про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 лютого 2026 року м. Київ Справа № 320/4946/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Філії Державної установи "Центр пробації" у м. Київ та Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Філії Державної установи "Центр пробації" у м. Київ та Київській області , у якому просить суд:
зобов'язати Філія Державної установи «Центр пробації» у м. Київ та Київській області, вул.Святошинська,27, м.Київ, 03115 вчинити певні дії, а саме, зарахувати строк служби позивача у Збройних Силах за мобілізацією в строк виправних робіт, призначених відповідачеві, в співвідношенні «Один день служби за мобілізацією як один день виправних робіт».
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З позову та матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 раніше засуджений Оболонським районним судом м.Києва за ст. 156 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений за УДЗ, ухвалою Бердичевського міськрайонного суду Житомирської області від 09.12.2025 року, не відбуту частину покарання замінено на 2 роки виправних робіт.
19.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» № 3687-ІХ від 08.05.2024.
Враховуючи Указ Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», норми ст. 81-1 КК України, статті 537 КПК України, позивач в грудні 2025 року був призваний на військову службу за мобілізацією, в даний час продовжує знаходитись на військовій службі, відноситься до категорії «військовослужбовець» відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач у позові покликаючись на Закони України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов'язок і військову службу" вказує на те, що центр пробації має зарахувати йому у строк служби у Збройних Силах України за мобілізацією в строк виправних робіт, призначених відповідачеві, в співвідношенні «Один день служби за мобілізацією як один день виправних робіт».
Суддя зазначає, що за статтею 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, серед іншого визначеного:
1) про відстрочку виконання вироку;
2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
2-1) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби;
3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким;
9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;
13-4) про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого;
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи попереднього ув'язнення здійснюється в порядку, встановленому для пункту 13-1 частини першої цієї статті.
У відповідності до частини 1 статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
За пунктом 4 частини 2 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства (частина 9 статті 539 КПК України).
За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання (частина 6 статті 539 КПК України).
Відтак, суддя зазначає, що у відповідності до вимог пункту 14 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
В свою чергу, суддя зауважує, що Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт визначено Главою 9 КВК України, організація здійснення уповноваженим органом з питань пробації наглядових та соціально-виховних заходів до засуджених до покарання, зокрема у виді виправних робіт, визначено Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі від 29.01.2019 № 272/5 (далі - Порядок).
З аналізу вказаних нормативно правових актів слідує, що виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їх поведінкою відповідно до вимог КВК України уповноваженим органом пробації.
Відповідно до п. 12 глави 2 розділу VІІІ Порядку стосовно засудженого до виправних робіт, який після винесення судового рішення призваний на військову службу уповноважений орган з питань пробації протягом трьох діб з моменту отримання витяг з наказу про призов на військову службу надсилає до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений до ВР відбуває покарання, клопотання про звільнення такого засудженого від відбування покарання відповідно до частини другої статті 57 КК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.
Разом з тим, питання проходження військової служби регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 1 якого передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає, зокрема, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку. Від виконання вищевказаного військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", статтею 22 якого визначено такий обов'язок громадян як з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
Згідно із статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено перелік військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед таких підстав не зазначено військовозобов'язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
Разом з тим, згідно частини 2 статті 57 КК України покарання у виді виправних робіт не застосовується до військовослужбовців.
Враховуючи те, що об'єктом розгляду у цій справі є зарахування у строк служби в Збройних Силах України в строк виправних робіт раніше засудженому ОСОБА_1 до виправних робіт ухвалою Бердичевського міськрайонного суду Житомирської області від 09.12.2025 року, який наразі має статус військовослужбовця, та на якого в силу частини 2 статті 57 КК України вказане покарання не застосовується, означені правовідносини мають вирішуватись в порядку КК України, КПК та КВК, саме у відповідності до вимог пункту 14 частини 1 статті 537 КПК України враховуючи статтю 539 КПК України.
За даною справою відсутні підстави для застосування 13-1 статті 537 КПК України, оскільки не встановлено наявність між сторонами публічно-правового спору, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підпадають під юрисдикцію адміністративного суду, а належать до юрисдикції суду загальної юрисдикції, а тому відмовляє у відкритті провадження.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви (частина 2 статті 170 КАС України).
Як вказано у частині 6 статті 171 КАС України в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
В силу викладеного, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право звернутися до місцевого суду, в порядку Кримінально процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Філії Державної установи "Центр пробації" у м. Київ та Київській області про зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І. І.