Номер провадження 1-кс/754/460/26
Справа № 754/3155/26
Іменем України
27 лютого 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
26 лютого 2026 року до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу мотивує тим, що 26.11.2025 року вона, як захисник, звернулась до Деснянського УП ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_3 , проте їй було відмовлено у відкритті кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.5 ст. 190 КК України, з підстав, що у Бюро економічної безпеки України вже наявне кримінальне провадження №72023000320000018 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Письмова відповідь їй не надходила, інформацію отримала засобами телефонного зв'язку.
Після отриманої відповіді та інформації від правоохоронних органів, а також отриманої інформації від самої ОСОБА_3 , яка була допитана в якості свідка в кримінальному провадженні № 72023000320000018 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, вона звернулась з відповідним клопотанням про приєднання до кримінального провадження № 72023000320000018 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_3 , в якості потерпілої особи.
Проте, на її адресу надійшла відповідь № 11/6/4.3.2/32248-25 від 30.12.2025 року старшого детектива Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , якою він повідомив, що у кримінальному провадженні № 72023000320000018 від 27.03.2023 здійснюється досудове розслідування і ОСОБА_3 допитана у якості свідка. Обставини, викладені у клопотанні, будуть враховані та досліджені під час досудового розслідування.
Після отриманої відповіді адвокат ОСОБА_2 28.01.2026 звернулася із заявою до Деснянського УП ГУНП про вчинення кримінального правопорушення, але на момент подачі скарги до суду відповіді не отримала.
04 лютого 2026 року вона направила на адресу Деснянського УП ГУНП у м. Києві адвокатський запит, на який 12 лютого 2026 на електронну адресу отримала листа №43814-2026 про розгляд заяви від 26.11.2025, але жодних відомостей щодо розгляду нової заяви, а саме, від 28.01.2026 року - їй не надано.
У зв'язку із наведеним просить слідчого суддю зобов'язати начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 28.01.2026 року, яку вона подала в інтересах ОСОБА_3 .
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до висновку про необхідність її повернення, з таких підстав.
Так, згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Але, на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно з ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, наведені норми безальтернативно зобов'язують слідчого упродовж 24 годин внести відомості, що містяться у повідомленні про вчинений злочин, до ЄДРДР та розпочати досудове розслідування.
Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зазначені положення законодавства є чіткими і зрозумілими, доведені до відома заявника у встановленому порядку, а наслідки їх недотримання є цілком передбачуваними.
Зі змісту скарги вбачається, що 28.01.2026 року скаржниця звернулася із заявою до Деснянського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, яку отримано уповноваженими особами зазначеного органу 04.02.2026, про що свідчить інформація з офіційного сайту оператора поштового зв'язку із трекінг-номером, долучена до скарги.
Таким чином, враховуючи визначені ст. 214 КПК України строки, обов'язок внести відомості до ЄРДР уповноваженою особою мав бути виконаний не пізніше 05.02.2026 року, а витяг з ЄРДР мав надатися заявнику 06.02.2026 року. У разі нездійснення вказаних дій у зазначені строки, матиме місце бездіяльність особи, уповноваженої на їх вчинення і, як наслідок, у заявника виникає право на оскарження цієї бездіяльності до слідчого судді упродовж визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України десятиденного строку, тобто - до 16.02.2026.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що, скаргу на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, направлено до Деснянського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» лише 26.02.2026 року. Тобто скаргу подано з пропуском строку на оскарження визначеного КПК України.
Однією з головних засад кримінального судочинства є розумність строків. Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Отже, про вчинення бездіяльності органом досудового розслідування, яка полягає у невнесенні в ЄРДР інформації за заявою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 та ненадання заявнику витягу з ЄРДР, вона повинна була дізнатися до 24.00 години 06.02.2026 року (неотримання витягу з ЄРДР). Таким чином, останнім днем звернення зі скаргою до слідчого судді є 16.02.2026 року.
Натомість, адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до слідчого судді звернувся лише 26.02.2026, направивши скаргу через систему «Електроний суд», тобто поза межами 10-ти денного строку. Причому заявниця з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не звернулася.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Поновлення процесуального строку за ст. 117 КПК України здійснюється, якщо він пропущений із поважних причин.
Очевидним є те, що направляючи до органу досудового розслідування заяву про вчинення злочину, особа є заінтересованою у якнайшвидшому розгляді такої заяви та початку досудового розслідування, а тому, безумовно, повинна цікавитися ходом розгляду своєї заяви, який має бути здійснений у відведені законодавцем строки.
Посилання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на те, що про бездіяльність органу досудового розслідування вона дізналася лише 12.02.2026 з відповіді заступника начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києві на її заяву від 28.01.2026, слідчим суддею оцінюється критично, оскільки про таку бездіяльність адвокат ОСОБА_2 у будь-якому випадку повинна була дізнатися 06.02.2026 в силу прямої норми ч. 1 ст. 214 КПК України.
У справі "Мельник проти України", заява № 23436/03, рішення від 28.03.2006, пункти 22 - 23 Європейський Суд вказав, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. The United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, c. 1867, параграф 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення скарги заявника на підставі п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст. 304 КПК, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Положеннями ч.7 ст. 304 КПК України передбачено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - повернути особі, яка подала скаргу.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_6