про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/850/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
19 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, яким просить:
- Визнати дії Відповідача протиправними щодо відмови у звільненні ОСОБА_2 з військової служби у запас через сімейні обставини у зв'язку наявністю батьків з інвалідністю першої групи на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
- Зобов'язати Відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_2 про звільнення з військової служби у запас через сімейні обставини у зв'язку наявністю батьків з інвалідністю першої групи на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В позовній заяві позивачка зазначає наступне.
Мій син ОСОБА_2 (1990 року народження, РНОКПП НОМЕР_2 ) проживав разом з нами та надавав мані та моєму чоловікові соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Мій син при вторгненні росії у 2022 році з 25 лютого пішов добровольцем на війну і перебував на військовій службі до 14 серпня 2022 року. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 14 .08.2022 року №166 мій син був звільнений у запас через сімейні обставини у зв'язку наявністю батьків з інвалідністю першої групи. Після чого оформив відстрочку по догляду за мною, як особою з інвалідністю першої групи по зору з дитинства, на підставі пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У вересні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 не врахувавши реальні сімейні обставини, безпідставно не продовжив моєму сину відстрочку та примусово направив його до навчального центру на Львівщині (військова частина НОМЕР_4 ), чим було порушено моє право на отримання соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
З 31 грудня 2025 року мій син перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (ЄДОРОУ НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та займає посаду стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальойону.
На початку лютого 2026 року мій син звернувся з рапортом щодо звільнення з військової служби через сімейні обставини на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», поданого у відповідності до пункту 14.30 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009.
У задоволенні рапорту моєму синові було відмовлено чим в котре порушили моє право на отримання соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Розглядаючи рапорт командуванням були проігноровані об'єктивні сімейні обставини: перебування моєї дочки за кордоном та її заява щодо неможливості здійснювати за мною догляд, проживання мого сина разом з нами та його бажання й в подальшому надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. До речі бажання мого сина надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі висловлене у відповідній заяві від 11 лютого 2026 року
Позивач, як особа з інвалідністю першої групи звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що позовна заява не містить інформації у відповідності до п.2 ч.5 ст.150 КАСУ. А саме:
- не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
2. Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до яких до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон).
Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.
Отже, за подання до суду цієї позовної заяви ставка судового збору становить 1331,20 грн.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 1331,20,грн.
Щодо посилання позивача на ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору, суд не вважає таку обгрунтованою, оскільки позивачем не надано відповідного документу, що підтверджує статус позивача, як особи з інвалідністю 1-ї групи: довідка МСЕК, або пенсійне посвідчення, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
3. Відповідно до вимог ч. 4 ст. ст. 161 КАС України встановлено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів на підтвердження викладених обставин у позовній заяві, зокрема:
- не надано суду доказів щодо не продовження відстрочки сину позивача, у вересні 2025 року Мукачівським ТЦК (його звернення; рішення за зверненням);
- докази про перебування сина позивача на військовій службі (зокрема у в/ч НОМЕР_1 );
- рішення про відмову у задоволенні рапорту від 06.02.2026 року;
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як зазначалось вище, позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог, не зазначено щодо неможливості подання таких доказів.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати до суду:
- мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду;
- докази на підтвердження позовних вимог;
- позовну заяву в кількості, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням у ній відомостей про наявність або відсутність електронного кабінет позивача та відповідача.
- судовий збір або документи згідно чинного законодавства, які встановлюють підстави для звільнення від сплати судового збору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова