23 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/892/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення частину позовних вимог без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 12.04.2024 року №0077236-2413-0751-UA21100230000083101 та №0077237-2413-0751-UA21100230000083101.
Представником відповідача до суду було подано клопотання про залишення частини позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Клопотання мотивоване тим, що податкове повідомлення - рішення від 12.04.2024 р. №0077236-2413-0751 вручено ОСОБА_1 - особисто 11.07.2024 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача зазначає, що до Закарпатського окружного адміністративного суду Рущак В.А. з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 звернулась лише - 10 лютого 2025 року. Позовна заява датована 02.01.2025 року, у Закарпатському окружному адміністративному суді така була зареєстрована 10.02.3035 року, відтак, представник вважає, що звернення до суду з позовною заявою здійснено з порушенням строку, встановленого ст.122 КАС України.
Дослідивши подане клопотання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають суттєве значення для розгляду даної справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, за ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Судом встановлено, що 11 липня 2024 року позивачці було вручено особисто податкове повідомлення - рішення від 12.04.2024 р. №0077236-2413-0751.
Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням, позивач звернулася з даним позовом до суду засобами поштового зв'язку 04 січня 2025 року, що підтверджується відтиском штемпеля на конверті, яким було направлено позовну заяву.
З урахуванням зазначеного, в силу норм ч.9 ст.120 КАС України, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення частину позовної заяви без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 240, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про залишення частину позовних вимог без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяП.П.Микуляк