Провадження № 1-кп/537/59/2026
Справа № 537/7180/25
13.02.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 42025172030000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 369 КК України,
У провадження суду надійшов обвинувальний акт з додатками по звинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.369 КК України. Ухвалою суду від 11.11.2025 призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту. Від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, а саме ст..290, 291, 203 КПК України, що унеможливлює реалізацію права на захист.
Клопотання обґрунтовано тим, що стороною обвинувачення порушено право захисника ОСОБА_7 на доступ до матеріалів кримінального провадження, оскільки, попри наявність у матеріалах справи документів, що підтверджують повноваження адвоката ОСОБА_7 , в ході досудового розслідування його не було повідомлено про завершення досудового розслідування, йому не було надано доступ до матеріалів кримінального провадження та не забезпечено можливості їх копіювання. Вважає, що така процесуальна поведінка сторони обвинувачення суперечить вимогам ст.. 290 КПК України та правовій позиції, згідно з якою доступ до матеріалів має надаватися всім учасникам зі сторони захисту, а не лише одному з них. Надання доступу до матеріалів досудового розслідування є процесуальною дією індивідуального характеру, яка має бути здійснена щодо кожного учасника зі сторони захисту, вона не може делегуватися іншому захиснику або самій особі. Невиконання обов'язку сторони обвинувачення щодо відкриття матеріалів хоча б одному із захисників фактично позбавило сторону захисту у складі двох адвокатів можливості повноцінно готуватися до судового розгляду та погоджувати єдину позицію захисту, що є порушенням засади змагальності та права на захист. Крім того вказав, що ним не отримано копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ані до направлення обвинувального акта до суду, ані у подальшому, що суперечить ч.1 ст. 293 КПК України. Вважає, що оскільки обов'язок надання копій процесуальних документів покладено саме на прокурора, усунення таких порушень можливе лише шляхом повернення обвинувального акта для належного виконання ст.. 293 КПК України. Крім цього, на думку захисника, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 містить недоліки змісту та не відповідає вимогам КПК України у розумінні п.3 ч.3 ст. 314 КПК України. Так, обвинувальний акт має містить чіткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення. Натомість значна частина обвинувального акта відносно ОСОБА_5 присвячена дослівному відтворенню норм Конституції, Закону України «Про Національну поліцію», посадових інструкцій слідчих, загальних міркувань про антикорупційне законодавство тощо, що не є фактичними обставинами інкримінованих ОСОБА_5 діянь. Крім того обвинувальний акт не розмежовує належним чином які саме дії обвинуваченого прокурор вважає пропозицією неправомірної вигоди, а які - наданням такої вигоди. Вважає, що вказані істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та права на захист перешкоджають призначенню справи до розгляду по суті та є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурором ОСОБА_3 подано письмові заперечення на клопотання захисника, де вона просила суд відмовити стороні захисту у задоволенні клопотання. Вказала, що ОСОБА_5 було забезпечено право на захист з моменту затримання. Спочатку його захист здійснював адвокат за призначенням, пізніше - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується відповідними документами. У подальшому захисник ОСОБА_6 повідомив слідчого про те, що захист ОСОБА_5 він буде здійснювати одноособово, що підтвердив і підозрюваний ОСОБА_5 . Викликаючи підозрюваного ОСОБА_5 для проведення слідчих дій, слідчий повідомляв про необхідність явки як підозрюваного, так і захисників, проте з'являвся лише ОСОБА_5 з одним захисником - адвокатом ОСОБА_6 , що є його правом. Зазначила, що ні під час вручення письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, ні під час відкриття матеріалів та ознайомлення з ними, підозрюваним ОСОБА_5 не вказувалося на необхідність участі іншого захисника - адвоката ОСОБА_7 , клопотань від нього про участь іншого захисника не надходило. Вважає, що прокурором дотримані вимоги ст.. 290, 291, 293 КПК України, про що свідчить наявність повідомлення про завершення досудового розслідування, доручення і запит про відкриття матеріалів стороні захисту, протокол про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які містять підписи підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , отже право на захист не порушено. Копія обвинувального акта та реєстра матеріалів досудового розслідування отримано ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 . Зазначила, що, як акцентував Верховний Суд у постанові від 03.06.2024 у справі № 317/2508/20, правова допомога двох захисників не вказує на безальтернативну обов'язковість їх одночасної присутності, але вказує на необхідність створення достатніх умов для можливості реалізації своїх функцій кожним із захисників. Під час досудового розслідування слідчим та прокурором створено достатньо умов для реалізації своїх функцій кожним із захисників, натомість ні підозрюваний, ні захисник ОСОБА_7 , ні захисник ОСОБА_6 не висловлювали клопотань щодо необхідності участі обох захисників. При цьому звернула увагу суду, що в обвинувальному акті вказані і захисник ОСОБА_6 , і захисник ОСОБА_7 . Також вважає, що твердження сторони захисту про наявність недоліків у обвинувальному акті, як процесуальному документі, не відповідає фактичним обставинам справи. Підставою для повернення обвинувального акта може слугувати не будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду. Також зазначила, що формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора та викладаються в обвинувальному акті, як це вважає за необхідне прокурор.
Захисником ОСОБА_7 подано суду письмову відповідь на заперечення прокурора, де він зазначив, що відсутність згоди обвинуваченого є істотним порушенням права на захист, а у цій справі згоди ОСОБА_5 на участь лише одного захисника у належній формі немає. Стороною обвинувачення не було дотримано вимог КПК України та не було повідомлено його, як захисника, про завершення досудового слідства, не надано доступу до матеріалів та можливості їх копіювання, що є порушенням права на захист. Надання доступу до матеріалів кримінального провадження має здійснюватися всім без винятку учасниками кримінального провадження зі сторони захисту, на що вказував Верховний Суд, за відсутності конкретних даних про дату ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог ст. 290 КПК України необґрунтованим є висновок суду про закінчення строку досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування. Звернув увагу суду на послідовну практику ЄСПЛ, який виходить з того, що відмова від процесуальних гарантій, у тому числі права на правову допомогу/участь одного захисника, має бути однозначною, добровільною та усвідомленою і держава повинна забезпечити мінімальні гарантії від зловживань, таку відмову не можна «домислювати» із мовчання чи загальної поведінки. Вважає, що сторона обвинувачення не виконала стандарту «ефективного забезпечення» захисту і позбавила сторону захисту у складі двох адвокатів можливості скоординувати позицію до стандарту судового розгляду. При цьому заперечення прокурора побудовані на підміні обов'язку держави забезпечити право на захист «поведінкою» обвинуваченого та одного із захисників та ігноруванні індивідуального характеру процедур ст.. 290, 293 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 просив суд задовольнити клопотання з підстав, зазначених у ньому, та повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримали. Захисник ОСОБА_6 додатково вказав, що твердження сторони обвинувачення про те, що він ніби-то повідомив, що захист ОСОБА_5 він буде здійснювати одноособово, не відповідає дійсності та є неправдивим, не підтвердженим жодним належним і допустимим доказом. Захист здійснюється двома захисниками : ним і ОСОБА_7 , який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, і у сторони обвинувачення є обов'язок надати доступ до матеріалів досудового розслідування як обвинуваченому, так і кожному із захисників. Вважає, що прокурором допущено істотне порушення права обвинуваченого на захист, а тому обвинувальний акт слід провернути прокурору.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Вказали, що стороною обвинувачення дотримано всіх вимог КПК України, відкрито матеріали досудового розслідування обвинуваченому та захиснику ОСОБА_6 , жодних перешкод для участі у кримінальному провадженні адвоката ОСОБА_7 не було. Вказали, що сторона обвинувачення готова у будь-який час відкрити матеріали кримінального провадження адвокату ОСОБА_7 , про що він був повідомлений на першому підготовчому судовому засіданні та у подальшому шляхом надіслання листа на офіційну електронну пошту.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши обвинувальний акт, дійшов висновку про відсутність підстав для його повернення прокурору з огляду на таке.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 314 цього Кодексу у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти у тому числі рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу. Частиною 4 ст.110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025172030000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст. 369 КК України, складений слідчим та затверджений прокурором, містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_5 (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; містить вказівку на відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписано слідчим та прокурором, який його затвердив. До обвинувального акта додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта та реєстра матеріалів досудового розслідування. Отже обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025172030000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст. 369 КК України, містить всі необхідні відомості та відповідає вимогам, встановленим у статті 291 КПК України.
Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладаються в обвинувальному акті в такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, а також наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні. На цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин. Не підлягають розгляду в підготовчому судовому засіданні й питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення. У підготовчому судовому засіданні суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суті обвинувачення. Законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора і суд до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи не вправі перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №273/1053/17). При цьому КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України), право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).
Відображення в змісті обвинувального акта відносно ОСОБА_5 правових норм Конституції України, Закону «Про Національну поліцію», посадових інструкцій слідчих, норм антикорупційного законодавства не може бути підставою для сумнівів у конкретності й обґрунтованості висунутого обвинувачення та ніяким чином не збільшує обсягу обвинувачення.
Відкриття матеріалів кримінального провадження здійснюється відповідно до вимог, встановлених ст.. 290 КПК України. Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Як встановлено судом під час виконання вимог ст. 290 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 отримали доступ до всіх матеріалів кримінального провадження, з можливістю їх копіювання у повному обсязі, що ними не заперечувалося. Суду не надано письмового підтвердження повідомлення захисника ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, проте відсутні і підстави стверджувати, що стороною обвинувачення створювалися перешкоди для реалізації цього права сторони захисту. У підготовчому судовому засіданні прокурор вказувала на готовність надати повний доступ до матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_7 у зручний для нього час та забезпечити можливість скопіювати їх. Суд також вважає, що законом не надано повноважень суду повернути обвинувальний акт прокурору із підстав невиконання вимог ст.. 290 КПК України, оскільки наслідки невиконання цих вимог є іншими.
Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи (ст..293 КПК України).
До обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42025172030000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст. 369 КК України, прокурором долучено розписку про отримання обвинувального акта та реєстра матеріалів досудового розслідування обвинуваченого та захисника ОСОБА_6 . Письмової розписки про отримання обвинувального акта захисником ОСОБА_7 суду не надано, разом з цим із поданого ним клопотання вбачається, що захисник обізнаний зі змістом обвинувального акта, оскільки вказував на нечіткий виклад у ньому прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення. При цьому суд зазначає, що існує можливість усунення такого недоліку безпосередньо під час підготовчого судового засідання шляхом вручення копії обвинувального акта та копії реєстра матеріалів досудового розслідування захиснику. Сторона захисту вправі клопотати про надання необхідного часу для ознайомлення з ним.
На думку суду, зазначене не може бути самостійною підставою для повернення прокурору обвинувального акта, який в цілому за своїм змістом відповідає вимогам КПК України. Верховний Суд у своїх постановах наголошував, що повернення обвинувального акта прокурору - це право, а не обов'язок суду, що застосовується виключно на стадії підготовчого провадження через невідповідність вимогам КПК, яка реально перешкоджає судовому розгляду. В ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог, а тому суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_5 прокурору.
Керуючись статтями 110, 290, 291, 314-316, 369-372 КПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42025172030000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 369 КК України.
Ухвала не підлягає окремому оскарженню.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складений та оголошений 19.02.2026