ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2026Справа № 910/12927/23 (910/11957/25)
За позовом Фірми "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65028, м. Одеса, вул. Болгарська,1, ідентифікаційний номер 24531498))
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569)
про стягнення 52 896,29 грн.
в межах справи №910/12927/23
За заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний номер 00130926)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін:не викликались
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12927/23 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток".
У вересні 2025 року Фірма "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" про відшкодування збитків у розмірі 52 896,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог Фірма "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверсток" не було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкової накладних у червні 2022 року податкову накладну на суму ПДВ в розмірі 29 889,85 грн та у червні 2023 року податкову накладну на суму ПДВ в розмірі 23 006,44 грн за наслідками господарських операцій із постачання відповідачем позивачу електричної енергії за Договором №32025 від 09.04.2020 про постачання електричної енергії споживачу, що мало своїм наслідком втрату Фірмою "Міал" (Підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) можливості сформувати податковий кредит і зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 52 896,29 грн, яка є, на думку позивача, його збитками.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/11958/25 передано на розгляду судді Бойко Р.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 (суддя Бойко Р.В) вирішено передати матеріали справи №910/11957/25 за позовом Фірми "Міал" (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" про відшкодування збитків у розмірі 52 896,29 грн для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва №910/12927/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
24.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 20.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
18.11.2025 від арбітражного керуючого Череватого Л.Б. до суду надійшов відзив на позовну заяву.
24.11.2025 до суду від Фірми "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) надійшла відповідь на відзив.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
09.04.2020 між Фірмою "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (надалі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (далі - Постачальник) укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу №32025 (надалі - Договір), згідно пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію (товар) споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є невід'ємним Додатком 2 до цього договору.
У пункті 5.5 Договору вказано, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за договором здійснюється на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання. Оплата вважається здійснено після того, на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.6 Договору).
Згідно з пунктом 5.7 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 (п'яти) робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеного в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Як передбачено пунктом 13.1 Договору, останній укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем зобов'язань.
Додатком 1 до Договору №32025 є Заява приєднання до умов договору про постачання електричної енергії Споживачу, згідно якого початком постачання є 01.05.2020. Адреса об'єктів: м. Одеса, пр-т Небесної сотні (М. Жукова), 53 та м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 29. Додатком 2 до Договору №32025 є Комерційна пропозиція.
У пункті 5.1 Комерційної пропозиції до Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2020) вказано, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним чином: розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 7 робочий день з дня отримання рахунків та актів виконаних робіт за попередній розрахунковий період. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.
Згідно пункту 11.2 Комерційної пропозиції договір на умовах даної Комерційної пропозиції укладається на строк один рік та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо Постачальник не відмовиться від його пролонгації у зв'язку з порушенням умов 5.1 цієї Комерційної пропозиції.
31.05.2022 відповідач виставив Рахунок на оплату № 0022220519 від 31.05.2022 позивачу на підставі Акту приймання-передавання товарної продукції № 002222051 від 31 травня 2022 року на загальну суму 179 339,11 грн, у тому числі ПДВ 29 889,85 грн.
Даний акт оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.06.2022 № 1762.
Відповідно до Акту приймання-передавання товарної продукції №002222061 від 30.06.2022 позивачем поставлено відповідачу електричну енергію на суму 138 038,64 грн., у т.ч. ПДВ 23 006,44 грн.
Надалі, сторонами складено спільну заяву від 20.06.2023 у межах справи № 908/1276/21 (908/921/22), в якій позивач визнав в якості безспірної заборгованості перед відповідачем 115 032,20 грн. боргу за актом №002222061 від 30.06.2022, сума ПДВ у розмірі 23 006,44 грн. визначена як спірна.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2023 звернуто стягнення на грошові кошти у розмірі 115 032,20 грн., які належали Фірмі "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю).
Згідно з платіжною інструкцією № 9842 від 28.06.2023 Фірмою "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) сплачено суму коштів у розмірі 115 032,20 грн. на рахунок приватного виконавця Гненного Д.А. із призначенням платежу «Сплата боргу за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 згідно з ухвалою № 908/1276/21 (908/921/22) від 22.06.2023 поставленою Господарським судом Запорізької обл.».
Водночас, відповідач реєстрацію податкових накладних на суму 29 889,85 грн. за актом № 002222051 від 31.05.2022, та на суму 23 006,44 грн. за актом №002222061 від 30.06.2022 не здійснив, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення оплати) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частиною 7 статті 276 ГК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до абзацу 4 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт201.7 статі 201 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2024 у справі № 906/267/23.
Разом із цим, відповідач реєстрацію податкових накладних на суму 29 889,85 грн. за актом № 002222051 від 31.05.2022, та на суму 23 006,44 грн. за актом №002222061 від 30.06.2022 не здійснив.
Судом ураховані зауваження відповідача про те, що розмір податку на додану вартість, що входить до сплаченої позивачем за актом №002222061 від 30.06.2022 суми 115 032,20 грн., складає 19 172,03 грн.
Однак, відповідно до Акту приймання-передавання товарної продукції №002222061 від 30.06.2022 позивачем поставлено відповідачу електричну енергію на суму 138 038,64 грн., у т.ч. ПДВ 23 006,44 грн.
Натомість, визначена відповідачем сума податку 19 172,03 грн. вирахувана від суми 115 032,20 грн., а не від вартості поставленої електричної енергії на суму 138 038,64 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Відтак, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Таким чином, оскільки позивач наразі позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на 52 896,29 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність усіх елементи складу господарського правопорушення для стягнення з відповідача збитків.
Ураховуючи причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 52 896,29 грн., дана сума фактично є збитками позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569) на користь Фірми "Міал" (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65028, м. Одеса, вул. Болгарська,1, ідентифікаційний номер 24531498)) 52 896 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 29 коп. збитків, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.02.2026
Суддя Д.В. Мандичев