вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2026 р. Справа № 910/16013/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Стеценко Т.М.
від відповідача: Лев О.Я., Мережко О.О., Зорін О.В., Угленко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня";
2. ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2025
про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову (суддя Князьков В.В.)
у справі № 910/16013/25 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня"
про стягнення 17 273 893,38 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" (далі - ТОВ "Перша Чарівна Скриня", Товариство, відповідач) про стягнення вартості частки учасника, що вийшов із Товариства, в розмірі 16 834 100,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 236 400,56 грн та 3 % річних у розмірі 203 392,82 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Перша Чарівна Скриня" всупереч вимог чинного законодавства та статуту Товариства не було здійснено виплату вартості учасника Товариства за наслідками його виходу.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
Позивачем 25.12.2025 подано заяву про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на усе належне ТОВ "Перша Чарівна Скриня" рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в межах суми позовних вимог та попередньо понесених позивачем судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 17 709 271,18 грн; заборони Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - УКРНОІВІ) здійснювати перереєстрацію торгових марок № 219549 від 25.11.2016 та № 219548 від 25.11.2016 на будь-яку іншу особу (в тому числі на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЧАРІВНА СКРИНЯ ЮА" (далі - ТОВ "ПЕРША ЧАРІВНА СКРИНЯ ЮА") (ід. код 45404601)), крім як на ТОВ "Перша Чарівна Скриня" (ід. код 35791225).
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач, на переконання позивача, створює усі умови та дії, спрямовані на виведення активів на свої пов'язані особи та на порушення прав позивача на отримання справедливої ринкової вартості частки Товариства. Позивач вказував, що об'єктивно позбавлений можливості контролювати процес відчуження відповідачем свого майна, оскільки, по-перше, учасниками відповідача створене аналогічне товариство, на яке вже переведено активи, натомість на відповідачеві залишились лише зобов'язання, а по-друге, інформація про рух коштів з його банківського рахунку відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" становить банківську таємницю.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/16013/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "Перша Чарівна Скриня ", в межах ціни позову на суму 17 481 180,10 грн, та знаходяться й обліковуються на банківських рахунках ТОВ "Перша Чарівна Скриня ", до вирішення спору у справі по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із доцільності та доведеності позивачем наявності підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову (17 273 893,38 грн + витрати на сплату судового збору 207 286,72 грн); щодо решти заявлених вимог, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не відповідають критеріям адекватності та пропорційності, а накладення арешту на все майно відповідача може призвести до блокування діяльності Товариства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Перша Чарівна Скриня" та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25, ТОВ "Перша Чарівна Скриня" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та вжиття судом заходів забезпечення позову у даній справі, і постановити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову.
Відповідач, зокрема, вказує, що місцевий господарський суд не встановив обґрунтованість позовних вимог позивача та обґрунтованість заявленої ним суми до стягнення, не з'ясував залишок коштів відповідача на рахунках та можливість провадження ним господарської діяльності після їх арешту, вдався до арешту усіх рахунків відповідача на суму 17 481 180,10 грн, чим заблокував його господарську діяльність; не застосував зустрічного забезпечення, як це передбачено положеннями ст. 141 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; порушив принципи співмірності, збалансованості та розумності.
Також відповідач наголошує на необґрунтованості заяви про забезпечення позову, відсутності доказів на підтвердження викладених у ній тверджень, а також відсутності доказів щодо існування реальної загрози невиконання рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів
ОСОБА_1 також не погодилась з ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25 та звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повністю.
За доводами позивача, суд першої інстанції необґрунтовано застосував тільки один захід такого забезпечення, про який просив позивач, та відкинув інші (арешт майна та заборона перереєстрації торгових марок), які, на переконання позивача, є співмірними та відповідають предмету спору, не маючи для цього жодних підстав.
Позивач наголошує на тому, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача є співмірним із позовними вимогами у цій справі про стягнення грошових коштів.
До апеляційної скарги додано клопотання позивача про витребування доказів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Перша Чарівна Скриня" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.01.2026 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 12.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25; об'єднано апеляційні скарги ТОВ "Перша Чарівна Скриня" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за раніше визначеною датою 19.01.2026 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 16.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 продовжено строк розгляду апеляційних скарг ТОВ "Перша Чарівна Скриня" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25; у розгляді апеляційних скарг оголошено перерву до 26.01.2026 об 11:20.
Позиції та клопотання учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги відповідача заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги позивача заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвали в частині відмови в задоволенні заяви позивача про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача та про заборону УКРНОІВІ здійснювати перереєстрацію торгових марок відповідача - без змін. Також відповідач просить суд залишити без задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Позивачем, у свою чергу, подано до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача повністю, а апеляційну скаргу позивача задовольнити повністю.
Розглянувши додане до апеляційної скарги ОСОБА_1 клопотання позивача про витребування доказів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
У зазначеному клопотанні позивач просить суд: витребувати у відповідача належним чином засвідчені відомості про всі банківські установи та про відкриті в цих установах рахунки, виписки з банків про залишок коштів за день до подачі позову станом на 21.12.2025, виписки з банків про рух коштів за період з 01.01.2024 по 22.12.2025; витребувати у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені відомості про всі банківські установи та про відкриті в цих установах рахунки.
Як зазначає позивач, після винесення оскаржуваної ухвали та вчинення заходів з її виконання було з'ясовано, що на рахунках відповідача знаходиться всього близько 750 тис. грн, вочевидь, що цих коштів недостатньо для виконання в майбутньому рішення суду про стягнення на користь позивача коштів у сумі 17 млн. грн.
