24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/1152/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому, з урахуванням уточненого позову, просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у відмові в здійсненні перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок № № 126, 127, 128 від 03.04.2023, виданих муніципальною казенною установою «Архів муніципальної освіти «Курильський міський округ»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2024 про перерахунок пенсії за віком за її заявою, яка подана разом із додатками, з урахуванням архівних довідок № № 126, 127, 128 від 03.04.2023, виданих муніципальною казенною установою «Архів муніципальної освіти «Курильський міський округ» про підтвердження наявного трудового стажу за період роботи з 01.01.1992 по 29.02.1996, та заробітної плати при вирахуванні пенсії за період роботи з 01.04.1988 по грудень 1992 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовані, тим що відповідачем при призначені пенсії безпідставно не зараховано до трудового стажу періоди роботи в російській федерації та не враховано отриману заробітну плату.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що подана позивачем заява-звернення у довільній формі, проте не є тим документом, на підставі яких головне управлінням розглядає питання про перерахунок пенсії, оскільки, як вже зазначалося, орган Пенсійного фонду може прийняти певне рішення щодо призначення (перерахунку) чи відмови лише після надходження заяви встановленого зразка з усіма необхідними документами. З заявою встановленого зразка про призначення пенсії позивач не звертався, про що підтверджує у самій позовній заяві. Головним управліннямм за наслідком поданої заяви про перерахунок пенсії була надана відповідь за № 9365-9457/Р-02/8-1100/24, яка не є рішеннями про відмову у перерахунку пенсії, у зв'язку із чим головним управліннямм не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові в перерахунку пенсії, а розглянуло звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги щодо вирішення спору про перерахунок пенсії є передчасними та необґрунтованими.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком з 09 січня 2023 року.
При призначенні пенсії до страхового стажу позивачки було враховано період роботи з 01.04.1988 по 31.12.1991 в Районі Крайньої Півночі, заробітну плату при цьому враховано не було.
Період роботи з 01.01.1992 по 29.02.1996 в Районі Крайньої Півночі до страхового стажу позивачки та заробітну плату враховано не було.
15.10.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії та наявного трудового стажу за період роботи 01.01.1992 по 29.02.1996 із зарахуванням заробітної плати з 01.04.1988 по 29.02.1996 ( а.с.15-16).
До заяви додано, зокрема:
оригінал архівної довідки № 126 від 03.04.2023, виданої муніципальною казенною установою « Архів муніципальної освіти « Курильський міський округ» про трудовий стаж за період роботи з 01.04.1988 по 29.02.1996, із відповідною копією, проставленим апостилем та офіційним перекладом;
оригінал архівної довідки № 127 від 03.04.2023, виданої муніципальною казенною установою « Архів муніципальної освіти « Курильський міський округ» про заробітну плату при вирахуванні пенсії за період роботи з 01.04.1988 по грудень 1992 року включно, із відповідною копією, проставленим апостилем та офіційним перекладом;
оригінал архівної довідки № 128 від 03.04,2023, виданої муніципальною казенною установою « Архів муніципальної освіти « Курильський міський округ» про заробітну плату при вирахуванні пенсії за період роботи з січня 1993 року по лютий 1996 року включно, із відповідною копією, проставленим апостилем та офіційним перекладом.
Відповідно до зазначених архівних довідок, воєнторг 940 знаходився на острові Ітуруп в селі Буревісник ( далі у селищі Гірський) Курильського району Сахалінської області. Згідно із Переліком РКС належить до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 у № 1029, чинному редакції Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 № 12, де до заробітної плати нараховується коефіцієнт 2 (два) ( а.с.17-32).
Листом від 31.10.2024 за вих. № 9365-9457/Р-02/8-1100/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у проведенні перерахунку пенсії відмовлено та зазначено, що правові підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації після 01.01.1992 відсутні. Свою відмову Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області мотивувало тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відтак, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31.12.1991. Обчислення розміру пенсії проводилося з урахуванням страхового стажу 35 років 11 місяців 22 дні, в тому числі періоду роботи, набутого на території російської федерації з 01.04.1988 по 31.12.1991. Правові підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації після 01.01.1992 відсутні ( а.с. 33-34).
Позивачка вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у відмові в здійсненні перерахунку призначеної пенсії, звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.
На виконання вимог частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Приписами частини 1 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-ІV).
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами необхідне лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Колегія суддів наголошує, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року по справі № 171/843/17.
Згідно з ч. 1 ст. 40 вищевказаного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абз. 4 і 5 ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з п.2.10 Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до п.4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії та наявного трудового стажу за період роботи 01.01.1992 по 29.02.1996 із зарахуванням заробітної плати з 01.04.1988 по 29.02.1996 ( а.с.15-16).
До заяви додано, зокрема:
оригінал архівної довідки № 126 від 03.04.2023, виданої муніципальною казенною установою « Архів муніципальної освіти « Курильський міський округ» про трудовий стаж за період роботи з 01.04.1988 по 29.02.1996, із відповідною копією, проставленим апостилем та офіційним перекладом;
оригінал архівної довідки № 127 від 03.04.2023, виданої муніципальною казенною установою « Архів муніципальної освіти « Курильський міський округ» про заробітну плату при вирахуванні пенсії за період роботи з 01.04.1988 по грудень 1992 року включно, із відповідною копією, проставленим апостилем та офіційним перекладом;
оригінал архівної довідки № 128 від 03.04,2023, виданої муніципальною казенною установою « Архів муніципальної освіти « Курильський міський округ» про заробітну плату при вирахуванні пенсії за період роботи з січня 1993 року по лютий 1996 року включно, із відповідною копією, проставленим апостилем та офіційним перекладом.
Відповідно до зазначених архівних довідок, воєнторг 940 знаходився на острові Ітуруп в селі Буревісник ( далі у селищі Гірський) Курильського району Сахалінської області. Згідно із Переліком РКС належить до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 у № 1029, чинному редакції Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 № 12, де до заробітної плати нараховується коефіцієнт 2 (два) ( а.с.17-32).
Листом від 31.10.2024 за вих. № 9365-9457/Р-02/8-1100/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у проведенні перерахунку пенсії відмовлено та зазначено, що правові підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації після 01.01.1992 відсутні. Свою відмову Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області мотивувало тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відтак, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31.12.1991. Обчислення розміру пенсії проводилося з урахуванням страхового стажу 35 років 11 місяців 22 дні, в тому числі періоду роботи, набутого на території російської федерації з 01.04.1988 по 31.12.1991.
Правові підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації після 01.01.1992 відсутні ( а.с. 33-34).
Колегія суддів критично ставиться до зазначеної позиції відповідача та погоджується з висновками суду першої інстанції, що така позиція суперечить принципу верховенства права, з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону № 1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
13.03.1992 державами-учасницями СНД підписано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, в якій закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (ст. 1).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.
У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням викладеного колегія суддів констатує, що на час трудової діяльності позивачки у спірний період Угода була чинною, а тому її положення протиправно не були застосовані відповідачем та, як наслідок, безпідставно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи на території рф.
За таких обставин, посилання відповідача на ту обставину, що з 01.01.2023 рф також припинила участь в Угоді є недоречним, позаяк вказане не впливає на чинність Угоди для України до 19.06.2023. Крім того, з урахуванням статті 13 Угоди, не зважаючи на вихід України з цього міжнародного договору, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2024 по справі № 340/4436/23.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок № 22-1).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу.
Основним документом на підтвердження трудового стажу є трудова книжка, яка була надана позивачем до пенсійного органу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
повідомляє про необхідність до оформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні стажу позивачу при призначенні пенсії.Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06.2021 у справі № 127/8001/17.
Колегія суддів наголошує, що періоди роботи позивачки на території рф, які вона просить зарахувати до страхового стажу, мали місце до введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а тому такі події не можуть впливати на пенсійні права позивачки.
Також, 04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», якою установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Станом на 24.02.2022 спірні довідки, видані на території рф, приймалися на території України без спеціального посвідчення, відтак, такі довідки підлягають прийняттю на території України без спеціального посвідчення (проставлення апостиля).
З огляду на вказане, надані позивачкою документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на пенсійне забезпечення лише з тих підстав, що Україною у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво.
Щодо посилання відповідача на те, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка про призначення пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав такі доводи безпідставними, оскільки заява позивача від 15.10.2024 містить необхідну інформацію, яка дає змогу оцінити намір заявника.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у пенсійного органу підстав для не врахування архівних довідок № № 126, 127, 128 від 03.04.2023, виданих муніципальною казенною установою «Архів муніципальної освіти «Курильський міський округ» про підтвердження наявного трудового стажу за період роботи з 01.01.1992 по 29.02.1996, та заробітної плати при вирахуванні пенсії за період роботи з 01.04.1988 по грудень 1992 року включно, та вважає підтвердженим факт трудової діяльності позивачки у спірний період.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко