Житомирський апеляційний суд
Справа №279/3548/25 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.
Номер провадження №33/4805/69/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
26 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Крейдіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Немировського Валерія Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року, про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 28 травня 2025 року о 22-23 год керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора алкотестер Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Немировського В.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на обґрунтування якого зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Протокол про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1 не вважає належними та допустимими доказами. Крім того зазначив, що останньому не роз'яснювались передбачені законом права та обов'язки.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Крейдін С.О. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 344634 від 28 травня 2025 року; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за змістом якого від огляду ОСОБА_1 у медичному закладі відмовився; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного за виявленим у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проведення огляду відмовився; рапортом працівника поліції від 28 травня 2025 року; копією постанови серії ЕНА № 4839390 від 28 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, з відеозапису обставин події вбачається, що працівники поліції біля транспортного засобу пропонують ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з ротової порожнини, пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився. Водію повідомили наслідки такої відмови. Крім того, водію роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Водія ознайомили зі складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від підпису адміністративних матеріалів останній відмовився.
Хоча на відеозаписі чітко не зафіксовано ОСОБА_1 як водія автомобіля, проте на запитання працівників поліції він пояснив, що не бачив маячків, прямував зі служби, їхав по-тихеньку, нічого не порушував. Жодних заперечень щодо не перебування його за кермом або перебування за кермом транспортного засобу іншої особи ОСОБА_1 не висловлював. Інших осіб у автомобілі на відеозаписі не зафіксовано.
Крім того, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується постановою серії ЕНА №4839390 від 28 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на нього за порушення ним ПДР за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Будь-яких відомостей щодо її оскарження або скасування матеріали справи не містять.
Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який у повному обсязі узгоджується з наданим відеозаписом та іншими долученими до справи доказами, а доводи скаржника у цій частині суд вважає необґрунтованими та розцінює як намагання скаржника уникнути притягнення до адміністративної відповідальності.
Відеозапис апеляційний суд визнає відповідним п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026, хоча й наданий частинами, про те за своїм змістом є послідовним, за допомогою останнього можна відтворити обставини, за яких патрульні зупинили ОСОБА_1 за кермом автомобіля та після виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, зафіксованих у акті огляду (різкий запах алкоголю з порожнини рота), у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля та у закладі охорони здоров'я. Сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був причиною складання протоколу про адміністративне правопорушення. Тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. Як свідчить відеозапис, саме водій не скористався наданим йому правом ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Під час апеляційного розгляду суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Немировського Валерія Івановича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь