печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31348/25-к
22 жовтня 2025 року Печерський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_5
законного представника неповнолітньої ОСОБА_6
представника у справах неповнолітніх ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12025100060000693 від 19 квітня 2025 року
18.04.2025 приблизно о 14:48 ОСОБА_5 , керуючи електросамокатом «Bolt 149-836», який є транспортним засобом, згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, здійснювала рух по тротуару, який розташований вздовж проїзної частини вулиці Джона Маккейна в місті Києві.
В цей же час, попереду неї біля приміщення будинку №37 на вул.Джона Маккейна на тротуарі перебувала пішохід ОСОБА_8 ,
Під час руху поруч з будинком №37 на вулиці Джона Маккейна в місті Києві, порушуючи чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, проявляючи неуважність до обстановки на тротуарі та її змін, ОСОБА_5 порушила вимоги п. 11.13 Правил дорожнього руху України та, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинна була і мала їх передбачити, скоїла наїзд передньою частиною керованого нею електросамокату на пішохода ОСОБА_8 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої травми кісток тазу: перелом лівої лобкової кістки, перелом бічної маси крижової кістки ліворуч.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій ОСОБА_5 , яка керувала електросамокатом, вимогам пункту 11.13 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
Порушення п. 11.13 Правил дорожнього руху України, допущені ОСОБА_5 , знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та тяжкими наслідками, що в результаті настали.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання.
У судовому засіданні ОСОБА_5 не оспорювала фактичні обставин викладені у клопотанні, погодилась із заявленим прокурором клопотанням про застосування стосовно нього на підставі ч.2 ст.105 КК України примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері.
Захисник також підтримав клопотання прокурора, та просив застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру.
Законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснила, що вона здатна виконати обов'язки, що будуть на неї покладені судом, просила клопотання задовольнити.
Представник у справах неповнолітніх підтримала клопотання.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду клопотання, надала до суду заяву про проведення судового розгляду за її відсутністю.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на час вчинення діяння їй виповнилось 13 років.
Відповідно до ст.498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Примусові заходи виховного характеру є єдиними з заходів кримінального примусу, застосування яких можливе до осіб, що не досягли віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_5 суд враховує дані про особу, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст.291 КК України, яка характеризується позитивно, не перебуває на обліку в секторі ювенальної поліції, а також на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст.291 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.105 Кримінального кодексу України до неповнолітнього (малолітнього) може бути застосовано примусові заходи виховногохарактеру у виді: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
Відповідно до ч.3 ст.105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Положеннями ст. 501 КПК України передбачено, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд приймає лише 2 види рішень: ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо прокурором буде доведено вчинення неповнолітнім, зазначеним в ст.498 КПК України, суспільно-небезпечного діяння, чи ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру, якщо суд дійде висновку, що прокурор під час судового розгляду не довів факт вчинення суспільно-небезпечного діяння неповнолітнім, і закриває провадження, інших підстав для відмови в застосуванні примусових заходів виховного характеру законом не передбачено.
При цьому, до особи, яка вчинила зазначені діяння після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчиненого діяння, згідно зі ст.498 КПК України, мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 13 років на момент скоєння суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, вчинила суспільно-небезпечне діяння, тому у даному випадку слід застосовувати особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, та згідно із ст.498 КПК України застосувати примусові заходи виховного характеру.
Вказані примусові заходи виховного характеру сприятимуть її виправленню та вихованню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 7131,20 грн слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ч.2 ст.97, ст.105 КК України, ст.ст.498, 501, 371-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про застосування заходів виховного характеру в кримінальному провадженні №12025100060000693 від 19.04.2025 у щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження, відповідно до п.3 ч.2 ст.105 передати її під нагляд матері ОСОБА_6 .
Встановити тривалість заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері терміном 1 (один) рік.
Попередити ОСОБА_6 про відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Особі, стосовно якої розглядалося клопотання та прокурору копія ухвали вручається негайно після її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1