Справа №296/192/26
1-кс/295/1291/26
24.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ;
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
Заявник звернувся в суд із скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування заяви вказано на те, ОСОБА_3 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 62022240020000073, яке перебуває на розгляді Корольовського районного суду м. Житомира
Розгляд кримінального провадження здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_4 , суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
У скарзі зазначається, що у межах судового розгляду було встановлено обставини, які за своєю правовою природою не можуть бути віднесені до суддівського розсуду чи правової оцінки доказів, а об'єктивно свідчать про вчинення відповідними суддями узгоджених дій, спрямованих на використання владних повноважень всупереч інтересам служби, що утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
У зв'язку з наведеними обставинами заявником 03.12.2025 року скеровано до Офісу Генерального прокурора України повідомлення про вчинення суддями Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
На направлене заявником повідомлення про вчинення кримінального правопорушення 25.12.2025 року надійшов лист Житомирської обласної прокуратури.
За твердженням заявника, Житомирська обласна прокуратура обмежилась наданням загальних роз'яснень щодо неможливості втручання у здійснення правосуддя, фактично розтлумачила подане повідомлення як незгоду із прийнятими судовими рішеннями.
Заявник посилається на порушення вимог ст. 214 КПК України, яка зобов'язує внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, та, огляду на відсутність належного реагування з боку повноважних осіб Житомирської обласної прокуратури, просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до змісту заяви від 03.12.2025 року, розпочати досудове розслідування, надати витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги та зауважив, що зазначені ОСОБА_3 відомості не вказують на вчинення кримінального правопорушення, а фактично виявляють незгоду з процесуальними рішеннями суду.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
Заявник ОСОБА_3 звернувся до Офісу Генерального прокурора України із заявою від 03.12.2025 року, в якій зазначив, що 19.08.2022 року йому вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022240020000073.
Заявник стверджує, що обвинувальний акт є незаконним та не відповідає вимог ст. 291 КПК України, оскільки містить очевидну взаємовиключну кримінально-правову кваліфікацію інкримінованих дій, а саме: ч.3 ст 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України - незакінчений замах на умисне вбивство двох осіб ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), та, одночасно, ч.2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі із застосуванням зброї тієї ж особи - ОСОБА_8 .
На думку заявника, таке поєднання є юридично неможливим, оскільки замах на вбивство передбачає прямий умисел на позбавлення життя, що, у свою чергу, не охоплюється метою позбавлення волі.
У заяві додано, що незважаючи на очевидність наведених дефектів суддями Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 свідомо прийнято зазначений обвинувальний акт до судового розгляду, відмовлено у поверненні його прокурору.
Таким чином, на думку заявника, в діях суддів вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Системний аналіз ст. 214 КПК України в сукупності з іншими положеннями кримінального процесуального закону, зокрема тих, які визначають загальні засади кримінального провадження, вказує на те, що підставою внесення відомостей до ЄРДР є наявність у заяві чи повідомленні посилань на обставини, які можуть вказувати на вчинення кримінального правопорушення.
Закон не покладає на заявника обов'язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомлені про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину, достатньо даних про об'єктивні ознаки злочину.
Застосований законодавцем у ст. 214 КПК України термін «можуть свідчити», на думку слідчого судді, становить певний рівень вимог до повідомлених обставин.
Наведена за заявою ОСОБА_3 інформація не є пропорційно достатньою в розумінні ст. 214 КПК України та такою, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення. Наведені у заяві відомості про прийняття суддями процесуального рішення не можуть самі по собі, тобто без наведення даних про інші обставини, які за сукупнім охопленням можуть виявляти ознаки кримінального правопорушення, виступати умовами внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказана пропорційність розуміється, у тому числі, як перевищення інформаційним сповіщенням (повідомленням) або іншими відомостями певного рівня, обумовленого особливим статусом судді при здійснені правосуддя.
В даному випадку слід звернути увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
З огляду на вказані обставини, в дотримання безсторонності при вирішенні скарги, слідчий суддя вважає необхідним звернути увагу не лише на фактичне подання заяви скаржником, але й на інші дані, що описують обставини як такі, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Згідно визначень, наведених у ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя відмовляє у задоволення скарги.
Керуючись ст. 307 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1