Справа № 278/6018/25
27 лютого 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 ЖРУП №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
21.11.2025 року о 22:50 годині на 153 км автомобільної дороги «Київ-Чоп» водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд Скорпіо» з д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металевий відбійнк; при ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.
Крім того, 21.11.2025 року о 22:50 годині на 153 км автомобільної дороги «Київ-Чоп» водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд Скорпіо» з д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння; зі згоди водія ОСОБА_1 у встановленому законом порядку огляд проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810»; фіксація проводилась на боді камеру 859611.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Сокирко В.М. звернувся до суду із клопотання про закриття провадження у справі, яке підтримав у судовому засіданні. У судовому засіданні наголосив на тому, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; поліцейськими, при проведенні огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, були порушення вимог закону та відповідної інструкції, зокрема у діях поліцейських вбачається провокація щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер». Крім того, зауважив, що у разі визнання виним ОСОБА_1 , його не можна позбавляти прав керування транспортним засобом, оскільки посвідчення водія останній не отримував.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив закрити провадження у справі. Наголосив, що відеозаписи, долучені поліцейськими, є не повними; дійсно пройшов огляд та стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер», однак після проходження такого, йому не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі. Крім того, наголосив, що не керував автомобілем, за кермом був його знайомий, який був присутній під час оформлення матеріалів, однак не був опитаний поліцейськими.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №761477 від 21.11.2025 та ААД №761478 від 21.11.2025, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6199100 від 21.11.2025; результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест», яким зафіксовано 1,70 проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння від 21.11.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, відтвореними та дослідженими у судовому засіданні відеозаписами із портативних відеореєстраторів поліцейських та іншими матеріалами справи.
Суд критично оцінює наведені доводи захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальнсоті, зокрема й щодо відсутності факту керування транспортним засобом та провокативні дії працівників поліції щодо пропозиції проведення огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки.
З відеозаписів із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського вбачається, що поліцейські прибули на місце ДТП, вчинене ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом. Останній не заперечував та підтверджував факт керування вказаним транспортним засобом.
Відтак, твердження ОСОБА_1 про те, що за кермом транспортно засобу під час ДТП була інші особа, яка не була встановлена, не підтверджується.
Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 у добровільній формі погодився з проходженням огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Драгер»; у подальшому, після проходження огляду, він погодився із зафіксованим результатом.
Суд звертає увагу, що положенням ч. 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Водночас, ОСОБА_1 були належним чином роз'яснені його права та обов'язки у відповідності до положень КУпАП та Конституції України. Досліджені відеозаписи є повними та безперервними, що підтверджується часовими відмітками на них; їх фрагментарність на різних дисках обумовлена великим об'ємом наданих доказів.
Крім того, ОСОБА_1 , під час оформлення адміністративних матеріалів намагався запропонувати поліцейським грошові кошти, відповідно до чого була викликана окрема слідча група.
Відтак, суд не вбачає у діях поліції будь-яких провокативних дій відносно проведення огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 .
Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1 та 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 130 ч. 1 КУпАП.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень. Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Враховуючи обставини справи, характер правопорушень, особу правопорушника, суд вважає за можливе застосувати до останнього адміністративне стягнення з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що на момент розгляду матеріалів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо неможливості суду позбавити права керування ОСОБА_1 у зв'язку із фактичним не отриманням ним посвідчення водія, виходячи з наступного.
Норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Відтак, виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 відповідно до ст. 36 КпАП України остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 40-1, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Об'єднати в одне провадження справи №278/6018/25 та №278/6019/25 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та присвоїти номер справи №278/6018/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 36 КпАП України застосувати до ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081300, код ЄДРПОУ 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджет: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд.
Строк звернення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О. М. Дубовік