Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9140/15-ц
Номер провадження 4-с/711/37/25
24 листопада 2025 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.
представника ОСОБА_1
представника Ковдій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Пенсійного фонду України на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, стягувач: ОСОБА_2 , -
встановив:
До Придніпровського районного суду міста Черкаси через систему «Електронний суд» надійшла скарга Пенсійного фонду України на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, стягувач: ОСОБА_2 .
У поданій скарзі зазначається, що оскаржувана постанова від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879 надійшла до Пенсійного фонду України через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС відповідно 09.10.2025. Відповідно до ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок Враховуючи наведене, останнім днем подання позовної заяви є 23.10.2025. Таким чином, позовна заява подається в межах строку, встановленого законодавством.
Щодо скасування постанови від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 31.05.2016, ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника управління організаційно документального забезпечення та аналітичної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.09.2015. Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві 15.04.2016 відкрито виконавче провадження № 5086879.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2023 у справі № 711/9140/15-ц у виконавчому провадженні № 50868795 замінено боржника ВД ФСС ТВП на Пенсійний фонд України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 1404 у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 09.10.2025 на адресу Головного управління Національної поліції у м. Києві державним виконавцем направлено повідомлення щодо вчинення боржником кримінального правопорушення № 20.1/50868795/24 (поштове відправлення № 0405300498124). Та, одночасно, постановою від 09.10.2025 державний виконавець закінчив виконавче провадження № 5086879 з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 39 (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 Закону № 1404), ст. 40 Закону № 1404. При цьому, Закон № повідомив державного виконавця про фактичне виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц та наявність підстав для закриття провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, надавши при цьому відповідні докази.
При цьому, Закон № 1404 не передбачає строку чи обов'язковості одночасного вчинення вказаних дій. Водночас Пенсійний фонд України листом від 10.10.2025 № 2800-1101-5/67779 повідомив державного виконавця про фактичне виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц та наявність підстав для закриття провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, надавши при цьому відповідні докази.
Таким чином, постанова від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879 з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, підлягає скасуванню, позаяк вона винесена передчасно й за відсутності реального виконання судового рішення.
Передчасне винесення державним виконавцем згаданої постанови позбавило Пенсійний фонд України права на врахування у виконавчому провадження № 5086879 його дій та рішень, спрямованих на фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, як підставу для закриття його з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404.
Просить скасувати постанову державного виконавця від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879.
На виконання ухвали про залишення скарги без руху від 21.10.2025 позивачем 03.11.2025 надано через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.
Так, у заяві зазначається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 31.05.2016, ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника управління організаційно документального забезпечення та аналітичної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.09.2015.
Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві 15.04.2016 відкрито виконавче провадження № 5086879.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2023 у справі № 711/9140/15-ц у виконавчому провадженні № 50868795 замінено боржника ВД ФСС ТВП на Пенсійний фонд України.
Постановою головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Юлією Йосипівною від 19.06.2025 у виконавчому провадженні 50868795 виконавчий лист № 711/9140/15-ц виданий 08.04.2016 переданий до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем від 24.07.2025 виконавче провадження № 50868795 прийнято до виконання.
Наказом Пенсійного фонду України від 09.10.2025 № 377-О внесені зміни до пунктів 2 та 3 наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.09.2016 № 427-к “Про поновлення на роботі ОСОБА_2 », замінивши цифри “23.09.2016» цифрами “01.09.2015».
ОСОБА_2 визначено робоче місце за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9. Листами від 09.10.2025 № 2800-1101-8/67604 та № 2800-1101-8/67605 зазначений наказ надіслано ОСОБА_2 для ознайомлення, поінформовано про його допуск до роботи, адресу робочого місця. Повідомлено, що відповідні записи до його трудової книжки будуть внесені після її надання.
Таким чином, Пенсійний фонд України в повному обсязі виконав судове рішення у справі № 711/9140/15-ц.
Натомість, 09.10.2025 на адресу Головного управління Національної поліції у м. Києві державним виконавцем направлено повідомлення щодо вчинення боржником кримінального правопорушення № 20.1/50868795/24 (поштове відправлення № 0405300498124) та одночасно постановою від 09.10.2025 державний виконавець закінчив виконавче провадження № 5086879 з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 39 (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 Закону № 1404), ст. 40 Закону № 1404.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 1404 у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При цьому, Закон № 1404 не передбачає строку чи обов'язковості одночасного вчинення вказаних дій.
Пенсійний фонд України листом від 10.10.2025 № 2800-1101-5/67779 повідомив державного виконавця про фактичне виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц та наявність підстав для закриття провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, надавши при цьому відповідні докази.
Таким чином, постанова від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879 з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, підлягає скасуванню, позаяк вона винесена передчасно й за відсутності реального виконання судового рішення.
Вважає, що передчасне винесення державним виконавцем згаданої постанови позбавило Пенсійний фонд України права на врахування у виконавчому провадження № 5086879 його дій та рішень, спрямованих на фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, як підставу для закриття його з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404.
Просить скасувати постанову державного виконавця від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879.
До суду через систему «Електронний суд» 21.11.2025 надійшли заперечення на скаргу, у яких зазначається, що скаржником подано скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 5086879, однак такого виконавчого провадження не перебувало на виконанні. В жодному документі (скарзі, уточненій скарзі, заяві про усунення недоліків), поданому до суду, в межах цієї скарги не було зазначено номера виконавчого провадження, який відповідає дійсності. Згідно з даними АСВП на виконанні перебувало виконавче провадження № 50868795.
Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Постанова від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 50868795 надійшла до Пенсійного фонду України через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС відповідно 09.10.2025, що не заперечується Скаржником. Отже, вважає, що скаржник помилково вважає, що останнім днем подання скарги є 23.10.2025. Крім цього, скаржник хибно посилається на частину 5 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження», згідно якої рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.10.2025 2 оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Просить суд вирішити питання щодо залишення скарги без розгляду, так як десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою пропущено, заяви про поновлення строку Скаржником не було подано до суду, а також не зазначено у скарзі підстав, які б вказували на поважність причин пропуску строку.
15.04.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 50868795, з примусового виконання виконавчого листа № 711/9140/15-ц виданого від 08.04.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси щодо Поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.09.2015 року.
Згідно ухвали № 711/9140/15-ц від 17.08.2023 виданої Придніпровським районним судом м. Черкаси замінено боржника виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 25885944, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28) на належного боржника Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).
Виконання рішення за яким боржником є державний орган- Пенсійний фонд України, за підвідомчістю відноситься до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
З огляду на зазначене державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 19.06.2025 винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Роменського Д.В. від 14.07.2025 № 6/20.6-23/25 у відповідності до пункту 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 № 512/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.06.2016 № 2832/5) матеріали виконавчого провадження передано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
24.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.
Цього ж дня до Пенсійного фонду України направлено вимогу, згідно якої вимагалось: «1.У п'ятиденний строк з моменту отримання даної вимоги повідомити державного виконавця у письмовій формі з документальним підтвердженням про заходи вжиті на виконання судового рішення зокрема: Чи поновлено стягувача на посаді? Які заходи здійснюються боржником на теперішній час з метою виконання судового рішення. 2. У разі невиконання рішення, вказати поважні причини, що унеможливили виконання, а також вказати про вжиті заходи на усунення вказаних причин (звернення до суду із роз'ясненням, відстрочка виконання, зміну способу виконання тощо.)». Боржником на адресу Відділу надіслано листи від 01.08.2025 № 2800-1101-8/51385 та від 13.08.2025 № 2800-1101-8/53835.
Зі змісту відповіді Пенсійного фонду України наданої листом від 01.08.2025 № 2800- 1101-8/51385 наданої на вимогу державного виконавця від 24.07.2025 не вбачається здійснення останнім як боржником (правонаступником боржника) заходів пов'язаних із виконанням рішення у відповідності до правових висновків викладених у вищезазначених постановах Верховного суду.
Поряд з цим відповідно до листа Пенсійного фонду України від 13.08.2025 № 2800- 1101-8/53835 серед іншого повідомлено, що з метою визначення порядку дій щодо виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 березня 2016 року у справі № 711/9140/15-ц, з огляду на відсутність у розпорядженні Пенсійного фонду України (боржника у виконавчому провадженні) оригіналів документів щодо трудових відносин ОСОБА_2 із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, для ознайомлення із записами, внесеними до трудової книжки ОСОБА_2 , листом від 13 серпня 2025 року № 2800-1101-8/53682 (копія додається) ОСОБА_2 запрошено прибути у зручний для нього час до громадської приймальні Пенсійного фонду України за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9.
Станом на 22.08.2025 відомостей, щодо виконання судового рішення боржником - Пенсійним фондом України на адресу відділу не було надано, тому боржнику повторно направлено вимогу з вимогою: «у триденний строк з моменту отримання даної вимоги, виконати рішення суду на підставі виконавчого документа (виконавчий лист № 711/9140/15-ц виданий 08.04.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси) з урахуванням вищезазначених норм Закону та правових позицій Верховного суду та повідомити про таке державного виконавця через СЕВ ОВВ (систему електронної взаємодії органів виконавчої влади)».
На адресу відділу надійшла заява стягувача від 17.09.2025 згідно якої відділ повідомлено, що останнім на адресу Пенсійного фонду України надано копію трудової книжки, а також повідомлено про те, що запропонована йому боржником посада не є рівнозначною тій на котрій слід поновити останнього згідно судового рішення. Станом на 23.09.2025 відомостей, щодо виконання судового рішення у відповідності із статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржником - Пенсійним фондом України на адресу відділу не надано, відповідний наказ про поновлення стягувача на посаді не надходив.
23.09.2025 боржнику вкотре направлено вимогу державного виконавця.
Листом боржника від 25.09.2025 № 2800-1101-5/64216 серед іншого повідомлено, що листом від 25.08.2025 № 2800-1101-8/56158 ОСОБА_2 були запропоновані всі наявні у Пенсійному фонді України вакантні посади, які не належать до посад державної служби, оскільки правовий механізм прирівняння посади заступника начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи ВД ФСС ТВП до посади державної служби відсутній. Також цим листом боржник обґрунтовує невиконання судового рішення обставинами, які зумовлені припиненням юридичної особи боржника (ВД ФСС ТВП), ненаданням ОСОБА_2 оригіналу трудової книжки, заяви про призначення на посаду в Пенсійному фонді України, а також повідомляє, що з 01.07.2025 в апараті Пенсійного фонду України було проведено добори персоналу на зайняття 24 вакантних посад державної служби, оголошення про які було оприлюднено на інформаційній сторінці вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, а ОСОБА_2 не було взято участь у доборі на жодну із зазначених посад державної служби.
30.09.2025 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем накладено на боржника штраф у розмірі 5100 грн та зобов'язано виконати рішення протягом трьох робочих днів.
Крім цього, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Станом на 07.10.2025 боржником не було надано державному виконавцю доказів виконання судового рішення щодо поновлення стягувача на посаді, таким чином рішення останнім повторно не виконано незважаючи на накладений штраф та попередження про відповідальність.
За повторне невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем накладено на боржника штраф у розмірі 10 200 грн.
Відповідно до положень статті 63 Закону у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
В подальшому 09.10.2025 на адресу Головного управління Національної поліції у м. Києві направлено повідомлення щодо вчинення боржником кримінального правопорушення № 20.1/50868795/24 (поштове відправлення № 0405300498124) у зв'язку із чим відповідно до вимог статті 63 Закону виконавче провадження підлягає закінченню. 09.10.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Скаржником зазначено: “Передчасне винесення державним виконавцем згаданої постанови позбавило Пенсійний фонд України права на врахування у виконавчому провадження № 5086879 його дій та рішень, спрямованих на фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, як підставу для закриття його з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404".
Зауважує, що сам скаржник зазначає, що: “Водночас Пенсійний фонд України листом від 10.10.2025 № 2800-1101-5/67779 повідомив державного виконавця про фактичне виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц та наявність підстав для закриття провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, надавши при цьому відповідні докази».
Винесення постанови не може вважатись передчасним, оскільки частина 3 статті 63 Закону чітко визначає, що: “У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження».
Звертає увагу, що боржника у виконавчому провадженні було замінено 31.07.2023 з цього часу боржником не було надано державному виконавцю документів, які б підтвердили виконання рішення суду, не виконав рішення, яке підлягало негайному виконанню, не вчинив жодних реальних дій щодо виконання, не поновив працівника на рівнозначній посаді згідно позицій Верховного Суду, не вніс змін до штатного розпису, не надав підтверджень виконання вимог державного виконавця у визначені строки, надавав листи з поясненнями, що не є виконанням судового рішення, висував необґрунтовані підстави щодо неможливості виконання рішення.
Тому вважає, що твердження скаржника про порушення його прав є надуманим і юридично необґрунтованим.
Указує, що рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 50868795 відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; є правомірними, обґрунтованими та послідовними; не порушують прав боржника; здійснювались з урахуванням тривалого, понад дворічного, невиконання Пенсійним фондом України рішення суду, яке підлягало негайному виконанню.
Щодо посилання скаржником на постанову Верховного Суду від 02.11.2023 № 580/4398/22, то у справі № 580/4398/22 оскаржував постанову про закінчення виконавчого провадження стягувач, який наполягав на тому, що: державний виконавець передчасно закінчив провадження; залишив рішення суду невиконаним; не застосував усі передбачені законом заходи для реального виконання. У даному випадку, оскаржує постанову про закінчення провадження саме боржник, який протягом тривалого часу ухилявся від виконання судового рішення; державний виконавець навпаки вжив усі заходи, передбачені Законом - вимоги, штрафи, попередження, повідомлення до органів досудового розслідування; закінчив провадження відповідно до частини 3 статті 63 Закону, яка прямо зобов'язує це зробити у випадку повторного невиконання рішення.
Таким чином, аналізована постанова ВС не може бути застосована, бо ґрунтується на ситуації, де виконавець не вжив усіх заходів, а у нашій ситуації - виконавець вжив абсолютно всі передбачені законом заходи. У постанові ВС від 02.11.2023 наголошено, що закінчення провадження призвело до того, що: «рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому»
Також зазначають, що у даній справі: саме боржник своїми діями (бездіяльністю) зробив виконання неможливим, не виконавши вимог виконавця ні у первинні, ні у повторні строки; державний виконавець вичерпав усі можливі засоби примусового впливу, передбачені законом; подальше перебування провадження у виконавчій службі не створювало жодних реальних механізмів виконання, оскільки виконання можливе лише за активної участі боржника; закон прямо зобов'язує у такому випадку закінчити провадження (ч. 3 ст. 63 Закону).
Отже, закінчення провадження не є передчасним, а є прямим обов'язком виконавця. Постанова Верховного Суду від 02.11.2023 № 580/4398/22: розглядала інші правовідносини, має інший суб'єктний склад (скаржник - стягувач, а не боржник), не містить правових висновків щодо застосування ч. 3 ст. 63 Закону, яка є ключовою у нашій справі. Тому вважають, що застосування цієї постанови є юридично необґрунтованим, а висновки ВС не впливають на правомірність дій державного виконавця у провадженні № 50868795.
Вважають, що скаржником не зазначено, яка норма була порушена державним виконавцем, що свідчить про те, що державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2025 була прийнята відповідно до вимог Закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було ніяким чином порушено, а отже наявні підстави для відмови у задоволенні скарги.
Просить встановити дотримання/ недотримання Скаржником вимог статті 448 ЦПК України, та у разі встановлення подачі скарги без дотримання вимог зазначеної статті вирішити питання щодо повернення її скаржнику. У разі продовження розгляду скарги, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 01 жовтня 2025 року у справі № 497/2150/24 (провадження № 61-7468св25), вирішити питання щодо залишення скарги без розгляду, так як десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою пропущено, заяви про поновлення строку Скаржником не було подано до суду, а також не зазначено у скарзі підстав, які б вказували на поважність причин пропуску строку. У разі якщо суд встановить дотримання скаржником строку та продовжить розгляд скарги, у задоволенні скарги Пенсійного фонду України на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у якій просить скасувати постанову державного виконавця від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 5086879, стягувач: ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник скаржника у режимі відеоконференції підтримала подану скаргу. Звернула увагу на те, що постанову про закінчення виконавчого провадження отримали електронною поштою 09.10.2025, до суду звернулись 17.10.2025, отже строки звернення до суду ними не порушувались. ОСОБА_2 було поновлено на роботі згідно наказу та йому направлені листи з наказом. Ці дії вчинені після винесення постанови, однак про існування постанови на той час їм відомо не було. Повідомила, що ОСОБА_2 не є державним службовцем, а працівники ПФУ мають цей статус. Отже, його не можна було поновити без конкурсу і це б мало негативні наслідки. Також ОСОБА_2 пропонувалось пройти відбір, однак на контакт він не йшов. Повідомила, що постанови про накладання штрафів у розмірі 10200 грн та 5100 грн ними оскаржуються. Додала, що після накладання штрафів розпочались дії щодо внесення змін до наказу. Крім того, повідомила, що до державного виконавця з заявами про роз'яснення щодо виконання рішення суду не звертались, тільки надсилались листи зі своєю позицією.
Представник виконавчої служби заперечувала щодо задоволення скарги. Вважає пропущеними строки звернення до суду. Повідомила, що ПФУ не здійснював дій щодо виконання рішення суду. З 2023 року не було здійснено жодних дій, направлених на реальне виконання рішення суду.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча судом направлялись повідомлення про дату час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Придніпровським районним судом міста Черкаси 08.04.2016 видано виконавчий лист у справі № 711/9140/15-ц щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичні робити дирекції соціального страхування з тимчасової в трати працездатності з 01.09.2015. Боржником зазнавана Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності.
Постановою від 15.04.2016 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 50868795, з примусового виконання указаного виконавчого листа щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.09.2015 року.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 17.08.2023 (справа № 711/9140/15-ц) замінено боржника Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 25885944, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28) на належного боржника Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).
Постановою від 31.07.2023 замінено сторону виконавчого провадження.
Виконавчою службою 26.12.2023 направлено вимогу до Пенсійного фонду України направлено вимогу про надання у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги надати вичерпну інформацію у письмовому вигляді щодо виконання виконавчого листа про поновлення на роботі ОСОБА_2 .
У листі від 16.01.2024 ПФУ зазначається, що ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24.03.2023 у справі № 711/9140/15-ц визнано протиправною та скасовано постанову від 23.05.2022 про закінчення виконавчого провадження № 50868795 та зобов'язано Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження № 50868795.
Також зазначається, що посада у ВД ФСС ТВП, на якій ОСОБА_2 поновлено судом, не належить до посад державної служби. В структурі Пенсійного фонду України та штатному розписі відсутні як управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи, так і посада заступника начальника вказаного управління. Посадові обов'язки за посадою заступника начальника управління організаційнодокументального забезпечення та аналітичної роботи в Пенсійному фонді не створювались та не затверджувались. З урахуванням частини другої статті 19 Конституції України, Пенсійний фонд України не має правових підстав для видання наказу про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи ВД ФСС ТВП, а також введення до штатного розпису посади заступника начальника управління організаційнодокументального забезпечення та аналітичної роботи, що не належить до посад державної служби, оскільки це стане порушенням пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, Закону №889, постанови № 85. Також Пенсійний фонд України не має фактичної можливості допустити стягувача до виконання попередніх трудових обов'язків за посадою, що існувала у ВД ФСС ТВП, а також створити умови, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Наявні обставини, зумовлені припиненням юридичної особи боржника (ВД ФСС ТВП), унеможливлюють виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі № 711/9140/15-ц в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління організаційнодокументального забезпечення та аналітичної роботи ВД ФСС ТВП.
Постановою директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Роменського Д.В. від 14.07.2025 № 6/20.6-23/25 у відповідності до пункту 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.06.2016 № 2832/5) матеріали виконавчого провадження передано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою від 19.06.2025 державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) передано виконавче провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Головним державним виконавцем Назаровичем А.Т. 24.07.2025 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження та направлено до Пенсійного фонду України вимогу щодо повідомлення у п'ятиденний строк з моменту отримання вимоги повідомити державного виконавця у письмовій формі з документальним підтвердженням про заходи вжиті на виконання судового рішення, а саме щодо поновлення стягувача на посаді, заходів здійснення боржником на теперішній час з метою виконання судового рішення. Крім цього, вказати поважні причини, що унеможливили виконання, а також вказати про вжиті заходи на усунення вказаних причин (звернення до суду із роз'ясненням, відстрочка виконання, зміну способу виконання тощо.
Згідно відповіді Пенсійного фонду України № 2800-1101-8/51385 від 01.08.2025 на вимогу державного виконавця від 24.07.2025 серед іншого, зазначеного у попередній відповіді від 16.1.2024, зазначається, що у структурі Пенсійного фонду України та штатному розписі відсутні структурний підрозділ "Управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи" та посада заступника начальника вказаного управління. Посадові обов?язки за посадою заступника начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи в Пенсійному фонді не створювались та не затверджувались.
У Пенсійному фонді України функції організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи розподілені між двома самостійними структурними підрозділами - Управлінням комунікацій та Управлінням документального забезпечення. Крім того, керівні вакантні посади у вказаних підрозділах належать до посад державної служби.
З урахуванням частини другої статті 19 Конституції України, Пенсійний фонд України не має правових підстав для внесення змін до наказу ВД ФСС ТВП від 21.09.2016 N? 427-к в частині дати поновлення ОСОБА_2 на посаді.
ОСОБА_2 поновлено на посаді, яка не є посадою державної служби. Набути статус державного службовця іншим шляхом, ніж передбачений законодавством про державну службу, не є можливим.
Відсутні підстави для введення до штатного розпису Пенсійного фонду України посади, на якій поновлено ОСОБА_2 , оскільки це стане порушенням пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N? 1058, Закону N? 889, постанови N? 85.
Також Пенсійний фонд України не має фактичної можливості допустити стягувача до виконання попередніх трудових обов'язків за посадою, що існувала у ВД ФСС ТВІІ, а також створити умови, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Внесення відсутніх відомостей про поновлення ОСОБА_2 на посаді до його трудової книжки неможливе у зв'язку з відсутністю останньої у розпорядженні Пенсійного фонду України. Наявні обставини, які зумовлені припиненням юридичної особи боржника (ВД ФСС ТВП) та не можуть бути усунені законними діями чи рішеннями Пенсійного фонду України, унеможливлюють виконання Пенсійним Фондом України рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2016 у справі N? 711/9140/15- в частині здійснення заходів з поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи ВД ФСС ТВП.
До відповіді додано наказ № 427-к від 22.09.2016.
Також, відповідно до листа Пенсійного фонду України № 2800- 1101-8/53835 від 13.08.2025 повідомлено ОСОБА_2 , що з метою визначення порядку дій щодо виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 березня 2016 року у справі № 711/9140/15-ц, з огляду на відсутність у розпорядженні Пенсійного фонду України (боржника у виконавчому провадженні) оригіналів документів щодо трудових відносин ОСОБА_2 із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, для ознайомлення із записами, внесеними до трудової книжки ОСОБА_2 , листом від 13 серпня 2025 року № 2800-1101-8/53682 ОСОБА_2 запрошено прибути у зручний для нього час до громадської приймальні Пенсійного фонду України за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9.
До Пенсійного фонду України головним державним виконавцем 22.08.2025 направлено вимогу щодо у триденного строку з моменту отримання вимоги, виконати рішення суду на підставі виконавчого листа № 711/9140/15-ц виданого 08.04.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси з урахуванням зазначених норм Закону та правових позицій Верховного суду та повідомити про таке державного виконавця через СЕВ ОВВ (систему електронної взаємодії органів виконавчої влади).
Листом ПФУ від 25.08.2025 повідомлено виконавчу службу про те, що ОСОБА_2 поінформовано про умови вступу на державну службу та подано перелік посад, які не відносяться до державної служби та х метою виконання рішення суду запрошено прибути у зручний час для ознайомлення з записами, внесеними до трудової книжки.
На адресу відділу надійшла заява стягувача від 17.09.2025 згідно якої відділ повідомлено, що останнім на адресу Пенсійного фонду України надано копію трудової книжки, а також повідомлено про те, що запропонована йому боржником посада не є рівнозначною тій на котрій слід поновити останнього згідно судового рішення. Станом на 23.09.2025 відомостей, щодо виконання судового рішення у відповідності із статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржником - Пенсійним фондом України на адресу відділу не надано, відповідний наказ про поновлення стягувача на посаді не надходив.
Листом боржника від 25.09.2025 № 2800-1101-5/64216 на вимогу виконавця від 23.09.2025 повідомлено, що листом від 25.08.2025 № 2800-1101-8/56158 ОСОБА_2 були запропоновані всі наявні у Пенсійному фонді України вакантні посади, які не належать до посад державної служби, оскільки правовий механізм прирівняння посади заступника начальника управління організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи ВД ФСС ТВП до посади державної служби відсутній. Також цим листом боржник обґрунтовує невиконання судового рішення обставинами, які зумовлені припиненням юридичної особи боржника (ВД ФСС ТВП), ненаданням ОСОБА_2 оригіналу трудової книжки, заяви про призначення на посаду в Пенсійному фонді України, а також повідомляє, що з 01.07.2025 в апараті Пенсійного фонду України було проведено добори персоналу на зайняття 24 вакантних посад державної служби, оголошення про які було оприлюднено на інформаційній сторінці веб порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, а ОСОБА_2 не було взято участь у доборі на жодну із зазначених посад державної служби.
Постановами від 30.09.2025 та 07.10.2025 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровця А.Т. за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем накладено на боржника штраф у розмірі 5100 грн та 10 200 грн. відповідно, зобов'язано виконати рішення протягом трьох робочих днів, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Назаровцем А.Т. 09.10.2025 на адресу Головного управління Національної поліції у м. Києві направлено повідомлення з проханням розглянути питання стосовно порушення кримінального провадження відносно посадових осіб боржника по факту умисного невиконання рішення суду на підставі виконавчого листа (його дубліката) у справі № 711/9140/15-ц, який видано 08.04.2016 Придніпровським районним судом міста Черкаси, відповідальність за яке передбачено ст. 382 КК України.
Постановою від 09.10.2025 закінчено виконавче провадження із зазначенням зокрема того, що рішення суду не може бути виконане буз участі боржника, так як повноваження щодо поновлення стягувача в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією роботодавця, тобто його дискреційними повноваженнями і державний виконавець не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу, про що свідчить квитанція про направлення від 10.10.2025 11:37:59.
Також у листі від 10.10.2025 Пенсійним фондом України інформовано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ про те, що Пенсійним фондом України відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 червня 2016 року у справі N? 711/9140/15-ц, ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2023 року у справі N? 711/9140/15-ц, виконавчого листа N? 711/9140/15-ц, виданого 08 квітня 2016 року, видано наказ від 09 жовтня 2025 року N? 377-О "Про виконання рішення суду". Листами Фонду від 09 жовтня 2025 року N? 2800-1101-8/67604 та N? 2800-1101-8/67605 зазначений наказ надіслано ОСОБА_2 для ознайомлення, поінформовано про його допуск до роботи у Фонді, де йому визначене робоче місце. Крім того, повідомлено, що відповідні записи до його трудової книжки будуть внесені після її надання Фонду. Указано, що Пенсійним фондом України подано коригуючі звіти 4ДФ "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" та Д5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби", якими виключено дату звільнення "01 вересня 2015 року". Вказують, що зазначене свідчить про фактично виконання Пенсійним фондом України в повному обсязі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 червня 2016 року у справі N? 711/9140/15-ц. що є підставою для закінчення виконавчого провадження № 5086879 відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.10.2025 та повідомлення від 25.10.2025 старшого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві Національної поліції України, 23.10.2025 слідчим відділом Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві відомості, які містяться у повідомленні були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001811, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до ч.4ст. 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v.Greece») від 19.03.1997 року (п. 40). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29.06.2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
Приписами п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є :завершальною стадією судового розгляду.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, при примусовому виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, державний виконавець може здійснювати дії, які визначені статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», та не має права вчиняти інших заходів примусового виконання рішень, оскільки законом таких прав йому не передбачено.
За таких обставин, коли боржником не виконано рішення, яке не може бути виконано без його участі, виконавець, надіславши до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, зобов'язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 712/12377/17, від 18 січня 2023 року у справі № 757/7499/17, від 29 травня 2023 року в справі № 760/34745/21.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження), затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016№ 2832/5) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до розділу ІІІ Закону. Виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення (п. 1 розділу ІІ Інструкції).
Розділом IX Інструкції закріплено правила виконання рішень немайнового характеру, за якими виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону (п. 1).
Відповідно до п. 2 розділу IX Інструкції, у разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Розділом XIV Інструкції визначено відповідальність у виконавчому провадженні за п.п. 1 3 та порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону. У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши надані до суду копії із матеріалів виконавчого провадження, суд установив, що державним виконавцем у ході виконання виконавчого листа, вчинено дії відповідно до положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема перевірено виконання судового рішення, винесено постанови про накладення на боржника штрафів та надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, та дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги на постанову державного виконавця від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження за 50868795.
Державний виконавець, діючи у межах Закону України «Про виконавче провадження» вчинив усі залежні від нього дії для виконання судового рішення, яке не виконувалось як у добровільному, так і в примусовому порядку з вини боржника. Отже, суд вважає, що державним виконавцем у повному обсязі здійснено заходи щодо виконання посадових прав та обов'язків, передбачених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Зі свого боку боржником - Пенсійним фондом України, не вчинялись ті дії, які б сприяли повному виконанню судового рішення.
Більш того, не вчиняючи інших дій, спрямованих на виконання рішення суду, та які б суттєво різнились від тих, що вчинялись раніше, тільки 09.10.2025 Пенсійним фондом України було винесено наказ про виконання рішення суду. Також, скаржником не обґрунтовано причин тривалого невиконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова державного виконавця від 09.10.2025 про закінчення виконавчого провадження № 50868795 є законною та такою, що не порушує права заявника на судовий захист, а тому приходить до висновку про відсутність обставин щодо її скасування.
Враховуючи викладене, керуючись вимогамист.63 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, ст.ст. 353-355, 450-451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги Пенсійного фонду України на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, стягувач: ОСОБА_2 - відмовити.
Повний текст буде виготовлено 01.12.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Н. М. Кондрацька