вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" січня 2026 р. Справа № 910/6720/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Неміріч І.І. (у режимі відеоконференції)
від відповідача: Махинько О.О.
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 (повне судове рішення складено 22.09.2025) (суддя Мудрий С.М.)
у справі № 910/6720/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл"
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганна Георгіївна (третя особа-1),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" (третя особа-2),
про визнання протиправним та скасування наказу
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" (далі - ТОВ "Авіа Оіл", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, Мін'юст), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги".
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником нерухомого майна, загальною площею 486,9 кв.м, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Малинська, будинок 4, що підтверджується договором купівлі-продажу основних засобів № 2015-0608 від 01.08.2015 та видатковою накладною № ЛНА-000001 від 01.08.2015, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 10.08.2015 за реєстровим номером 1936, на підставі яких державним реєстратором Чуйко Ганною Георгіївною (далі - Чуйко Г.Г.) прийнято рішення про державну реєстрацію від 29.07.2019 № 47993895.
Державне підприємство Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" (далі - ДП "МАСМА") звернулося до Міністерства зі скаргою від 30.04.2024 (зареєстрована Міністерством 01.05.20524 за № СК-2532-24), в якій просило, зокрема скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" (далі - КП "Реєстраційне бюро") Чуйко Г.Г. про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 47993895 про державну реєстрацію права власності від 29.07.2019 за ТОВ "Авіа Оіл" на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Малинська, будинок 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1882408380000).
Наказом Міністерства № 1694/5 від 05.06.2024 скаргу ДП "МАСМА" від 30.04.2024 задоволено; визнано прийнятим із порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-ІV) та вирішено анулювати рішення від 29.07.2019 № 47993895, від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г.
Міністерство не повідомляло ТОВ "Авіа Оіл" про розгляд скарги, а про результати її розгляду позивач дізнався пізніше, вже після скасування державної реєстрації.
За доводами позивача, скаргу до Міністерства було подано з порушенням двомісячного строку, що є підставою для відмови у задоволенні скарги; висновок комісії, на якому ґрунтується протиправний наказ, містить підставу звернення скаржника зі скаргою "знаходження об'єкта на балансі". При цьому, визначення терміну "на балансі", чинним законодавством не передбачено, право власності скаржника не встановлено, натомість позивач має всі наявні правовстановлюючі документи та до дня протиправного скасування державної реєстрації був повноправним власником майна; повноваження Міністерства та його підконтрольних органів не розповсюджуються на пряме втручання в інститут приватної власності. Так, своїми дискреційними повноваженнями відповідач встановив порушення з боку державного реєстратора Чуйко Г.Г., однак яким чином порушення державного реєстратора призвело до позбавлення позивача приватного права власності, відповідачем не наведено ані у Висновку Колегії, ані в наказі.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/6720/25 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги". Стягнуто з Міністерства на користь ТОВ "Авіа Оіл" 2 422,40 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що ДП "МАСМА" пропущено двомісячний строк для подання скарги у строк, визначений частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відтак скарга ДП "МАСМА" від 30.04.2025 (№ СК-2532-24 від 01.05.2024) повинна була бути залишена відповідачем без розгляду по суті, а тому, за висновком суду, відповідач всупереч приписам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийняв рішення по суті вказаної скарги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/6720/25, Міністерство звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
За доводами скаржника, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора; відповідачем під час підготовки скарги до та в ході колегіального розгляду з відкритих відомостей вебпорталу "Судова влада України" (court.gov.ua) та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень не встановлена наявність інформації про відкриті за заявами скаржника судові провадження, предметом яких є оскарження тих самих рішень, дій у сфері державної реєстрації прав; подані документи не давали змогу встановити набуття права власності ТОВ "Авіа Оіл" на нежитлову будівлю та права власності ПрАТ "ПАС і КО" на комплекс нежитлових будівель; Мін'юстом було встановлено, що державний реєстратор Чуйко Г.Г. прийняла оскаржуване рішення за відсутності в повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації прав, а саме: документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Також Мін'юст вказує, що під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128) зі змінами, за 15 днів (дата публікації оголошення 07.05.2024) до дня засідання Колегії на офіційному вебсайті Міністерства було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання з розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, Державному бюро розслідувань, ПрАТ "ПАС і КО" засобами електронної пошти; абзацом п'ятим пункту 10 Порядку № 1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Мін'юст наголошує на тому, що питання дотримання строку для подачі скарги відноситься до виключних повноважень Мін'юсту, який перевіряє його дотримання, базуючись на первинних матеріалах розгляду скарги; звертаючись до Міністерства зі скаргою, скаржник чітко вказав дату та обставини, з яких йому стало відомо про порушення своїх прав; обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено; до повноважень Колегії не належить перевірка відомостей щодо сформованих довідок з Державного реєстру прав, крім того, у посадових осіб Міністерства відсутній доступ до Державного реєстру прав щодо здійснення перевірки історії запитів у частині отримання відомостей про надання інформації з реєстру; під час розгляду скарги заінтересованими особами Колегії не було надано жодних виписок/витягів із Державного реєстру прав, які б підтверджували обізнаність скаржника про вчинення оскаржуваної реєстраційної дії раніше дати, зазначеної у скарзі; застосування умови "могло дізнатися" передбачає встановлення конкретної дати, коли це відбулося, однак заінтересовані сторони не надали, а Колегія, зі свого боку, не знайшла достатніх доказів того, що день, коли скаржник міг дізнатися про порушення своїх прав, настав раніше дати, зазначеної ним у скарзі (18.04.2025).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/6720/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.12.2025 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/6720/25; розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.01.2026 о 10:20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 задоволено заяву ТОВ "Авіа Оіл" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи. Клопотання учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, вказуючи, що судом першої інстанції було встановлено, а відповідачем не спростовано порушення Закону № 1952-ІV та Порядку № 1128 під час прийняття скарги ДП "МАСМА" від 30.04.2024 (зареєстрована в Міністерстві 01.05.2024 за № СК-2532-24) до розгляду; Міністерством не було перевірено дотримання строків щодо подання скарги; судом першої інстанції було правильно встановлено факт порушення скаржником двохмісячного строку для подання скарги, встановленого частиною третьою статті 37 Закону № 1952-ІV.
Позивач наголошує на тому, що з 13.10.2023 ДП "МАСМА" дізналося про вчинення спірної реєстраційної дії; відповідачем було порушено Порядок № 1128 шляхом неповідомлення заінтересованої особи про дату час та місце розгляду скарги, тож твердження апелянта, що не було надано жодних виписок/витягів із Державного реєстру прав, які б підтверджували обізнаність скаржника про вчинення оскаржуваної реєстраційної дії раніше дати, зазначеної у скарзі - не відповідає дійсності, оскільки відсутність інших відомостей під час розгляду скарги сталася внаслідок неповідомлення позивача (як заінтересованої особи) про розгляд скарги.
Також позивач вказує, що з урахуванням відсутності порушених прав ДП "МАСМА" та належних підтверджуючих документів щодо права власності скаржника, скарга від 30.04.2024 взагалі не підлягала розгляду, зокрема, і з цієї підстави.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 20.01.2026 взяли участь представник позивача (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представник відповідача (в залі суду).
Третя особа-1 або її представник та представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явились.
Треті особи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання третьої особи-1 або її представника та представника третьої особи-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їх участі в судовому засіданні.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 01.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкойл" (далі - ТОВ "Юкойл" (продавець) та ТОВ "Авіа Оіл" (покупець) було укладено договір № 2015-0608 купівлі-продажу основних засобів, за умовами якого продавець продає, а покупець купує основні засоби: Ангар металевий, загальною площею 499,4 кв.м, вартістю 51 016,80 грн.
Згідно з пунктом 5 вказаного правочину передача основних засобів у власність покупця здійснюється у момент підписання даного договору та видаткової накладної.
Також, 01.08.2015 між ТОВ "Юкойл" та ТОВ "Авіа Оіл" було підписано та скріплено печатками вказаних юридичних осіб видаткову накладну № ЛНА-000001, за якою продавець передав покупцю Ангар металевий загальною площею 499,4 кв.м.
23.07.2019 на замовлення ТОВ "Авіа Оіл" Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектний Дім" (далі - ТОВ "Проектний Дім") було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (нежитлова будівля), що розташовано за адресою: місто Київ, вулиця Малинська, будинок 4 (інвентаризаційна справа 1521).
Відповідно до вказаного документа та довідок ТОВ "Проектний дім" № 01, № 02 від 23.07.2019 за результатами технічної інвентаризації, проведеної 23.07.2019, площа вищезазначеного нежитлового приміщення, літера Ф, становить 486,9 кв.м, рік побудови - 1989.
29.07.2019 державним реєстратором КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. проведено державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ "Авіа Оіл" на нежитлову будівлю (літера Ф), загальною площею 486,6 кв.м, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Малинська, будинок 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1882408380000). Індексний номер рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу): 47993895 від 29.07.2019.
ДП "МАСМА" звернулося до Міністерства зі скаргою від 30.04.2024 (зареєстрована Міністерством 01.05.2024 за № СК-2532-24), в якій просило: скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 47993895 про державну реєстрацію права власності від 29.07.2019 за ТОВ "Авіа Оіл" на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Малинська, будинок 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1882408380000); скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 48883493 про державну реєстрацію права власності від 26.09.2019 за ПрАТ "ПАС і КО" на нежитлові будинки, розташовані за адресою: м. Київ, просп. Палладіна Академіка, 46 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1923740680000).
Згідно з Висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.05.2024 рекомендовано скаргу ДП "МАСМА" від 30.04.2024 задовольнити, визнати прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 29.07.2019 № 47993895, від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г.
Наказом Міністерства № 1694/5 від 05.06.2024 скаргу ДП "МАСМА" від 30.04.2024 задоволено; визнано прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та вирішено анулювати рішення від 29.07.2019 № 47993895, від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Авіа Оіл" вказало, що наказ Міністерства № 1694/5 від 05.06.2024 прийнято з порушенням приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував, що державним реєстратором Чуйко Г.Г. було прийнято рішення про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно за відсутності в повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації прав, а саме: документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; оскільки ДП "МАСМА" дізналось про порушення своїх прав 18.04.2025 з отриманої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек від 18.04.2024 № 374926179, 374926554, а зі скаргою звернулось 30.04.2024, відтак двомісячний строк для звернення зі скаргою не було пропущено; позивач був повідомлений про розгляд скарги шляхом опублікування 07.05.2024 на офіційному вебсайті Міністерства відповідного повідомлення, а також телефонним дзвінком за номером +38 (044) 400 65 82, однак, як вбачається з акта про неможливість здійснення повідомлення телефонограмою щодо засідання центральної Колегії 23.05.2024, зазначений номер телефону виявився неправильним, а інші засоби зв'язку Колегії відомі не були; ДП "МАСМА" є балансоутримувачем єдиного майнового комплексу, до складу якого входять нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Малинська, 4, а тому рішення державного реєстратора Чуйко Г.Г. від 29.07.2019 № 47993895 безпосередньо порушувало права третьої особи-2; ТОВ "Авіа Оіл" просить скасувати наказ Міністерства від 05.06.2024 № 1694/5 "Про задоволення скарги" повністю, проте наказом скасовано два рішення державного реєстратора Чуйко Г.Г., зокрема від 26.09.2019 № 48883493, яке не стосувалося позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Спір виник внаслідок прийняття Мін'юстом наказу № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги", який, як стверджує позивач, прийнято з порушенням абз. 9 п. 5, п. 10 Порядку № 1128 та ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-IV, посилаючись на те, що позивач як власник об'єкта нерухомості, державна реєстрація щодо якого оскаржується, є беззаперечно заінтересованою особою, однак він не був повідомлений про розгляд скарги; крім того, порушення двомісячного строку з дня реєстрації на подання скарги зобов'язувало Мін'юст відповідно до п. 6 Порядку № 1128 відмовити у прийнятті скарги.
