Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10959/25
Номер провадження2-о/711/35/26
17 лютого 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 ,-
встановив:
ОСОБА_1 , діючи в особі представника адвоката Гайдай Т.О. звернувся в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 .
Заяву обгрнутовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась його мати - ОСОБА_3 в селі Водотиї, Брусилівського району, Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 виданого 23.02.1998 р. Водотийської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
Наприкінці 1960-х років ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується заявою ОСОБА_2 нотаріально засвідченою приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Юхимчуком В. О.
В даному шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гулістан, Сирдар'їнська область, Узбецька РСР.
03.06.1972 року його мати зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданого 03.06.1972 р. відділом ДРАЦС Фрунзенського виконкому м. Ташкент та взяла прізвище чоловіка.
29.05.1991 р. заявник звернувся до Придніпровського районного відділу ДРАЦС з метою зміни прізвища, імені та по батькові. На підставі звернення йому було видано свідоцтво про зміну прізвища, імені, по батькові Серії НОМЕР_3 виданого 29.05.1991 р. Придніпровським районного відділу ДРАЦС із ОСОБА_5 на ОСОБА_1 .
29.05.1969 р. заявнику було видано свідоцтво про народження Серії НОМЕР_4 в якому зазначено прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_1 .
Станом на зараз мати заявника має ряд хронічних та вікових захворювань і потребує опіки та постійного догляду. Актом № 215 від 16.10.2025 р. підтверджено, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_2 .
В зв'язку з необхідністю підтвердити факт родинних відносин із матір'ю ОСОБА_1 звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси з метою отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Однак, працівниками відділу ДРАЦС заявнику було повідомлено, що оскільки він народився в іншій державі відомості стосовно його народження та його батьків у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян - відсутні.
В зв'язку з чим, заявником було прийнято рішення здійснити молекулярно-генетичне експертне дослідження, яке підтвердить родинні стосунки із його матір'ю.
Відповідно до висновків молекулярно-генетичного експертного дослідження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічною матір'ю дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках проведеного дослідження складає 99,999993%.
Факт родинних відносин заявника необхідно встановити у зв'язку із втратою свідоцтва про шлюб його матері та його народження в іншій державі. Встановлення факту родинних відносин породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.
Просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований АДРЕСА_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої АДРЕСА_2 .
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви в яких справу просили розглянути у їхню відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Водотиї, Брусилівського району, Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 23.02.1998 року Водотийської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 21.10.2025 року, надати свідоцтво про її шлюб, який був зареєстрований в м. Гулістан Сирдар'їнська область, Узбецька РСР наприкінці 1960 років з ОСОБА_4 , який є батьком її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Гулістан, Сирдар'їнська область, Узбецька РСР та надати свідоцтво про розлучення з батьком її сина, не має можливості в зв'язку з втратою цих документів та неможливістю їх поновлення.
03.06.1972 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 03.06.1972 р. відділом ДРАЦС Фрунзенського виконкому.
Згідно свідоцтво про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_3 виданого 29.05.1991 року Придніпровським районного відділу ДРАЦС ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінив своє прізвище, ім'я, по-батькові на ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27.09.1991 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гулістан, Сирдар'їнська область, Узбецька РСР. Його батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.
Згідно із ч. 7 ст. 19 ЦПК окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до вимог ст.ст. 234, 256, 258 ЦПК України, роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає справи про встановлення факту за наявності певних умов: згідно з законом факт породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту; заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процессу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процессу їхні процесуальні права та обов'язки, неслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процессу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процессу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Слід зазначити, що родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Відповідно до висновків молекулярно-генетичного експертного дослідження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічною матір'ю дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках проведеного дослідження складає 99,999993%.
Також слід зазначити, що згідно акту №215 від 16.102025 року, який складений на підставі заяви ОСОБА_1 підтверджено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 . Родинний зв'язок між особою, яка здійснює постійний догляд, та особою, за якою здійснюється догляд: першого ступеня споріднення син-мати.
Таким чином встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для здійснення належного догляду за свою матір'ю.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно витягу з мобільного додатку «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду).
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
На підставі наведеного ст.ст. 26, 259 СК України, ст.ст. 12, 13, 18, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280, 284 , 293, 294, 315 ЦПК України,-
вирішив:
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований АДРЕСА_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик