Справа № 694/2244/25
18.02.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Звенигородка з повідомленням сторін заяву представника відповідача Гаврилова Дмитра Олексійовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат у справі №694/2244/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник відповідача Гаврилов Д.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №694/2244/25 за результатами розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково. З ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за Кредитним договором №3154323 від 19.01.2020 у розмірі 18 120,00 грн., з яких 12 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6 120, 00 грн. проценти за користування кредитом. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 556 грн. 74 коп. Водночас в рішенні не вирішено питання про стягнення з позивача витрат, які поніс відповідач.
Відповідно до статті 244 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (22,98 %) в розмірі 556 грн. 74 коп. Отже, до задоволення підлягають 77,02 % витрат на правничу допомогу, яку поніс відповідач, а саме 7000 грн.* 77,02% = 5391,40 грн. Враховуючи, що судом не вирішено питання про судові витрати, то необхідно постановити додаткове рішення.
Враховуючи наведене, представник відповідача Гаврилов Д.О. просить ухвалити додаткове рішення по справі №694/2244/25 та стягнути з позивача ТОВ «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн. з урахуванням пропорційності до задоволених вимог у розмірі 5391,40 грн.
В судове засідання сторони не з'явились, на адресу суду надійшла заява адвоката Гаврилова Д.О. з проханням проводити розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі.
Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви у їх сукупності та взаємозв'язку, встановлено наступні обставини, відповідні до них правовідносини та зміст права вимоги.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом встановлено, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за Кредитним договором №3154323 від 19.01.2020 у розмірі 18 120,00 грн., з яких 12 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6 120, 00 грн. проценти за користування кредитом. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 556 грн. 74 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зазначене судове рішення на час розгляду даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.
За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Встановлено, що у відзиві до позовної заяви, представник відповідача на виконання ст. 175 ЦПК України зазначав, що попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи на правову допомогу складає 7 000 грн.
Тобто, з боку відповідача відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України подано відповідну заяву.
07.01.2026 розгляд здійснювався за відсутності учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування у справі, в якій сторони, користуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу, обґрунтовують свої вимоги та заперечення не лише стосовно вимог по суті спору, й з приводу витрат на правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн. у межах розгляду даної справи, на переконання суду є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, як вже зазначалось особа, на яку їх може бути покладено, в силу норм процесуального закону має право заявити клопотання про зменшення таких витрат, однак позивачем клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не заявлялося.
Судом досліджені ордер про надання правничої (правової) допомоги серія СА №1028292 адвоката Гаврилова Д.О., договір № 54/20 про надання професійної правничої допомоги від 20.11.2020 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гавриловим Д.О., додаткову угоду №7 від 01.10.2025 до договору про надання правової допомоги №54/20 від 20.11.2020, акт про надання послуг з професійної правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги № 54/20 від 20.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гавриловим Д.О., від 27.01.2026.
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов'язаних із наданням позивачу правничої допомоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при ухваленні рішення та дослідженні матеріалів справи Звенигородським районним судом Черкаської області не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог (77,02 %) в сумі 5391,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву представника відповідача Гаврилова Дмитра Олексійовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат у справі №694/2244/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 391, 40 грн (п'ять тисяч триста дев'яносто одну гривню сорок копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення додаткового рішення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 02094, м. Київ, пр. Леоніда Каденюка, 23).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя О.Ю.Смовж