Згідно зі статтею 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною другою статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).
Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, зобов'язаний відповідно до ч. 3 ст. 13 та ст. 74 ГПК України довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV (в редакції, яка діяла до 10.10.2022) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Статтею 37 Закону № 1952-IV врегульовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150) (Порядок № 1128), визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту.
Згідно з п. 8 Порядку № 1128 (тут і далі в редакції, яка діяла до 01.01.2026) у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду (п. 17 Порядку № 1128).
Як вбачається з матеріалів справи, до Мін'юсту звернулось ДП "МАСМА" зі скаргою від 30.04.2024 на рішення від 29.07.2019 № 47993895 (далі - оскаржуване рішення-1) та від 26.09.2019 № 48883493 (далі - оскаржуване рішення-2) державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю (літера Ф), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Малинська, буд. 4 (далі - нежитлова будівля), комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: м. Київ, просп. Палладіна Академіка, буд. 46 (далі - комплекс нежитлових будівель).
На підставі оскаржуваного рішення-1 державним реєстратором Чуйко Г.Г. відкрито розділ на нежитлову будівлю № 1882408380000, внесено запис про право власності на неї № 32591987 за ТОВ "Авіа Оіл" на підставі технічного паспорту від 23.07.2019, виготовленого ТОВ "Проектний дім", довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 23.07.2019 № 01, виданої ТОВ "Проектний дім", довідки про адресу об'єкта нерухомого майна від 23.07.2019 № 02, виданої ТОВ "Проектний дім". Індексний номер рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу): 47993895 від 29.07.2019.
Державним реєстратором Чуйко Г.Г. на підставі оскаржуваного рішення-2 відкрито розділ на комплекс нежитлових будівель № 1923740680000, внесено запис про право власності на нього № 33411163 за ПрАТ "ПАС і КО" на підставі технічного паспорту від 24.09.2019, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації, довідки про показники об'єктів нерухомого майна від 24.09.2019 № 171/19, виданої Асоціацією "Авістор-Буд". Індексний номер рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу): 48883493 від 26.09.2019.
За результатом розгляду скарги Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 23.05.2024, яким рекомендовано:
1. Скаргу ДП "МАСМА" від 30.04.2024 задовольнити.
2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 29.07.2019 № 47993895, від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г.
На підставі вказаного висновку Міністерством було прийнято наказ від 05.06.2024 № 1694/5 "Про задоволення скарги", яким вирішено:
1. Скаргу ДП "МАСМА" від 30.04.2024 задовольнити.
2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 29.07.2019 № 47993895, від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г.
3. Виконання наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Авіа Оіл" просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги" повністю.
Вказаним наказом Мін'юсту № 1694/5 від 05.06.2024 визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано два рішення державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. - від 29.07.2019 № 47993895 та від 26.09.2019 № 48883493.
Проте, позивач не обґрунтував, яким чином наказ Мін'юсту № 1694/5 від 05.06.2024 в частині визнання прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішення від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. щодо реєстрації права власності за ПрАТ "ПАС і КО" порушує саме його (позивача) права.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).
Оскільки позивачем не доведено, що спірний наказ Мін'юсту в частині визнання прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішення від 26.09.2019 № 48883493 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. порушує права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у позові про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги" в цій частині належало відмовити через відсутність порушеного права позивача.
Проте суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та рішенням від 09.09.2025 позовні вимоги задовольнив повністю, визнавши протиправним та скасувавши наказ Міністерства № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги" повністю.
Під час апеляційного перегляду даної справи в решті позовних вимог - про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги" в частині визнання прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішення від 29.07.2019 № 47993895 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. - колегія суддів апеляційної інстанції звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 у подібних правовідносинах.
Підставою для передачі справи № 910/2546/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду була наявність різної практики Верховного Суду стосовно складу відповідачів і способів захисту прав у справах про оскарження наказів Мін'юсту за скаргами на реєстраційні дії державних реєстраторів.
У справі № 910/2546/22, вирішуючи питання щодо складу сторін спору та визначення відповідачів у цій категорії справ (за вимогою про скасування наказу Мін'юсту), Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від власних висновків, викладених у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, про те, що: спір про скасування наказу Мін'юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача іншою особою, за якою було зареєстроване аналогічне право щодо одного й того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі прав. Участь Мін'юсту та державного реєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідачем у такій категорії справ має бути особа, за скаргою якої Мін'юст скасував рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно позивача, адже у цьому випадку існує спір саме між скаржником і позивачем.
Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що Мін'юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на свої висновки, викладені у пункті 8.24 постанови 05.11.2023 у справі № 910/15792/20, про те, що у випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов'язків, що не пов'язана з діями інших суб'єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем у суді.
У зв'язку із цим, для забезпечення ефективного функціонування відносин у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також єдності та передбачуваності судової практики Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 18.06.2024 у справі № 910/6143/23, від 25.06.2024 у справі № 910/3017/23, від 04.06.2024 у справі № 910/12439/22, від 16.04.2024 у справі № 910/20417/21, від 10.04.2024 у справі № 910/8568/23, від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20, оскільки сформульований у них підхід, за якого в подібних спорах єдиним відповідачем може бути Мін'юст, суперечить викладеним у цій постанові висновкам з посиланням на інші висновки Великої Палати Верховного Суду, від яких вона не відступала, зокрема про склад сторін такого спору.
У справі, що переглядається, ТОВ "Авіа Оіл" оспорює наказ Мін'юсту, зокрема, через те, що воно правомірно набуло право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 4, у той час як ДП "МАСМА" вважає себе власником єдиного майнового комплексу, розташованого за вказаною адресою.
За частиною другою статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За принципом диспозитивності визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача, а суд у господарському чи цивільному судочинстві не вправі з власної ініціативи залучати іншого відповідача/співвідповідача до участі у справі. Водночас установлення належності відповідачів є обов'язком суду, який той виконує під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (тобто ex officio), та має ґрунтуватися передусім на аналізі природи спірних правовідносин і позовних вимог.
Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Схожі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27) та від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (підпункт 33.2).
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пункті 39 постанови від 26.02.2020 у справі № 304/284/18, пункті 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 та пункті 37 постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22).
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, суд за власною ініціативою не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.
ДП "МАСМА" залучено судом першої інстанції як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, що не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи у належному процесуальному статусі відповідача, обсяг наданих законом прав якого є більшим за інших учасників справи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності тощо) (схожий за змістом висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 3/5025/1379/12 (924/681/21)).
Разом із тим, Мін'юст не може бути єдиним відповідачем у даній справі незалежно від доводів та підстав позову, оскільки він не оспорює речове право позивача на нерухоме майно, яке є об'єктом оскаржуваної реєстраційної дії. Тоді як у суду апеляційної інстанції немає визначених процесуальним законом підстав для залучення ДП "МАСМА" як співвідповідача.
За сформованою та сталою правовою позицією Верховного Суду звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові. Суди, встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, відмовляють у позові до такого відповідача (постанови Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)).
Позаяк Мінюст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а визначених процесуальним законом підстав для залучення співвідповідача немає, у позові про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 1694/5 від 05.06.2024 "Про задоволення скарги" в частині визнання прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішення від 29.07.2019 № 47993895 державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. належало відмовити з підстав помилковості визначення позивачем складу сторін у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, чого судом першої інстанції зроблено не було.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування ним норм матеріального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Міністерства та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/6720/25 з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.
Судові витрати
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/6720/25 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" відмовити повністю.
5. Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, покласти на позивача.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" (01004, місто Київ, вулиця Басейна, будинок 9, кімната 3; ідентифікаційний код 36852220) на користь Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
9. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська