28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 354/625/15
провадження № 61-1790св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жарський Тарас Володимирович,
на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року у складі судді Остап'юк М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2025 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Луганської В. М., Пнівчук О. В.
у справі
за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (далі - прокурор, позивач)
до
відповідачів Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 (далі - відповідачі)
третя особа - Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство» (далі - ДП «Ворохтянське лісове господарство», третя особа)
про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок,
постановив ухвалу про таке:
I. Вступ
1. У вересні 2015 року прокурор подав до суду позов до відповідачів, за участю третьої особи, про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
2. Відповідачі позовні вимоги не визнали.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, апеляційний суд погодився з такими висновками.
4. Відповідач ОСОБА_1 оскаржив судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Вказує, що суди обох інстанцій не врахували той факт, що рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року не може мати преюдиційного характеру у даній справі, де існує цивільно-правовий спір, що вимагає висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини сьомої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у подібних правовідносинах у зв'язку з його відсутністю
5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 ЦПК, у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що відповідач ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог про витребування земельних ділянок. В частині позовних вимог про визнання недійсними державних актів судові рішення не оскаржуються.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований так:
- рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 12 грудня 2003, на підставі якого видано відповідачу ОСОБА_1 державний акт на право власності на спірну земельну ділянку є підроблене, оскільки не приймалося у встановленому законом порядку, а самостійно було складено сільським головою. Вказаний факт встановлений за результатами розгляду кримінальної справи, порушеної відносно посадових осіб Поляницької сільської ради;
- передана спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП «Ворохтянське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 10 листопада 2001 року та знаходиться у кварталі 9 виділ НОМЕР_1 , 57 Поляницького лісництва;
- постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року по кримінальній справі встановлено, що Поляницький сільський голова та інженер-землевпорядник, зловживаючи владою та службовим становищем, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с. Поляниця Яремчанської міської ради, всупереч вимог законодавства, за погодженням з начальником Яремчанського міського управління земельних ресурсів, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи - рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради «Про вилучення земельних ділянок» у Поляницького лісництва Ворохтянського Держлісгоспу загальною площею 5,452 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови». В подальшому були підроблені рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради за 2002-2003 роки з додатками, в тому числі рішення в частині передачі у приватну власність незаконно вилучених
у ДП «Ворохтянське лісове господарство» земельних ділянок лісового фонду 105 фізичним особам, прізвища яких зазначені у постанові суду, у тому числі відповідачу ОСОБА_1 ;
- постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року посадових осіб Поляницької сільської ради звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито. Цивільний позов ДП «Ворохтянське лісове господарство» про стягнення завданих збитків державі залишено без розгляду із роз'ясненням про право на його пред'явлення в порядку цивільного судочинства. Проте,
ДП «Ворохтянське лісове господарство», Державне агентство лісових ресурсів України не звернулося до суду із відповідними позовами;
- з огляду на те, що фіктивність рішення, на підставі якого видано ОСОБА_1 державний акт про право власності на земельну ділянку встановлена судовим рішенням, воно не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку;
- у 2011 році ОСОБА_1 розділив земельну ділянку на дві ділянки, та виготовив два державні акти на право власності на земельні ділянки;
7. З огляду на викладене прокурор, із врахуванням заяв (клопотань) про зміну предмета позову, просив суд:
- поновити позовну давність;
- визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯК № 965330 та серії ЯК №965331, видані ОСОБА_1 ;
- витребувати спірні земельні ділянки кадастровий номер 2611092001220021521 кадастровий номер 2611092001220021522, площею по 0, 0500 га у власність держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».
ІII. Короткий зміст оскаржених судових рішень
8. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2025 року, позов задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з чужого незаконного володіння у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України.
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_1 відмовлено.
9. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з такого:
- вимога про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки є неналежним способом захисту, а тому в її задоволенні слід відмовити;
- за результатами розгляду кримінальної справи Галицьким районним судом було перевірено, що рішення на підставі якого вилучено земельні ділянки в Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ, у тому числі у кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 , де розташована земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 , є одним із тих рішень Поляницької сільської ради, що було прийнято з порушенням вимог законодавства щодо вилучення земельних ділянок лісового фонду та є завідомо неправдивим офіційним документом;
- спірна земельна ділянка, органом місцевого самоврядування була вилучена з лісового фонду без дотримання визначеної законодавством процедури, а відтак, при передачі земельної ділянки ОСОБА_1 . Поляницькою сільською радою було порушено вимоги законодавства;
- право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи передбачене у чинному законодавстві України;
- земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, а ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку у порядку безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради, що не мала права передавати цю ділянку, всупереч визначеної законодавством процедури, а тому наявні підстави для витребовування спірних земельних ділянок;
- повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісового фонду;
- суд вважав, що у цій справі існували об'єктивні обставини, які унеможливили звернутися прокурору з цим позовом раніше, - а саме відсутність підстав, визначених законодавством для звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави, - а тому причини пропуску позовної давності є поважними.
10. Апеляційний суд залишаючи без змін рішення суду першої інстанції навів такі аргументи:
- земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, а ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку у порядку безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради всупереч визначеної законодавством процедури;
- посилання на те, що земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами відсутні на сервісі земельного кадастру, не свідчить про те, що такі земельні ділянки не сформовані;
- суд зробив обґрунтований висновок, що є правові підстави витребувати від ОСОБА_1 спірні земельні ділянки, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки, що вибула з володіння держави поза її волею, у незаконний спосіб, та була набута відповідачем;
- апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, оскільки такі вимоги
є неефективним способом захисту;
- у цій справі існували об'єктивні обставини, які унеможливили звернення прокурора до суду із даним позовом раніше, відтак причини пропуску позовної давності є поважними і цей строк підлягав поновленню, про що правильно зазначено судом першої інстанції.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
11. У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.
12. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- відсутність на сервісі Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:1521 та 2611092001:22:002:1522 свідчить про те, що ці ділянки несформовані;
- постанова Галицького районного суду Івано[1]Франківської області
від 04 березня 2015 року у кримінальній справі не може мати преюдиційного значення стосовно оспорюваних обставин у даній справі;
- надання оцінки рішенням про вилучення земельних ділянок в рамках кримінальної справи в постанові Галицького районного суду Івано Франківської області від 04 березня 2015 року не може автоматично спричинити визнання незаконним рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради;
- оскільки рішення на підставі якого ОСОБА_1 отримав у власність спірну земельну ділянку, не визнавалось недійсним чи підробленим, відсутні підстави стверджувати про незаконність набуття права власності на оспорювану земельну ділянку;
- судами проігноровано вимоги чинного законодавства та численну практику Верховного суду, що поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим;
- зважаючи на той факт, що в поданій позовній заяві інше коло учасників, інший предмет, підстава позову та способи захисту, строк позовної давності був пропущений уже станом на момент подання позовної заяви;
- щодо застосування строку позовної давності відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц;
- прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/1;
- в порушення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - «Закон про прокуратуру») прокурор фактично здійснює представництво інтересів Державного агентства лісових ресурсів України, яке, в свою чергу, не мало права на звернення також за захистом інтересів, оскільки не є власником лісів та до його компетенції не входить регулювання земельних відносин.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. 13 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
15. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року відкрито касаційне провадження.
16. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 12 серпня 2025 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
VI. Фактичні обставини, встановлені судами
18. У постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства, переіменованому в подальшому на
ДП «Ворохтянське лісове господарство», перебували землі для ведення лісового господарства площею 4358,5 га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701, виданого на підставі рішення Поляницької сільської ради № 3 від 11 січня 2001 року (а.с.20-22 т.1).
19. На підставі пункту 4 Рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10 липня 2003 року № 27 «Про вилучення, надання, передачу земельних ділянок у приватну власність та зміну цільового призначення землі» Поляницькою сільською радою вилучено у Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ земельні ділянки, площею 6,7 га, зокрема, у кварталі кв. НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 (а.с.93 т.3).
20. Зі змісту Державного акту від 18 грудня 2002 року серії IV-ІФ №028151 вбачається, що на підставі рішення № 46 виконавчого комітету Поляницької сільської Ради народних депутатів від 12 грудня 2002 ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0, 1000 га, розташовану у с. Поляниця Яремчанської міської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.10-11 т.1).
21. 23 березня 2004 року слідчим ОВС прокуратури Івано-Франківської області Балитою Р.І. порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК). У постанові йдеться, що службові особи Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч Генерального плану забудови с. Поляниця, в порушення вимог законодавства, протягом 2002-2003 років без розгляду на сесіях Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету, незаконно вилучили із власності Ворохтянського держлісгоспу 40, 69 га земель лісового фонду без згоди державних органів лісового господарства, незаконно змінили їх цільове призначення, перевівши із земельних угідь лісового фонду в землі житлової та громадської забудови, та безоплатно надали їх у приватну власність 160 громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків. Внаслідок вищевказаних дій незаконно вилучено 40, 69 га земельних угідь лісового фонду, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам (а.с.180 т.1).
22. Відповідно до Висновку комісійної судово-земельної експертизи від 11 березня 2005 року, проведеної у рамках вказаної кримінальної справи, який долучено як доказ і до матеріалів цієї справи, виконком сільської ради села Поляниця прийняв ряд рішень про вилучення земельних ділянок лісового фонду загальною площею 40, 69 га без дотримання процедури вилучення, надання та зміни цільового призначення земель лісового фонду у відповідності до вимог статтей 149, 151, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК) та статті 42 Лісового кодексу України (далі - ЛК) , зокрема, це рішення виконкому № 27 від 10 липня 2003, на підставі якого вилучено земельні ділянки в Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ, у тому числі у кварталі кв. НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 , де розташована земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 (а.с.40-43 т.1).
23. Кримінальна справа розглядалася Галицьким районним судом Івано-Франківської області.
24. Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року, яка є кінцевим судовим рішенням, що набрало законної сили, було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності сільського голову с. Поляниця ОСОБА_2 , інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , начальника Яремчанського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_4 .
25. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що сільський голова
ОСОБА_2 , інженер-землевпорядник ОСОБА_3 в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с. Поляниця Яремчанської міськради: незаконно надали у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків 5, 452 га земель державного лісового фонду, які перебували у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ, рішення про вилучення яких не приймались; склали завідомо неправдиві офіційні документи: листи виконавчого комітету Поляницької сільської ради про вилучення з державної власності та передачу сільській раді в землі запасу земельних ділянок державного лісового фонду; рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради «Про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ» загальною площею 40,69 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови; додатки до рішень виконавчого комітету Поляницької сільської ради «Про надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» фізичним особам, прізвища та ініціали яких вказуються у постанові суду.
26. Рішення № 27 від 10 липня 2003 року, на підставі якого вилучено земельні ділянки в Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ, у тому числі у кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 , де розташована земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 , є одним із тих рішень Поляницької сільської ради, що було прийнято з порушенням вимог законодавства щодо вилучення земельних ділянок лісового фонду та є завідомо неправдивим офіційним документом.
VIІ. Позиція Верховного Суду
27. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
28. Підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Верховного Суду визначені статтею 403 ЦПК.
29. Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
30. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов переконання, що наявні підстави для передачі даної справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати від 03 грудня 2025 року у справі № 354/599/15-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 23 грудня 2025 року у справі
№ 354/601/15-ц, з таких мотивів.
31. У цій справі спір пов'язаний із захистом права на землю при розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення. Зокрема, прокурор порушив питання про необхідність витребування незаконного відчуженої земельної ділянки (див. пункти 6-7).
32. Особливістю спірних правовідносин є те, що 23 березня 2004 року порушено кримінальну справу № 248436 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Поляницької сільської ради у зв'язку із незаконним вилученням із власності Ворохтянського держлісгоспу 40, 69 га земель лісового фонду та безоплатною передачею цих земель у приватну власність 160 громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків протягом 2002-2003 років.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 04 березня 2015 року посадових осіб Поляницької сільської ради звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито. Цивільний позов ДП «Ворохтянське лісове господарство» про стягнення завданих збитків державі залишено без розгляду із роз'ясненням про право на його пред'явлення в порядку цивільного судочинства. Проте, ДП «Ворохтянське лісове господарство», Державне агентство лісових ресурсів України не звернулося до суду із відповідними позовами.
В обґрунтування підстав звернення до суду з позовом, у справі, яка переглядається, прокурор вказав на необхідність захисту інтересів держави та невжиттям ДП «Ворохтянське лісове господарство» та Держлісагентством з моменту прийняття Галицьким районним судом Івано-Франківської області постанови від 04 березня 2015 року заходів представницького характеру щодо повернення спірної земельної ділянки у державну власність.
Із урахуванням того, що зазначені у позові обставини встановлені постановою суду від 04 березня 2015 року, прокурор просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності з метою захисту інтересів держави та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
33. Спір у справах № 354/599/15-ц, № 354/601/15-ц також пов'язаний
із захистом права на землю при розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, в яких прокурор також порушив питання про необхідність витребування/повернення незаконного відчуженої земельної ділянки з посиланням на пропуск позовної давності з поважних причин.
Підстави позову є аналогічними справі, яка розглядається.
34. Правовідносини у наведених справах є подібними (див. пункти 31-33) і пов'язані із особливостями захисту інтересів держави та невжиттям
ДП «Ворохтянське лісове господарство» та Держлісагентством з моменту прийняття Галицьким районним судом Івано-Франківської області постанови від 04 березня 2015 року заходів представницького характеру щодо повернення спірної земельної ділянки у державну власність, у зв'язку з чим виникло питання щодо пропуску прокурором позовної давності.
35. У справах № 354/599/15-ц, № 354/601/15-ц Верховний Суд, вирішуючи питання щодо обґрунтованості поновлення судами прокурору позовної давності, вказав, що вказаний цивільний позов прокурора безпосередньо випливає із цивільного позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» про стягнення завданих збитків, який був весь час предметом судового розгляду в рамках кримінального провадження та залишений без розгляду постановою суду від 04 березня 2015 року, і має по суті однакову мету.
У цих справах Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що до 04 березня 2015 року у прокурора не було визначених законодавством підстав для звернення до суду із вказаним позовом в інтересах держави, і такі підстави виникли лише після залишення позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» без розгляду постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня
2015 року, якою закрито кримінальну справу, та не звернення впродовж шести місяців з відповідним позовом до суду ні зазначеним підприємством, ні Держлісагентством, що давало вагомі підстави прокурору вважати про наявність загрози порушення інтересів держави.
Тому, оскільки існували об'єктивні обставини, які унеможливили звернення прокурора до суду із цим позовом раніше, а саме відсутність підстав, визначених законодавством для звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави, тому причини пропуску позовної давності
є поважними.
36. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з такими висновками погодитися не може.
37. У спірних правовідносинах ключовим питанням є те, чи вказані прокурором підстави є поважними причинами пропуску позовної давності на звернення до суду з позовом в інтересах держави.
38. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду наголошує, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).
39. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).
40. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК).
41. У разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).
42. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК).
43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 зроблено висновок, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
44. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вже висновував про відсутність поважних причин пропуску позовної давності у справах за позовомпершого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (див. постанову від 09 грудня 2020 року у справі № 354/619/15-ц).
45. Згідно частини п'ятої статті 267 ЦК якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
46. Тлумачення частини п'ятої статті 267 ЦК свідчить що під поважними причинами пропуску позовної давності слід розуміти такі обставини, що з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
47. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом відповідає за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства (частини перша, сьома статті 128 КПК).
48. У межах кримінального провадження ДП «Ворохтянське лісове господарство» пред'явило позов про стягнення завданих збитків державі, який постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року залишено без розгляду із роз'ясненням про право на його пред'явлення в порядку цивільного судочинства.
49. У справі, що переглядається, що прокурор пред'явив в інтересах держави позов про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, посилаючись на те, що зазначені у позові обставини встановлені постановою суду від 04 березня 2015 року.
50. Позов у кримінальному провадженні та позов у справі, що переглядається, не є тотожними. Ці позови мають різний предмет (стягнення завданих збитків державі та витребування земельних ділянок) та пред'явлені різними суб'єктами (ДП «Ворохтянське лісове господарство» та державою). Тобто, пред'явлений ДП «Ворохтянське лісове господарство» у рамках кримінального провадження позов про стягнення завданих збитків державі жодним чином не перешкоджав прокурору звернутися із позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
51. Залишення позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» без розгляду та незвернення впродовж шести місяців з відповідним позовом до суду ні ДП, ні Держлісагентством не є поважними причинами в розумінні частини п'ятої статті 267 ЦК, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
52. За таких обставин у прокурора були відсутні об'єктивні обставини, які унеможливили звернення його до суду в інтересах держави із позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок раніше. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 354/619/15-ц.
53. Касаційний суд акцентує увагу, що колегії суддів Першої та Другої судових палат під час розгляду справ № 354/599/15-ц та № 354/601/15-ц відповідно не ініціювали відступ від висновків, викладених у справі у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 354/619/15-ц.
54. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне передати цю справу на розгляд Об'єднаної палати для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати від 03 грудня 2025 року у справі № 354/599/15-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 23 грудня 2025 року у справі № 354/601/15-цта зробити висновок про те, що:
«тлумачення частини п'ятої статті 267 ЦК свідчить що під поважними причинами пропуску позовної давності слід розуміти такі обставини, що з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
Позов у кримінальному провадженні та позов у справі, що переглядається, не є тотожними. Ці позови мають різний предмет (стягнення завданих збитків державі та витребування земельних ділянок) та пред'явлені різними суб'єктами (ДП «Ворохтянське лісове господарство» та державою). Тобто, пред'явлений ДП «Ворохтянське лісове господарство» у рамках кримінального провадження позов про стягнення завданих збитків державі жодним чином не перешкоджав прокурору звернутися із позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок».
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу № 354/625/15 передати на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко