12 лютого 2026 року Справа № 915/1542/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участі представників учасників справи:
від позивача (представник позивача) - не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718
до відповідача: Приватного підприємства «АЛЬЯНС-ТАЙМ», вул. Слобідська 9, 46, кв. 27, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 45528334
про: стягнення 573 668,50 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою б/н від 23.10.2025 (вх. № 14972/25 від 24.10.2025), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «АЛЬЯНС-ТАЙМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Нова пошта» борг у розмірі 573 668,50 грн та судовий збір у розмірі 8 605,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» Приватним підприємством «АЛЬЯНС-ТАЙМ» Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, шляхом підписання 24.09.2024 заяви про приєднання № 827964 та Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, шляхом підписання 20.12.2024 заяви про приєднання № 879194. Позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та без зауважень зі сторони Відповідача. Водночас, за даними позивача, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав та не оплатив вартість наданих послуг, загальна сума не погашеної заборгованості складає 573 668,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 626, 903, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 174, 193 Господарського кодексу України, умовами укладених між сторонами Договорів.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2025, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1542/25 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 09.12.2025 об 11:00; постановлено позивачу у строк до 01.12.2025 включно надати письмові пояснення щодо окремого питання, а саме щодо дати отримання замовником (відповідач у справі) спірних актів наданих послуг від експедитора (позивач у справі), з доказами, що підтверджують відповідні обставини; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
19.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 19.11.2025 (вх. № 16230/25 від 19.11.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд залишив без задоволення ухвалою від 20.11.2025.
20.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення б/н від 20.11.2025 (вх. № 16313/25 від 20.11.2025), за змістом яких, на виконання вимог ухвали від 14.11.2025, позивач повідомив суд про те, що акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) разом із рахунками-фактурами були направлені на адресу Відповідача 18.07.2025 року поштовим відправленням № 0505339637517. Згідно з інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» зазначене поштове відправлення було повернуто відправнику 04.08.2025 року у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
21.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 21.11.2025 (вх. № 16371/25 від 21.11.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 02.12.2025.
09.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 08.12.2025 (вх. № 17491/25 від 09.12.2025) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання, було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.01.2026 о 10:00.
Про час та місце проведення засідання учасників справи було повідомлено відповідною ухвалою від 09.12.2025.
16.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 16.12.2025 (вх. № 17941/25 від 16.12.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 17.12.2025.
27.01.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 27.01.2026 (вх. № 1234/26 від 27.01.2026) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження у справі № 915/1542/25 та призначено її до судового розгляду по суті на 12.02.2026 о 10:30.
Про час та місце проведення засідання учасників справи було повідомлено відповідною ухвалою від 27.01.2026.
В судове засідання 12.02.2026 сторони своїх представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Так, копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2026 було надіслано позивачу в його електронний кабінет в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету позивача 28.01.2026 о 20:14, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2026 у справі № 915/1542/24 позивач отримав 29.01.2026.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2026 була надіслана відповідачу за адресою встановленою судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. 9-а Слобідська, 46, кв. 27, м. Миколаїв, 54003) засобами поштового зв'язку (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором R067090958990), та 05.02.2026 повернута поштовим відділенням за зворотною адресою, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній». Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває. Крім того, судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «про відсутність адресата за вказаним нею місцем проживання (перебування)», може вважатися днем вручення копії ухвали. За такого, суд дійшов висновку про те, що копію ухвали від 27.01.2026 слід вважати врученою відповідачу 05.02.2026.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення сторін, та зокрема відповідача, у даній справі.
При цьому, суд констатує, що відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформленого згідно з вимогами ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 12.02.2026, за результатами розгляду справи за наявними матеріалами, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.
24.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», як Експедитором, та Приватним акціонерним товариством «АЛЬЯНС-ТАЙМ», як Замовником, було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, шляхом підписання в електронній формі Заяви про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Договір від 24.09.2024).
За умовами наведеного Договору від 24.09.2024 сторони передбачили, зокрема, таке:
- цей Договір є Договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання Замовника до всіх його умов в цілому шляхом надання Експедитору Заяви про приєднання (додаток №1 до цього Договору), в порядку, передбаченому цим Договором (п. 2.1);
- Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором (п. 2.2);
- за надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua (п. 2.4);
- тарифи можуть змінюватися Експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті (п. 2.5);
- обов'язки Експедитора, зокрема: в залежності від типу замовленої послуги організувати приймання відправлення для надання послуг за адресою, вказаною Замовником, або через мережу відділень Експедитора (п. 3.1.1); надати Замовнику документи для оплати послуг. Податкова накладна надається Експедитором Замовнику в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством України (п. 3.1.3);
- права Експедитора, зокрема: отримати винагороду за надані послуги на умовах, що визначені Договором (п. 3.2.1);
- обов'язки Замовника, зокрема: своєчасно підписати надані Експедитором Акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг Експедитором за Договором (п. 3.3.7); здійснити оплату послуг Експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами Експедитора своєчасно та в повному обсязі (п. 3.3.8);
- права Замовника, зокрема: отримати послуги, передбачені цим Договором (п. 3.4.1);
- загальна ціна цього Договору складається із вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії Договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100 % вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг Експедитора (п. 5.1);
- оплата послуг Експедитора може здійснюватися попередньою оплатою (авансовим платежем), на підставі рахунку фактури Експедитора . Списання грошових сум з попередньої оплати (авансу платежу) проводиться згідно з актами наданих послуг (п. 5.2);
- Експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику одним із способів на власний вибір: шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання Замовником; шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється Сторонами з урахуванням порядку та строків , що визначені умовами п. 5.4. Договору. Адреса електронної пошти Замовника для обміну електронними документами вказується Замовником в Заяві про приєднання (п. 5.3);
- Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два ) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за Договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов Договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг (п. 5.4);
- Договір набуває чинності з моменту прийняття Експедитором від Замовника Заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої Сторони від Договору, але не раніше виконання однією із Сторін взятих на себе обов'язків (п. 8.1).
Крім того, 20.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», як Оператором, та Приватним акціонерним товариством «АЛЬЯНС-ТАЙМ», як Клієнтом, було укладено Договір про надання послуг поштового зв'язку та організації перевезення великогабаритних відправлень, шляхом підписання в електронній формі Заяви про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Договір від 20.12.2024).
За умовами наведеного Договору від 20.12.2024 сторони передбачили, зокрема, таке:
- цей Договір є Договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання Клієнта (Користувача) до всіх його умов в цілому, шляхом надання оператору підписаної уповноваженою особою Клієнта (Користувача) Заяви про приєднання (додаток №1 до цього Договору) (п. 2.1);
- на умовах передбачених цим Договором та Правилами Оператор зобов'язується за плату надати Користувачу послуги поштового зв'язку, послуги з організації перевезень великогабаритних відправлень, а також інші додаткові послуги та сервіси, що пов'язані з наданням послуг поштового зв'язку та з організації перевезень великогабаритних відправлень, а Клієнт (Користувач) зобов'язується їх прийняти та оплатити (п. 3.1);
- обов'язки Оператора, зокрема: в залежності від типу замовленої послуги організувати належні: приймання, обробку, пересилання та доставку (вручення) Відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Договором та Правилами (п. 4.1.1);
- права Оператора, зокрема: отримати оплату (винагороду) за надані послуги (п. 4.2.1);
- обов'язки Клієнта (Користувача), зокрема: Клієнт (Користувач) зобов'язаний своєчасно та повністю оплатити послуги Оператора або забезпечити таку оплату Одержувачем, третіми особами до вручення Відправлення. У разі визначення платником послуг Оператора Одержувача чи третю особу, Клієнт (Користувач) повинен надати Оператору повну інформацію про них (найменування, прізвище, ім'я, по-батькові, адреса, номер телефону, інформацію про представника, тощо). У разі невнесення оплати за послуги Одержувачем або третьою особою визначеною Клієнтом (Користувачем), обов'язок оплати послуг Оператора покладається на такого Клієнта (Користувача) (п. 4.3.6);
- права Клієнта (Користувача), зокрема: за цим договором Клієнт (Користувач) має права на: належну якість послуг та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про послуги, сервіси, їх якість, асортимент; відшкодування майнової моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання цього Договору Оператором, відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав (п. 4.4.1);
- за надані Оператором послуги Клієнт (Користувач) сплачує Оператору винагороду згідно з чинними тарифами Оператора, розміщеними на Сайті (п. 5.1);
- тарифи на послуги можуть змінюватися Оператором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на Сайті. Надання Клієнтом (Користувачем) Відправлення Оператору для його пересилання є дією, що свідчить про прийняття Клієнтом (Користувачем) нових тарифів Оператора. Незгода Клієнта (Користувача) з новими тарифами Оператора є підставою для одностороннього розірвання Договору Оператором (п. 5.2);
- загальна ціна цього Договору складається із вартості послуг, наданих Оператором протягом строку дії Договору (п. 5.3);
- оплата вартості наданих Оператором послуг здійснюється Клієнтом (Користувачем) у безготівковій формі на поточний рахунок Оператора протягом 2 (двох) банківських днів наступних за днем підписання Клієнтом (Користувачем) акту наданих послуг (п. 5.4);
- з метою обліку та оплати наданих послуг, Оператор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця, на підставі даних власних інформаційних систем, складає акти наданих послуг і надсилає їх Клієнту (Користувачу) одним із способів на власний вибір: - шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для прийняття і підписання Клієнтом (Користувачем); - шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису. Адреса електронної пошти Клієнта (Користувача) для обміну електронними документами вказується Клієнтом (Користувачем) в Заяві про приєднання (п. 5.5);
- Клієнт (Користувач) протягом 2 (двох) робочих днів, наступних за днем отримання актів наданих послуг від Оператора, підписує надані Оператором акти наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає Оператору 1 (один) примірник підписаного акту (якщо акт створено в паперовій формі) або в той самий строк надає Оператору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Клієнтом (Користувачем) актів упродовж 2 (двох) робочих днів наступних за днем отримання актів від Оператора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Клієнтом (Користувачем) повного виконання Оператором своїх зобов'язань за Договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, а послуги Оператора надано в повному обсязі та відповідно до умов Договору, претензії Клієнта (Користувача) відсутні й Клієнт (Користувач) зобов'язаний здійснити оплату послуг в сумі, що зазначена в актах (п. 5.6);
- Договір набуває чинності з моменту прийняття Оператором від Клієнта (Користувача) Заяви про приєднання та діє безстроково (п. 8.1).
Позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та без зауважень зі сторони відповідача.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору від 24.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» було оформлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 94 686,00 грн, а саме:
- акт № НП-013832094 від 20.02.2025 на суму 81 219,00 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-013908343 від 28.02.2025 на суму 11 197,50 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-013997251 від 10.03.2025 на суму 2 272,50 грн (зі специфікацією).
Також, на виконання умов Договору від 20.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» було оформлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 478 979,50 грн, а саме:
- акт № НП-013832098 від 20.02.2025 на суму 160 652,00 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-013908346 від 28.02.2025 на суму 39 772,50 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-013997266 від 10.03.2025 на суму 52 848,00 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-014072493 від 20.03.2025 на суму 24 264,00 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-014157671 від 31.03.2025 на суму 74 002,50 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-014245910 від 10.04.2025 на суму 31 440,00 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-014328484 від 20.04.2025 на суму 30 615,00 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-014401486 від 30.04.2025 на суму 64 980,50 грн (зі специфікацією);
- акт № НП-014576432 від 20.05.2025 на суму 405,00 грн (зі специфікацією).
Крім того, для здійснення оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури по Договору від 24.09.2024:
- № НП-013832094 від 20.02.2025 на суму 81 219,00 грн;
- акт № НП-013908343 від 28.02.2025 на суму 11 197,50 грн;
- акт № НП-013997251 від 10.03.2025 на суму 2 272,50 грн;
та по Договору від 20.12.2024:
- № НП-013832098 від 20.02.2025 на суму 160 652,00 грн;
- № НП-013908346 від 28.02.2025 на суму 39 772,50 грн;
- № НП-013997266 від 10.03.2025 на суму 52 848,00 грн;
- № НП-014072493 від 20.03.2025 на суму 24 264,00 грн;
- № НП-014157671 від 31.03.2025 на суму 74 002,50 грн;
- № НП-014245910 від 10.04.2025 на суму 31 440,00 грн;
- № НП-014328484 від 20.04.2025 на суму 30 615,00 грн;
- № НП-014401486 від 30.04.2025 на суму 64 980,50 грн;
- № НП-014576432 від 20.05.2025 на суму 405,00 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікації та рахунки-фактури були 18.07.2025 направлені позивачем на адресу відповідача листом з описом вкладення (поштове відправлені зі штрихкодовим ідентифікатором 0505339637517), який у подальшому 04.08.2025 був повернутий відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором від 24.09.2024 та за Договором від 20.12.2024 не виконав та не оплатив вартість наданих послуг на суму 573 668,50 грн, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, між сторонами виник спір стосовно оплати відповідачем наданих йому позивачем послуг на підставі укладених між сторонами Договору від 24.09.2024 та Договору від 20.12.2024.
Так, ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із ч.1 ст. 903 ЦК України, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв'язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, стверджувані позивачем обставини щодо споживання відповідачем послуг на заявлену суму покладають на позивача тягар доказування (обов'язок довести) факту та розміру спожитих відповідачем відповідних послуг у заявлених у спірних правовідносинах розмірах.
В обґрунтування розміру заявлених вимог, як уже було наведено вище, позивачем долучено до матеріалів справи оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по Договору від 24.09.2024 на загальну суму 94 686,00 грн, а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) Договору від 20.12.2024 на загальну суму 478 979,50 грн, всього акти на суму 573 668,50 грн.
Вказані акти містять підпис та печатку позивача, підпис та печатка відповідача на актах відсутні.
При цьому, зі змісту Договору від 24.09.2024 (п. 5.4) та Договору від 20.12.2024 (п. 5.6) вбачається, що на відповідача покладено обов'язок протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг підписати вказані акти, або в той самий строк надати вмотивовану відмову від їх підписання. Не підписання таких актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати їх отримання без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов'язань та в такому випадку вважається, що акти погоджено.
Судом взято до уваги, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем спірних актів наданих послуг, оскільки поштове відправлення, яким позивач направив відповідачу такі акти було повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України), а отже, і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальноприйнятих уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться.
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
За змістом п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.
За таких підстав негативні наслідки неодержання суб'єктом господарювання звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, повинні покладатися на останнього.
Вказане mutatis mutandis узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20).
За такого, суд зауважує, що не отримання (свідоме або випадкове) відповідачем листа, яким позивачем було направлено акти та рахунки (поштове відправлення 0505339637517) обмежує права позивача на отримання оплати за надані послуги, оскільки відповідно до умов Договору від 24.09.2024 та Договору від 20.12.2024, погодження відповідачем актів наданих послуг (з якими у подальшому пов'язане настання строку на оплату наданих послуг) пов'язано саме із моментом отримання відповідачем таких актів, які позивач направляв засобами поштового зв'язку.
Верховний Суд в ухвалі від 21.05.2024 у справі № 922/4140/19 звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, як зазначив суд касаційної інстанції, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд ураховує, що акти наданих послуг та рахунки-фактури за Договором від 24.09.2024 та Договором від 20.12.2024 було надіслано за адресою відповідача, зазначеною у Заявах-приєднаннях (яка також є адресою Приватного підприємства «АЛЬЯНС-ТАЙМ» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а тому суд вважає, що позивачем вчинено всі можливі дії щодо належного направлення відповідачу спірних актів та рахунків.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
Таким чином, оскільки позивач скористався наданим йому Договором правом направлення відповідачу підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для їх прийняття і підписання останнім, а відповідач, не вчинивши дій щодо отримання поштового направлення позивача, фактично обмежив право останнього, передбачене умовами Договору від 24.09.2024 та Договору від 20.12.2024, суд, з урахуванням основоположних засад цивільного законодавства, вважає, що відповідач недобросовісно перешкодив отриманню листа позивача, тому, з урахуванням положень ч.3 ст.212 Цивільного кодексу України, момент отримання відповідачем такого поштового відправлення (а, отже, і спірних актів наданих послуг), на переконання суду, є таким, що настав 04.08.2025, тобто в день, повернення відповідного поштового відправлення за закінченням встановленого терміну зберігання.
За такого, у відповідача виникло зобов'язання упродовж двох робочих днів (до 06.08.2025) або підписати вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), або надати позивачу письмову мотивовану відмову від їх підписання.
Матеріали справи не містять доказів надання Приватним підприємством «АЛЬЯНС-ТАЙМ» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» письмової мотивованої відмови від підписання спірних у даній справі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а, отже, в силу умов Договору від 24.09.2024 (п. 5.4) та Договору від 20.12.2024 (п. 5.6) вважається, що акти погоджено.
Таким чином, відповідно до умов Договору від 24.09.2024 (п. 5.2) та Договору від 20.12.2024 (п. 5.4) строк оплати вартості наданих послуг слід також вважати таким, що настав.
При цьому, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплату за надані за Договором від 24.09.2024 та Договором від 20.12.2024 послуги на загальну суму 573 668,50 грн не здійснив. Доказів іншого матеріали справи не містять.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положеннями статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, суд приходить до висновку, що докази, на підтвердження правомірності вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення заборгованості за надані послуги вірогідно підтверджують стверджувані позивачем обставини щодо наявності у Приватного підприємства «Альянс-Тайм» заборгованості на відповідну суму, та дозволяють суду дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг відповідач, у порушення приписів ст. 73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги задоволення позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 210, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «АЛЬЯНС-ТАЙМ» (Україна, 54003, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Слобідська 9, будинок 46, квартира 27; код ЄДРПОУ 45528334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Україна, 03026, місто Київ, Столичне Шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9; код ЄДРПОУ 31316718) заборгованість у розмірі 573 668,50 грн та судовий збір у розмірі 8 605,03 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 02.03.2026, у зв'язку з участю головуючої у справі судді Семенчук Н.О. у період з 23 по 27 лютого 2026 року у підготовці суддів господарських судів.
Суддя Н.О. Семенчук