23 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/36557/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року в адміністративній справі №160/36557/25 (головуючий суддя першої інстанції - Турлакова Н.В.) за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ЕНЕРДЖИ 1868» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
Позивач 24.12.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «С-ЕНЕРДЖИ 1868», в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна вказаного товариства, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що прийнята без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не прийняття до уваги доводів позивача, чим порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08.05.2025 року по справі №320/3566/24. Вважає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - звільняються від сплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено заходи, які контролюючий орган здійснює з метою погашення податкового боргу платника податків, одним із яких є звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов'язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків.
Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
В даній справі предметом позову не є стягнення податкового боргу, а є надання дозволу на його погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Така вимога не є тотожною стягненню податкового боргу, а тому відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» податковий орган не звільняється від сплати судового збору.
Згідно і з п. 87.2 та пп.88.1, 88.2 ст.88 ПК України джерелом погашення податкового боргу може бути будь-яке майно платника податків, що перебуває в податковій заставі. Порядок реалізації такого майна визначено ст.95 ПК України. Рішення суду про надання дозволу є підставою для подальшого прийняття контролюючим органом відповідного рішення.
Відповідно до пп. 20.1.34 та пп. 20.1.34-1 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право:
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що справи щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, є майновими, а тому логічно, що законодавець передбачив звільнення контролюючого органу по даним справам від сплати судового збору за подання позову, оскільки розмір судового збору залежав би від ціни позову та складав би великі суми.
Натомість, справи щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є немайновими, розмір судового збору є незначним та стабільним.
В постанові від 17.04.2025 року у справі №320/9860/23, предметом розгляду в якій було так само як у даній справі - надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, Верховний Суд зазначив про необхідність податковому органу сплатити судовий збір у справах розглядуваної категорії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 14.01.2026 року по справі №160/31001/25.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що станом на час прийняття ухвали судом першої інстанції від 05 січня 2026 року недоліки позовної заяви ГУ ДПС в Дніпропетровській області не усунуто, судовий збір не сплачено, а відтак суд першої інстанції на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року в адміністративній справі №160/36557/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року в адміністративній справі №160/36557/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя Т.І. Ясенова