Справа № 991/1055/26
Провадження №11-сс/991/159/26
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя - доповідач: ОСОБА_2
23 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України.
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, 27.01.2026 ОСОБА_6 подав до Національного антикорупційного бюро України повідомлення про можливе скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3652 КК України. Однак, уповноваженими особами НАБУ відомості про скоєння кримінального правопорушення до ЄРДР внесені не були, у зв'язку з чим ОСОБА_6 , звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій прохав зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести зазначені в повідомленні від 27.01.2026 відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчим суддею встановлено, що у своєму повідомленні до НАБУ заявник зазначав, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_7 , усвідомлюючи явну невідповідність поданих стягувачем виконавчих документів вимогам закону, а саме наявність ознак підробки, діючи за попередньою змовою зі стягувачем, та в корисливих мотивах, протиправно відкрив виконавчі провадження, протиправно наклав арешт на належні заявнику ОСОБА_6 кошти, та примусово списав їх з рахунку у банківській установі на користь стягувача, чим завдав заявнику майнову шкоду. Вказані дії, на думку заявника, містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3652 КК України.
Слідчий суддя дійшов висновку, що викладені ОСОБА_6 обставини не містять будь-яких даних, які б свідчили про вчинення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3652 КК України. Незгода з діями уповноваженої особи не вказує на те, що вони суперечать закону, містять ознаки зловживання повноваженнями особою, яка надає публічні послуги, внаслідок чого було умисно завдано шкоду охоронюваним законом правам та інтересам заявника.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя констатував, що подана ОСОБА_6 до Національного антикорупційного бюро України заява про ознаки кримінального правопорушення не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3652 КК України.
Також, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено, що повідомлення подане не до уповноваженого органу досудового розслідування, а тому відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за таким повідомленням, у зв'язку з чим, наявні підстави для відмови у задоволенні скарги.
2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі прохає ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 у справі № 991/1055/26 скасувати, та задовольнити скаргу повністю.
В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначає, що ухвалене рішення суперечить принципам та завданню кримінального провадження, адже КПК України містить імперативний обов'язок правоохоронного органу, до компетенції якого належить здійснення кримінального провадження, зареєструвати заяву громадянина в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Лише після такої реєстрації суб'єкт оскарження розглядає заяву у контексті дотримання процесуального закону та наявності складу злочину.
В той же час, апелянт зазначає, що суб'єкт оскарження не виконав імперативного припису КПК України і не зареєстрував його заяву в ЄРДР, а суд передчасно ухвалив рішення, яким позбавив його права на належний розгляд заяви та реалізацію прав у кримінальному провадженні. Зазначене, в свою чергу, свідчить про самоусунення слідчого судді від здійснення судового контролю у досудовому розслідуванні за наявності очевидних ознак правопорушення. Апелянт вважає, що наведені висновки слідчого судді не відповідають вимогам справедливості та суперечать практиці ЄСПЛ.
Крім того, ОСОБА_6 вказує, що висновки суду про наявність або відсутність ознак кримінального порушення за змістом його заяви перебувають поза межами дискреційних повноважень слідчого судді. Так, зі змісту його заяви убачається, що виконавчий лист, прийнятий приватним виконавцем до примусового виконання, містить вади, які вказують на очевидні ознаки підробки виконавчого документа. Доказом того, що виконавчий лист виданий за підписом судді, яка на момент видачі виконавчого листа перебувала у відпустці, є офіційна відповідь Дарницького районного суду міста Києва.
Апелянт вважає, що приватний виконавець був достовірно обізнаний про такі обставини, проте, зловживаючи своїми повноваженнями та маючи корисливий мотив, вдався до примусового виконання за очевидно підробленим виконавчим листом, а тому висновки слідчого судді в цій частині є передчасними та свавільними, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути скасована.
3.Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного перегляду (а. п. 32), в судове засідання не прибув про причини свого неприбуття не повідомив.
Національне антикорупційне бюро належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду (а. п. 34). Уповноважений представник НАБУ в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив.
За таких обставин, колегією суддів, відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, здійснено апеляційний розгляд за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження.
4.Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі- Положення).
Положення ст. 214 КПК України, перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому наявність у повідомленні фактичних обставин, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Перевіривши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 27.01.2026 електронною поштою скерував до Національного антикорупційного бюро України заяву про вчинення кримінального правопорушення з якої вбачається, що він повідомляє про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 3652 КК України, вчинене приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_7 , який за твердженнями заявника, усвідомлюючи наявність підробки поданих керівником АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_8 виконавчих листів Дніпровського районного суду міста Києва для примусового стягнення 774101, 29 грн у справі № 755/6821/23, діючи за попередньою змовою зі стягувачем, з корисливих мотивів, протиправно відкрив виконавчі провадження ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2, протиправно наклав арешт на належні ОСОБА_6 кошти, та примусово списав їх на користь АТ «Аграрнй фонд» з банківського рахунку заявника в АТ «Приватбанк».
Апелянт зазначає, що сукупність наведених обставин свідчить про наявність ознак протиправної діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_7 , вчиненої під час надання публічних послуг, з явним корисливим мотивом та внаслідок зловживання своїм становищем. При цьому, розмір завданої шкоди внаслідок протиправної діяльності визначається виходячи із суми коштів, стягнутих у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_3 та ВП НОМЕР_4, та складає 817 858,44 грн.
Відповідно до письмових заперечень представника НАБУ - ОСОБА_9 , листом Національного бюро від 09.02.2026 вих. №. 112-046/1/4733 ОСОБА_6 було повідомлено про те, що за результатами опрацювання його заяв від 27.01.2026 та 28.01.2026 про можливі протиправні, на думку заявника, дії приватного виконавця ОСОБА_10 , не встановлено обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, у відповідності до критеріїв, визначених у ч. 5 ст. 216 КПК України. Крім того, ОСОБА_6 повідомлено про те, що подані заяви направлено для організації розгляду до Головного управління Національної поліції у м. Києві та до Міністерства юстиції України (а. п. 12 -13).
Слідчим суддею встановлено, та підтверджується матеріалами судового провадження, що повідомлені ОСОБА_6 обставини не містять будь-яких даних, які б свідчили про вчинення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3652 КК України.
Колегія суддів погоджується із такими висновками слідчого судді та зазначає, що викладені заявником відомості, а також посилання на вчинення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва кримінального правопорушення, під час здійснення останнім, своїх обов'язків при відкритті виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2, не містять зазначення фактичних обставини, з яких дійсно можна було б дійти висновку про вчинення приватним виконавцем ОСОБА_7 відповідного кримінального правопорушення, про яке зазначено у заяві.
Фактично доводи заяви ОСОБА_6 зводяться до незгоди з діями приватного виконавця ОСОБА_7 під час примусового виконання рішення у справі № 755/6821/23. При цьому, безпосередньо в заяві про ознаки кримінального правопорушення ОСОБА_6 зазначає: «Приватний виконавець ОСОБА_11 отримав від заявника сигнали про неприпустимість протиправної поведінки як усно (телефоном), так і письмово на електронну пошту. Всупереч отриманим повідомленням поведінка, що має ознаки дисциплінарного проступку не припинена».
Колегія суддів звертає увагу, що самостійна кваліфікація ОСОБА_6 дій приватного виконавця під час здійснення ним своєї професійної діяльності з примусового виконання виконавчого листа у справі № 755/6821/23, і як наслідок стягнення з ОСОБА_6 грошових коштів наявних у нього на рахунку в АТ «Приватбанк», за ст. 3652 КК України, не може достеменно свідчити про факт вчинення приватним виконавцем ОСОБА_7 кримінального правопорушення та бути безумовною підставою для внесення таких відомостей до ЄРДР.
Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, заявником ні до зави до НАБУ, ні до скарги слідчому судді не було додано доказів на підтвердження обставин, про які ОСОБА_6 зазначено у заяві.
Єдиний реєстр досудових розслідувань створений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства (п. 4 глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
При цьому, під час розгляду скарг, поданих в порядку п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України слід враховувати висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведений у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18, де суд зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що подана ОСОБА_6 до Національного антикорупційного бюро України заява про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3652 КК України, не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, що виключає факт бездіяльності уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст. 404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження та співставивши їх із доводами апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді від 09.02.2026 та, відповідно, задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2026 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4