Справа №760/4612/26 1-кс/760/2668/26
23.02.2026 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження № 22025101110001309 від 28.11.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, -
23.02.2026 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 22025101110001309 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 року КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, з метою обміну інформацією з невизначеним колом осіб, використовуючи невстановлений технічний пристрій з доступом до глобальної мережі Інтернет створив обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram», який зареєстрував на особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Будучи громадянином України та достовірно знаючи про ведення війни рф проти України, займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (рф) у проведенні агресивної війни проти України, у невстановлений час та місці, але не пізніше 23.02.2024 у останнього виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань Російської Федерації.
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 , використовуючи раніше створений обліковий запис у багатоплатформовому месенджері «Telegram» зареєстрований на особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , у невстановлений під час досудового розслідування час та місці створив групу в месенджері «Telegram» з назвою « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій, в подальшому, будучи адміністратором, планував здійснювати виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань рф.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, в період часу з 23.02.2024 по 21.01.2025 громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, використовуючи невстановлений технічний пристрій з доступом до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного облікового запису у багатоплатформовому месенджері «Telegram» зареєстрованого на особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , здійснив виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань рф, а саме:
- ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09 годині 04 хвилин у групі в месенджері «Telegram» з назвою « ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив публікацію, яка починається словами (викладено мовою оригіналу): «Сегодня наша страна…», чим надав іншим користувачам месенджеру «Telegram» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами;
- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 18 годині 44 хвилин у групі в месенджері «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив публікацію, розміщену в групі в месенджері «Telegram» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10», яка починається словами (викладено мовою оригіналу): «Борьба приобретает…», чим надав іншим користувачам месенджеру «Telegram» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами;
- ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08 годині 54 хвилин у групі в месенджері «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив публікацію, розміщену в групі в месенджері «Telegram» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10», яка починається словами (викладено мовою оригіналу): «Люблю Россию…», чим надав іншим користувачам месенджеру «Telegram» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами;
- ІНФОРМАЦІЯ_7 об 11 годині 44 хвилин у групі в месенджері «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив публікацію, розміщену в групі в месенджері «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », яка починається словами (викладено мовою оригіналу): «Пожалуй, одно из самых…», чим надав іншим користувачам месенджеру «Telegram» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами;
- ІНФОРМАЦІЯ_9 у групі в месенджері «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив публікацію, яка починається словами (викладено мовою оригіналу): «Очень обнадёживающее для нас…», чим надав іншим користувачам месенджеру «Telegram» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № СЕ26-38/1 від 13.01.2026, у вказаних матеріалах міститься інформація, в якій здійснюється глорифікація представників збройних формувань рф, а також інформація, в якій здійснюється виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, цілеспрямовано, в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, переслідуючи ідеологічні мотиви, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер власних дій, здійснив виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань рф.
Так, 20.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозруу вчиненні виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань рф, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України.
У зв'язку з викладеним та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з огляду на що слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 частково не заперечував щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив визначити домашній арешт в певний період доби.
Заслухавши думку прокурора, з'ясувавши позицію підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку статті 276-279 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001309, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 6-7).
Відповідно до відомостей, які містяться в матеріалах клопотання, 20 лютого 2026 року ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України (а.с.67-71). Отже, ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів частини 5 статті 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «ІльгарМаммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені долучені до клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і підтримані прокурором в судовому засіданні.
Зокрема, слідчим суддею проаналізовано долучені до клопотання в його обґрунтування матеріали в їх копіях, зокрема: протокол огляду від 03.12.2025 (а.с.13-22); висновок експерта № СЕ26-34/1 за результатами проведення лінгвістичної експертизи від 13.01.2026 (а.с.23-47); протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 16.12.2025 (а.с.48-53); протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.12.2025 (а.с.54-59); протокол обшуку від 20 лютого 2026 року (а.с.60-66); повідомлення про підозру від 20.02.2026 (а.с.67-71); протокол допиту підозрюваного від 20.02.2026 (а.с.73-75) та інші докази в їх сукупності та взаємозв'язку, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного з кримінальним правопорушенням, доводячи його причетність в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування стосовно нього запобіжного заходу, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є цілком обґрунтованою на час розгляду даного клопотання за представлених на її обґрунтування доказів.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями статей 177,178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
З метою недопущення впливу на кримінальне провадження, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваною спроб протидіяти кримінальному провадженню у способах, визначених в частині 1 статті 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , прокурор послався на існування ризиків того, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з доказами причетності підозрюваного до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Ця позиція суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З урахуванням наявних матеріалів клопотання та доводів прокурора, слідчий суддя не знаходить підстав для встановлення наявності ризиків незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Більш того, сторона обвинувачення, посилаючись на наявність вказаних ризиків, не надала суду жодних конкретних доказів, які б підтверджували реальну можливість вчинення підозрюваним таких дій, обмежившись лише загальними припущеннями про потенційну ймовірність їх існування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не може бути ототожнений із ризиком переховування від органу досудового розслідування, чи суду, оскільки кожен із зазначених ризиків є самостійним та має різну правову природу.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання частково існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Дослідивши надані стороною обвинувачення відомості та матеріали, заслухавши позицію підозрюваного, слідчий суддя під час вирішення питання щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він є людиною молодого віку, громадянином України, одруженого, який працевлаштований інженером у КП «Київтеплоенерго», має постійне місце проживання та реєстрації.
Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, при цьому відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано та на такі прокурором не вказувалося.
Отже, слідчим суддею встановлено, що прокурором загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування певних ризиків стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених статтею 177 КПК України, що свідчить про наявність достатніх підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України, що відносяться, зокрема, до нетяжкого злочину та карається, обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на думку слідчого судді, саме такий вид запобіжного заходу здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування для встановлення усіх обставин справи.
Також у відповідності до положень частини 5 статті 194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд пр о зміну свого місця проживання та/або роботи.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого частиною 5 статті 194 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
У зв'язку з викладеним, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження № 22025101110001309 від 28.11.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування тобто до 20.04.2026 року включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд пр о зміну свого місця проживання та/або роботи.
Строк дії ухвали визначити до 20 квітня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем перебування підозрюваного під домашнім арештом, який зобов'язати негайно поставити його на облік і повідомити про це старшого слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1