Рішення від 25.02.2026 по справі 200/7077/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Справа№200/7077/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання бездіяльності і дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

встановив:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі - відповідач, Покровська МВА), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 14 вересня 2025 року, в якому позивач просила:

1. визнати протиправною бездіяльність Покровської МВА щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-30.07.2025-223861) протягом строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі - Закон № 2923);

2. визнати протиправними дії Покровської МВА щодо прийняття рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-30.07.2025- 223861) поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923;

3. визнати незаконним та скасувати рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-30.07.2025-223861);

4. зобов'язати Покровську МВА забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України розгляд заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (номер заяви: 3В-30.07.2025- 223861) з урахуванням висновків суду в цій справі.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

26 вересня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 14 січня 2026 року № 4757-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

В липні 2025 року м. Покровськ зазнало обстрілу військами російської федерації, внаслідок чого будинок був зруйнований.

29 липня 2025 року у зв'язку з руйнуванням будинку та завданням матеріальних збитків позивач звернулася до Коломийського районного відділу поліції Івано-Франківської області (далі - Коломийський РВП в Івано-Франківській області) з відповідною заявою, на підставі якої 30 липня 2025 року в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12025091180000605 з правовою кваліфікацією правопорушення за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (далі - КК).

В липні 2025 року на підставі абз. 4 п. 15 Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600, (далі - Порядок № 600) позивач звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 для проведення технічного обстеження будинку.

Технічне обстеження будинку провів ОСОБА_3 , експерт провідний з технічного обстеження, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «Технічне обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки)», серії АЕ № 004734 від 28 липня 2017 року; результати обстеження відображені у звіті від 31 липня 2025 року № 101/07/2025-ТО і внесені до Реєстру будівельної діяльності.

В результаті обстеження встановлено, що будинок позивачки, що зазнав пошкоджень внаслідок військової агресії російської федерації, зруйновано внаслідок воєнних дій; технічний стан будівельних конструкцій - аварійний, «4»; категорія пошкоджень - ІІІ, об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти).

30 липня 2025 року на підставі ст. 4 Закону № 2923 позивач подала на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна Покровської МВА (далі - Комісія) заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, яка зареєстрована за № ЗВ-30.07.2025-223861.

25 серпня 2025 року на підставі ч. 8 ст. 4 Закону № 2923 в доповнення до заяви від 30 липня 2025 року позивач подала додаткові документи, в тому числі оригінал звіту про результати технічного обстеження від 31 липня 2025 року №101/07/2025-ТО та його електронну копію.

Позивач вказує на те, що в період з 30 липня 2025 року до 23:59 години 29 серпня 2025 року (останній день розгляду Комісією заяви в рамках строку, установленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923), в застосунку «Дія» її заява мала статус «В обробці».

На переконання позивачки, це свідчить про те, що розгляд її заяви на підставі ст. 7 Закону № 2923 не зупинявся.

Позивач вважає, що за відсутності факту зупинення розгляду її заяви впродовж вказаного періоду, станом на 30 серпня 2025 року Комісія мала прийняти рішення про надання/відмову у компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна або про продовження терміну розгляду заяви на 30 календарних днів.

05 вересня 2025 року в застосунку «Дія» позивач отримала повідомлення про призупинення розгляду її заяви.

Листом від 09 вересня 2025 року № вх.01-37-4246 Покровська МВА повідомила позивачці, що 05 вересня 2025 року за результатами розгляду її заяви Комісія прийняла рішення № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна», а разом з листом від 10 вересня 2025 року № 01-37-4362 надала їй витяг з цього рішення.

Витяг з рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» свідчить, що розгляд заяви зупинений у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта з міркувань безпеки.

Вважаючи протиправною бездіяльність Покровської МВА щодо нерозгляду заяви від 30 липня 2025 року № 3В-30.07.2025-223861 протягом строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923; протиправними дії Покровської МВА щодо прийняття рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду заяви від 30 липня 2025 року № 3В-30.07.2025- 223861 поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923; а рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду цієї заяви протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач покликалася на норми ч. 3 ст. 6 Закону № 2923 і наголошувала на тому, що строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання; за рішенням Комісії строк розгляду заяви може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Зауважила, що Покровська МВА не надала ні рішення про призупинення розгляду заяви, прийняте в період з 30 липня по 29 серпня 2025 року включно, ні рішення про продовження строку розгляду заяви на 30 календарних днів, ні рішення про надання/відмову у наданні компенсації.

Відтак, позивач дійшла висновку, що, по-перше, в період з 30 липня по 29 серпня 2025 року розгляд її заяви на підставі ст. 7 Закону № 2923 не призупинявся; по-друге, Комісія не приймала рішення про продовження строку розгляду заяви на 30 календарних днів; по-третє, Комісія не приймала рішення про надання/відмову у наданні компенсації.

Позивач вважає, що неприйняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації протягом строку, встановленого Законом № 2923, за відсутності рішень Комісії про призупинення або продовження строку розгляду заяви, порушує її конституційні права, в тому числі право на житло, і що така бездіяльність є протиправною.

Позивач наголошувала на тому, що Комісія прийняла рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 поза межами строку, визначеного ч. 3 ст. 6 Закону № 2923, а, враховуючи, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 2923 Комісія може приймати рішення про зупинення розгляду заяви лише у строк, встановлений для її розгляду, такі дії відповідача є протиправними.

Також позивач вказувала на незаконність рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 про зупинення розгляду заяви на підставі абз. 6 п. 15 Порядку № 600 у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки.

Позивач відзначила, що Комісія помилково покликається на абз. 6 п. 15 Порядку № 600, оскільки така підстава зупинення як «у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки» передбачена абз. 7 п. 15 цього Порядку.

Позивач зауважила, що ч. 1 ст. 7 Закону № 2923 визначений перелік підстав, за наявності яких розгляд заяви може бути зупинено, а саме: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених ч. 7 ст. 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини КК. Крім того, абз. 7 п. 15 Порядку № 600 передбачено, що Комісія має право зупинити розгляд заяви в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Поряд із цим позивач наголосила, що згідно з абз. абз. 2-5 п. 15 Порядку № 600 для підтвердження факту знищення об'єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (далі - РПЗМ) таких відомостей: акта комісійного обстеження, проведеного відповідно до п. 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, (далі - Порядок № 473) та/або звіту з технічного обстеження, проведеного відповідно до п. 9 зазначеного Порядку; або акту дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 815, (далі - Особливості № 815).

Абз. 6 п. 15 Порядку № 600 передбачено, що у разі відсутності таких відомостей в РПЗМ Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до Порядку № 473 та Особливостей № 815.

З огляду на викладене позивач вважає, що Комісія мала перевірити наявність згаданих вище відомостей про її будинок в РПЗМ, у разі відсутності таких відомостей - самостійно ініціювати обстеження будинку відповідно до законодавства, і лише у разі неможливості такого обстеження Комісія мала право зупинити розгляд заяви.

Позивач наголошувала, що у випадку наявності відомостей про об'єкт нерухомого майна в РПЗМ призупинення розгляду заяви з міркувань безпеки неможливе.

Зазначила, що на момент прийняття рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 Комісія мала у своєму розпорядженні звіт від 31 липня 2025 року № 101/07/2025-ТО, а в РПЗМ були відомості щодо її будинку.

Висновки технічного звіту підтверджують знищення будинку, а тому позивач вважає, що у Комісії були всі необхідні відомості і документи, необхідні для задоволення її заяви.

Виходячи з того, що Комісія не є юридичною особою, не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності і є консультативно-дорадчим органом Покровської МВА, саме останню позивач вважає належним відповідачем у справі.

Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону № 2923 розгляд заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, крім іншого, включає: збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації та забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви).

Відповідач наголошував на тому, що Покровська міська територіальна громада є територією активних бойових дій; через постійні обстріли та загострення безпекової ситуації перебування на території м. Покровськ небезпечне і вочевидь пов'язане з загрозою для життя людей.

Зазначив, що абз. 2 п. 15 Порядку № 600 передбачено право Комісії зупинити розгляд заяви, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Відтак, на переконання відповідача, рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 є правомірним.

Також відповідач вважає, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження Комісії щодо розгляду заяв про надання компенсації за знищене майно.

Просив відмовити в позові.

Позивач надала відповідь на відзив, в якій наголосила на тому, що норми ст. ст. 3, 4 Закону № 2923 надають Комісії широкий спектр повноважень, які дозволяють забезпечити всебічне і повне з'ясування обставин, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення за наслідками розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, однак у спірних правовідносинах Комісія такими повноваженнями не скористалась.

Відповідач подав заперечення, в яких наполягав на тому, що, діючи на підставі абз. 2 п. 15 Порядку № 600, Комісія правомірно зупинила розгляд заяви позивачки у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта з міркувань безпеки.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , що встановлено на підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

З 05 липня 1995 року місце проживання позивачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить довідка від 31 березня 2025 року № 2616-7002218041 та відповідь щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Її фактичне місце проживання після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області (ідентифікаційний код 44790232) зареєстрована як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис; є суб'єктом владних повноважень та адміністративним органом.

01 лютого 2024 року начальник Покровської МВА видав розпорядження № 140рг «Про створення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердження складу та положення про неї» (далі - Розпорядження № 140рг).

Цим розпорядженням з метою розгляду питань надання компенсації за зруйновані об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» (далі - Постанова КМУ № 600) створена комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та затверджений її персональний склад, а також затверджене Положення про неї.

Положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затверджене Розпорядженням № 140рг (далі - Положення № 140рг), визначає основні завдання, повноваження та склад комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи.

Згідно з п. п. 1-2 розділу І Положення № 140рг у своїй діяльності Комісія керується Постановою КМУ № 600, Законом № 2923, Порядком № 473, Порядком № 257, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, (далі - Наказ № 309, Перелік № 309 відповідно), указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

П. п. 1-4 розділу ІІ Положення № 140рг визначено, що персональний склад Комісії затверджується розпорядженням начальника Покровської МВА; Комісія складається з представників Покровської МВА, її структурних підрозділів, представників правоохоронних органів та представників підприємств інших форм власності; головою Комісії є начальник Покровської МВА; голова Комісії безпосередньо здійснює керівництво діяльністю Комісії та забезпечує виконання покладених на неї завдань; у разі відсутності голови Комісії його обов'язки виконує заступник голови Комісії.

Організаційне забезпечення діяльності Комісії здійснює її секретар. Секретар Комісії готує необхідні матеріали для роботи Комісії, забезпечує оповіщення членів Комісії про дату, час та місце проведення засідань Комісії, порядок денний, веде та оформлює протокол засідання Комісії. У разі відсутності секретаря Комісії його обов'язки тимчасово виконує за дорученням інший член Комісії.

Організація роботи Комісії регламентована розділом ІІІ Положення № 140рг.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Положення № 140рг основною організаційною формою роботи Комісії є засідання, проведення яких і перелік питань до розгляду на яких визначає голова Комісії.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Положення № 140рг Комісія може проводити свої засідання в режимі реального часу з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет. Засідання Комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу.

Рішення Комісії приймаються більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні та мають право голосу. У разі рівного розподілу голосів остаточне рішення приймає головуючий на засіданні.

Завдання і повноваження Комісії визначені розділом ІV Положення № 140рг.

Згідно з п. 1 розділу ІV Положення № 140рг Комісія відповідно до цього Положення, Постанови КМУ № 600, Закону № 2923:

- надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;

- розглядає заяви;

- встановлює наявність/відсутність права та підстав для надання компенсації та пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до п. 5 цього Закону;

- забезпечує проведення обстеження пошкодженого об'єкта, в тому числі з метою встановлення факту ремонтних робіт, що виконані за рахунок інших джерел фінансування, або у разі, коли обстеження не було проведено до моменту розгляду заяви;

- приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову у наданні компенсації відповідно до цього Порядку;

- виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Відповідно до п. 2 розділу ІV Положення № 140рг Комісія має доступ та право на отримання документів та/або інформації (в тому числі конфіденційної, в порядку, встановленому законодавством) з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форми власності, необхідних для перевірки відомостей, зазначених у заявах.

П. 3 розділу ІV Положення № 140рг установлено, що Комісія в рамках своїх повноважень розраховує компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, вносить інформацію в РПЗМ. Обстеження будівель та споруд зі складанням відповідного акту можливе лише щодо об'єктів, які здані в експлуатацію в встановленому законодавством порядку, і виконується тільки після проведення невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії, незалежно від форми власності будівлі, у тому числі приватних будинків.

П. 5 розділу ІV Положення № 140рг визначена черговість та пріоритетність розгляду заяв Комісією.

П. 8 розділу ІV Положення № 140рг передбачено, що копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації завантажується посадовою особою уповноваженого органу з накладенням електронного кваліфікованого підпису […] до РПЗМ протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.

За правилами п. 9 розділу ІV Положення № 140рг черговість прийнятих до розгляду заяв визначається автоматично програмними засобами РПЗМ у порядку надходження інформаційних повідомлень з урахуванням пріоритетного права, визначеного п. 5 цього Порядку.

П. 10 розділу ІV Положення № 140рг установлено, що строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання.

Відповідно до п. 12 розділу ІV Положення № 140рг підставами для відмови у наданні компенсації є:

- подання заяви про надання компенсації особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;

- виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об'єкт.

Згідно з п. 13 розділу ІV Положення № 140рг підставами для зупинення розгляду заяви комісією є:

- неподання або подання не в повному обсязі інформації та/або документів в межах переліку, передбаченого Законом;

- наявність у Комісії документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини КК.

П. 14 розділу ІV Положення № 140рг визначено, що Комісія у строк, встановлений для розгляду заяви, приймає рішення про зупинення розгляду заяви та невідкладно, але не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявнику.

Рішення повинне містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Згідно з приписами п. п. 16-17 розділу ІV Положення № 140рг рішення Комісії про надання компенсації (у тому числі її розмір), відмову у наданні компенсації може бути оскаржене до органу, що її утворив; рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Отже, Комісія є консультативно-дорадчим органом Покровської МВА - відповідача у цій справі.

ОСОБА_1 є власницею житлового буднику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 29 січня 2025 року за № 410200552, суд встановив такі відомості:

Актуальна інформація про об'єкт речових прав:

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3068150214160;

об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт;

тип об'єкта: житловий будинок садибного типу;

опис об'єкта: загальна площа (кв. м): 67,2, житлова площа (кв. м): 40.1;

адреса: АДРЕСА_1 ;

номер об'єкта в РПВН: 4255107;

додаткові відомості: з господарськими будівлями та спорудами;

Актуальна інформація про речове право:

тип речового права: право власності;

дата, час держаної реєстрації: 13 грудня 2024 року 15:19:23;

державний реєстратор: Осадча В.Р., Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ, Донецька обл.;

підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76756596 від 23 січня 2025 року 11:33:44; Осадча В.Р., Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ, Донецька обл.;

документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 14 травня 2019 року, видавник: КП «БТІ» м. Покровськ; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1220, виданий 15 грудня 1999 року, видавник: державний нотаріус Першої красноармійської державної нотаріальної контори Кудінова В.І.;

власники: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна.

Спірні правовідносини виникли під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, після введення в Україні воєнного стану.

В липні 2025 року війська російської федерації здійснили обстріл м. Покровськ, внаслідок чого будинок позивачки був зруйнований.

30 липня 2025 року за заявою ОСОБА_1 від 29 липня 2025 року про те, що її будинок зруйнований внаслідок обстрілу військовими російської федерації, в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12025091180000605 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК.

Також суд встановив, що в липні 2025 року на підставі договору від 21 липня 2025 року № 101/25-ТО, укладеного між фізичною собою-підприємцем ОСОБА_2 як виконавцем та ОСОБА_1 як замовником, експерт будівельний 1 категорії ОСОБА_3 (сертифікат АЕ 004731) провів технічне обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого склав звіт № 101/07/2025-ТО, затверджений 31 липня 2025 року.

У звіті відображені такі відомості:

«Вступ

[…]

Обстеження виконано під керівництвом експерта будівельного Пирогова А.В. (кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 004734 від 28 липня 2017 року).

Обстеження об'єкта здійснюється з метою визначення його фактичного стану та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.

Мета роботи - провести основне обстеження об'єкта.

Мета обстеження - обґрунтування рішень замовника щодо подальшої експлуатації пошкодженого об'єкта, зокрема:

- підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації об'єкта;

- встановлення (обґрунтування) необхідності відновлення об'єкта;

[…]

- обґрунтування прийняття рішення щодо припинення експлуатації, виконання робіт із демонтажу (ліквідації) об'єкта.

Рішення щодо необхідності проведення обстеження об'єкта прийнято замовником.

Обстеження проводиться шляхом:

- проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проєктні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій а також за період експлуатації об'єкта;

- детального вимірювання необхідних геометричних параметрів об'єкта, будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, їх елементів і вузлів за наявності;

- визначення параметрів дефектів і пошкоджень, фотофіксації, складення схем їх розташування, а також їх прив'язки в натурі;

- проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень;

- узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об'єкта (за наявності);

- розроблення рекомендацій щодо можливості подальшої експлуатації об'єкта, проведення наступного обстеження, конструктивних рішень про відновлення та підсилення окремих будівельних конструкцій, загальних висновків.

[…]

Задачі дослідження:

[…]

ознайомлення та візуальний огляд об'єкту;

[…]

обстеження несучих та огороджуючих конструкцій будівлі, виявлення та класифікація дефектів і пошкоджень будівельних конструкцій;

[…]

фотофіксація пошкоджень та дефектів;

[…]

аналіз результатів обстеження, визначення характеру та ступеня пошкоджень/дефектів будівельних конструкцій, причини їх виникнення, можливості їх подальшої експлуатації;

розроблення технічного звіту з висновком про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об'єкта;

[…]

наведення рекомендацій щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об'єкта та ремонтних робіт з відновлення експлуатаційної придатності при проведенні поточного/капітального ремонту об'єкта.

[…]

Згідно з розділом 5 ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану. Механічний опір та стійкість», в залежності від стану конструкцій, ступеню їх відповідності нормативним вимогам з експлуатаційної придатності, наявності у них дефектів, ушкоджень і відхилень від проектних відміток, або помилкових рішень при будівництві виявлених під час візуальних обстежень визначалась категорія технічного стану окремих будівельних конструкцій обстежуваного об'єкту через ступінь їх відповідності нормативним вимогам з експлуатаційної придатності (механічний опір та стійкість, забезпечення безпеки життя і здоров'я людини).

Класифікаційні ознаки технічного стану конкретних конструкцій визначалися відповідно до Додатку В ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану. Механічний опір та стійкість».

Категорію технічного стану об'єкта в цілому визначено в залежності від стану (категорій технічного стану) його окремих несучих та огороджуючих конструкцій категорій відповідальності А1, А, Б. Категорії відповідальності конструкцій визначаються відповідно до ДБН В.1.2-14:2018.

Під час визначення категорії пошкоджень до уваги беруться аварійні пошкодження, а також інші дефекти та пошкодження, які впливають на експлуатаційну придатність об'єкта та виникли під час його експлуатації.

[…]

Механічний опір та стійкість» може бути віднесений до однієї з чотирьох категорій:

[…]

Технічний стан конструкції аварійний - категорія «4»: порушені вимоги першої групи граничних станів (або неможливо запобігти цим порушенням), і аналіз дефектів та пошкоджень з перевірними розрахунками показує неможливість гарантувати цілісність конструкції до проведення її ремонту, підсилення або заміни (особливо, якщо можливий «крихкий» характер руйнування), або остаточно втрачена можливість нормальної реалізації захисних функцій конструкції.

[…]

Відповідно до «Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 144 від 06 серпня 2022 року, категорія пошкоджень об'єкта визначається за наступними критеріями:

[…]

III - об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти).

[…]

2. Результати обстеження будівельних конструкцій об'єкта

Основним обстеженням житлового будинку № 40 по вул. Архистратига Михаїла […], м. Покровськ, Донецької обл., що проводилось у липні 2025 року, виявлено, основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку повністю зруйновані.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що будівля знаходиться в аварійному та непридатному для подальшої експлуатації стані. Конструкції зазнали критичних ушкоджень, що унеможливлює їх відновлення, а характер пошкоджень свідчить про втрату несучої здатності та загрозу для життя та безпеки мешканців. Будівля не підлягає ремонту, рекомендовано повний демонтаж залишків конструкцій.

Руйнування сталося внаслідок бойових дій, ракетних та артилерійських обстрілів, впливу вибухової хвилі та пожежі, що призвело до тотального знищення конструктивних елементів будинку.

Виявлені дефекти та пошкодження, що мають негативний вплив на несучу здатність і функціональну придатність зведені у таблицю 2.1. «Відомість дефектів та пошкоджень об'єкта».

[…]

3.2 Технічний стан об'єкта

Оцінка технічного стану об'єкта (на дату обстеження)

Технічний стан об'єкта в цілому, враховуючи фактори, які впливають на стан та експлуатацію будівлі, знаходиться в аварійному стані; відповідно до ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану. Механічний опері та стійкість»; категорія - 4; стан - аварійний.

Технічний стан об'єкта в цілому, враховуючи фактори, які виливають на стан експлуатації будівлі, знаходиться в аварійному стані; відповідно до «Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 144 від 06 серпня 2022 року; категорія - ІІІ; стан - об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти).

[…]

Висновок щодо можливості подальшої експлуатації; необхідності поточного (капітального) ремонту; проведення детального (інструментального) обстеження; необхідності демонтажу - подальша експлуатація житлового будинку внаслідок аварійності конструкцій неможлива, необхідно демонтувати аварійні конструкції для запобігання їх обвалення.

[…]

3.3 Висновки та рекомендації

За результатами проведеного обстеження несучих та огороджуючих конструкцій житлового будинку за адресою вул. Архистратига Михаїла […], буд. № 40, м. Покровськ, Донецької обл. встановлено наступне: за результатами обстеження, загальний стан будівлі класифіковано відповідно до п. 5 ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану. Механічний опір та стійкість», як аварійний (4 категорія), а також відповідно до «Методики проведення обстеження та оформлення його результатів» […] - ІІІ категорія - об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти). З віднесенням окремих ненесучих елементів як аварійні (4 категорія) з порушенням вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи.

При обстеженні виявлені руйнація покриття покрівлі з утепленням, дерев'яна кроквяна система зміщена та пошкоджені дерев'яні елементи.

Виявлено численні руйнації конструкцій стін, як внутрішніх так і зовнішніх, що призводить до загрози обвалення залишків будівлі.

Повна втрата несучої спроможності стін.

Подальша експлуатація будівлі, враховуючи всі вище перелічені фактори та наслідки руйнації, неможлива і капітальний ремонт її вважається недоцільним внаслідок складності виконання капітального ремонту та великої вартості робіт. Тому доцільно будівлю демонтувати та виконати роботи по зведенню нової будівлі.

[…]».

Додаток Е до звіту про результати технічного обстеження № 101/70/2025-ТО являє собою Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об'єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, згідно з яким:

«[…]

Технічний стан об'єкта в цілому - категорія: 4, стан: аварійний.

[…]

Висновок щодо можливості подальшої експлуатації; необхідності поточного, капітального ремонту об'єкта; реконструкції об'єкта; проведення детального (інструментального) обстеження; необхідності демонтажу - Житловий будинок непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта. Подальша нормальна експлуатація неможлива, економічно доцільно прийняти рішення щодо демонтажу зруйнованих конструкцій будинку.

Категорія пошкоджень об'єкта - ІІІ; загальна характеристика категорій пошкоджень об'єкта - об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти); загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації - подальша нормальна експлуатація не можлива. Рекомендовано виконання робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

[…]».

Звіт про результати технічного обстеження № 101/70/2025-ТО, затверджений 31 липня 2025 року, зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 10 серпня 2025 року за реєстраційним номером ТО01:5635-4515-7553-4773, про що свідчать відомості про реєстрацію документа в цій системі.

Так, згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи будівництва, реєстраційний номер документа: ТО01:5635-4515-7553-4773, статус документа: діючий:

Загальна інформація:

документ: 101/07/2025-ТО від 31 липня 2025 року;

[…]

сертифікований експерт: Пирогов А.В. (АЕ 007721, АТ 010801, АЕ 004734);

тип звіту: звіт про обстеження об'єкта у зв'язку з пошкодженням внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів);

тип обстеження: основне (детальне);

коротка рецензія: об'єкт обстеження житловий будинок за адресою: вул. Архистратига Михаїла […], буд. 40, м. Покровськ, Донецької обл., що зазнав пошкоджень внаслідок військової агресії російської федерації, пошкоджено/зруйновано внаслідок воєнних дій; технічний стан будівельний конструкцій - аварійний, «4», категорія пошкоджень - ІІІ / об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти);

[…]

Інформація про замовників:

Безпосередні замовники: ОСОБА_1 […];

[…]

Відповідальні особи:

експерт: ОСОБА_3 (АЕ 007721, АТ 010801, АТ 006887, АЕ 004734), […];

[…]

Об'єкт будівництва: житловий будинок - тип: житловий будинок садибного типу; код ДКБС: 1110.3 Будинки садибного типу; вид будівництва: існуюча забудова; рік початку будівництва: не вказано; рік завершення будівництва: 1968 рік; площа забудови: 90 кв. м; загальна площа приміщень: 67,2 кв. м; кількість поверхів: 1; житлова площа приміщень: 40,1 кв. м; нежитлова площа: 27.1 кв. м; кількість житлових кімнат: 4 одиниці;

[…]

Результати технічного обстеження:

1. житловий будинок - назва та опис недоліку: пошкоджені до стану аварійні або зруйновані; елементи будівлі: інші недоліки; можлива причина: бойові дії;

2. житловий будинок - назва та опис недоліку: пошкоджені до стану непридатні для нормальної експлуатації; елементи будівлі: фундаменти; можлива причина: бойові дії;

3. житловий будинок - назва та опис недоліку: зруйнована; елемент будівлі: покрівля; можлива причина: бойові дії;

4. житловий будинок - назва та опис недоліку: зруйноване; елемент будівлі: покриття; можлива причина: бойові дії;

5. житловий будинок - назва та опис недоліку: пошкоджені до стану аварійні та частково зруйновані; елемент будівлі: перегородки; можливі причини: бойові дії;

6. житловий будинок - назва та опис недоліку: пошкоджені до стану аварійні та частково зруйновані; елемент будівлі: зовнішні та внутрішні стіни; можливі причини: бойові дії;

[…].

28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Комісії з заявою, разом з якою в доповнення до заяви від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 подала додаткові документи, а саме: витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; картку особи-платника податків; паспорт громадянина України; технічний паспорт на житловий будинок садибного типу; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Крім того, як свідчить витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, сформований 01 вересня 2025 року, в РПЗМ наявні такі відомості:

Інформація про об'єкт нерухомого майна:

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в РПЗМ: ОНМ-01.09.2025-531582;

об'єкт нерухомого майна: будівлі житлові, будинки одноквартирні;

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП: 3068150214160;

дата реєстрації у РПМЗ: 01 вересня 2025 року;

адреса: АДРЕСА_1 ;

кадастровий номер: 1413200000:09:083:1204;

Інформація про акт(и) комісійного обстеження - відсутня;

Інформація про звіт(и) про обстеження:

реєстраційний номер звіту про обстеження в РПЗМ: ЗВІТ-ОБ-01.09.2025-10027;

реєстраційний номер звіту про обстеження в ЄДЕССБ: ТО01:5635-4515-7553-4773;

категорія технічного стану об'єкта: «4», аварійний;

тип обстеження: основне (детальне);

номер звіту про обстеження: 101/07/2025-ТО;

сертифікований експерт: Пирогов А.В.;

номер кваліфікаційного сертифіката експерта: «АЕ007721», «АЕ004734»;

[…]

дата створення звіту про обстеження: 31 липня 2025 року;

дата отримання даних звіту про обстеження з ЄДЕССБ: 01 вересня 2025 року;

Інформація про стан відновлення об'єкта:

статус відновлення об'єкта: роботи не розпочаті;

дата зміни статусу: 01 вересня 2025 року;

причина зміни статусу відновлення об'єкта (за наявності): об'єкт зареєстровано.

Однак 05 вересня 2025 року Комісія прийняла рішення № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна».

Як свідчить витяг з цього рішення, покликаючись на абз. 6 п. 15 Порядку № 600, Комісія вирішила:

- зупинити з 05 вересня 2025 року розгляд заяви № ЗВ-30.07.2025-223861 ОСОБА_1 у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки;

- члену Комісії, відповідальному за розгляд заяви № ЗВ-30.07.2025-223861, забезпечити невідкладно, але не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня прийняття цього рішення, повідомлення про це рішення заявників, а також внесення до РПЗМ.

01 вересня 2025 року позивач звернулася до Комісії із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати рішення Комісії, прийняте за результатами розгляду її заяви від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861.

У відповідь на цей запит листом від 09 вересня 2025 року № 01-37-4246 Покровська МВА повідомила, що рішення за результатами розгляду заяви від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 прийнято Комісією 05 вересня 2025 року, та надало витяг з рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна».

05 вересня 2025 року в застосунку «Дія» позивач отримала повідомлення про зміну статусу її заяви на «Призупинено».

Як свідчить скріншот із застосунку «Дія», повідомлення мало наступний зміст: «Розгляд призупинено: Комісія зупинила розгляд заяви. […]; номер заяви: ЗВ-30.07.2025-223861; об'єкт нерухомості: Житловий будинок садибного типу/Донецька обл., м. Покровськ, вул. Михаїла архистратига, буд. 40/ 3068150214160; причина зупинки розгляду: Проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки».

06 вересня 2025 року позивач звернулася до Комісії із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати рішення Комісії про призупинення розгляду її заяви від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861.

У відповідь на цей запит листом від 10 вересня 2025 року № 01-37-4362 Покровська МВА надала витяг з рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна».

На підставі витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, сформованого 07 жовтня 2025 року, суд встановив такі відомості щодо розгляду заяви позивачки:

реєстраційний номер заяви про надання компенсації в РПЗМ: ЗВ-30.07.2025-223861;

дата створення заяви: 30 липня 2025 року;

тип компенсації: житловий сертифікат;

дата подачі першого інформаційного повідомлення: 30 липня 2025 року;

джерело отримання заяви: застосунок «Дія»;

РНОКПП заявника: 2821906049;

ПІБ заявника: ОСОБА_1 ;

наявність пільг: ні;

[…]

реєстраційний номер майна у ДРРП: 3068150214160;

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в РПМЗ: ОНМ-01.09.2025-531582;

тип об'єкта нерухомого майна: будинки одноквартирні;

площа майна: 67,2 кв. м;

адреса: Донецька обл., Покровська територіальна громада, м. Покровськ, вул. Михаїла архистратига, буд. 40;

[…]

Інформація про зміну статусів заяви:

1. статус заяви - заяву отримано; дата зміни статусу - 30 липня 2025 року;

2. статус заяви - очікує обробки; дата зміни статусу - 31 липня 2025 року;

3. статус заяви - в обробці; дата зміни статусу - 05 вересня 2025 року;

4. статус заяви - об'єкт прив'язано; дата зміни статусу - 05 вересня 2025 року;

5. статус заяви - розгляд зупинено; дата зміни статусу - 05 вересня 2025 року; реєстраційний номер документа в РПЗМ, що є підставою для встановлення статусу: ДР-05.09.2025-302353; причина зміни статусу: проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки;

[…].

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23 лютого 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі - Закон № 2923).

Закон № 2923 визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (далі - Указ № 64/2022), а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - РПЗМ).

Дія цього Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна не поширюється на об'єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом № 64/2022, знаходилися на тимчасово окупованій російською федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Ч. 5 ст. 15 Закону № 2923 на Кабінет Міністрів України покладена низка обов'язків, пов'язаних з реалізацією цього Закону, в тому числі:

[…]

2) протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити:

прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

визначення особливостей проведення обстеження пошкоджених та знищених об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), […] (у тому числі із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, зокрема космічної зйомки);

приведення програмного забезпечення РПЗМ, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у відповідність із цим Законом;

електронну інформаційну взаємодію між РПЗМ та інформаційно-комунікаційними системами, необхідними для забезпечення функціонування РПЗМ;

[…];

6) спільно з органами місцевого самоврядування:

[…]

протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити:

створення та функціонування комісій з розгляду питань щодо надання компенсації (у тому числі комісій для розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на територіях територіальних громад, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій та перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) […];

[…]

збір відомостей про пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російською федерацією проти України, та внесення відповідних відомостей до РПЗМ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення РПЗМ;

[…].

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 15 Закону № 2923 органи місцевого самоврядування забезпечують обстеження пошкодженого та знищеного майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та внесення відповідних документів (відомостей) до РПЗМ, крім випадків, якщо такі документи (відомості) підлягають внесенню (виготовляються) з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем державної форми власності.

Спірні правовідносини виникли з приводу розгляду заяви позивачки про надання компенсації за знищення об'єкту нерухомого майна внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України після набрання чинності Указом № 64/2022, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 2923.

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 2923 діяв в редакції від 11 грудня 2024 року.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 2923:

1) будинок садибного типу - житловий будинок (у тому числі котедж, зблокований будинок), розташований на присадибній земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

2) Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - РПЗМ), - єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про рухоме та нерухоме майно (далі - майно), пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, осіб, майно яких пошкоджено або знищено, матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого майна, фінансування відновлення пошкодженого та знищеного майна, а також іншої інформації (документів), визначеної цим Законом;

[…]

4) знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

[…].

О т р и м у в а ч і компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

Ст. 2 Закону № 2923 визначає отримувачів компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна.

Згідно з пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 2923 отримувачами такої компенсації, крім інших, є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.

Водночас ч. 3 ст. 2 Закону № 2923 визначені категорії осіб, які не можуть бути отримувачами компенсації, до таких категорій належать:

1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;

2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України;

3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним п. п. 1 і 2 цієї частини.

К о м і с і я з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

Правовий статус Комісії визначає ст. 3 Закону № 2923.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2923 для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна […] військова адміністрація населеного пункту […] утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 2923 Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 3 Закону № 2923 персональний склад Комісії затверджується розпорядчим актом […] військової адміністрації населеного пункту […].

Повноваження Комісії визначені ч. 4 ст. 3 Закону № 2923, згідно з якою Комісія:

1) надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;

2) здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, у тому числі:

а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна;

[…]

3) заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб'єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;

4) одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);

5) утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);

6) проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;

7) виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Ч. 5 ст. 3 Закону № 2923 установлено, що Комісія має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації або про відмову в її наданні, перевірки відомостей, зазначених у заявах про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону № 2923, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, які володіють документами та/або інформацією, необхідними для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для надання компенсації), зобов'язані безкоштовно надати такі документи та/або інформацію Комісії протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту.

На виконання вимог ч. 8 ст. 3 Закону № 2923 Примірне положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 року № 516, (далі - Примірне положення № 516).

На час виникнення спірних правовідносин Примірне положення № 516 діяло в редакції від 16 серпня 2023 року.

Згідно з п. 1 Примірного положення № 516 Комісія є консультативно-дорадчим органом […] військової адміністрації населеного пункту […] (далі - уповноважений орган), який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації […].

Відповідно до п. 3 Примірного положення № 516 Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом № 2923, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Примірним положенням.

П. 6 Примірного положення № 516 визначено, що відповідно до Закону № 2923 Комісія є користувачем РПЗМ, і виконує покладені на неї функції з використанням РПЗМ.

Основні завдання Комісії визначені п. 7 Примірного положення № 516, до них належать:

1) розгляд заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (далі - Заява);

2) надання отримувачам компенсації консультацій та вичерпної інформації з питань отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;

3) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом перевірки наявних документів та/або інформації щодо:

обсягу відомостей, які додані до Заяви та перелік яких встановлений Законом № 2923;

права власності на об'єкт нерухомого майна (у разі його відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

[…]

наявності/відсутності заперечень інших співвласників щодо отримання компенсації одним із співвласників (у разі подання заяви одним із співвласників);

наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, визначеного Законом № 2923;

наявності договорів, інших визначених Законом № 2923 документів, які стосуються знищеного об'єкта будівництва;

перевірки матеріалів фото- і відеофіксації знищеного об'єкта нерухомого майна;

4) забезпечення проведення обстеження […] знищеного об'єкта нерухомого майна (крім випадків проведення обстеження до розгляду заяви), зокрема з метою встановлення факту проведення ремонтних робіт за рахунок інших джерел фінансування;

5) надання отримувачам компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (у разі подання відповідного звернення) допомоги в поновленні або отриманні документів, які не додано до заяви внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) забезпечення підготовки рішень комісії для їх затвердження уповноваженим органом;

7) виготовлення за допомогою РПЗМ та надіслання заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі (у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна).

Згідно з п. 8 Примірного положення № 516 під час розгляду Заяви Комісія приймає рішення про:

[…]

2) зупинення/поновлення розгляду заяви у випадках та строки, встановлені Законом № 2923;

3) надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна із зазначенням способу надання та розміру компенсації відповідно до Порядку № 600.

П. 9 Примірного положення № 516 визначені права Комісії, а саме:

1) проводити наради, інші заходи та вирішувати питання, що належать до її компетенції;

2) заслуховувати на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб'єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;

3) витребувати від отримувача компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна оригінали документів відповідно до переліку та обсягу відомостей, які визначені Законом № 2923 та які відсутні в РПЗМ;

4) запитувати та отримувати документи та/або інформацію, доступ до яких забезпечений сумісністю та електронною інформаційною взаємодією в режимі реального часу програмним забезпеченням РПЗМ з інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності, що визначені Законом № 2923;

5) витребувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності документи та/або інформацію (зокрема з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) у разі відсутності таких документів та/або інформації в РПЗМ;

6) утворювати для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (у разі потреби);

7) виконувати інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Відповідно до п. 10 Примірного положення № 516 Комісія утворюється у складі не менше п'яти осіб, до її складу входять голова, заступник голови, секретар та інші члени комісії.

Згідно з абз. 1 п. 11 Примірного положення № 516 положення про роботу Комісії та її персональний склад з визначенням голови комісії, його заступника та секретаря затверджуються розпорядчим актом уповноваженого органу.

Відповідно до п. 16 Примірного положення № 516 основною формою роботи Комісії є засідання.

Необхідність проведення засідання, а також перелік питань, що пропонуються для розгляду, визначаються головою комісії.

Ініціювати проведення засідання Комісії можуть не менше ніж половина членів комісії.

Голова комісії призначає доповідача з числа членів комісії для розгляду окремого питання та забезпечує можливість для висловлення власної думки всім присутнім на засіданні членам комісії.

Дата проведення засідання Комісії та порядок денний повідомляються членам комісії та запрошеним особам не пізніше ніж за три робочі дні до дня засідання. Оголошення про дату, час та місце проведення засідання комісії не пізніше ніж за три робочі дні до дати проведення розміщується на веб-сайті уповноваженого органу (за наявності).

Засідання Комісії можуть проводитися дистанційно в режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів електронних комунікацій, зокрема через Інтернет за умови надійної автентифікації всіх її членів.

[…]

Згідно з п. 17 Примірного положення № 516 засідання Комісії веде її голова, а в разі його відсутності - заступник голови.

У разі відсутності голови комісії та його заступника засідання проводить один із членів комісії, який обирається головуючим більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії.

Засідання Комісії, в тому числі ті, що проведені дистанційно в режимі реального часу (он-лайн), є правоможними, якщо на них присутні не менш як дві третини її складу.

Рішення Комісії, в тому числі ті, що прийняті за результатами засідання Комісії, проведеного дистанційно в режимі реального часу (он-лайн), приймаються більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів остаточне рішення приймає головуючий на засіданні Комісії.

Рішення Комісії, в тому числі ті, що прийняті за результатами засідання, проведеного дистанційно в режимі реального часу (он-лайн), оформлюється протоколом, який підписується головою, секретарем та присутніми на засіданні членами комісії (члени комісії, які беруть участь у засіданні комісії дистанційно в режимі реального часу (он-лайн), можуть підписувати протокол в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису).

Якщо Комісією прийнято рішення, передбачені пп. пп. 1 і 2 п. 8 цього Примірного положення, про такі рішення з відповідними обґрунтуваннями зазначається у протоколі.

Рішення Комісії, передбачене пп. 3 п. 8 цього Примірного положення, приймається щодо кожного отримувача компенсації окремо та оформлюється згідно з додатком до цього Примірного положення.

Відповідно до п. 18 Примірного положення № 516 копія рішення Комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна вноситься до РПЗМ протягом п'яти робочих днів з дня проведення відповідного засідання комісії.

Згідно з п. 19 Примірного положення № 516 рішення Комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна із зазначенням розміру/обсягу та способу надання такої компенсації підлягає затвердженню рішенням уповноваженого органу протягом п'яти календарних днів з дня прийняття комісією такого рішення.

Копія рішення уповноваженого органу про затвердження рішення Комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою уповноваженого органу до Реєстру протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.

Відповідно до п. 20 Примірного положення № 516 рішення Комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути оскаржене до органу, що її утворив.

Рішення уповноваженого органу про затвердження рішення Комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна можуть бути оскаржені в судовому порядку.

П о д а н н я з а я в и про надання компенсації з знищений об'єкт нерухомого майна.

Питання подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (далі - Заява) врегульовані нормами ст. 4 Закону № 2923.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2923 Заява подається до Комісії, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.

Заява подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 2923 Заява може бути подана до Комісії:

1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону № 2923 перелік та обсяг відомостей, які зазначаються в Заяві, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення РПЗМ.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону № 2923 до Заяви додаються:

1) щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного пп. «а» п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

[…]

6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;

7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, […].

За правилами ч. 8 ст. 4 Закону № 2923, у разі подання Заяви у паперовій формі заявник пред'являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону № 2923 Заява може бути подана за відсутності документів, визначених ч. 7 цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

Згідно з ч. 12 ст. 4 Закону № 2923 якщо Заява подається особисто, заявник пред'являє документ, що посвідчує його особу […].

Відповідно до ч. 13 ст. 4 Закону № 2923 у разі подання Заяви представником отримувача компенсації до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження.

За правилами ч. 14 ст. 4 Закону № 2923, у разі якщо документи та/або інформація, визначені ч. 7 цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в Заяві зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.

У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, отримуються Комісією самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у Заяві, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється.

Ч. 16 ст. 4 Закону № 2923 передбачено, що реєстрація Заяви здійснюється автоматично програмними засобами РПЗМ майна з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі.

Відповідно до ч. 17 ст. 4 Закону № 2923 Заява направляється на розгляд, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами РПЗМ.

За правилами ч. 18 ст. 4 Закону № 2923 заявник, який подав Заяву в електронній формі, автоматично засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг отримує повідомлення про реєстрацію поданої заяви.

Ч. 19 ст. 4 Закону № 2923 установлено, що відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у Заяві, та копій поданих документів несе заявник, крім випадків, визначених п. 5 ч. 15 цієї статті.

Черговість розгляду Заяв визначена ст. 5 Закону № 2923, відповідно до ч. 2 якої облік черговості надходження заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами РПЗМ.

Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600, (далі - Порядок № 600), який на час виникнення спірних правовідносин діяв в редакції від 30 серпня 2025 року.

Відповідно до п. 1 Порядку № 600 цей Порядок визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону № 2923.

Згідно з абз. 1 п. 2-1 Порядку № 600 подання особою, яка є власником знищеного об'єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (далі - Заява), визначеного згідно з пп. «а» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2923, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку № 600 для отримання компенсації заявник подає до Комісії, уповноваженої розглядати заяви на відповідній території, Заяву.

П. 8 Порядку № 600 передбачено, що Заява подається до Комісії за вибором заявника:

в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Відповідно до п. 10 Порядку № 600 заявник, який подає Заяву в електронній формі:

1) встановлює мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання (у разі подання заяви через мобільний додаток Порталу Дія (Дія), та проходить електронну ідентифікацію та автентифікацію;

2) відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі - спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір електронної інформаційної взаємодії (далі - банк), та перевіряє номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

3) обирає у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) послугу «Компенсація за знищене майно»;

4) подає у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) Заяву;

5) отримує у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) автоматичне повідомлення про реєстрацію поданої Заяви та про початок її розгляду;

6) забезпечує доповнення запитуваної інформації у разі надходження відповідних повідомлень у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) або додаткове подання документів у випадку, передбаченому ч. 9 ст. 4 Закону № 2923.

За правилами п. 11 Порядку № 600 Заява подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо та з урахуванням положень ст. 4 Закону № 2923.

Відповідно до п. 14 Порядку № 600 Центри надання адміністративних послуг та органи соціального захисту населення зобов'язані:

1) облаштувати у місцях прийому заяв інформаційні стенди із зразками заповнення заяв та інформації в обсязі, достатньому для заповнення та подання заяви без сторонньої допомоги;

2) надавати заявникам вичерпну інформацію та консультації з питань заповнення та подання заяв щодо отримання компенсації.

Р о з г л я д з а я в и про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.

Розгляд Заяви регламентований нормами ст. 6 Закону № 2923.

Ч. 1 ст. 6 Закону № 2923 установлено, що розгляд Заяви Комісією включає:

1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;

2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;

3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:

а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;

б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) (за необхідності);

в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених ч. 7 ст. 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених пп. «б» цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

Вимоги абз. 1 цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято Заяву.

Копії документів, визначені ч. 7 ст. 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до РПЗМ або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з РПЗМ. На електронні копії таких документів, що завантажуються до РПЗМ, нотаріус накладає електронний підпис, […]. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.

Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абз. 1 цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;

4) забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);

5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;

6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням РПЗМ та направлення його заявнику: […].

Абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону № 2923 установлено, що строк розгляду Заяви Комісією не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 2923 за рішенням Комісії строк розгляду Заяви може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Ч. 6 ст. 6 Закону № 2923 установлено, що підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:

1) подання Заяви особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;

2) виявлення недостовірних даних, зазначених у Заяві;

3) подання Заяви після спливу строку, визначеного ч. 1 ст. 4 цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону № 2923 рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням […] військової адміністрації населеного пункту […] протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією такого рішення.

Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою […] військової адміністрації населеного пункту […] до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.

Зупинення та поновлення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна врегульовано нормами ст. 7 Закону № 2923.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 2923 підставою для зупинення розгляду Заяви Комісією є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених ч. 7 ст. 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2923 Комісія у строк, встановлений для розгляду Заяви, приймає рішення про зупинення розгляду Заяви та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду Заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 2923 розгляд Заяви поновлюється на підставі рішення Комісії про відновлення розгляду Заяви у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п'яти робочих днів з дня отримання Комісією відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду Заяви.

Перебіг строку розгляду Заяви продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Ч. 4 ст. 7 Закону № 2923 передбачено, що Комісія не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду Заяви, якщо інше не випливає з документів, наданих додатково.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2923 рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів надання публічних послуг, пов'язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.

П. 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд Заяви здійснюється Комісією відповідно до ст. ст. 6, 7, ч. ч. 4-6 ст. 8 Закону № 2923.

Для підтвердження факту знищення об'єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до п. 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, (далі - Порядок № 473);

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до п. 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 815, (далі - Особливості № 815).

У разі відсутності таких відомостей в РПЗМ Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку № 473 та Особливостей № 815.

Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.

[…]

Розмір компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна розраховується Комісією за формулою, наведеною в п. 16 Порядку № 600.

Згідно з п. 17 Порядку № 600 Комісія повідомляє заявнику про прийняття рішення щодо надання/відмови, зупинення розгляду заяви невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення:

в електронній формі - засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

у паперовій формі - на поштову адресу або в інший спосіб, зазначений заявником у заяві.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії визначений п. 17-1 Порядку № 600, а саме:

1) у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження заявник має право подати заперечення до Комісії протягом п'яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви, а якщо комісійне обстеження було проведено до дати подання заяви, - протягом п'яти робочих днів після подання заяви. Заперечення повинні бути в обов'язковому порядку розглянуті та враховані Комісією під час прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні;

2) у разі незгоди з рішенням Комісії про надання/відмову в наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п'яти календарних днів з дати прийняття рішення Комісією. Заперечення повинні бути в обов'язковому порядку розглянуті та враховані уповноваженим органом під час вирішення питання про затвердження рішення Комісії, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні уповноваженого органу;

3) у разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю Комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п'яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає обов'язкове для виконання Комісією рішення.

[…]

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Д е р ж а в н и й р е є с т р м а й н а, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 2923 РПЗМ створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про:

1) осіб, майно яких пошкоджено або знищено;

2) пошкоджене та знищене майно […] незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до цього Закону;

[…]

4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;

5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) відновлення пошкодженого та знищеного майна.

У РПЗМ може забезпечуватися збирання, накопичення, облік, обробка, зберігання та захист іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення РПЗМ.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 2923 обсяг інформації, яка вноситься до РПЗМ, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення РПЗМ.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону № 2923 РПЗМ є геоінформаційною системою.

Картографічною основою РПЗМ є картографічна основа Державного земельного кадастру, відомості містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів, інші карти (плани), що складаються у формі та масштабі відповідно до норм і правил, технічних регламентів.

Для збирання інформації про пошкоджене або знищене майно можуть використовуватися інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, у тому числі космічної зйомки.

Користувачі РПЗМ визначені ч. 8 ст. 14 Закону № 2923, до них належить, зокрема, Комісія (п. 1 ч. 8 ст. 14 цього Закону).

Ч. 16 ст. 14 Закону № 2923 установлено, що РПЗМ створюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію в режимі реального часу з іншими інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності, у тому числі Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, Єдиним державним веб-порталом відкритих даних, Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державним реєстром нерухомих пам'яток України, Єдиним державним реєстром ветеранів війни, Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним реєстром судових рішень (за наявності технічної можливості).

Електронна інформаційна взаємодія РПЗМ з інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності здійснюється з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів відповідно до Порядку ведення РПЗМ.

Користування реєстровою інформацією, отриманою в порядку електронної інформаційної взаємодії між РПЗМ та іншими інформаційно-комунікаційними системами державної форми власності, здійснюється в порядку та обсягах, визначених Порядком ведення РПЗМ.

Згідно з ч. 23 ст. 14 Закону № 2923 порядок ведення РПЗМ, доступу до відомостей, що містяться в РПЗМ, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення РПЗМ.

Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624, (далі - Порядок № 624), який на час виникнення спірних правовідносин діяв в редакції від 20 березня 2025 року.

Відповідно до п. 1 Порядку № 624 цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення та функціонування РПЗМ.

Метою створення РПЗМ є формування єдиної національної геоінформаційної системи збирання, накопичення, обліку, зберігання та захисту даних про майно, яке пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та забезпечення фізичних та юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією для національного та міжнародного захисту прав осіб, чия власність пошкоджена або знищена.

Згідно з п. 14 Порядку № 624 користувачі РПЗМ залежно від повноважень, визначених законодавством, та функціональної ролі (рівня прав доступу) поділяються на:

публічних реєстраторів, що забезпечують внесення інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, та іншої інформації, визначеної цим Порядком;

користувачів реєстрової інформації, що здійснюють перегляд інформації, формують витяги, здійснюють нагляд за достовірністю, точністю та повнотою внесеної інформації публічними реєстраторами.

Відповідно до п. 15 Порядку № 624 публічними реєстраторами РПЗМ є:

1) […] військові адміністрації […];

[…]

3) комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російською федерацію проти України;

[…].

Згідно з п. 18 Порядку № 624 об'єктами РПЗМ є інформація (відомості) та документи про:

1) фізичних та юридичних осіб, майно яких пошкоджено або знищено;

2) пошкоджене та знищене майно всіх форм власності - об'єкти рухомого та нерухомого майна, зокрема лінійні об'єкти інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, а також пошкодження земель, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, біологічного різноманіття незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна;

3) матеріальну шкоду (зокрема збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна […];

4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;

5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) для відновлення пошкодженого та знищеного майна;

6) стан відновлення/відбудови об'єктів нерухомого майна та інфраструктури.

Інформація вноситься до РПЗМ під час воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Відповідно до п. 26 Порядку № 624 створення, внесення, перегляд, надсилання, використання інформації, відомостей (даних) та електронних документів, внесення змін та доповнень до них здійснюються користувачами РПЗМ в межах повноважень, визначених законодавством, та функціональної ролі (рівня прав доступу).

За правилами абз. 1 п. 28 Порядку № 624 документообіг у РПЗМ здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. […]

Згідно з п. 34 Порядку № 624 РПЗМ забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, зберігання, захист та облік таких відомостей (документів):

1) інформаційні повідомлення про пошкоджене або знищене майно в електронній формі;

2) фото пошкоджених чи знищених об'єктів;

3) відомості щодо власників пошкоджених чи знищених об'єктів приватної форми власності - персоніфіковані чи неперсоніфіковані дані в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

[…]

5) акти комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна відповідно до Порядку № 473, - відомості та скановані документи в паперовій формі;

6) звіти, що містять висновок про технічний стан відповідно до Порядку № 257 (далі - технічний звіт), - в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

7) акти обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів - відомості та скановані акти в паперовій формі;

8) документи, що підтверджують знищення об'єкта нерухомого майна, - акти ДСНС, довідки Національної поліції, акти про пожежу тощо - скановані документи в паперовій формі;

[…]

12) рішення про створення комісії про надання компенсацій за знищене або пошкоджене нерухоме майно - відомості і скановані документи в паперовій формі;

13) заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна - в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

14) заяви про надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна в електронній формі;

15) відомості про зупинення/поновлення розгляду заяви про надання компенсації;

16) документи та/або відомості про підтвердження права власності на пошкоджене чи знищене майно - скановані документи в паперовій формі;

17) відомості, що підтверджують пріоритетне право на отримання компенсації;

18) відомості щодо відсутності обмежень для отримання компенсації (відсутність судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом І Особливої частини КК; застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції»);

[…]

20) рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації (у вигляді грошових коштів, виконання робіт, пов'язаних з будівництвом, надання будівельної продукції або надання житлового сертифіката) щодо кожного об'єкта - відомості і скановані документи в паперовій формі;

[…].

П. 35 Порядку № 624 установлено, що під час реєстрації в РПЗМ об'єктів, визначених п. 18 цього Порядку, зазначається такий перелік та обсяг відомостей (інформації):

1) щодо об'єкта пошкодженого чи знищеного нерухомого майна: […]

2) щодо суб'єкта, майно якого пошкоджено або знищено: […]

3) щодо акта комісійного обстеження: […]

4) щодо заяви про надання компенсації за пошкоджений/знищений об'єкт нерухомого майна: […]

[…].

Відповідно до п. 37 Порядку № 624 програмне забезпечення РПЗМ дозволяє здійснювати такий функціонал:

1) реєстрація будівлі, житлового/нежитлового приміщення, споруди (класифікація відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17 серпня 2000 року № 507, та інших довідників, зазначених у цьому Порядку);

2) перегляд та оновлення даних будівлі, житлового/нежитлового приміщення, споруди;

3) створення та оновлення даних про власника […] майна;

4) приєднання в реєстрі власника […] майна до об'єкта нерухомого майна;

5) перегляд мапи з об'єктами, внесеними до РПЗМ, та вибору типу картографічного шару на мапі;

6) пошук об'єкта, що є в базі даних реєстру і щодо якого наявні координати, для подальшого відображення його на мапі;

7) можливість відображення короткої інформації про об'єкт, який показано на мапі;

8) створення, перегляд та оновлення акта комісійного обстеження;

9) реєстрація, перегляд та оновлення технічного звіту;

[…]

12) можливість завантаження даних (інформаційних повідомлень, заяв про надання компенсації тощо) в автоматичному режимі до сховища РПЗМ;

[…]

14) реєстрація актів та звітів про оцінку пошкодженого чи знищеного майна (стандартизованої, аналітичної, незалежної, судової експертизи) та рецензій на них або звітів про оцінку збитків;

15) реєстрація заяв про надання компенсації за пошкоджене чи знищене майно з присвоєнням реєстраційного номера в РПЗМ;

16) автоматичне надсилання заяв про надання компенсації на розгляд комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене чи знищене майно;

17) реєстрація заперечень співвласниками щодо поданої заяви про надання компенсації за пошкоджене чи знищене майно;

18) облік осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсації за пошкоджене чи знищене майно;

19) реєстрація рішень про надання/відмову у наданні компенсації за пошкоджене чи знищене майно;

20) формування черговості прийнятих до розгляду заяв про надання компенсації за пошкоджене чи знищене майно;

[…]

28) інші функції, визначені Законом № 2923 та цим Порядком.

П. 38 Порядку № 624 визначені функціональні можливості, якими забезпечений РПЗМ.

Згідно з п. 39 Порядку № 624 електронна інформаційна взаємодія РПЗМ з іншими електронними інформаційними ресурсами здійснюється за допомогою системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» та/або програмних засобів відповідних інтегрованих інформаційних систем, інформаційних систем операторів, підключених до системи електронної взаємодії, у випадках та в обсязі, визначених Законом № 2923, Законом України «Про публічні електронні реєстри» та цим Порядком.

Електронна технічна взаємодія передбачає технічну та технологічну здатність реєстрів до обміну даними в режимі «електронний запит - електронна відповідь», взаємного пошуку та перегляду наявних даних, формування спільних масивів даних, документів та форм, автоматичного протоколювання всіх дій та операцій зазначеної взаємодії за допомогою системи електронної взаємодії та/або програмних засобів відповідних інформаційних систем, інформаційних систем операторів, підключених до системи електронної взаємодії.

Відповідно до п. 40 Порядку № 624 електронна інформаційна взаємодія РПЗМ з іншими електронними інформаційними ресурсами здійснюється відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних у спосіб, визначений абз. 1 цього пункту, електронна інформаційна взаємодія суб'єктів інформаційних відносин може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з абз. 1 п. 41 Порядку № 624 до підключення державних електронних інформаційних ресурсів до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» електронна інформаційна взаємодія РПЗМ з такими ресурсами здійснюється у порядку та обсягах, визначених відповідними порядками, затвердженими Мінрозвитку та суб'єктами інформаційних відносин.

П. 46 Порядку № 624 визначено, що програмні засоби ведення РПЗМ повинні забезпечувати можливість отримання та/або передачі даних в процесі електронної інформаційної взаємодії:

з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва - про об'єкти будівництва та закінчені будівництвом об'єкти, про документи на початок будівельних робіт, технічну інвентаризацію, результати обстеження об'єктів нерухомого майна, адреси та акти про демонтаж;

з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг з метою забезпечення надання послуг щодо подання інформаційного повідомлення та заяв про надання компенсації за пошкоджене та знищене майно з подальшою їх передачею до РПЗМ та отримання витягів з РПЗМ;

з Єдиним державним веб-порталом відкритих даних - про оприлюднення встановлених наборів даних про кількість пошкодженого та знищеного майна, у розрізі типу майна, характеру його пошкодження, населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць, дати пошкодження/знищення майна;

з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - про право власності на об'єкти будівництва, закінчені будівництвом об'єкти; із словниками Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - про актуальні назви населених пунктів, іменованих об'єктів, вулиць, провулків, площ, бульварів, проспектів, проїздів тощо кожного населеного пункту та назви вулиць іменованих об'єктів;

з Державним земельним кадастром - про контури та характеристики земельних ділянок, а також використання картографічної основи кадастру;

з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

з Державним реєстром нерухомих пам'яток України для перевірки приналежності об'єкта нерухомого майна до об'єктів культурної спадщини;

з Єдиним державним реєстром ветеранів війни для позначення власників відповідною властивістю для реалізації пріоритетного права на отримання компенсації за знищені чи пошкоджені об'єкти нерухомого майна;

з Єдиною інформаційною системою МВС - про наявність чи відсутність судимості у отримувачів компенсації за знищені чи пошкоджені об'єкти нерухомого майна;

з Єдиним державним демографічним реєстром - про власника нерухомого майна;

з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери щодо передачі статусу пошкодженого або знищеного майна за даними фізичної особи та отримання інформації про віднесення отримувачів компенсації за знищені чи пошкоджені об'єкти нерухомого майна до пільгових категорій з метою реалізації пріоритетного права;

з Єдиним реєстром об'єктів державної власності - щодо об'єктів державної власності;

з Єдиною цифровою інтегрованою інформаційно-аналітичною системою управління процесом відбудови інфраструктури - щодо пошкоджених або знищених об'єктів нерухомого майна та інфраструктури та отримання статусів щодо відновлених та відбудованих об'єктів нерухомого майна та інфраструктури;

з інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу - про передачу інформації, поданої в заяві на отримання компенсації за знищені або пошкоджені об'єкти нерухомого майна та доданих до неї документах, і опрацювання рекомендацій, наданих Мінфіном відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».

Відповідно до п. 47 Порядку № 624 програмними засобами РПЗМ забезпечуються функціональні можливості електронного кабінету залежно від функціональної ролі (рівня прав доступу) користувачів: публічний реєстратор та користувач реєстрової інформації.

Так, згідно з п. 50 Порядку № 624 через електронний кабінет виконавчих органів рад, місцевих держадміністрацій, військових та військово-цивільних адміністрацій населених пунктів публічним реєстратором здійснюється:

1) реєстрація, перегляд та оновлення будівлі, житлового/нежитлового приміщення, споруди;

2) створення та оновлення даних власника майна;

3) створення, перегляд та оновлення акта комісійного обстеження;

4) прив'язка інформаційного повідомлення до об'єкта нерухомого майна;

5) перегляд даних інформаційного повідомлення;

6) скасування прив'язки інформаційного повідомлення до об'єкта нерухомого майна;

7) перегляд даних заявника інформаційного повідомлення;

8) перегляд даних власника;

9) реєстрація, перегляд та оновлення технічного звіту;

10) реєстрація, перегляд та оновлення результатів оцінки;

11) зміна відповідальної організації для об'єкта нерухомого майна (будівлі, житлового/нежитлового приміщення, споруди).

Користувачем реєстрової інформації здійснюється перегляд:

загальної кількості пошкоджених та знищених об'єктів - з урахуванням територіальної прив'язки;

переліку пошкоджених та знищених будівель, житлових/нежитлових приміщень, споруд - з урахуванням територіальної прив'язки;

переліку інформаційних повідомлень - з урахуванням територіальної прив'язки;

даних заявника інформаційного повідомлення;

даних власника;

даних акта комісійного обстеження;

технічного звіту;

результатів оцінки;

карти, поширених запитань, інструкції користувача, контактної та іншої інформації залежно від версії програмного забезпечення.

Відповідно до п. 51 Порядку № 624 через електронний кабінет комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, публічним реєстратором здійснюється:

1) реєстрація заяв і документів (змін до них) та їх розгляд;

2) внесення відомостей про зупинення/поновлення розгляду заяв із зазначенням інформації та/або документів, які заявник має додати;

3) внесення інформації про результати розгляду заяв і документів;

4) доступ до відомостей (даних), внесених до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

5) облік осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна;

6) отримання пояснень, довідок, інших документів, відомостей з питань надання компенсації за пошкоджене чи знищене майно;

7) облік відомостей про суму такої недоотриманої компенсації, у разі коли ціна квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (зокрема такого приміщення/будинку, що буде споруджений в майбутньому), фінансування придбання (інвестування/фінансування їх будівництва) яких здійснюється з використанням житлового сертифіката, є нижчою за грошову суму, зазначену у житловому сертифікаті;

8) завантаження рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.

Уповноважені особи комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російською федерацією проти України, вносять відомості та здійснюють реєстраційні дії з використанням кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів представника виконавчих органів рад, місцевих держадміністрацій, військових та військово-цивільних адміністрацій.

П і д т в е р д ж е н н я з н и щ е н н я о б ' є к т а нерухомого майна.

19 квітня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд» (далі - Постанова КМУ № 473), яка на час виникнення спірних правовідносин діяла в редакції від 30 серпня 2025 року.

П. 1 Постанови КМУ № 473 затверджений Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі - Порядок № 473).

П. 2 Постанови КМУ № 473 рекомендовано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності військовим адміністраціям вжити заходів, передбачених Порядком, затвердженим цією постановою.

П. 3 Постанови КМУ № 473 установлено, що акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації), складений відповідно до п. 8-1 Порядку № 473, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до п. 9 Порядку № 473, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації для цілей реалізації […] Закону № 2923.

Відповідно до п. 1 Порядку № 473 цей Порядок […] застосовується для фіксації пошкоджень будівель та споруд, зумовлених збройною агресією російської федерації:

1) на території України (крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації), - щодо будівель та споруд приватної та комунальної форми власності в рамках виконання невідкладних робіт відповідно до п. п. 6, 7-9 цього Порядку;

2) на територіях активних бойових дій, на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, - щодо будівель та споруд, визначених у п. 6-1 цього Порядку.

Згідно з п. 2-1 Порядку № 473 цей Порядок також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності, зумовлених збройною агресією російської федерації.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку № 473 обстеження пошкоджених об'єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до п. 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до п. 9 цього Порядку, […].

П. 6-1 Порядку № 473 установлено, що з метою фіксації факту знищення об'єктів, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:

1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених п. 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно п. 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно п. 9 цього Порядку;

2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до п. 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до Особливостей № 815.

Рішення щодо проведення обстеження знищених об'єктів приймається уповноваженим органом на підставі пропозицій комісії, утвореної відповідно п. 8-1 цього Порядку, та повинне містити інформацію про вид обстеження (комісійне, дистанційне або технічне). […]

Згідно з п. 8-1 Порядку № 473 з метою забезпечення проведення комісійного обстеження пошкоджених об'єктів уповноваженим органом утворюється комісія, до складу якої залучаються фахівці/фахівець, який здобув вищу освіту у галузі знань «Будівництво та архітектура», крім спеціальності «Геодезія та землеустрій».

До проведення комісійного обстеження залучаються (за можливості) уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об'єкта.

[…]

За результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російською федерацією (далі - акт комісійного обстеження), у якому, зокрема, зазначається:

інформація про уповноважений орган, який утворив комісію, склад комісії та рішення щодо її утворення, дата обстеження;

інформація щодо форми власності та власника (управителя) пошкодженого об'єкта (за наявності);

інформація про пошкоджений об'єкт - назва, адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо;

інформація щодо обсягу та ймовірних причин пошкоджень (якщо можна визначити);

інформація щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних робіт на об'єкті;

висновки щодо необхідності проведення технічного обстеження відповідно до п. 9 цього Порядку або інформація щодо руйнування/знищення об'єкта (у разі його непридатності для використання за цільовим призначенням та повної втрати ним своєї економічної цінності) та категорія пошкоджень згідно з додатком 3 до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Мінрегіону від 06 серпня 2022 року № 144.

У разі складення акта комісійного обстеження для групи пошкоджених об'єктів інформація, передбачена таким актом, зазначається для кожного об'єкта окремо.

До акта комісійного обстеження обов'язково додаються результати фотофіксації об'єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.

Примірну форму акта комісійного обстеження наведено у додатку.

Комісія складає акт комісійного обстеження та реєструє відомості з нього в РПЗМ. […]

[…]

Відповідно до п. 8-2 Порядку № 473 у разі коли за результатами комісійного обстеження неможливо встановити ступінь наявних пошкоджень або факт знищення будівлі, проведення технічного обстеження пошкодженого об'єкта є обов'язковим, крім випадків, передбачених пп. 2 п. 6-1 цього Порядку.

П. 9 Порядку № 473 визначено, що роботи з технічного обстеження пошкоджених об'єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.

[…]

За результатами технічного обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт з технічного обстеження відповідно до п. 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт технічного обстеження, що повинен містити, зокрема інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):

наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту;

наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об'єкта або його окремих конструкцій, підсилення об'єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції;

об'єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти), - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об'єкта про початок робіт з такого обстеження замовник письмово повідомляє уповноважений орган, а після проведення обстеження - безоплатно надає уповноваженому органу один примірник звіту та акта технічного обстеження.

У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення уповноваженого органу уповноважений орган письмово повідомляє власника (управителя) пошкодженого об'єкта про початок робіт з обстеження, а також надає копію акта технічного обстеження.

Порядок проведення технічного обстеження, про який йдеться в п. 9 Порядку № 473, - це Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, (далі - Порядок № 257), який на час виникнення спірних правовідносин діяв в редакції від 13 березня 2025 року.

Абз. 2 п. 1 Порядку № 257 установлено, що цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об'єктів (далі - пошкоджені об'єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 257 обстеження об'єктів проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Обстеження […] пошкоджених об'єктів проводиться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрозвитку, якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

[…]

Проведення обстеження […] пошкодженого об'єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об'єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об'єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Згідно з п. 2-1 Порядку № 257 в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану обстеження пошкоджених об'єктів проводиться виконавцями, зазначеними у п. 2 цього Положення, та/або фахівцями інших професій, які пройшли професійну атестацію, а саме:

інженер-проектувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;

експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;

інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія».

Також обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Відповідно до п. 8-1 Порядку № 257 обстеження об'єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об'єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв'язку з пошкодженням об'єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами:

підготовка до проведення обстеження;

попереднє та/або основне (детальне) обстеження;

складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Роботи з обстеження пошкоджених об'єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрозвитку, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту населення України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні».

За результатами обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об'єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

[…].

07 липня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 815 «Деякі питання проведення дистанційного обстеження окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій» (далі - Постанова КМУ № 815), яка на час виникнення спірних правовідносин діяла в редакції від 30 серпня 2025 року.

П. 1 Постанови КМУ № 815 затверджені Особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, (далі - Особливості № 815).

Відповідно до п. 1 Особливостей № 815 ці особливості визначають механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.

Згідно з п. 2 Особливостей № 815 ці особливості застосовуються з метою фіксації факту знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком № 473.

За визначенням, наведеним в п. 4 Особливостей № 815:

дистанційне обстеження - процес збору, фіксації та аналізу інформації про стан об'єкта нерухомого майна без фізичного доступу до нього з використанням фото- та відеоматеріалів, отриманих за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден або інших технічних засобів дистанційного спостереження, зокрема інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі;

інформаційні продукти дистанційного зондування Землі - матеріали і дані аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень;

окремі категорії об'єктів нерухомого майна (далі - об'єкти) - житлові будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки (зокрема квартири, інші житлові приміщення, що розташовані в таких будинках);

[…]

уповноважений орган - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або військові адміністрації населених пунктів (у разі їх утворення).

Відповідно до п. 5 Особливостей № 815 дистанційному обстеженню підлягають об'єкти, які за попередньою інформацією, наявною в уповноваженого органу, є знищеними та розташовані на територіях, визначених п. 2 цих особливостей, у разі неможливості проведення на відповідних територіях інших видів обстеження.

Згідно з п. 6 Особливостей № 815 під час проведення дистанційного обстеження уповноваженим органом можуть використовуватися такі види продуктів дистанційного спостереження:

1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

2) відеоматеріали, отримані за допомогою відеокамер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

3) інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, […].

З метою підвищення точності та достовірності інтерпретації даних дистанційного обстеження та підвищення рівня обґрунтованості висновків, отриманих за результатами такого обстеження, використовуються всі наявні види продуктів дистанційного спостереження.

Згідно з абз. 1 п. 10 Особливостей № 815 дистанційне обстеження проводиться комісією, утвореною відповідно до Порядку № 473, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як «непридатно до експлуатації» або «знищено повністю».

П. 14 Особливостей № 815 установлено, що за результатами дистанційного обстеження комісія протягом п'яти робочих днів з дня його проведення складає акт дистанційного обстеження для кожного об'єкта за формою згідно з додатком, у якому зазначається висновок про встановлення або неможливість встановлення факту знищення об'єкта.

Визначена уповноваженим органом посадова особа протягом трьох робочих днів з дня складення акта комісією реєструє його (разом із відповідними матеріалами дистанційного спостереження) у РПЗМ з присвоєнням реєстраційного номера та накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 15 Особливостей № 815 про результати дистанційного обстеження комісія повідомляє заявнику […].

За правилами п. 16 Особливостей № 815 у разі неможливості однозначного встановлення факту знищення об'єкта комісія приймає рішення про зупинення проведення дистанційного обстеження, в якому, крім іншого, зазначається обґрунтування щодо технічної неможливості встановити факт знищення об'єкта.

Комісія забезпечує доведення заявнику інформації стосовно рішення про зупинення дистанційного обстеження […].

Після отримання рішення про зупинення дистанційного обстеження заявник протягом 90 днів має право подати комісії додаткову інформацію щодо об'єкта […].

Поновлення розгляду комісією інформаційного повідомлення продовжується з дня отримання уповноваженим органом додаткової інформації (зокрема щодо продуктів дистанційного спостереження), про що комісією приймається окреме рішення.

Інформація про прийняття комісією рішення щодо поновлення проведення дистанційного обстеження повідомляється особі […].

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, (далі - Перелік № 309).

Згідно з Переліком № 309 з 23 серпня 2024 року Покровська міська територіальна громада Покровського району Донецької області є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні інформаційні ресурси, (підрозділ 3 розділу І Переліку).

28 лютого 2025 року Міністерство розвитку громад та територій України видало наказ № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, (далі - Наказ № 376), який набрав чинності 20 березня 2025 року.

П. 1 Наказу № 376 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік № 376).

На підставі п. 2 Наказу № 376 з 20 березня 2025 року Перелік № 309 втратив чинність.

Згідно з Переліком № 376 з 23 серпня 2024 року Покровська міська територіальна громада Покровського району Донецької області є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні інформаційні ресурси (підрозділ 3 розділу І Переліку).

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли щодо правомірності:

- бездіяльності Покровської МВА, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 протягом строку, установленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923;

- дій Покровської МВА, які полягали у прийнятті рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025- 223861 поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923;

- рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861.

Суд відзначає, що правові наслідки для позивачки мало саме рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» в частині зупинення з 05 вересня 2025 року розгляду заяви № ЗВ-30.07.2025-223861 у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки.

Отже, для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання Комісією вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а прийняте нею рішення - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:

1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);

4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;

5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

[…].

У спірних правовідносинах Комісія є адміністративним органом, а прийняте нею рішення - адміністративним актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Рішенням від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» Комісія зупинила розгляд заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки.

При цьому в якості правової підстави зупинення розгляду заяви Комісія покликалася на норму «абз. 6 п. 15 Порядку № 600».

Суд відзначає, що абз. 6 п. 15 Порядку № 600, (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), передбачав, що:

«У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку № 473 та Особливостей № 815».

Тобто, норма права, на яку покликається Комісія в обґрунтування свого рішення, не передбачала ані права (обов'язку) Комісії приймати рішення про зупинення розгляду заяви, ані визначала підстави такого зупинення.

В той же час нормою абз. 7 п. 15 Порядку № 600 було визначено, що:

«Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки».

Позивач слушно зауважила, що абз. 6 п. 15 Порядку № 600, на який покликалася Комісія, не надає їй права зупиняти розгляд заяви, однак, зважаючи на зміст абз. 7 п. 15 цього Порядку, таке порушення має формальний характер і саме по собі не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування рішення Комісії.

Відповідно до абз. 1 п. 15 Порядку № 600 розгляд заяв здійснюється Комісією відповідно до ст. ст. 6, 7, ч. ч. 4-6 ст. 8 Закону № 2923.

Ч. 1 ст. 7 Закону № 2923 установлено, що підставою для зупинення розгляду Заяви Комісією є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених ч. 7 ст. 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини КК.

Інших підстав зупинення розгляду заяви Закон № 2923 не визначає.

Зупинення адміністративного провадження регламентовано нормами ст. 64 Закону № 2073.

Ч. 1 ст. 64 Закону № 2073 визначені обставини, наявність яких зумовлює обов'язкове зупинення адміністративного провадження, а ч. 2 цієї статті - обставини, за наявності яких адміністративний орган має право зупинити адміністративне провадження.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 64 Закону № 2073 адміністративний орган може зупинити адміністративне провадження, у тому числі за заявою особи, у разі виникнення інших обставин, що перешкоджають вирішенню справи.

Виходячи з суті питання, за вирішенням якого позивач звернулася до Комісії, а саме одержання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, очевидно, що для прийняття обґрунтованого рішення Комісія потребує належного документального підтвердження факту знищення відповідного об'єкта нерухомості, а відсутність такого документального підтвердження може вважатися обставиною, що перешкоджає вирішенню справи.

Отже, рішення Комісії про зупинення розгляду заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна на підставі абз. 7 п. 15 Порядку № 600 в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки, може бути правомірним, за умови, що воно прийнято з додержання вимог Закону № 2923, Закону № 2073 та цього Порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2923 Комісія приймає рішення про зупинення розгляду Заяви у строк, встановлений для розгляду такої заяви; а рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду.

Закон № 2923 не визначає спеціального порядку обчислення строків у спірних правовідносинах, а тому застосуванню підлягає норма ст. 33 Закону № 2073, якою визначений порядок обчислення строків в адміністративному провадженні.

Ч. 1 ст. 33 Закону № 2073 установлено, що строки в адміністративному провадженні обчислюються годинами, днями та місяцями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, що повинна неминуче настати.

Строк, що становить десять днів і менше, обчислюється робочими днями, а більше десяти днів - календарними днями, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону № 2073 перебіг строку починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 33 Закону № 2073 днем закінчення строку вважається день, на який припадає останній день визначеного строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, днем закінчення строку вважається перший робочий день, що настає за святковим, вихідним або неробочим днем.

Строк вирішення (розгляду) справи визначає ст. 34 Закону № 2073.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 2073 граничний строк вирішення окремих категорій справ встановлюється законом. Граничний строк вирішення справи може визначатися сукупністю строків, визначених законом для окремих етапів адміністративної процедури.

За правилами ч. 2 ст. 34 Закону № 2073, у разі якщо законом не визначено граничний строк вирішення окремої категорії справ, справа за заявою особи вирішується протягом розумного строку, але не більше тридцяти календарних днів після надходження заяви, а в разі проведення слухання у справі - не більше сорока п'яти календарних днів з дня реєстрації заяви адміністративним органом.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону № 2073 якщо протягом граничного строку вирішити справу за заявою чи скаргою неможливо, за рішенням адміністративного органу строк її вирішення може бути одноразово продовжений, але не більше ніж на п'ятнадцять календарних днів, якщо інше не передбачено законом. Про таке продовження строку учасники адміністративного провадження повідомляються в письмовій формі з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку.

Згідно з ч. 5 ст. 34 Закону № 2073 у разі неможливості вирішення справи, що розглядається колегіальним адміністративним органом, у строк, визначений ч. ч. 1-4 цієї статті, така справа має бути вирішена на його першому засіданні після закінчення зазначеного строку. У такому разі посадова особа колегіального адміністративного органу або посадова особа його апарату (секретаріату, виконавчого органу), яка розглядає справу, повідомляє в письмовій формі учасників адміністративного провадження про причини, що унеможливлюють вирішення справи у визначений строк, не пізніше ніж за три робочі дні до завершення строку, визначеного ч. ч. 1-4 цієї статті.

Абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону № 2923 визначено, що строк розгляду Заяви Комісією не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 2923 за рішенням Комісії строк розгляду Заяви може бути продовжено на 30 календарних днів.

Суд відзначає, що відповідач не довів належними доказами, що:

- на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 2923 Комісія приймала рішення про продовження строку розгляду заяви позивачки на 30 календарних днів;

або

- вирішення справи за заявою позивачки, яка розглядається колегіальним органом, у строк, визначений абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону № 2923, було неможливим, і що така справа була вирішена на першому засідання Комісії після закінчення зазначеного строку, про що позивач була повідомлена в письмовій формі не пізніш ніж за три робочі дні до завершення цього строку, як того вимагає ч. 5 ст. 34 Закону № 2073.

За цих обставин суд дійшов висновку, що в силу положень ч. 2 ст. 7 Закону № 2923 Комісія мала право прийняти рішення про зупинення розгляду заяви позивачки в межах строку, встановленого для її розгляду, тобто з 31 липня 2025 року (наступний день з дня надходження заяви) по 29 серпня 2025 року включно.

Отже, обґрунтованими є доводи позивачки про те, що Комісія прийняла рішення про зупинення розгляду заяви поза межами строку, встановленого для її розгляду, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 7 Закону № 2923.

Надаючи оцінку правомірності рішення про зупинення розгляду заяви з такої підстави як «неможливість проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки», суд виходить з такого.

Як було вказано вище, відповідно до абз. 7 п. 15 Порядку № 600 Комісія має право зупинити розгляд заяви в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Поряд із цим норма абз. 7 п. 15 Порядку № 600 не може застосовуватися сама по собі, без урахування інших норм Порядку № 600, а також приписів Закону № 2923 і Закону № 2073.

Так, відповідно до абз. абз. 2-6 п. 15 Порядку № 600 для підтвердження факту знищення об'єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в РПЗМ таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до п. 8-1 Порядку № 473;

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до п. 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до Особливостей № 815.

У разі відсутності таких відомостей в РПНМ Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку № 473 та Особливостей № 815.

Отже, перш ніж застосовувати норму абз. 7 п. 15 Порядку № 600, Комісія мала виконати вимоги норм абз. абз. 2-6 цього пункту, передусім перевірити наявність в РПЗМ відомостей щодо обстеження об'єкта нерухомого майна, який належав позивачці.

Оскаржуване рішення Комісія прийняла 05 вересня 2025 року.

Між тим, станом на 01 вересня 2025 року в РПЗМ містились відомості про звіт з технічного обстеження будинку позивачки від 31 липня 2025 року № 101/07/2025-ТО, зареєстрований в РПЗМ за № ЗВІТ-ОБ-01.09.2025-10027, що підтверджено витягом з цього реєстру.

Звіт з технічного обстеження від 31 липня 2025 року № 101/07/2025-ТО складений за результатами технічного обстеження, проведеного відповідно до п. 9 Порядку № 473 та п. 8-1 Порядку № 257.

Отже, на момент прийняття Комісією оскаржуваного рішення в РПЗМ були відомості, які в розумінні абз. абз. 2, 4 п. 15 Порядку № 600 належним чином підтверджували факт знищення об'єкта нерухомого майна - будинку, що належав позивачці.

За таких обставин прийняття Комісією рішення про зупинення розгляду заяви «у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки» не може вважатися використанням повноваження з метою, з якою воно надано.

Суд відзначає, що в процесі адміністративного провадження Комісія не забезпечила дотримання принципів адміністративної процедури, про які йдеться в п. п. 1, 3, 5, 6, 8, 11 ч. 1 ст. 4 Закону № 2073.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2073 адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2073 адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Всупереч принципу законності, приймаючи оскаржуване рішення, Комісія порушила вимоги ч. 2 ст. 7 Закону № 2923, абз. абз. 2, 4, 7 п. 15 Порядку № 600, про що суд вказав вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом; адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Всупереч принципу обґрунтованості, приймаючи оскаржуване рішення, Комісія не забезпечила належність і повноту з'ясування обставин, що мали значення для його прийняття, зокрема, проігнорувала наявність в РПЗМ відомостей про звіт з технічного обстеження від 31 липня 2025 року № 101/07/2025-ТО та не надала йому будь-якої оцінки.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.

Суд відзначає, що не може вважатися добросовісною і розсудливою поведінка Комісії, яка знайшла прояв у прийнятті рішення про зупинення розгляду заяви «у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки», за наявності в РПЗМ відомостей про звіт з технічного обстеження від 31 липня 2025 року № 101/07/2025-ТО, складений за результатами технічного обстеження, проведеного відповідно до п. 9 Порядку № 473 та п. 8-1 Порядку № 257, який є належним підтвердженням факту знищення об'єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 2073 адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 2073 орган зобов'язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.

Всупереч принципу пропорційності приймаючи рішення, яке є предметом спору, Комісія використала право, передбачене абз. 7 п. 15 Порядку № 600, не з тією метою, з якою воно було надано.

Системне тлумачення норм п. 5 ч. 2 ст. 64 Закону № 2073 та абз. абз. 2-7 п. 15 Порядку № 600 зумовлює висновок, що Комісія може зупинити розгляд заяви у разі наявності обставин, що перешкоджають вирішенню справи; в контексті спірних правовідносин такою обставиною може бути відсутність підтвердження факту знищення об'єкта нерухомого майна.

В той же час зупинення розгляду заяви «у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки» за наявності в РПЗМ відомостей про один із документів, що передбачений абз. абз. 2-6 п. 15 Порядку № 600 і підтверджує факт знищення об'єкта, не може вважатися використанням повноваження з метою, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2073 адміністративний орган розглядає та вирішує справу, а також вчиняє процедурну дію та/або приймає процедурне рішення протягом розумного строку (у найкоротший строк, достатній для здійснення адміністративного провадження), але не пізніше граничних строків, визначених законом.

Всупереч принципу своєчасності і розумного строку Комісія прийняла рішення про зупинення розгляду заяви, після закінчення строку для її розгляду, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 2923.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2073 адміністративний орган не може зобов'язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов'язок не визначено законом.

Крім того, ч. 3 ст. 16 Закону № 2073 установлено, що адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону № 2073 адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності.

Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями (ч. 2 ст. 52 Закону № 2073).

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 2073 адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.

Забороняється вимагати від учасника адміністративного провадження надання доказів, які не стосуються обставин справи, а також всупереч принципу офіційності, згідно з яким обов'язок збирання доказів покладений на адміністративний орган (ч. 4 ст. 52 Закону № 2073).

Як слушно зазначає позивач, в силу положень п. 4 ч. 4, ч. ч. 5-6 ст. 3, пп. 1 ч. 8 ст. 14 Закону № 2923, а також Порядку № 624 Комісія наділена широким спектром повноважень, які дозволяють їй, діючи з додержанням принципу офіційності, всебічно і повно з'ясувати обставини та прийняти обґрунтоване рішення, однак Комісією цього зроблено не було.

Щонайменше Комісія мала врахувати відомості РПЗМ, в тому числі про наявність звіту про технічне обстеження об'єкта, перш ніж приймати рішення про зупинення розгляду заяви позивачки.

Прийняття рішення у справі регламентовано нормами ст. 69 Закону № 2073.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону № 2073 за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Вимоги до змісту адміністративного акта наведені у ст. 71 Закону № 2073.

Так, згідно з ч. 1 ст. 71 Закону № 2073 письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім'я відповідальної посадової особи адміністративного органу.

У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.

Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.

У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.

У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

Рішення, яке є предметом спору, не відповідає вимогам ст. 71 Закону № 2073 щодо змісту адміністративного акта.

Вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта визначені ст. 72 Закону № 2073.

Так, згідно з ч. 1 ст. 72 Закону № 2073 адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону № 2073 у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта (ч. 4 ст. 72 Закону № 2073).

Згідно з ч. 5 ст. 72 Закону № 2073 відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Ч. 6 ст. 72 Закону № 2073 передбачено, що мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб; 2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.

Рішення, яке є предметом спору, не відповідає вимогам мотивування (обґрунтування) адміністративного акта, визначеним ч. 2 ст. 72 Закону № 2073, оскільки в ньому не вказані фактичні обставини; зміст документів та відомості, враховані під час її розгляду; посилання на докази або інші матеріали, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Так, Комісія проігнорувала наявність в РПЗМ звіту про проведення технічного обстеження об'єкта, не надала йому оцінку; не обґрунтувала, в чому полягала необхідність ще раз проводити обстеження об'єкта за наявності згаданого звіту; Комісія не навела жодних висновків і міркувань щодо можливості/неможливості проведення дистанційного обстеження об'єкта відповідно до абз. 6 п. 15 Порядку № 600 та Особливостей № 815 тощо.

Умови правомірності адміністративного акта наведені у ст. 87 Закону № 2073.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:

1) прийнятий адміністративним органом, що:

а) не мав на це повноважень;

б) використав дискреційні повноваження незаконно;

2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;

3) порушує норми матеріального права;

4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).

Отже, порушення принципів адміністративної процедури є самостійною і достатньою підставою для визнання адміністративного акта протиправним.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» в частині зупинення з 05 вересня 2025 року розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є покладання на Комісію як консультативно-дорадчий орган Покровської МВА обов'язку на найближчому засіданні розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № 3В-30.07.2025- 223861 та прийняти рішення про надання або про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна з додержанням принципів адміністративної процедури та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

При обранні вказаного способу захисту суд враховує, що:

- розгляд заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна належить до повноважень Комісії як консультативно-дорадчого органу Покровської МВА, а тому саме на Комісію покладає відповідний обов'язок;

- відповідач не довів наявність визначених ч. 1 ст. 7 Закону № 2923 підстав для зупинення розгляду заяви позивачки, а зупинення розгляду її заяви з підстави, передбаченої абз. 7 п. 15 Порядку № 600, суд визнав протиправним.

Відтак, за вказаних обставин, діючи в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством, Комісія повинна розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № 3В-30.07.2025- 223861 по суті і за наслідками її розгляду прийняти одне з двох можливих рішень, а саме: рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна або обґрунтоване рішення про відмову у наданні такої компенсації.

Разом з цим не підлягають задоволенню позовні в частині визнання протиправною бездіяльності Покровської МВА щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 протягом строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923, а також про визнання протиправними дій Покровської МВА щодо прийняття рішення від 05 вересня 2025 року № 2860 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 6 Закону № 2923, позаяк самі по собі ці дії (бездіяльність) не створюють для позивачки правових наслідків.

Такі наслідки створює рішення Комісії від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна», якому суд надав правову оцінку, визнавши його протиправним.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень не спростовують висновки суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач документально підтвердила судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 13 вересня 2025 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надала.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ідентифікаційний код 44790232, місцезнаходження: 85300, Донецька обл., Покровський р-н, м. Покровськ, пл. Незалежності, буд. 11) про визнання бездіяльності і дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 05 вересня 2025 року № 2860 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» в частині зупинення з 05 вересня 2025 року розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861.

3. Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області як консультативно-дорадчий орган Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на найближчому засіданні розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 липня 2025 року № ЗВ-30.07.2025-223861 та прийняти рішення про надання або про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна з додержанням принципів адміністративної процедури та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 25 лютого 2026 року.

Суддя Т.О. Кравченко