25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/10628/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року в адміністративній справі №280/10628/24 (головуючий суддя першої інстанції - Сацький Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 07.12.2023 року (згідно штампу на поштову конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України стосовно не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМ України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000 гривень в період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України йому виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою КМ України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000 гривень в період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022;
- витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- точні періоди, за які позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць;
- точні періоди його безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
- наявність чи відсутність бойового наказу (бойового розпорядження) згідно п. НОМЕР_3 Окремого Доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- наявність чи відсутність журналу бойових дій, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення, постовою відомістю згідно п.3 Окремого Доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- накази головнокомандувача щодо визначення районів ведення бойових дій, за період з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- наявність чи відсутність рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань згідно п.3 Окремого Доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022, що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 21.05.2022 по 08.12.2022 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2022 №310 про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вказано, що додаткова винагорода у розмірі 100000 грн щомісячно позивачу у повному обсязі не нараховувалась і не виплачувалась, що призвело до порушення права позивача на отримання зазначеного виду грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові. Скаржник звертає увагу, що відповідач не надав всі належні докази, які витребовувалися судом першої інстанції. Позивач вказує, що його безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджена належними документами, проте суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та не врахував доводи позивача.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , з 21.05.2022 року по 08.12.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2022 року №310 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Згідно тексту позову, протягом періоду проходження позивачем військової служби, а саме з 21.05.2022 року до моменту його виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , відповідачем не було проведено повний розрахунок, належний при звільненні військовослужбовця.
Позивач вважає, що йому безпідставно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах за період з 21.05.2022 року по 28.06.2022 року, з 04.07.2022 року по 15.10.2022 року, з 18.10.2022 року по 07.11.2022 року, з 15.11.2022 року по 08.12.2022 року.
03.09.2024 року позивачем направлено відповідачу заяву з вимогою надати детальну інформацію стосовно нарахування та виплати належної йому додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168.
Відповідач листом №470/1/2103 від 23.09.2024 року відповідачем надано довідку №470/2/595 від 20.09.2024 року про основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якої останньому стало відомо про нараховані суми додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Вважаючи, що не нарахування та не виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100 000 гривень пропорційно дням участі у бойових діях або заходах за період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022, є протиправною бездіяльністю відповідача, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів протягом періоду з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022, що могло б слугувати безумовною підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (далі по тексту - Постанова №168, в редакції Постанови від 20.01.2023 року №43, чинної з 21.01.2023 року) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної спеціальної служби транспорту виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 року №836), на період дії військового стану: військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 визначено, що особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту визначають міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, визначає особливості нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 окремим категоріям військовослужбовців.
Згідно з наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року №98 (який, як у ньому зазначено, застосовується з 24 лютого 2022 року) внесені зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Міністром оборони України видано Окреме доручення від 25 березня 2022 року №248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року №248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно із пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01 червня 2022 року (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24 лютого 2022 року) під терміном «безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
У пункті 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 зазначено: «Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, за період з травня по грудень 2022 року він отримував додаткову винагороду у сумі 30000 гривень щомісячно, пропорційно відпрацьованому часу, що підтверджується довідкою про основні та додаткові види грошового забезпечення №470/2/595 від 20.09.2024 року (а.с.9 зворот)
Посилання позивача на довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від А3130 від 20.09.2024 №470/1/1/452, з якої вбачається, що лейтенант юстиції ОСОБА_1 дійсно в період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в м.Миколаїв та м.Запоріжжя, як на підставу для отримання додаткової винагороду з розрахунку 100000 грн., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за вказані у довідці періоди позивачу виплачувалася додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, відповідно до виконуваних завдань.
Відповідачем подано до суду заяву, до якої долучено довідку від 02.05.2025 року №470/2/369 про доходи ОСОБА_1 , згідно якої 21.04.2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 у загальному розмірі 113580,65 грн.. Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів підтверджено перерахування вказаних коштів позивачу.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №51 від 01.04.2023 року прийнято рішення про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 70000 гривень старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , колишньому юрисконсульту військової частини НОМЕР_1 , за його безпосередню участь у матеріально-технічному забезпеченні військових підрозділів оборони АДРЕСА_1 в межах загальної системи логістики ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » протягом визначених у наказі днів:
травень 2022 року: 21, 22, 4 числа (3 дні);
червень 2022 року: 5, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28 (9 днів);
липень 2022 року: 5, 7, 9, 11, 12, з 14 по 18, 21, з 23 по 31 (20 днів);
серпень 2022 року: з 1 по 8, 10, з 13 по 17, з 19 по 22 (18 днів).
Пункт 8 вказаного вище наказу №51 містить перелік документів, на підставі яких прийнято рішення про виплату позивачу додаткової винагороду у розмірі 70000 грн. (бойовий наказ, журнал бойових дій, бойове розпорядження, рапорти командування тощо) (а.с.29)
Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріалами справи підтверджено, що позивачу протягом травня-грудня 2022 року виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень на місяць, а за період безпосередньої участі у заходах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №51 від 01.04.2023 року йому було нараховано додатково 70000 гривень.
Доказів протилежного позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що, згідно наказу №51 від 01.04.2023 року, позивач у спірний період виконував завдання та здійснював заходи по матеріально-технічному забезпеченню військових підрозділів оборони міста Миколаєва, відтак право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 та Порядком №260, з розрахунку 100 000 грн. за спірний період служби апеляційним судом не встановлено, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року в адміністративній справі №280/10628/24 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року в адміністративній справі №280/10628/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко