Романівський районний суд Житомирської області
290/1392/25
2/290/212/26
Іменем України
25 лютого 2026 рокуселище Романів
Вступна частина
Романівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Шакалова Андрія Вікторовича, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», ЄДРПОУ 43453613, вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112 до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
1. Рух справи
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2020205092 від 24 серпня 2018 року, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем.
1.2. Ухвалою суду 26 грудня 2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
1.3. Відповідач у встановлений строк відзиву не подала, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
1.4. Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.
1.5. З урахуванням вимог ч. 8 ст. 178, ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
2. Позиція позивача
2.1. 24.08.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2020205092, банк надав відповідачу споживчий кредит, а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплачувати проценти;
2.2. ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто всіх прав вимоги за Кредитним договором № 2020205092 від 24.08.2018р., укладеним між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК», відповідно до Договору факторингу №12/4/21 від 12.04.2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» наступні права вимоги, які були ним набуті на підставі Договору факторингу №437/ФК/-20 від 11.12.2020року укладеним між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", які були раніше відступлені по договору №11/2/20 від 11.12.2020р. укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
2.3. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість становила 9408,85 грн, з яких:
5870,99 грн - заборгованість по тілу кредиту;
1,18 грн - заборгованість по відсотках;
3536,68 грн. - заборгованість по пені;
відповідач заборгованість не погасила.
2.4. Позивач просить стягнути зазначену суму, а також судовий збір і витрати на правничу допомогу.
1. Фактичні обставини, встановлені судом
1.1. 24.08.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір № 2020205092, який є договором споживчого кредиту.
1.2. Факт укладення договору та отримання кредитних коштів підтверджується: кредитним договором; заявою-анкетою; паспортом споживчого кредиту; виписками по особовому рахунку, розрахунком заборгованості.
1.3. ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто всіх прав вимоги за Кредитним договором № 2020205092 від 24.08.2018р., укладеним між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК», відповідно до Договору факторингу №12/4/21 від 12.04.2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» наступні права вимоги, які були ним набуті на підставі Договору факторингу №437/ФК/-20 від 11.12.2020року укладеним між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", які були раніше відступлені по договору №11/2/20 від 11.12.2020р. укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
1.4. Отже, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є належним позивачем у даній справі.
2. Законодавство, що регулює спірні правовідносини
2.1. Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
2.3. Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2.4. У матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
2.5. Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами договору та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
2.6. Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2.7. Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
2.8. Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
2.9. Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.10. При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктивний склад у частині кредитора.
2.11. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2.12. Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
2.13.Згідно зі частинами 1,2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути
фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
2.14. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
2.15. Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
2.16. За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
2.17. Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
2.18. Отже, підписанням 24.08.2018 року кредитного договору № 2020205092, заяви-анкети, паспорту споживчого кредиту сторони узгодили істотні умови, а саме: розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору.
2.19. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
2.20. У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.21. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2.22. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
2.23. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 1,2 ст. 80 ЦПК України).
2.24. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).
2.25. Предметом позову є захист порушеного права ТОВ "Цикл Фінанс", яке полягає у невиконанні договірних зобов'язань відповідачем за спірним договором шляхом стягнення з останньої заборгованості за ним. Спірний договір укладений у письмовій формі. Факт укладання та підписання кредитного договору відповідач не заперечує. Вказаний договір відповідно до вимог чинного законодавства недійсним не визнаний, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.
2.26. З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю.
2.27. Відповідач кредитні кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
2.28. Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов
кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останньою добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є правомірною.
2.29. Судом враховано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
2.30. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9408,99 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5870,99 грн, за відсотками - 1,18 грн., заборгованість за комісією - 3536,68 грн. Суд погоджується із правомірністю вимог, щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, оскільки дані вимоги підтверджені належними та допустимими доказами.
2.31. Разом з тим, вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою комісією в сумі 3536,68 грн, суд виходить з такого.
2.32 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
2.33. Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
2.34. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
2.35. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
2.36. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
2.37. На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
2.37. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
2.38. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
2.39. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
2.40. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
2.41. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
2.42. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
2.43. Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
2.44. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
2.45. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
2.46. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі№ 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
2.47. Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою комісією у розмірі 3536,68 грн необхідно відмовити за безпідставністю.
2.48. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "Цикл Фінанс" заборгованості за кредитним договором із заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" №202205092 від 24.08.2018 року у сумі 5870,99 грн. тіла кредиту та відсотків у розмірі 1, 18 грн, що разом складає 5872,17 гривень.
3. Розподіл судових витрат
3.1. Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
3.2. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
3.3. З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1872 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1511,6 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (62,4 %).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
1. Позов задовольнити частково.
1.2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (ЄДРПОУ: 43453613, вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 8, м. Київ) заборгованість за кредитним договором №2020205092 від 24.08.2018 року в розмірі 5872,17 грн.
1.3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1511,6 грн та понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1872 грн.
1.4. Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
1.5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