За доводами ОСОБА_1 , докази, які позивач просить суд витребувати, підтвердили б виведення коштів із відповідача на підконтрольні юридичні особи та інші недобросовісні дії відповідача з ухилення від сплати позивачеві належних йому коштів та завдання йому збитків. При цьому, позивач не може надати суду інформацію щодо переліку банківських установ та відкритих рахунків, кількості грошових коштів на рахунках відповідача та руху коштів, оскільки отримати таку інформацію у банківських установах перешкоджає банківська таємниця.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте позивач не обґрунтував неможливості подання клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою чи заявою про забезпечення позову.
Зважаючи на викладене, вказане клопотання позивача підлягає відхиленню.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в разі з'ясування після постановлення оскаржуваної ухвали суду та вчинення заходів з її виконання обставин недостатності коштів на рахунках відповідача для виконання в майбутньому рішення суду в даній справі, позивач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з новою заявою про забезпечення позову, в якій доводити недобросовісність дій відповідача, спрямованих на ухилення від виконання в майбутньому рішення суду в даній справі.
Крім того, 23.01.2026 ОСОБА_1 подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення доказів, в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи докази створення ще одного товариства, афілійованого з відповідачем на території республіки Польща.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
З урахуванням викладеного, зазначене клопотання позивача, яке подане після закінчення процесуального строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у даній справі (до 16.01.2026), залишається судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 26.01.2026 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги позивача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідача заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Представники відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги відповідача підтримали і просили суд її задовольнити, проти апеляційної скарги позивача заперечували і просили суд залишити її без задоволення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно із ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Як зазначалось, у заяві про забезпечення позову заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе належне ТОВ "Перша Чарівна Скриня" рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в межах суми позовних вимог та попередньо понесених позивачем судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 17 709 271,18 грн та заборони УКРНОІВІ здійснювати перереєстрацію торгових марок № 219549 від 25.11.2016 та № 219548 від 25.11.2016 на будь яку іншу особу (в тому числі на ТОВ "ПЕРША ЧАРІВНА СКРИНЯ ЮА" (ід. код 45404601)), крім як на ТОВ "Перша Чарівна Скриня" (ід. код 35791225).
Предметом позову в даній справі є вимога позивача про стягнення вартості частки учасника в розмірі 16 834 100,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 236 400,56 грн та 3 % річних у розмірі 203 392,82 грн.
Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
У зв'язку із цим, доводи скаржника ТОВ "Перша Чарівна Скриня" про невстановлення місцевим господарським судом обґрунтованості позовних вимог та обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми, судом апеляційної інстанції відхиляються.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник стверджував, що відповідач створює усі умови та дії, спрямовані на виведення активів на свої пов'язані особи та на порушення прав позивача на отримання справедливої ринкової вартості частки Товариства. Позивач вказував, що об'єктивно позбавлений можливості контролювати процес відчуження відповідачем свого майна, оскільки, по-перше, учасниками відповідача створене аналогічне товариство, на яке вже переведено активи, натомість на відповідачеві залишились лише зобов'язання, а, по-друге, інформація про рух коштів з його банківського рахунку відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" становить банківську таємницю.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23 зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Разом із тим, дотримання принципу співмірності полягає в тому числі у вжитті заходів забезпечення саме в межах предмета позову, що було враховано судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Так, розглянувши заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову (17 273 893,38 грн + витрати на сплату судового збору в розмірі 207 286,72 грн) відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
При цьому, місцевий господарський суд слушно врахував, що в разі невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову (17 273 893,38 грн + витрати на сплату судового збору в розмірі 207 286,72 грн) відповідач матиме можливість безперешкодно розпорядитися вказаним майном, що, в разі задоволення позову, може реально істотно утруднити захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача та призвести до невиконання відповідного судового рішення.
Водночас, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, решта вимог заяви позивача про забезпечення позову не відповідає критеріям адекватності та пропорційності.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржників, що судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.
Враховуючи вищевикладене, а також правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17 та від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, колегія суддів відхиляє доводи скаржника ОСОБА_1 щодо того, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе належне ТОВ "Перша Чарівна Скриня" рухоме та нерухоме майно, а також заборони УКРНОІВІ здійснювати перереєстрацію торгових марок № 219549 від 25.11.2016 та № 219548 від 25.11.2016 на будь-яку іншу особу (в тому числі на ТОВ "ПЕРША ЧАРІВНА СКРИНЯ ЮА" (ід. код 45404601)), крім як на ТОВ "Перша Чарівна Скриня" (ід. код 35791225), є співмірним із позовними вимогами у цій справі про стягнення грошових коштів.
Так само не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення доводи скаржника ТОВ "Перша Чарівна Скриня" про порушення місцевим господарським судом принципів співмірності, збалансованості та розумності.
Перевіряючи доводи скаржника ТОВ "Перша Чарівна Скриня" про незастосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Колегія суддів зауважує, що приписи ст. 141 ГПК України передбачають право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову. Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову відповідно до ст. 146 ГПК України.
Отже стаття 141 ГПК України надає суду право, а не покладає на суд обов'язок, як про це помилково твердить апелянт ТОВ "Перша Чарівна Скриня", на застосування зустрічного забезпечення.
Відтак, незастосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення не свідчить про порушення судом норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення відповідно до норм статті 277 ГПК України.
Крім того, як вбачається зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції встановлював наявність підстав для застосування зустрічного забезпечення та з урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову, дійшов висновку про відсутність правових підстав для зустрічного забезпечення.
Разом із тим, місцевий господарський суд зауважив, що у випадку існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів, останній не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення шляхом подачі до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.
Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що в даному випадку застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову та судового збору не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких забезпечить реальне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
У зв'язку із цим, доводи відповідача про блокування господарської діяльності юридичної особи ТОВ "Перша Чарівна Скриня" відхиляються колегією суддів за неспроможністю.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у справі № 910/16013/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.
4. Матеріали оскарження в даній справі повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко