Справа №694/325/26
провадження № 1-кс/694/128/26
19.02.2026 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржниці адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 від 17.01.2026 про закриття кримінального провадження №12026255310000020, внесеного до ЄРДР 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановила:
ОСОБА_4 10.02.2026 звернулася до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову дізнавача СД Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 від 17.01.2026 про закриття кримінального провадження №12026255310000020, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Скарга мотивована тим, що в провадженні слідчого органу знаходилося вказане кримінальне провадження, винесено оскаржувану постанову від 17.01.2026. Проте, закриваючи кримінальне провадження за відсутності складу кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України, на думку скаржниці, не забезпечено всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки зібраних доказів, оскільки дізнання тривало фактично 15 днів (з 02.01 по 17.01), а дізнавач послалася лише на пояснення ОСОБА_6 , яка стверджувала, що вона штовхнула потерпілу і хаотично махала руками, не маючи умислу на нанесення тілесних ушкоджень, внаслідок чого вважає відсутність суб'єктивної сторони умислу (умисної форми вини), що є обов'язковою ознакою складу кримінального проступку , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Усунути допущені порушення скаржниця вважає можливим шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Посилаючись на такі обставини, представник скаржниці просить скаргу задовольнити.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10.02.2026 матеріали зазначеної скарги передані на розгляд слідчому судді ОСОБА_1
11.02.2026 за скаргою відкрито провадження відповідною ухвалою суду, призначено судовий розгляд на 19.02.2026, витребувано матеріали кримінального провадження №12026255310000020.
В судовому засіданні представник скаржниці ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , підтримав подану скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що обставини кримінального правопорушення не повно з'ясовані дізнавачем, не надано належної оцінки обставинам належності наявних тілесних ушкоджень, наявності висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 16.12.2025, який прямо вказує на завдання легких тілесних ушкоджень, які за давністю спричинення відповідають часу вчинення кримінального правопорушення, не проведено слідчого експерименту за участю судово-медичного експерта для перевірки можливості утворення вказаних ушкоджень за механізмом, який описує ОСОБА_6 , не встановлено свідків та очевидців, хоча в момент події в будинку перебував малолітній онук ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невірна оцінка суб'єктивної сторони (умислу).
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення представника скаржниці, слідчий суддя дійшла наступного.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою в порядку статті 303 КПК України в межах визначеного ч.1 ст. 304 КПК України строку, оскільки отримала оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження 10 лютого 2026 року, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті та трекінг відправлення.
По суті скарги слідчим суддею встановлено, що в провадженні СД Звенигородського РВП ГУ НП знаходилися матеріали кримінального провадження №12026255310000020 від 02.01.2026 за ч.1 ст. 125 КК України.
17.01.2026 уповноваженою особою на здійснення дізнання ОСОБА_5 ухвалено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, зазначається серед мотивувань, що під час здійснення досудового розслідування не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_6 умисної форми вини, що є обов'язковою ознакою складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та встановити свідків та очевидців по факту отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не виявилося можливим. Відтак, проведеним досудовим розслідуванням забезпечено повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, будь-яких об'єктивних та фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяннях ОСОБА_8 та/чи інших осіб ознак складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не встановлено, а можливість подальшого здобуття таким шляхом дізнання під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вичерпано.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Отримавши заяву чи повідомлення про злочин, дізнавач мав з'ясувати чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки кримінального правопорушення, чи вбачається в діяннях, про які повідомлено, конкретний вид кримінального правопорушення, за якою статтею може бути кваліфіковано дане кримінальне правопорушення, мав надати кримінально-правову оцінку вчиненому діянню.
Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається, у тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Резолютивна частина постанови повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення.
За загальним правилом за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення кримінальне провадження закривається тоді, коли в дійсності було вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке потягло за собою шкідливі наслідки, але відсутній один із елементів складу злочину.
В судовому засіданні досліджено наданий обсяг матеріалів кримінального провадження №12026255310000020, з яких вбачається, що ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.12.2025 задоволено скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
02.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України.
Надалі відібрані пояснення у ОСОБА_4 , приєднано протокол допиту ОСОБА_4 від 06.01.2026, як потерпілої, проведено слідчий експеримент (протокол від 06.01.2026), допитано як свідка ОСОБА_9 (протокол від 06.01.2026), допитано як свідка ОСОБА_10 (протокол від 06.01.2026), допитано як свідка ОСОБА_11 (протокол від 06.01.2026), призначено судово-медичну експертизу (постанова від 07.01.2026), отримано висновок експерта №05-9-01/21 від 07.01.2026, знято показання технічних приладів та технічних засобів відеозаписів з службової нагрудної бодікамери фіксування події ЄО №38193 від 15.12.2025 (постанова, протокол від 08.01.2026), закрито кримінальне провадження (постанова від 17.01.2026).
Оцінюючи мотиви прийнятого рішення про закриття кримінального провадження №12026255310000020, на думку слідчого судді, останні не у повній мірі відповідають наявним у провадженні матеріалам. Зокрема, слідчий суддя зазначає, що дізнавачем не приділено достатньої уваги та не оцінено належно висновки експерта ОСОБА_12 від 07.01.2026, який чітко зазначив, що у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, на правому зап'ясті, саден на лівому передпліччі, на лівій кисті, які спричинені дією тупого твердого предмету, давність спричинення їх може відповідати часу, вказаному у фабулі постанови і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість утворення виявлених на тілі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок нанесення ударів руками. Виключається можливість отримання даних тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_4 при однократному падінні з положення стоячи на тверду тупу поверхню та удару об тверду тупу поверхню, стоячи на даній площині. Тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_4 , могли виникнути при механізмі та обставинах, вказаних в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 від 06.01.2026.
Щодо допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за словами скаржниці в момент події перебував в будинку, то у матеріалах справи міститься заява матері малолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_6 від 08.01.2026 року, якою вона заперечує проти його допиту у межах досудового розслідування, оскільки проведення допиту може негативно вплинути на емоційний та психологічний стан дитини.
Відтак, в зазначеній частині доводи скаржниці свого підтвердження не знайшли.
Однак, дізнавачем за чіткої наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 таких обставин не враховано, не витребувано з лікарської установи медичної картки ОСОБА_4 та не перевірено проходження нею лікування після отримання тілесних ушкоджень, зокрема, наявні докази не перевірені на допустимість та достовірність. Також слідчий експеримент хоча і проведено, але без участі судового експерта, не достатньо приділено уваги з'ясуванню фактичних обставин.
Відтак, дізнавачем не забезпечено повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин та подій кримінального правопорушення, а висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження є передчасним, у зв'язку з чим слідчий суддя вбачає правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_4 та скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.19 Конституції України,ст.ст. 107, 214, 303-304, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 17.01.2026 про закриття кримінального провадження №12026255310000020, внесеного до ЄРДР 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 24.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1