02 березня 2026 року Справа № 915/198/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання» Південноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 31537375; вул..Паркова, 5, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001)
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 (далі - ініціюючий кредитор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання» Південноукраїнської міської ради (далі - боржник).
В обґрунтування заяви ініціюючий кредитор зазначає, що у боржника наявна заборгованість перед кредитором у розмірі 320449,84 грн, яка виникла на підставі неналежного виконання боржником зобов'язань за Договором №2023/01/35 від 01.03.2023 оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/198/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Розглянувши зазначену заяву про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
найменування органу (суб'єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:
докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про порушення провадження суд встановив невідповідність заяви вимогам, визначеним ст..34 Кодексу України з процедур банкрутства
По-перше, всупереч ч.1 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (абз.4) у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи не зазначена повна інформація про кредитора. Жодних документів, які ідентифікують кредитора, до заяви не долучено.
По-друге, звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, заявник стверджує про наявність у боржника заборгованості за договором оренди нерухомого майна. При цьому жодних документів, що підтверджують право власності на це майно до заяви не додано, що суперечить ч.1 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (абз.6-7).
По-третє, всупереч приписам ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи не додано доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.
За приписами ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, а саме: з 01 січня 2026 року 8 647,00грн.
Таким чином, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство необхідно надати докази авансування винагороди арбітражному у розмірі 77823,00 грн.
Судом встановлено, що звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, ініціюючим кредитором не надано до суду докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, натомість, посилаючись на пункт 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ надано копію Договору №1/26 про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеного 23.02.2026 укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Потупало Наталією Ігорівною (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1167 від 02.07.2013). За вказаним договором арбітражний керуючий приймає на себе зобов'язання виконувати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі про банкрутство Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання» Південноукраїнської міської ради. Згідно договору послуги, що надаються арбітражним керуючим , клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що дорівнює розміру трьох мінімальних заробітних плат, без ПДВ або одним платежем за три місяці виконання повноважень. Оплата послуг за цим договором здійснюється клієнтом виключно за три місяці виконання повноважень з моменту винесення Ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного. Договір набирає чинності з моменту винесення Ухвали про порушення справи про банкрутство та діє до закриття провадження у справі.
Суд зазначає, що дійсно, пунктом 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ (згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023) визначено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Тобто, законодавець під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування надав боржнику право на укладення угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття.
Доданий до заяви договір, який укладений між кредитором та арбітражним керуючим про виконання ним повноважень розпорядника майна у даній справі не приймається судом як доказ авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, оскільки пунктом 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ (згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023) така можливість регулювання питання щодо оплати послуг арбітражному керуючому передбачено виключно для заявника - боржника (юридичної особи або фізичної особи) і не передбачено такої пільги для заявника - кредитора.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду належні докази в підтвердження авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, що становить 77823,00грн.
То ж зважаючи на зазначене, суд встановив, що заява фізичної особи ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкру3тство юридичної особи подана без додержання вимог, викладених у ч. ч. 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає необхідним залишити заяву фізичної особи ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство без руху.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання» Південноукраїнської міської ради залишити без руху.
2. Заявнику протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Давченко