1355031 від 18 березня 2025 року, що підтверджує повноваження адвоката Прімєрової Наталії Григорівни на представництво інтересів ТОВ «Трамбетон Україна» у Західному апеляційному господарському суді; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000279 від 15 жовтня 2015 року; договір про надання правничої допомоги від 03 березня 2025 року; додаткову угоду № 2 від 03 грудня 2025 року до договору про надання правничої допомоги; рахунок № Т-06022026 від 06 лютого 2026 року на суму 40 000 грн; акт № 2 приймання-передачі наданих послуг від 06 лютого 2026 року на суму 40 000 грн.
Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги від 03 березня 2025 року, укладеного між адвокатом Прімєровою Наталією Григорівною (в тексті договору - адвокат) та ТОВ «Трамбетон Україна» (в тексті договору - клієнт) предметом договору є надання адвокатом правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
Детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат, пов'язаних із виконанням цього договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього договору (п.5.1 Договору).
У додатковій угоді № 2 від 03 грудня 2025 року до договору про надання правничої допомоги сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги клієнту у справі № 914/489/25 за позовом Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський завод збірних конструкцій» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трамбетон Україна» про розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.05.2003 № 76 та зобов'язання повернути майно, на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції, становить 40 000 грн без ПДВ.
Згідно з актом № 2 приймання-передачі наданих послуг від 06 лютого 2026 року адвокатом надано клієнту такі послуги: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань у справі № 914/489/25; правовий аналіз апеляційної скарги; узгодження правової позиції з клієнтом; складання відзиву на апеляційну скаргу; безпосередня присутність адвоката в суді у дні призначених засідань, участь в судових засіданнях. Вартість наданих послуг становить 40 000 грн без ПДВ.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до апеляційного суду не надходило.
Слід зазначити, що ухвала суду від 10 лютого 2026 року доставлена до електронних кабінетів учасників справи - 11 лютого 2026 року.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
Слід зазначити, що предметом позову у цій справі було розірвання договору та повернення майна, справа розглядалась апеляційним судом з повідомленням учасників справи із призначенням судового засідання, в якому був присутній представник відповідача - адвокат Прімєрова Н.Г. та яке не було тривалим (до 30 хв.), представником відповідача підготовлено та подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу (на 13 сторінок), відтак, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про обмеження розміру витрат відповідача на професійну правову допомогу, з огляду на їх розумну необхідність, а відтак, часткове задоволення заяви відповідача та стягнення на його користь з позивача-2 7 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи апеляційним судом (за складання відзиву та участь представника у одному судовому засіданні - 09.02.2026).
Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України).
Як зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2026 року у справі № 914/489/25 рішення Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2025 року у справі № 914/489/25 про відмову в задоволенні позову залишено без змін.
Відтак, враховуючи положення ст.129 ГПК України, з позивача-2 (як сторони з неправильних дій якої виник спір) слід стягнути на користь відповідача 7 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/489/25 задоволити частково.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 222; ідентифікаційний код - 08006864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (79040, м. Львів, вул Городоцька , 222; ідентифікаційний код - 25549394) 7 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» - відмовити.
На виконання додаткової постанови видати наказ.
Матеріали справи № 914/489/25 повернути до Господарського суду Львівської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.