24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/2043/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року (суддя Савонюк М.Я.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №325200135132 від 20 березня 2025 року щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 , перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №36 від 26 лютого 2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №36 від 26 лютого 2025 року, з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працювала суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області. 11.07.2017 рішенням Вищої Ради Правосуддя №2008/0/15-17 була звільнена з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку та з 09.08.2017 знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Вказує, що 26.02.2025 Територіальне управлінням Державної судової адміністрації в Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/5645/24 підготовило та надало їй нову довідку про суддівську винагороду №36 для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн. Зазначає, що 13.03.2025 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії згідно оновленої довідки. Вказану заяву було розглянуто відповідачем за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення №325200135132 від 20.03.2025 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні, тобто на рівні січня 2020 року і тому з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться. Вважає рішення відповідача №325200135132 від 20.03.2025 протиправним, оскільки щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується у відсотковому відношенні до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а базовий посадовий оклад судді місцевого суду становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому, судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. З цих підстав просить позов задовольнити.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ встановлено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн. При цьому, після 18.02.2020 розмір складових суддівської винагороди у встановленому законом порядку не змінювався.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Вищої ради правосуддя від 11.07.2017 №2008/0/15-17 позивака була звільнена з посади судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 14).
З 09.08.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та одержує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, виходячи зі складових, що зазначені у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградські області №157 від 19.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено, що станом на 01.01.2020 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, становила 100896,00 грн, у тому числі:
- посадовий оклад - 63060,00 грн;
- доплата за вислугу років (50%) - 31530,00 грн;
- доплата за перебування на адміністративній посаді (10%) - 6306,00 грн (а.с. 15).
Вказані обставини не є спірними і також встановлені рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/5645/24.
Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/5645/24 визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області підготувати і надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховану із застосуванням встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн (а.с. 62-64).
На виконання зазначеного судового рішення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області позивачу видано довідку від 26.02.2025 №36 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, у якій суддівська винагорода, що враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, становить 145344,00 грн, у тому числі:
- посадовий оклад - 90840,00 грн.;
- доплата за вислугу років (50№) - 45420,00 грн
- доплата за перебування на адміністративній посаді (10%) - 9084,00 грн (а.с. 19).
Згідно з вказаною довідкою, на відміну від попередньої довідки (№157 від 19.02.2020), на підставі якої було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, суддівська винагорода позивача збільшилася.
13.03.2025 позивачка звернулася із заявою до структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок довічного утримання судді у відставці, до якої додала довідку від 26.02.2025 №36 (а.с. 20).
Вказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці від 20.03.2025 №935200135132. Відмова мотивована тим, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, за 2024 рік не змінювався і становить 2102 грн, тобто на рівні січня 2020 року. Оскільки базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться (а.с. 21).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною п'ятою статті 135 Закону №1402-VIII, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 2 розділу І цього Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
Пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1, для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів.
Відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку № 3-1, орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відтак, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Такий перерахунок є похідним від законодавчо визначених умов оплати праці діючих суддів і має здійснюватися лише у разі нормативного перегляду елементів суддівської винагороди.
Як вбачається з положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, який є базовою складовою суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене обумовлює необхідність визначення, який саме прожитковий мінімум підлягає застосуванню - загальний чи спеціальний, передбачений для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі № 966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону № 3460-ІХ встановлено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень. При цьому, для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні.
Отже, відповідно до Закону № 3460-ІХ з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Суд першої інстанції помилково не врахував, що з 01 січня 2024 року положення статті 7 Закону №3460-ІХ встановили окрім прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, спеціальний прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.
Відповідно, зміни розміру складових суддівської винагороди діючих суддів з 01 січня 2024 року не відбулося, оскільки величина, що використовується для обчислення посадового окладу суддів, залишилась незмінною.
Таким чином, підстави для підвищення суддівської винагороди працюючого судді, а отже, і для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні.
Колегія судідв зазначає, що питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
«Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на зазначені положення КАС України, керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, у 2024 році для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону №3460-IX, а саме: 2102 грн.
Разом з тим, у довідці, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області від 26.02.2025 №36 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого визначений ст 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» - 3028 грн, що убачається з рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/5645/24, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.
Таким чином, зважаючи на те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону №3460-IX у розмірі 2102 грн, та те, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №36 від 26.02.2025
З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №325200135132 від 20.03.2025 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №36 від 26.02.2025, є правомірним та скасуванню не підлягає.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що довідка про суддівську винагороду, видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області від 26.02.2025 №36, є виконанням судового рішення у справі №340/5645/24, ухваленого між позивачкою та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області. Зазначене рішення має преюдиційне значення лише щодо встановлення факту обов'язку суду видати таку довідку. Однак воно не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України від обов'язку перевіряти відповідність зазначених у довідці даних вимогам чинного законодавства на момент здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання і та довідка не є безумовною підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначений у ній розмір суддівської винагороди може бути врахований лише за умови, що він визначений відповідно до вимог чинного на момент здійснення перерахунку законодавства, у тому числі з урахуванням установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Якщо ж сума, зазначена у довідці, не відповідає нормативно визначеним критеріям обчислення суддівської винагороди, вона не може слугувати підставою для перерахунку, а сам факт видачі довідки не створює для органу Пенсійного фонду обов'язку здійснювати перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням такого розміру.
Зазначене повністю узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 12 червня 2024 року у справах №380/9798/23 та №380/9974/23, від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23, а також від 26 травня 2025 року у справі №420/32864/24, згідно з яким сама по собі видана довідка про розмір грошового забезпечення не гарантує врахування зазначеного в ній розміру під час подальшого перерахунку в повному обсязі.
Правова позиція у подібних правовідносинах також була висловлена Верховним Судом у постанові від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно застосовано норми матеріального права, зокрема норми ст. 135 та 142 Закону України №1402-VІІІ, а тому таке рішення не може вважатись законним та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко