27 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/3376/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванов С.М.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/3376/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Військова частина НОМЕР_1 30 січня 2026 року звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/3376/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки рішення суду першої інстанції складено 30.09.2025 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 30 січня 2026 року, тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у своєму клопотанні скаржник не навів будь-яких переконливих та конкретних підстав, які б зумовлювали неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року скаржник отримав 12 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
20.02.2026 на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2026 скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, водночас сплата судового збору відбулась лише 27 січня 2026 року. Крім того, особовий склад був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань, що свідчить про об'єктивність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в клопотанні, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 04.12.2025 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було направлено до суду 30 січня 2026 року, тобто більше чим через чотири місяці з моменту постановлення оскаржуваного рішення та більше чим через місяць з моменту отримання 12.12.2025 року ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Крім того, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення скаржником активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення, матеріали апеляційної скарги не містять.
Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду апелянтом не зазначено.
Отже, Військова частина НОМЕР_1 маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційний перегляд справи, та як орган, зацікавлений у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону, однак не зробила цього.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки підстави для поновлення строку апеляційного провадження викладені у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - є неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/3376/25 слід відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Визнати неповажними підстави вказані Військової частини НОМЕР_2 НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/3376/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 27 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов