24 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11892/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 (суддя Підченко Ю.О.)
постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 (головуючий - суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" (далі - ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво")
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України");
2) Антимонопольного комітету України (далі - АМК);
про визнання незаконним та скасування рішень, визнання договору укладеним та стягнення 1 069 600,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та АМК, в якому просить:
-визнати незаконним та скасувати рішення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо відхилення пропозиції ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво", оформленого Протокольним рішенням (Протокол № 25-2274-р від 11.08.2025);
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13189-р/пк-пз від 27.08.2025;
- визнати укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір на закупівлю, оголошену в електронній системі закупівель "Prozorro" за ідентифікатором № UA-2025-06-19-010301-a між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" у редакції додатку 4 до тендерної документації Проєкт договору підряду № (капітальне будівництво);
- стягнути з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 1 069 600,00 грн.
У позовній заяві скаржник просив об'єднати в одній позовній заяві зазначені вимоги, оскільки такі вимоги пов'язані між собою підставою виникнення (прийняття замовником рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача), а також поданими доказами.
Короткий зміст судових рішень
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.09.2025 повернув ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" позовну заяву та додані до неї документи з посиланням на пункт 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Мотивуючи судове рішення суд першої інстанції зазначив, що за поданою ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" позовною заявою фактично підлягають вирішенню декілька (два) окремих спори, які заявлено до двох відповідачів, оскільки об'єднання таких вимог в одному провадженні може призвести до накопичення великої кількості фактичних даних, які необхідно буде встановити та дослідити, що, у свою чергу може зумовити затягування вирішення спору.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.12.2025 апеляційну скаргу ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 без змін. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та спричинить затягування учасниками судового процесу вирішення спору по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №910/11892/25 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суди не в повній мірі дослідили зміст позовної заяви да додані до неї докази. Також скаржник посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 15.03.2021 у справі №910/16077/20, від 17.12.2025 у справі №911/2608/25 щодо відсутності підстав для повернення позовної заяви коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій та п'ятій статті 173 ГПК України.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" просить касаційну скаргу ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №910/11892/25 залишити без задоволення, а судові рішення без змін. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначає про об'єднання позивачем вимог, які мають розглядатися в порядку різного судочинства, а тому суди правомірно повернули позовну заяву.
АМК у відзиві на касаційну скаргу наголошує на тому, що справи про оскарження рішень АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Враховуючи зазначене АМК просить касаційну скаргу ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №910/11892/25 - без змін.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги частина четверта статті 300 ГПК України).
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
Верховний Суд виходив з того, що відповідно до частини першої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункти 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України).
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Правила об'єднання позовних вимог визначені у статті 173 ГПК України, згідно з частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та шостою якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, за змістом наведених норм процесуального права порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна. Також не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій та п'ятій вказаної статті (об'єднані вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об'єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).
У той же час аналіз пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Отже, суд з урахуванням конкретних обставин має право застосувати приписи частини шостої статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Отже, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Схожі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 28.03.2023 у справі № 910/4501/22.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у позовній заяві просив:
-визнати незаконним та скасувати рішення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо відхилення пропозиції ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво", оформленого Протокольним рішенням (Протоколом № 25-2274-р від 11.08.2025 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13189-р/пк-пз від 27.08.2025;
- визнати укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір на закупівлю, оголошену в електронній системі закупівель "Prozorro" за ідентифікатором № UA-2025-06-19-010301-a між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" у редакції додатку 4 до тендерної документації Проєкт договору підряду № (капітальне будівництво);
- стягнути з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 1 069 600,00 грн.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України.
Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (пункт 7 частини першої статті 20 ГПК України).
Відповідно до приписів частини першої та другої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Таким чином, наведені норми передбачають вирішення спору щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його органів господарськими судами, проте лише у разі, якщо такий спір виникає із правовідносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності та захистом від недобросовісної конкуренції.
Разом з цим предметом розгляду у цій справі є оскарження рішення комісії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13189-р/пк-пз від 27.08.2025. Це рішення винесено АМК за наслідками оскарження ТОВ "АЛД Інжиніринг та Будівництво" процедури проведення тендеру (публічних закупівель), замовником якого виступило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. (аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 819/829/17 та від 14.05.2019 у справі № 918/843/17).
За таких обставин, справи у спорах щодо оскарження рішень органів АМК, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих в процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, об'єднання позовних вимог, які відносяться до різних юрисдикцій з огляду на частину четверту статті 173 ГПК України заборонено, а тому застосування судами приписів пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України є правильним втім з інших мотивів.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України підлягає поверненню, проте з мотивів неможливості об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, що передбачено частиною четвертою статті 173 ГПК України.
Суди помилково зазначили про відсутність підстав для застосування статті 173 ГПК України, однак таке порушення не вплинуло на правильність загального висновку про повернення позовної заяви.
Постанови на які скаржник посилався у касаційній скарзі містять загальні висновки щодо критеріїв об'єднання позовних вимог пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, та неможливості повернення таких позовних заяв у разі якщо вони не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, та не містять висновків щодо об'єднання спорів, які підпадають під різну юрисдикцію, а тому є нерелевантиними.
З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" залишається без задоволення, а ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №910/11892/25 без змін з мотивів викладених у цій постанові.
Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи відповідачів, викладені у відзивах на касаційні скарги, в тій частині, в якій вони узгоджуються з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Згідно з приписами статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За результатами даного касаційного провадження Верховний Суд дійшов висновків про те, що скаржником не доведено наявності підстав для зміни чи скасування ухвалених судами попередніх інстанцій рішень у цій справі, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін, з мотивів викладених у цій постанові.
Судові витрати
У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Суд покладає на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та Будівництво" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №910/11892/25 - без змін, з мотивів викладених у цій постанові.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова