23 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 338/133/24
провадження № 61-1138св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Богородчанська державна нотаріальна контора, Богородчанська селищна рада, староста с.Маркова Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за касаційними скаргами ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Мальцевої Є. Є.,та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Івасишин Зоряна Зорянівна, на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2024 рокуу складі судді Битківського Л. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Мальцевої Є. Є.,
У січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Богородчанська державна нотаріальна контора, Богородчанська селищна рада, староста с. Маркова Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_3., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 . задоволено частково.
Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської областівід 16 вересня 2024 року скасовано.
Ухвалено нове рішення.
Позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_2 28 липня 2023 року державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Войташеком І. І., зареєстроване в реєстрі за № 789, спадкова справа № 75/2023.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , як майно, яке належало колгоспному двору.
21 січня 2025 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
28 січня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Івасишин З. З., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської областівід 16 вересня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року, сформовану в системі «Електронний суд».
В касаційній скарзі заявник просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, постанову суду апеляційної інстанції скасувати частково. Ухвалити у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 . на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року .
18 лютого 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Богородчанська державна нотаріальна контора, Богородчанська селищна рада, староста с.Маркова Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за касаційними скаргами ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Івасишин Зоряна Зорянівна, на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов