Номер провадження 1-кп/754/388/26
Справа № 754/1806/25
Іменем України
27 лютого 2026 року Деснянськийрайонний суд м.Києва в складі:
головуючогосудді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судуу місті Києві, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100030000073 від 10.01.2025 щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, не працюючої, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
11.01.2023 року Дарницьким районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000гривень в дохід держави таухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21.05.2024 року несплачену суму штрафу замінено на покарання у виді громадських робіт строком 240 годин, яке не відбуто,
09.11.2023 року Дарницьким районним судом містаКиєва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Дарницького районного суду міста Києвавід 11.01.2023 року у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі зі штрафом розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, у відповідності ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконується самостійно, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки , -
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, -
за участю сторони обвинувачення:прокурора - ОСОБА_4
сторони захисту: обвинуваченої- ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12025100030000073 від 10.01.2025 щодо ОСОБА_3 ,обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
Ухвалою суду від 26.02.2026 розгляд кримінального провадження відновлено після розшуку.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 ухилялась від явки до суду, останню було оголошено у розшук. Крім того, після вчинення кримінального правопорушення у якому обвинувачується, вчинила ряд інших кримінальних правопорушень майнового характеру. Та з метою запобігання ризиків передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обвинувачена та захисник заперечили щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просиди застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників з приводу заявленого прокурором клопотання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторониобви нувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, немає постійного джерела доходів, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Крім того, підстави що дають суду вважати що обвинувачена ОСОБА_3 може реально ухилитися від суду було підтверджено поведінкою самої обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження. Оскільки ухвалою суду розгляд кримінального провадження зупинявся з підстав оголошення обвинуваченої ОСОБА_3 у розшук.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає наявними оскільки за час розгляду кримінального провадження №12025100030000073 від 10.01.2025 щодо ОСОБА_3 , в провадження судді надійшло ще два обвинувальних акти щодо останньої за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише їх права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є достатніми для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати їх належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов'язків.
Також, суд враховує, що будь-яких даних про відсутність ризиків, наведених прокурором для обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої у ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Застосовуючи до обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-підварти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, підвартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.
На підставівикладеного та керуючисьст.ст. 176, 177, 194, 202, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_5 про застосування більш м'якого запобіжного західу не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, а саме цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 квітня 2026 року (включно).
Обвинувачену взяти під варту негайно в залі суду.
Визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатнихосіб в сумі 166 400 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень), яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 квітня 2026.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у видізастави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_3 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення - в частиніобраннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та захиснику.
Суддя ОСОБА_1